Володимир Носов
Категорія
Партнерський матеріал
Дата

Який законопроєкт про обіг віртуальних активів дасть змогу бізнесу розвиватися? Колонка Володимира Носова, WhiteBIT

Володимир Носов, засновник та СЕО криптовалютної біржі WhiteBIT

Чим відрізняються пропозиції регулювання крипторинку від Мінцифри та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку? Пояснює український підприємець, інвестор, засновник та СЕО криптовалютної біржі WhiteBIT

Ще в лютому 2022 року Верховна Рада прийняла, а президент підписав закон №2074-ІХ «Про віртуальні активи», у якому закріплювався статус криптовалюти як власності. Закон досі не набрав чинності, проте нарешті з’явився шанс це питання вирішити. 

На сьогодні в парламенті зареєстровано два законопроєкти, які мають внести ясність у питання регуляції віртуальних активів. Перший – законопроєкт №10225, зареєстрований на початку листопада. 

Його лобіює Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Другий – законопроєкт №10225-1, переданий до парламенту на 10 днів пізніше, відображає концепцію Мінцифри та представників бізнесу.

Зміст обох документів викликає дискусію не тільки серед урядовців, а й серед гравців індустрії, які зацікавлені перспективою легально працювати на ринку України. 

Високі податки та правила авторизації для компаній: що пропонує законопроєкт НКЦПФР

Автори законопроєкту №10225 на 224 сторінках охопили різноманітні аспекти, що стосуються регулювання віртуальних активів: від точного встановлення їхнього юридичного статусу, правила оподаткування до умов рекламування, норм фінмоніторингу й адаптації законодавства до стандартів МіСА. Я виділив кілька важливих аспектів цього документу.

  • Функцію регулятора ринку будуть виконувати Нацкомісія з цінних паперів та фондових ринків і НБУ. 
  • Введення чотирьох категорій віртуальних активів. Законопроєкт пропонує поділ на: 1) токени електронних грошей; 2) токени з прив’язкою до активів; 3) токени, які визначені індивідуальними ознаками та 4) віртуальні активи, які не є токенами з прив’язкою до активів та токенами електронних грошей.
  • Надання послуг, повʼязаних з оборотом віртуальних активів, може здійснюватися виключно авторизованими постачальниками. 
  • Незалежно від походження – чи це український, чи іноземний постачальник, компанія повинна пройти авторизацію на надання відповідних послуг в українського регулятора, після чого її мають внести до відповідного електронного реєстру.
  • Останнє, але не менш важливе, питання оподаткування. Законопроєкт НКЦПФР планує для фізосіб ввести на інвестиційний прибуток від операцій із віртуальними активами податок у 18% плюс 1,5% воєнного збору. 

Прибуток від операцій із криптоактивами для юридичних осіб оподатковуватиметься за ставкою 18%. Для підприємств криптовалюта не буде обʼєктом оподаткування ПДВ. 

Інноваційна зона та пільгове оподаткування: ключові положення законопроєкту Мінцифри

Пропонований Мінцифрою законопроєкт вирізняється лаконічністю та структурованістю. Суттєвий плюс із точки зору законодавчої «юзабіліті» для бізнесу й звичайних користувачів віртуальними активами. Серед основних його аспектів такі.

  • Регулятором ринку стає Мінцифри та НБУ.
  • Передбачено синхронізовану з МіСА класифікацію віртуальних активів та видів діяльності постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, що потребують авторизації.
  • Автори законопроєкту пропонують створити інноваційну зону, в якій упродовж трьох років можна працювати без попередньої авторизації. Законопроєкт Мінцифри також дасть змогу адаптувати рекомендації FATF щодо фінмоніторингу ринку криптоактивів.
  • Документ передбачає, що не тільки зареєстровані на території нашої держави постачальники послуг, а й компанії-нерезиденти зможуть надавати послуги громадянам України.
  • Проєкт пропонує єдину ставку оподаткування операцій із віртуальними активами: 18% (це стосується й податку на прибуток підприємств, і податку на доходи фізосіб). 
  • Для фізосіб законопроєкт пропонує зменшити ставку оподаткування і встановити її у розмірі 5% впродовж перших трьох років, і 9% – впродовж наступних пʼяти років. 
  • Право на такі пільгові ставки матимуть ті, у кого сума інвестиційного прибутку від операцій із віртуальними активами не перевищує 7 млн грн протягом одного звітного року. 
  • Що ж стосується податку на прибуток для юросіб (якщо вони не є постачальниками послуг), то для них винятків нема: діятиме загальна ставка 18% податку на прибуток.
  • Законопроєкт Мінцифри для підприємств передбачає звільнення від сплати ПДВ за будь-які послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів (це не стосуватиметься службових токенів, якими токенізуються товари та послуги).

Регулювання цифрових активів: яким воно має бути в Україні

Сучасний бізнес у сфері віртуальних активів має можливість зайти на ринок будь-якої країни, умовно Сингапуру чи Гонконгу, де привабливіші умови для роботи індустрії, то ж перед державою стоять завдання:

  • запровадити такі ставки податків, які зможуть задовольнити інтереси держави та будуть прийнятними для зацікавлених працювати на крипторинку України;
  • надати вигідні можливості використання криптоактивів як платіжного засобу та вільного використання стейблкоїнів;
  • забезпечити бізнесу доступну авторизацію своєї діяльності;
  • загалом зробити державне регулювання простим і зрозумілим.

Якщо і локальні, і міжнародні компанії зі сфери віртуальних активів будуть прагнути працювати саме під юрисдикцією України, ми отримаємо потужний приплив іноземних інвестицій, таких необхідних для розвитку та відбудови економіки. А крім того, наші фахівці зможуть реалізувати потенціал у своїй країні.

Чи почули законотворці бізнес?

Держава в першу чергу зацікавлена у високих податках – через війну економіка України переживає складні часи, бюджет не наповнюється, а витрати на потреби фронту – величезні. 

Тому в законопроєкті НКЦПФР логічною здається висока ставка оподаткування. Проте, з точки зору бізнесу, податок у 18% +1,5% для нової галузі – це шлях у нікуди. Є ризик, що за таких умов бізнес просто не прийде реєструватись в Україні. Відповідно, залучити значну кількість криптоінвестицій не вийде. 

Законопроєкт Мінцифри хоча й так само передбачає єдину базову ставку оподаткування у 18%, але все ж встановлює для фізосіб пільгову ставку на три роки. Пільговий період дійсно потрібен для того, аби користувачі криптоактивів повернули в Україну свої криптонакопичення. 

Важливо зробити Україну більш привабливою для іноземних криптокомпаній, аби вони хотіли прийти на наш ринок і працювати саме в нашому правовому полі.

З цього всього роблю висновок, що Мінцифри все ж намагається зберегти баланс інтересів держави, яка прагне отримати якнайбільше коштів до бюджету, і бізнесу, для якого високі податки невигідні. І це я вважаю основною його перевагою.

Це демонструє, що автори законопроєкту №10225-1 не просто мали на меті прописати правила гри для українського ринку віртуальних активів та наповнити бюджет. Але й розглядають криптоіндустрію як певний проєкт, тоді як у законопроєкті окреслено стратегію його реалізації.

Підтримки заслуговують також ідеї в законопроєкті №10225-1 щодо запровадження інноваційної зони та залучення до України іноземних суб’єктів крипторинку. Так само, як і ідея покласти обов’язок визначення загального фінансового результату від операцій із віртуальними активами, декларування доходів, обчислення і сплату податків безпосередньо на платника податків. 

Доречним є пункт щодо зобов’язання здійснювати облік усіх операцій своїх клієнтів із віртуальними активами та зберігати інформацію про доходи та витрати за такими операціями протягом трьох років.

Проте навіть законопроєкт від Мінцифри потребує змін та уточнень. Наприклад, я б звернув увагу на доцільність норми про заборону віртуальним активам бути вкладом до статутного капіталу. Віртуальні активи мають активніше впроваджуватись у життя. 

Загалом, слід більш ретельного підійти до питання критеріїв відбору компаній для запуску на український ринок: не слід забувати про національні інтереси й захист свого ринку, своїх гравців.

Проте навіть прийняття законопроєкту Мінцифри з необхідними правками не стане крапкою в питанні формування регуляторного поля. Бо крипторегуляція – не єдина умова швидкого розвитку індустрії блокчейну та цифрових активів. Що потрібно ще, так це криптоосвіта та прозора судова система. І звісно, перемога, без якої решта не матиме сенсу.

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні