Категорія
Картина дня
Дата

Акції «Більшовика» заарештовано – завод продали надто дешево. Що думає його новий власник Олексій Баранов? Інтерв'ю

Державний «Більшовик» потрапив до рук приватних інвесторів за заниженою ціною – такий висновок 13 січня зробили детективи Державного бюро розслідувань та заарештували акції заводу. Щоправда, два місяці тому вони самі ж схвалили умови торгів та ціну 1,38 млрд грн

Територія «Більшовика» /Фото Емма Солдатова для Forbes Україна

Територія «Більшовика» Фото Емма Солдатова для Forbes Україна

Фонд державного майна 27 жовтня продав Перший київський машинобудівний завод – він же «Більшовик» – консорціуму «Дженерал Коммерс». Він належить двом компаніям: UDP Андрія Іванова та Василя Хмельницького та A Development Олексія Баранова.

Бізнесмени тоді заплатили на 40 млн грн більше за стартову ціну. Процес схвалили і Бюро розслідувань, і Служба безпеки України, але тепер, через два місяці, вони звинувачують Фонд держмайна у зловживанні повноваженнями.

Матеріали по темі

Радник приватизації – аудитор великої четвірки KPMG – стверджує, що все було за законом. Стартова ціна формувалася на основі оцінки незалежної компанії Asset Expertise та перевірялася KPMG спільно з Cushman and Wakefield.

Арешт не скасовує аукціон і жодним чином не вплине на Фонд держмайна. Розбиратися із ситуацією доведеться новим власникам заводу. Для них рішення детективів стало сюрпризом. Forbes публікує бліцінтервʼю з Барановим, одним із нових власників заводу.

Ви знали про судовий розгляд та рішення?

Ні. Ми дізналися про це сьогодні зі ЗМІ. Наші юристи запросили рішення у Печерського суду, але досі його не отримали. Не здивуюсь, якщо рішення немає і це просто тиск із боку силовиків.

Що робитимете, якщо воно є?

Оскаржуватимемо. Ми сумлінні покупці, які придбали актив на відкритому аукціоні. Однозначно ми судитимемося за обʼєкт.

Дивує: якщо владу не влаштовувала ціна, то вони могли не підписувати договір купівлі-продажу, який укладався через сім днів після аукціону.

Чи дійсно ціна занижена?

На наш погляд, ціна завищена. Кейс складний. Ми отримали обʼєкт, де потрібно поміняти цільове призначення землі, укласти договір оренди на земельну ділянку, виплатити близько 800 млн грн кредиторської заборгованості та завершити близько 100 судових суперечок.

Якби Фонд держмайна це зробив сам, то ціна була б вища, а інвестор не витрачав би час на підготовчі роботи. Якби ціна була занижена, то в конкурсі брали б участь не три компанії, а 15–20, як було з готелем «Дніпро».

Яка собівартість квадратного метра на «Більшовику» у вас?

Площа ділянки 35 гектарів, з яких дві забирає місто під розвʼязку. Оптимальний обсяг нерухомості, щоб проєкт був європейського рівня – близько 27 тисяч квадратних метрів на гектар. Коєфіцієнт виходу корисних площ 0,7. Тобто на території «Більшовика» можна побудувати 623 700 квадратних метрів.

Обʼєкт обійшовся нам уже близько $83 млн. Якщо у гривнях: 1,44 млрд грн ми вже заплатили, ще потрібно заплатити близько 800 млн грн. Отже, собівартість одного квадратного метра землі – близько $200. Ми не рахуємо операційний збиток $5–7 млн протягом трьох років.

Ви вже розумієте, що будуватимете на місці «Більшовика»?

Ми готуємо проєкт багатофункціонального комплексу, де будуть гармонійно поєднані житлова та комерційна нерухомість, соціальна інфраструктура (школа, дитячі дошкільні заклади) та сквери. Над проєктом працюватимуть дві-три архітектурні групи, одна вже працює – польські архітектори APPA, які вигадали концепцію Unit.City. Це буде проєкт європейського рівня.

Позиція компанії UDP, співвласника «Більшовика» Андрія Іванова

Жодної комунікації між силовиками та компанією UDP не було.

Ми не маємо жодної інформації щодо сторонніх експертів, на яких посилається Державне бюро розслідувань (ДБР), та їхніх висновків стосовно вартості акцій. Представники ДБР входили до складу аукціонної комісії з приватизації «Більшовика», що затверджувала стартову ціну та приватизаційні умови. Жодних заперечень від цього органу на етапі погодження ціни не було.

Тобто ДБР фактично і, головне, юридично затвердило оцінку, яка зараз, на їхню думку, стала заниженою та дає їм підстави вважати, що здійснено злочин. За такою логікою саме ж ДБР – співучасник цього злочину.

Такі дії правоохоронних органів – тиск на бізнес та інвесторів. Ми маємо намір оскаржувати рішення щодо арешту акцій у суді.

Арешт акцій жодним чином не впливає на наші плани з розвитку проєкту. Адже такий запобіжний захід лише унеможливлює продаж акцій третім особам, що й без того заборонено інвестиційною угодою, яку ми підписали.

Ми маємо право здійснювати операційне управління підприємством та займатися питаннями розвитку проєкту у штатному режимі.

Матеріали по темі