Категорія
Лідерство
Дата

Помилки мислення бізнесмена, які можуть вплинути на успіх усієї компанії

Getty Images

Getty Images

Наш мозок націлений на швидкість і ефективність, і у гонитві за цим може нехтувати деталями і глибоким аналізом подій. Це призводить до помилок, які навіть не усвідомлюються, але можуть негативно впливати на життя і бізнес

Коли керівник намагається розширити штат співробітників, то несвідомо серед десятків заявок вибере того, хто буде максимально схожим за віком та особистісними характеристиками на інших членів його команди. Навіть незважаючи на те, що буде переконаний у своїй неупередженості та бажанні створити різноманітну команду.

Коли СЕО повинен ухвалити рішення про інвестування ресурсів у дуже вигідний бізнес, який у минулому мав кілька невдач, то він, швидше за все, відмовить цьому бізнесу, не підозрюючи, що роль відіграють упередження і що він втрачає можливості.

Таких історій можуть бути десятки. Щоразу приймаючи швидкі рішення, виробляючи навичку багатозадачності або діючи на випередження, ми стикаємося із когнітивними спотвореннями – пастками мозку, або психологічними помилками.

Розберемо пʼять найбільш поширених психологічних помилок, які властиві як менеджерам проєктів, керівникам департаментів, так і підприємцям незалежно від масштабів бізнесу.

Прокляття знань

В умовах постійного потоку інформації наш мозок починає працювати на більшому автоматизмі і не піддає критиці рішення, прийняті таким чином. І якщо ці рішення не принесли бажаного результату, ми шукаємо причину в зовнішніх чинниках, та аж ніяк не в особливостях мислення. Звідси випливає перша помилка – прокляття знань, тобто помилкова впевненість у тому, що люди навколо володіють тією ж інформацією і дають таку ж оцінку ситуаціям, що й ви.

Якщо ви знаєте щось і впевнені, що це частина загальних знань кожної освіченої людини, то складно уявити, що цього можна не знати. Також кожна людина, яка розуміється на бізнесі, підозрює, що інші люди теж на цьому розуміються. Однак більшість людей не здатні пізнати масштаби діяльності інших і фокусуються тільки на своїх завданнях.

У бізнесі цю помилку можна спостерігати в питанні оцінки вартості компанії. Бізнесмен, який вирішив продати свою компанію, навряд чи обʼєктивно оцінить її вартість, а при залученні зовнішніх фахівців він може бути сильно здивований. Знаючи, скільки ресурсів було витрачено на становлення компанії, підприємець буде оцінювати кожну подолану перешкоду як ще одну сходинку розвитку бізнесу і саме цим пояснювати високу ціну на покупку підприємства.

Але існує цікава закономірність: компанія, яка досить успішна і при цьому не стикалася із труднощами, на думку власника, може коштувати набагато дешевше, ніж її оцінять фахівці ззовні.

В даному випадку також спрацьовує ще одне когнітивне спотворення – помилка витрат, що не повертаються, про яку ми поговоримо далі.

Неприйняття втрат

Ще одна помилка, яка найбільше проявляється в умовах невизначеності і ризику. Вона полягає у тому, що люди відчувають більше невдоволення від втрат, ніж задоволення від отримання еквівалентного прибутку. Наприклад, якщо у вас є 100 акцій якоїсь компанії і однієї миті ви їх втратите, то негативний ефект від цього буде набагато більший, ніж позитивний від рівноцінного придбання.

Бізнесмен, який має релевантний втратам прибуток, все одно буде мислити у бік втрати і вважати, що вона має більше значення. Для нашого мозку будь-які втрати – це те саме, що катастрофа, до якої завжди потрібно бути готовим. Це насамперед повʼязано з еволюцією: якщо ми спочатку готуємо себе до негативних наслідків, то у нас буде більше шансів адаптуватися і «вижити».

Ірраціональне посилення, або помилка витрат, що не повертаються

Коли щось нам дороге, ми не можемо від цього відмовитися, навіть коли зазнаємо збитків. Це повʼязано з ірраціональним посиленням – помилкою мислення, за якої, зіштовхуючись із негативними наслідками якоїсь дії, ми все одно продовжуємо її повторювати.

Припустимо, у вас є бізнес, в який ви вклали багато грошей і часу, і протягом тривалого періоду він не приносить прибутку. Розумним рішенням було б перестати туди інвестувати. Але часто ми робимо зовсім навпаки. Все, у що ми вкладаємо свої ресурси, для нашого мозку є дуже значущим, саме тому ми схильні продовжувати займатися тим, що приносить більше втрат, ніж прибутку.

Ілюзорна кореляція

Людям властиво перебільшувати звʼязок між подіями і намагатися пояснити всі явища, щоб відчути впевненість і стабільність, адже все непідконтрольне викликає тривогу. У результаті наш мозок, в обхід логіки і обʼєктивності, ірраціонально підбирає пояснення будь-яких подій, і так виникає помилка мислення – ілюзорна кореляція.

Якби хтось вам сказав, що ви маєте погану грошову карму і тому з вами не будуть працювати над проєктом, ви розсміялися б. Але насправді такі історії існують на практиці. Людина згадувала всі неуспішні кейси потенційного партнера, повʼязувала їх з фінансовою кармою і після всіх умовиводів казала «ні».

Розглянемо кейс у корпоративному секторі. Коли до компанії найняли нового керівника відділу, проблем у підприємства стало більше: люди почали частіше звільнятися, зʼявилося більше фінансових проблем, зірвалося кілька угод. Переважна кількість співробітників починає вважати, що ці події повʼязані між собою, адже поява нової людини в їхній свідомості знаменувала погіршення якості роботи. Це і є ілюзорною кореляцією. Але те, що сталося після, не означає внаслідок. Однак наш мозок йде за принципом найменшого опору і намагається знайти звʼязок між подіями, щоб вибудувати якийсь ланцюжок.

Те ж саме відбувається, коли поганий настрій співробітника повʼязують із якістю його роботи. Звичайно, іноді настрій має вплив, але це не закономірність, і в поганому гуморі люди, навпаки, можуть ставати більш ефективними, щоб позбутися негативу.

Ілюзорна кореляція дуже часто поєднується з помилкою «ореолу», за якої нам властиво надавати зовні привабливим речам або людям більш позитивні характеристики, навіть якщо це прямо не повʼязано з їхніми реальними якостями. І якщо рекрутингом займаються не навчені професійно фахівці, то існує ймовірність прийняти на роботу на вигляд красиву і приємну людину, але абсолютно некомпетентну. Ту ж помилку ми можемо зробити при комунікації з потенційними бізнес-партнерами.

 

Пророцтво, що самоздійснюється

Наприклад, якщо ви будете вважати, що ваша компанія зазнає краху через будь-які обставини, то несвідомо ви можете чинити такі дії, які і призведуть вас до такого результату.

Крім того, наші переконання безпосередньо впливають на емоційний стан, і коли він негативний, наша активність і розумові функції різко погіршуються. Згадаймо стан, коли нас щось турбує: складно ухвалювати розумні рішення, знижується ефективність незалежно від рівня інтелекту і стресостійкості. Зниження продуктивності змушує нас думати про свою неуспішність і про те, що всі ситуації тільки це і підтверджують. Наша нервова система спонукає нас думати, що ми зазнали краху, і що більше ми зневірилися у тій діяльності, якою займаємося, тим менше у нас шансів досягти якогось успіху.

Зворотною стороною цієї помилки є ефект Пігмаліона, за якого людина неусвідомлено приписує позитивні якості чомусь, що їй належить. Наприклад, якщо вас проситимуть дати будь-який звіт з приводу діяльності компанії, неусвідомлено ви будете знаходити більше переваг і менше недоліків, підтверджуючи своє переконання про те, що ваша компанія процвітає. Але, звичайно, це має негативні наслідки, адже підприємцю важливо бути обʼєктивним.

Прості способи, як справлятися з помилками мислення

Помилки мислення дуже непомітні – ні людині, який їх припускається, ні оточуючим, але всім видно наслідки.

Подумайте, як часто ви задаєте собі такі питання:

  • В яких ситуаціях результат прийнятого мною рішення не відповідав моїм очікуванням?
  • Чи завжди я розмовляю зі співробітником/колегою/партнером однією мовою?
  • Як часто я роблю висновки, ґрунтуючись на застарілих судженнях?
  • Як часто я вдруге перевіряю отриману інформацію?
  • Чи звертаюся я за допомогою щодо оцінки діяльності підприємства, співробітників до зовнішніх експертів?

Ставте собі ці питання найчастіше для того, щоб краще розуміти особливості власного процесу мислення, більш усвідомлено підходити до управління бізнесом, обʼєктивно оцінювати всі причини і наслідки процесів. Також варто:

  • навчитися відстежувати у себе такі когнітивні помилки. Наприклад, щоразу, коли ви стикаєтеся із негативними ситуаціями, спробуйте побудувати ланцюжок дій, який призвів вас до прийняття конкретного рішення, і знайти альтернативні рішення, які ви б могли ухвалити, щоб змінити цю ситуацію;
  • навчитися делегувати частину своїх завдань, щоб уникнути прийняття рішень «на автоматі» і мати можливість спостерігати за ситуацією з боку;
  • звернутися до особистого консультанта або фахівця, який займається когнітивно-поведінковою психологією, щоб якісно оцінити помилки мислення, яких ви могли припуститися, і побачити їхні наслідки.
Матеріали по темі

 

 

 

 

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Топ-100 приватних компаній | Кращі міста для бізнесу