Категорія
Життя
Дата

Ефективність вакцинації доведено статистично. Які помилки мислення людей заважають її прийняти

Getty Images

Getty Images

Під час пандемії людство зіткнулося з серйозними обмеженнями, багато хто тяжко пережив карантин, втратив близьких. Незважаючи на страх хвороби, частина суспільства радикально цурається вакцинації, ефективність якої статистично незаперечна. Чому так відбувається

Страх вакцинації пояснюється тим, що нова інформація та новизна в цілому нашою психікою сприймається як помилка, оскільки змушує адаптуватися та витрачати значно більше зусиль, щоб продовжувати жити, як раніше.

Є ще низка помилок мислення, які сприймаються нами як істина і не піддаються аналітичній оцінці.

1. Ілюзорна кореляція – тенденція знаходити звʼязок між змінними, якого в реальності або не існує, або він значно менший, ніж передбачається.

У цьому випадку хорошим прикладом є переконаність у тому, що вакцинація призводить до захворювань чи летального результату.

Наш мозок не терпить відсутності звʼязку і є справжнім борцем за справедливість. Це виявляється в тому, що будь-яке невідоме має бути логічно пояснене. Якщо це не вдається, ми починаємо підганяти факти так, щоб вони пояснювали ситуацію. Типовим прикладом є твердження, що кількість хворих з моменту винаходу вакцини тільки зросла. Помилка полягає в тому, що люди ігнорують збільшення в усьому світі потужностей діагностики, роблячи висновок, що вакцина та запобіжні заходи не працюють.

2. Недооцінка бездіяльності – когнітивне спотворення, що проявляється в тенденції людей недооцінювати наслідки бездіяльності в порівнянні з дією. Прикладом такого феномена є відмова від вакцинації, коли люди надають перевагу ризику отримати ускладнення від хвороби ризику отримати ускладнення після щеплення. Хоча шанс ускладнення від щеплення набагато нижчий за шанс захворіти – вакцинація потребує активної дії та взяття на себе відповідальності.

У дослідженні 1990 року піддослідним запропонували вибрати з двох варіантів: призначити хворому лікування, яке веде до смерті в 15% випадках, або не призначати нічого з 20% випадків летального кінця. 13% людей, які брали участь в експерименті, обрали бездіяльність, оскільки вони не хотіли бути відповідальними за чиюсь смерть.

3. «Після цього – значить, через це» – логічний прийом, при якому причинно-наслідковий звʼязок ототожнюється з хронологічним, тимчасовим: «Якщо подія X сталася після події Y, значить, подія Y є причиною події X».

При цьому не допускається можливість випадкового збігу чи наявності будь-якого чинника, що впливає на події окремо.

Ця помилка поширюється і на вакцинацію: «Через якийсь час після вакцинації людина померла». Помилка полягає в тому, що смерть після вакцинації не означає, що вона сталася через неї. Існує безліч чинників, які впливають на здоровʼя людини, які інші люди ігнорують.

4. Феномен Баадера – Майнхоф, або ілюзія частотності. Це когнітивне спотворення, при якому інформація, про яку ви нещодавно дізналися, якщо зʼявляється знову через короткий час, сприймається як така, що дуже часто повторюється. При цьому негативна інформація запамʼятовується краще. Варто нам двічі почути про погані наслідки однієї події, як вони починають здаватися регулярними.

5. Ухил у негатив – речі негативної природи, навіть за рівнозначних умов, сприймаються людиною сильніше, ніж позитивні. Це стосується думок, емоцій, соціальних взаємовідносин, хворобливих/травмуючих подій тощо. Тому аудиторія телевізійних новин звертає більше уваги на негативні новини, ніж на позитивні події. Негатив сприймається яскравіше, чіткіше й добре запамʼятовується.

Ефект проявляється і в сприйнятті інших людей: одна «негативна» характеристика людини здатна перекреслити в сприйнятті велику кількість її позитивних рис. Таким чином, людина взагалі без позитивних рис (наприклад, безликий політик, який щойно зʼявився) має перевагу перед конкурентом, у якого багато позитивних рис і одна негативна (тобто практично перед будь-яким іншим політиком).

У прийнятті рішень та управлінні це когнітивне спотворення дуже впливає на поведінку людини. Бізнесмени схильні мінімізувати прибуток, аби гарантувати відсутність збитків.

6. Ефект Ресторфф, або ефект ізоляції. Це ефект людської памʼяті, коли обʼєкт, що виділяється з низки подібних однорідних обʼєктів, запамʼятовується краще за інших. Серед великої кількості знайомих, які дбають про своє здоровʼя, достатньо захворіти одній людині, як відразу створюється відчуття, що всі навколо хворіють.

Тому перелічені вище ефекти стають ще більш вираженими, і ми потрапляємо в зашморг помилкових висновків і логічних помилок.

Що можна зробити, щоб мінімізувати ці помилки

1. Поставити під сумнів свої переконання.

Знайдіть безліч експертів у сфері, яка вас хвилює, при цьому спирайтеся на інформацію не тільки тих, що підтверджують вашу точку зору, але й альтернативну. Нам властиво помилятися. Згадайте, чи бувало у вас так, що гаряча віра у щось згодом розвіювалася і ваші переконання змінювалися? Можливо, зараз саме такий випадок.

2. Країнам, компаніям та світу в цілому не вигідні ваші невдачі.

Незважаючи на безліч теорій змови, світові вигідно, коли ви здорові, заможні та прагнете успіху. Хвороби та безробіття не приносять жодної користі державі, оскільки людина в наш час – це нове золото. Ви приносите більше користі світу, коли працюєте, сплачуєте податки, виробляєте блага й споживаєте їх, а не під час хвороби та слабкості.

3. Спирайтеся на перевірені джерела.

Важливо спиратися на масштабні дослідження та досвід успішних країн, компаній, груп. Успіх у довгостроковій перспективі – це ознака правильного підходу та гарного плану. У країнах із високим рівнем освіти та розвитку економіки найвищі темпи вакцинації.

4. Не варто розглядати світ із погляду його ворожості.

Апофенія – це тенденція бачити звʼязок там, де його немає, розглядати будь-яку свою невдачу як «ненависть світу» до вас. Це чорно-біле мислення, у якому ми спостерігаємо лише полярні події в нашому житті. Світ не прагне заподіяти нам зло, також і не прагне ощасливити. Людина самостійно приймає рішення в тому, чи хоче бачити в світі загрозу, чи прагне навчитися шукати можливості.

Контрибʼютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашому редактору Катерині Рещук – [email protected]

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"