Категорія
Життя
Дата

Нація без емпатії. Вісім психологічних причин, через які росіяни підтримують звірства в Україні, і це не зміниться за десятиліття

8 травня 2022 року, Ліван, Бейрут: росіяни, які живуть у Лівані, скандують гасла під час маршу до Дня Перемоги. Марш також продемонстрував підтримку президента Росії Володимира Путіна у його війні проти України /Фото Getty Images

8 травня 2022 року, Ліван, Бейрут: росіяни, які живуть у Лівані, скандують гасла під час маршу до Дня Перемоги. Марш також продемонстрував підтримку президента Росії Володимира Путіна у його війні проти України Фото Getty Images

Після кожного теракту Росії українці приголомшені через підтримку звірств пересічними громадянами РФ. Росіяни – це нація з низкою когнітивних упереджень, через які їм не притаманні співчуття й визнання помилок, пояснює медичний психолог Спартак Суббота.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну минуло майже пів року. Світ був шокований кадрами з Бучі, боями за «Азовсталь», терактами у Вінниці, Кременчуці, Краматорську. Та поряд зі світовою скорботою є інший феномен – ставлення росіян. У коментарях в соціальних мережах вони пишаються вбивствами мирного населення, мародерством та порушеннями законів війни.

Хай скільки терактів станеться, для українців це щоразу шок – мозок не може сприйняти аж таку нелогічну поведінку інших, бо нам притаманно шукати справедливості. Однак росіяни – це нація з низкою когнітивних упереджень, через які їм не властиві емпатія, співчуття, визнання помилок. 

«Збої в системі», які пояснюють, чому не варто очікувати від росіян засудження воєнних злочинів і тероризму проти мирного населення.

Матеріали по темі

Евристика доступності

Схильність оцінювати ситуацію чи подію на основі доступних образів та думок. Тобто людина сприймає як правдивий факт перше, що спадає на думку. Багато років росіянам через ЗМІ розповідають, що українці самі винні, що вони фашисти й убивці, тому саме ці ідеї стали визначальними для населення РФ. 

Ефект ілюзії правди

Тенденція вірити, що інформація правдива, якщо ми її часто чуємо. Недарма в Росії ледь не цілодобово в новинах, ток-шоу, через блогерів, співаків, акторів повторюють ідеї про зовнішнього ворога. Навіть у школах запроваджують уроки патріотизму, де дітям навʼязують відповідні цінності. Звідусіль лунають наративи «українці самі винні», «США нам погрожують», «Європа, що загниває» та багато інших. Тож з часом людина починає сприймати цю інформацію як правду.

Ефект знайомства з обʼєктом

Тенденція виражати необґрунтовану симпатію до обʼєкта чи події лише тому, що вони знайомі. Як приклад, через здебільшого погане фінансове становище багато росіян ніколи не були за кордоном. Інформаційний простір закритий та контролюється владою. Тож багато людей просто не знайомі з іншими культурами, поглядами, демократією тощо. Але їм добре знайомий устрій Росії та її незмінний лідер. Тож через відсутність варіантів для порівняння та іншого досвіду росіяни схильні симпатизувати тому, що стабільно існує десятиліттями.

Розрив емпатії

Ідеться про феномен, коли людина недооцінює вплив фізіологічних чинників на свою поведінку. Серед них: голод, спрага, сексуальна пристрасть, потяг до наркотиків та алкоголю, фізичний біль, сильні емоції тощо. 

Більшість людей у Росії, особливо за межами великих міст, живе у важких умовах, постійному стресі, через що виснажена нервова система вимикає логіку. Саме тому їхні коментарі й роздуми видаються нам неадекватними. 

Дитина, вихована у постійному приниженні та знеціненні за принципом «мене били, і нічого», у дорослому житті тішитиметься стражданнями інших. Просто тому, що не знає, як це – коли тобі співчувають, коли про тебе піклуються й коли тебе люблять. Саме тому ми чуємо в перехопленнях розмови на зразок «Можеш ґвалтувати, але щоб я не знала», «Ніхто не потрапив у полон, а ти потрапив?» тощо. 

Ефект фреймінгу

Когнітивне упередження, за якого форма подання інформації впливає на її сприйняття. Гарний приклад – інформаційна маніпуляція, адже можна подати інформацію «Померли 100 невинних громадян» або ж «Убито 100 фашистів». Другий варіант і використовують російські ЗМІ.

Ефект самореференції

Схильність людей по-різному кодувати в памʼяті інформацію – залежно від того, якою мірою вона торкається людини особисто. Тобто якщо людина особисто не страждає від того, що відбувається, то значущість інформації сильно знижується. 

Наприклад, коментарі: «Ну закрили кордони, і що? Ми й раніше не їздили нікуди», «Ну немає європейських магазинів одягу, та ми його і не купували» тощо. 

Недооцінка бездіяльності

Цей феномен полягає в тому, що людині може бути психологічно легше прийняти дискомфорт та великі ризики через бездіяльність, ніж навіть невеликі складнощі через активні дії. Схожу ситуацію ми можемо спостерігати серед батьків-антивакцинаторів, які готові наражати на реальну небезпеку свою дитину, відмовляючись від вакцини, замість прийняти можливі ризики від щеплення.

Не варто сподіватися, що зі зміною влади відбудуться й кардинальні зміни у свідомості. Перших змін у менталітеті й поглядах росіян варто очікувати не раніше ніж через покоління, тобто років за 40. Лише за умови, що нове покоління виховуватиметься в цілком нових умовах, а в країні буде культурний стрибок. 

Занадто різні культурні рівні

Українці схильні вважати, що проблема завжди всередині держави. Ми можемо висловлювати свою думку, у нас є зміна влади тощо. У РФ панує позиція, що проблема завжди ззовні – в іншій державі. Тож вони намагаються впливати на те, на що вплинути неможливо. Через це і в самій Росії зміни не відбуваються.

Матеріали по темі

  

   

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]