Категорія
Життя
Дата

У фейки найчастіше вірять ті самі люди, що й в теорію змов. Чому ми схильні довіряти дезінформації та як цьому протидіяти

У фейки найчастіше вірять ті самі люди, що й в теорію змов. Чому ми схильні довіряти дезінформації та як цьому протидіяти /Getty Images

Getty Images

Наскільки великий вплив має розповсюдження дезінформації, можна побачити на прикладі росіян. Українці щоразу дивуються, як росіяни довіряють фантастичним новинам, які транслюють федеральні канали та пабліки, щиро дотримуючись ідеї «не все так однозначно». Хоча насправді все дуже однозначно. 

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Який механізм роботи дезінформації, які категорії людей більш схильні вірити в теорію змов та як протидіяти інформаційним маніпуляціям?

Дезінформація та теорія змов: чому люди схильні їм довіряти

Якщо говорити в контексті медіаманіпуляцій, то основні причини того, чому велика кількість людей вірить у дезінформацію, ті ж самі, що і причини віри в теорію змов. Серед них такі.

Апофенія

Тенденція шукати звʼязок там, де його немає. Це пояснюється тим, що нервова система не терпить невизначеності. Коли ми не можемо знайти пояснення певним явищам, це викликає високий рівень тривоги. 

До того ж чим далі людина знаходиться від джерела інформації, тим активніше вона буде шукати будь-яку інформацію, яка може або пояснити, або дати хоча б ілюзорне пояснення того, що відбувається навколо. 

Саме тому українці, що виїхали за кордон, часом гостріше сприймають новини про Україну, ніж ті, що знаходяться безпосередньо на місці подій.

Бажання бути унікальним 

Звучить дивно, але це одна з ключових причин, чому люди вірять в теорії змов. Соціальні психологи Роланд Імхов та Піа Каролайн Лемберті провели серію експериментів, під час яких запускали фейкові новини та конспірологічні чутки до груп піддослідних, а потім відстежували, хто ці сюжети поширює. 

Виявилося, що для більшості людей тригером для поширення чуток було бажання відчути власну унікальність та привернути загальну увагу. 

Складнощі в житті

Негаразди та труднощі сильно впливають на здатність людини критично оцінювати ситуацію. 

Наприклад, росіяни. Низький рівень життя, незахищеність та втрата контролю над ситуацією спонукають шукати зовнішнього ворога, на якого можна було б перекласти провину за всі проблеми та власну бездіяльність.

Самотність

Самотні люди більш схильні вірити в теорію змов та неправдиву інформацію. Чим більш абсурдна інформація, тим більше вони в неї вірять, оскільки автоматично стають частинкою невеликої спільноти, яка поділяє ці ідеї.   

Проте, якщо ви повірили в фейк та розповсюдили його, це не означає, що ви автоматично самотні та прагнете уваги. Причини можуть бути різними.

Переважно ми сприймаємо інформацію дещо спотворено. І це повʼязано з особливостями нервової системи. Еволюційні механізми зробили нас більш пильними. Тож ми постійно відстежуємо потенційну загрозу. Це допомагає нам уникнути її. Тому людина з більшою ймовірністю буде концентруватися саме на негативних чинниках, ніж на позитивних. 

Тож читаючи новини, ми можемо занадто гостро реагувати на емоційні повідомлення, забуваючи про перевірку інформації. Натомість ігнорувати позитивні моменти та сухі факти. 

Когнітивні пастки: як упередження впливають на сприйняття інформації 

У пошуку рішень і пояснення мозок спирається на минулий досвід, незалежно від того, наскільки той актуальний у нових умовах. 

Так і виникають когнітивні упередження – помилки мислення, яких ми припускаємося, ґрунтуючись на неправильних стереотипах та переконаннях. 

Найрозповсюдженіші когнітивні упередження.

Евристика доступності

Схильність оцінювати ситуацію чи подію на основі доступних образів та думок. Тобто людина сприймає як правдивий факт перше, що спадає на думку. Якщо говорити в контексті ЗМІ, то ми схильні вірити в ту інформацію, яку найчастіше бачимо та чуємо, навіть якщо вона немає жодних доказів. 

Схильність до негативу

Нервова система людини з більшою ймовірністю буде вірити в негативну інформацію, ніж у позитивну. Негатив сприймається яскравіше, більш чітко і добре запам’ятовується. 

Ефект знайомства з обʼєктом

Тенденція виражати необґрунтовану симпатію до обʼєкта чи події лише тому, що вони знайомі. Тобто чим частіше ми щось чуємо, тим більше ми в це віримо, і тим більше нам це починає подобатися.

Дезінформація будується здебільшого саме на негативі, люди також схильні акцентуватися саме на ньому. Тож чим більше повторювати фейк, тим більша ймовірність, що з часом в нього повірять. 

Саме тому дуже важливо обмежувати кількість інформаційних каналів, користуючись лише перевіреними та офіційними.

Феномен Баадера–Майнгоф

Когнітивна помилка, коли людині здається, що інформація, на яку вона нещодавно звернула увагу, стала їй траплятися занадто часто. Якщо говорити в контексті ЗМІ, один інформаційний привід запускає цілий ланцюжок віри в нього, навіть у разі якщо люди насправді з цим ніколи не стикалися. Тобто варто новині лише раз привернути нашу увагу, і ми будемо автоматично відстежувати згадки про неї в медіаполі. 

Ефект фреймінгу

Когнітивне упередження, за якого форма подання інформації впливає на її сприйняття. Як приклад розглянемо маніпуляцію в російських ЗМІ: можна подати інформацію «Померли 100 невинних громадян» або ж «Убито 100 фашистів». Формат подачі формує у нас уявлення про багато речей. 

Як протидіяти інформаційним маніпуляціям

По-перше, розуміння того, чому ми схильні довіряти фейкам, уже робить нас дещо критичнішими. 

По-друге, існує кілька простих правил, які дають можливість мінімізувати дезінформацію у власному медіаоточені.

  • Користуйтеся профільними медіа. Цілком логічно, якщо вас цікавить медицина, ви будете читати про неї в суто медичних виданнях та пабліках. Якщо політика – в суспільно-політичних. Якщо говорити в контексті війни, я завжди раджу орієнтуватися на державні канали та медіа з кредитом довіри та високою репутацією. 
  • Звертайте увагу на формат подачі інформації. Тут більше про соціальні мережі, з яких ми отримуємо велику кількість різноманітної інформації. Емоційні заклики типу «Увага! Терміново!», велика кількість емоджі, знаків оклику, помилок – найімовірніше, свідчить про те, що видання намагається викликати у вас зацікавленість у матеріалі або відчуття дискомфорту. Вони впливають на вашу здатність оцінювати ситуацію критично.
  • Перевіряйте першоджерела. Якщо новина від «анонімного джерела» чи дослідження, на яке немає жодних посилань, це вже привід переглянути свою довіру до видання, що публікує подібні речі. І тут знову раджу дочекатися офіційних заяв. Якщо інформація дійсно важлива та правдива, її обовʼязково прокоментують відповідні структури.      

Наразі кількість інформації настільки велика, що її складно перевіряти та залишатися розсудливими та емоційно спокійними. Та коли ми розуміємо, як працюють механізми медіаманіпуляції, ми фактично отримуємо інструмент, який дає можливість бути більш критичними до фейків. 

Матеріали по темі

     

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні