Категорія
Життя
Дата

Якщо бізнес працює під час війни, мозок підприємця отримує унікальні навички. Чому так важливо не зупинятися

Війна – найбільше випробування для підприємця. Якщо він його витримає та продовжить працювати, навіть у пів сили, всі проблеми в майбутньому мозок подолає легко, пише психолог Спартак Суббота

Бізнесмени під час війни не просто сплачують податки, підтримуючи економіку. Працюючи в кризу, вони розкривають свій потенціал і набирають розгін для майбутніх рекордних стрибків. Це не пусті фрази, а науково доведені факти. 

Які нереалізовані можливості приховує мозок за кризовими моментами? Чому стабільний, хоч і повільний рух, кращий за зупинку? Та до чого тут окситоцин і розслаблені кровоносні судини? 

Контроль над ситуацією

У березні 2021 року під час чергового локдауну, спричиненого COVID-19, на Psychology Today вийшла стаття психологині Андреа Полард. На той момент вона була мегакорисною: науковиця пояснювала, чому людині необхідний контроль над життям та як відпустити віжки, коли контролювати все не виходить. Серед причин – бажання мозку все контролювати, соціальні норми та прагнення безпеки «Я контролюю свою печеру, отже, звір сюди не зайде». Але це нормально, якщо людина не може контролювати дощ, апокаліпсис, підвищення податків чи недосконалу роботу підлеглих.

Повномасштабна війна перевернула все з ніг на голову. Особливо для підприємців. Окрім того, що раніше відносно безпечний світ розлетівся на друзки й потрібно фізично рятувати себе та родину, щодня пробивалося бізнесове «дно»: розтрощені склади й техніка, працівники, які потребують евакуації або які їдуть за кордон, зупинка бізнес-процесів. І в цій ситуації людям потрібен контроль. Чи хоча б його ілюзія. 

Цей контроль може забезпечити бізнес. Рутина й процеси, які потрібно виконувати, – подача звітів, заповнення заявок, комунікації з персоналом – дозволяють створити ілюзію контролю на одній окремій ділянці та структурувати життя в часовому просторі. Ось це робочі години, а це час для родини та волонтерства. Усе разом допомагає нашій нервовій системі краще справлятися з труднощами та стресом. 

Розвиток психологічної стійкості

Тут є хороша й погана новини. Погана – стрес нас може вбити або суттєво попсувати життя. Керрі Реслер, професор психіатрії Гарвардської медичної школи, досліджував негативний вплив стресу на пам’ять, увагу, властивість мозку до навчання, концентрацію. Якщо коротко, то чим довше людина в стресі, тим довше мигдалина в мозку блокує роботу всіх інших ділянок. Бо тіло сфокусоване лише на виживанні. 

Умовно наш мозок уявляє себе в джунглях, де з будь-якого куща от-от вистрибне ягуар чи ведмідь і треба буде захищатися. В крові вирують адреналін, кортизол, кровоносні судини звужуються – тіло готове до бою чи захисту. Але тривале перебування в такому стані призводить до того, що судини «зношуються», серце переходить у режим тахікардії, а інші частини мозку просто не працюють. У кращому випадку ви отримаєте проблеми з пам’яттю, у гіршому – деменцію чи хворобу Альцгеймера. 

Хороша новина в тому, що стрес та його вплив на організм ми можемо контролювати самі. Навіть саме усвідомлення, що стрес нас не вбиває, а «покращує» якісь функції, вже має позитивний результат. Якщо копнути глибше, за адреналіном у крові стоїть завдання прискорити кровообіг та насичити організм киснем. Коли ми при цьому розслабимося й відпустимо емоції, наші судини теж розширяться, кров краще циркулюватиме – серце все ще битиметься швидше, але це не матиме таких руйнівних наслідків. Якщо ми зрозуміємо природу стресу й приймемо її, вона не руйнуватиме нас ізсередини.

Так формуються навички резистентності (психологічної стійкості), які допомагають відновлюватися після стресових подій. У мирний час у нас немає настільки специфічних умов життя. Але зараз ми живемо в часи постійної загрози та невизначеності, тож, долаючи дискомфорт і складнощі, розвиваємо в собі навички, які стануть великою перевагою після переможного закінчення війни. 

Якщо раніше конфліктний клієнт, прострочені дедлайни чи форс-мажор на роботі могли стати проблемою, то після того, як ви організували релокейт компанії, навчилися зосереджуватися на завданні під звуки повітряної тривоги та планувати бізнес в умовах війни, вас буде складно вивести з рівноваги. І організм не витратить на цю ситуацію стільки енергії та ресурсів мозку, скільки б на неї пішло раніше. 

Покращення когнітивних функцій мозку

Когнітивні функції – це пізнавальні властивості психіки. Їхнє завдання допомагати набувати нового досвіду та правильно його використовувати. Під час війни людина змушена постійно шукати нові рішення, максимально швидко реагувати на зміну ситуації. 

Тож такі функції, як увага, памʼять та мислення, в цілому розвиваються значно краще. І не просто розвиваються, але й не блокуються в стресових умовах. Практично всі українці згадують, що були розгублені й забудькуваті 24 лютого та кілька днів опісля. Натомість зараз при повітряних тривогах люди чітко знають, що робити, куди спускатися, як реагувати, при цьому не випускаючи з уваги інші важливі фактори.

Постійні виклики для мозку привчають нас мислити адекватніше навіть у ситуації форс-мажору. Що своєю чергою дозволяє розвивати позитивний копінг (стратегії подолання стресової ситуації), які допомагають легко справлятися зі скрутними ситуаціями в перспективі.

Комунікація з оточенням

Під час стресових ситуацій виробляється ще один гормон – окситоцин. Його називають гормоном радості, дружби, обіймів. Але цей нейрогормон крім усього іншого ще й регулює соціальні інстинкти в мозку. Завдяки йому ми прагнемо зближення з кимось та хочемо допомагати комусь і підтримувати.

Тому ведення бізнесу під час війни та комунікація як наслідок цього процесу просто необхідні людині, щоб вижити. Адже в нашій природі – прагнути спілкування. Чим менше людина контактує з іншими, тим менше у неї потенційних можливостей створювати поле для комунікацій. Простими словами, самоізоляція призводить до того, що людина просто починає втрачати навички адаптації до соціального середовища.

Мало того, ведення бізнесу під час війни часто переорієнтовує підприємство на соціальну складову, яка й допомагає в результаті втриматися на плаву. Це робота окситоцину, який спонукає людей йти на допомогу й займатися волонтерством. Тому якщо ви не можете знайти свою нішу або продукція чи послуги вашої компанії, на вашу думку, «не на часі», переорієнтуйтеся. Стресові умови самі підказують вам напрямок руху – скористайтеся вказівниками. 

Підтримка та мотивація населення

Для підприємців контролю над ситуацією може додати бізнесова рутина, виставлення рахунків чи сплата податків. Для пересічних громадян контроль над життям – це сніданок в улюбленому кафе, заняття в спортивному залі, косметологічні процедури, похід у кіно тощо. Кругообіг контролю в житті, який створює нам ілюзію стабільності в світі, що розлітається на друзки від крилатих ракет.

Поки малий та середній бізнес працюють та надають послуги, а ми ними користуємося і продовжуємо отримувати задоволення від улюбленої кави чи шопінгу, навіть у часи війни, – це ознака того, що ми не змирилися з тим, що відбувається навколо. Це мотивує інших та допомагає зберігати розсудливість і легше переживати стрес.

Продовжувати зараз діяльність – це можливість розвивати в собі навички, які розвинути в мирний час просто неможливо. І які в майбутньому стануть великою перевагою. Зокрема: стресостійкість, уміння швидко орієнтуватися в нових умовах та приймати рішення, зберігати спокій у моменти загальної паніки, розставляти пріоритети та розпоряджатися власним ресурсом.       

Жодна економічна криза не буде настільки складною для підприємців, як війна. Тож якщо ви зараз, нехай у пів сили, але продовжили роботу, з часом ваш потенціал буде в рази більший. Війна – найбільше випробування. Якщо ви його витримаєте, в майбутньому для вас не існуватиме непереборних перепон. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]