Курортний комплекс SKOGUR: чому майбутнє українського туризму може бути у wellness

Сьогодні на території резорту SKOGUR – близько сотні котеджів, банний комплекс з озером, ресторан із панорамним басейном на терасі та краєвидом на Говерлу і Петрос. Нещодавно двері для гостей відчинили котеджі третьої черги будівництва та ще 10 «розумних» будинків черги Smart House 2.0. Тим часом засновники компанії переконують: нинішній вигляд SKOGUR – приблизно третина від того масштабного проєкту, який вони планують реалізувати. Нестор Мельник, співзасновник та CEO компанії, поділився, яким буде туризм завтра і як до цього компанія готується вже сьогодні.

Які виклики сьогодні стоять перед туристичною галуззю в Україні?

Туризм зараз переживає кризу через дисбаланс між попитом і пропозицією. Готельний сектор напряму залежить від добробуту людей: поки не закриті базові потреби, відпочинок не є пріоритетом. Тож спершу потрібно підвищити рівень життя, а вже потім формувати пропозицію, що відповідатиме попиту.

Окремий виклик – глибока кадрова криза. Її причини – демографічні зміни: міграція, переселення, еміграція. До цього додається відсутність системної популяризації професій у сфері гостинності. Після стабілізації країни готельному ринку й профільним асоціаціям доведеться активно залучати молодь, створювати школи та програми підготовки фахівців.

Також ми спостерігаємо зміну культури споживання, яка формуватиме майбутню пропозицію. Через посилення конкуренції та нестачу персоналу частина готелів, імовірно, закриється або трансформується. Ринок сегментується: з одного боку – невеликі бутик-готелі з персональним сервісом, з іншого – великі мережеві оператори з високими стандартами. Водночас розвиватимуться вузькі ніші – оздоровчі комплекси, SPA, бізнес-готелі, сімейні формати за європейським зразком.

Ще один фактор тиску – щорічне зростання цін на енергоносії та пальне на 15–20%. Це з’їдає прибуток і знижує інтерес інвесторів до галузі.

Ви згадали про кадрову кризу. Яких фахівців наразі найбільше не вистачає у готельній сфері?

Сфера гостинності – складна система, що охоплює весь цикл: від девелопменту до сервісу. Будівництво готелю суттєво відрізняється від житлового: з самого початку формується завершений продукт. На етапі проєктування девелопер залучає концептуалістів, маркетологів, архітекторів, проєктантів та інших спеціалістів. Потім стартує будівництво – від земляних і покрівельних робіт до дизайну інтер’єрів та технічного оснащення.

Далі готель стає операційною одиницею, яка потребує залучення фахівців у бронюванні, рецепції, клінінгу, технічній підтримці, консьєрж-сервісі, SPA і wellness, HoReCa та кейтерингу. Здавалося б, ідеться про один готель, але на практиці його запуск і робота потребують представників близько сотні професій.

Саме тому великі проєкти в індустрії гостинності створюють робочі місця, стимулюють суміжні галузі та стають економічними драйверами регіону. Але водночас їх важко розвивати в нинішніх умовах: ринок страждає від кадрового голоду. І йдеться не лише про брак кухарів, а й про дефіцит усіх фахівців – від робітників до вузькопрофільних проєктантів.

Як ви працюєте над вирішенням проблем?

Перш за все потрібно мати прозору фінансову звітність, аналізувати критичні моменти та працювати з постачальниками над фіксацією цін на рік. Готельний ринок в Україні молодий, кваліфікованих управлінців мало, тому часто готель стає «проєктом мрії» інвестора. Це збільшує собівартість, тоді як позиціонування не дозволяє виставити відповідну ціну для клієнта.

Щоб уникнути цієї помилки, важливо ще на старті визначити «зірковість» об’єкта та впровадити стандартизацію. Наприклад, використання дорогих товарів у тризірковому готелі підвищує собівартість і зменшує маржу. Водночас для преміум-сегменту критично дотримуватися високого рівня якості, що потребує кваліфікованого персоналу та додаткових витрат.

Ми теж починали як емоційний проєкт, але згодом усвідомили: потрібна чітка структура. Тому створили відділ маркетингу, запровадили нічну адміністрацію, консьєрж-сервіс для роботи з гостями та інвесторами, відкрили дитячий клуб, підвищили стандарти оздоблення. Усе це – елементи «зірковості», які дають інвестору прогнозованість, а гостю – зрозумілий рівень сервісу й комфорту.

Яку нішу в умовах еволюції споживацьких потреб готовий зайняти SKOGUR?

Ми вже чітко визначили напрям – оздоровлення. Сьогодні wellness-продукт SKOGUR реалізований приблизно на 70% і продовжує розвиватися поетапно як комплексне рішення для фізичного та емоційного відновлення. 

Перший етап – банний комплекс Rosa-1, який уже приймає гостей і пропонує традиційні банні ритуали. До кінця поточного року плануємо відкриття Rosa-2, де буде розширено перелік послуг за рахунок СПА-процедур. У комплексі з’явиться басейн, гідромасажне джакузі та чотири концептуальні парні. На другому поверсі проводитимуться оздоровчі процедури в межах спеціалізованих програм: детокс, гідромасажні ванни, грязелікування, душ Шарко, масажі лікувального та профілактичного характеру, консультації реабілітолога, а також сеанси в соляній кімнаті.

Наступний крок – впровадження додаткових елементів wellness-інфраструктури на базі нового апарт-готелю, будівництво якого вже триває. До кінця 2026-го плануємо запустити тут косметологічний кабінет, спортзал і йога-студію. Цілісна концепція wellness-напряму SKOGUR поступово втілюється в життя, створюючи простір для оздоровлення в Карпатах.

Чому саме Карпати є ідеальним місцем для розвитку оздоровчого туризму?

Історично саме оздоровлення було головною причиною, чому іноземці приїжджали в Карпати. Ще до 1996 року на ділянці від Яремчі до Ворохти працювало близько десятка санаторіїв із оздоровчими програмами. Головне природне багатство регіону – чисте повітря, насичене фітонцидами хвойних лісів. Саме за ним сюди століттями приїжджали австрійці та поляки.

Однак одного клімату недостатньо. Щоб отримати реальний оздоровчий ефект, потрібні правильно організований режим дня, продумане дозвілля та комфортні умови проживання. У наших ресторанах ми пропонуємо збалансоване харчування, а для активностей облаштували два прогулянкові маршрути й лісову променаду завдовжки 900 метрів. Це дозволяє гостям проходити 4–5 км рівнинною місцевістю щодня. Для тих, хто прагне більшого навантаження, ми промаркували близько 30 км трекінгових маршрутів.

Наша мета – за 10–15 днів допомогти людині оздоровитися, досягти гармонії й закріпити результат надовго.

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Як ви вважаєте, чи готові споживачі нині виділяти 10-15 днів на відпочинок та оздоровлення?

Традиційна модель відпочинку – 10–15 днів на морі чи місяць у санаторії – практично зникла. Сьогодні українці готові більше подорожувати за кордон, а всередині країни, зокрема в Карпати, приїжджають здебільшого на два–три дні. За цей час неможливо досягти оздоровчого ефекту: людина не встигає перезавантажитися й пройти навіть базовий курс процедур.

Тому wellness-продукт змінює мотивацію подорожі. Це вже не просто відпочинок, а свідомо обрана оздоровча або детокс-програма з чіткими очікуваннями результату. Готовність до такого формату виникає тоді, коли людина розуміє цінність часу, проведеного в конкретній локації, і може повністю віддатися процесу без перешкод.

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Наше завдання як оператора – усунути всі бар’єри. Наприклад, якщо гість може провести у SKOGUR два тижні, працюючи віддалено без дискомфорту завдяки стабільному інтернету, комфортним умовам і робочим зонам, то відпочинок стає не «замість роботи», а «разом із роботою». Ми дбаємо не лише про оздоровлення та дозвілля, а й про звичний ритм життя наших гостей, щоб вони могли поєднати важливі справи з якісним відновленням. Саме тоді wellness-продукт працює на 100%.