«Наша місія – доступність ліків для кожного», – Ігор Червоненко, голова Аптечної професійної асоціації України про майбутнє фармринку

Зміни на фармацевтичному ринку

З початку повномасштабної війни фармацевтичний ринок зіткнувся з багатьма викликами: порушення ланцюгів постачання, пошкодження інфраструктури, масова міграція. Як це змінило аптечний ритейл?

Змінило докорінно. Зі свого досвіду можу відзначити надзвичайну стійкість та здатність галузі адаптуватися до нових викликів. Уже наприкінці другого місяця повномасштабної війни завдяки згуртованості всіх учасників ринку – виробників, дистрибʼюторів та аптек – вдалося відновити критично важливі логістичні шляхи та забезпечити доступ населення до необхідних ліків.

Значну частину аптек довелося релокувати з прифронтових територій у більш безпечні регіони – переважно в центральну та західну частини України, де нині спостерігається найбільша концентрація внутрішньо переміщених осіб.

Аптеки одними з перших відновлювали свою діяльність на деокупованих та прифронтових територіях разом з критично важливими службами.

Віддаю належне діям усіх фармацевтів, які попри небезпеку, обстріли, відсутність тепла чи світла, виходили на свої робочі місця та, перебуваючи за першим столом, допомагали пацієнтам. Це беззаперечне свідчення відданості своїй професії та місії фармацевта – забезпечення доступу населення до ліків.

«Доступність ліків для кожного українця – наш головний принцип»

Чому в Україні, на вашу думку, сформувався високий попит на аптеки?

Насправді мова йде не про високий попит, а про практичну необхідність, і той процес, що ми нині спостерігаємо, – це природне відновлення довоєнної кількості аптек. Заклади відкриваються насамперед там, де через міграцію населення виникла реальна потреба.

Масштаб змін чітко демонструє статистика: в Україні до початку повномасштабного вторгнення налічувалося близько 20 500 аптек. Майже 4000 закладів були закриті, зруйновані або опинилися на тимчасово окупованих територіях. За даними Proxima Research International, на кінець 2024 року бізнесу вдалося відновити 87% довоєнної аптечної інфраструктури.

Аптека є і завжди буде закладом охорони здоровʼя. Більш того, це місце, де пацієнт отримує професійну консультацію фармацевта та якісну фармацевтичну опіку. А у таких питаннях важлива наявність права вибору. Саме його ми і пропонуємо пацієнтам. Наявність кількох аптек поруч надає можливість споживачу самостійно обрати гідне обслуговування, доступніші ціни, ширший асортимент. Передусім ми працюємо в інтересах громадян, що одночасно стимулює розвиток галузі в цілому.

Як змінилася роль аптек? Які ініціативи реалізують члени АПАУ?

Доступність ліків для кожного українця – наш головний принцип. В умовах війни ця роль стала ще більш значущою.

Однією з перших проблем, яку вирішили учасники АПАУ, – організація безперебійної роботи аптек і перехід на самозабезпечення. Завдяки цьому в більшості регіонів наші аптеки стали пунктами незламності. Ми закупили генератори, налагодили системи для підтримки необхідних температурних режимів зберігання ліків.

Незважаючи на постійні виклики роботи в умовах воєнного стану, пишаюсь тим, що учасники АПАУ активно підтримують державні соціальні ініціативи. Наші члени приєдналися до програми «Доступні ліки» та ініціатив «Національний кешбек» і «Зимова єПідтримка».

Стратегічно важливим проєктом у забезпеченні доступними ліками українців стало збільшення кількості маршрутів мобільних аптечних пунктів (МАП). До цієї ініціативи вже долучилися «Аптека 9-1-1», «Сім’я аптек Farmacia», «Бажаємо здоровʼя» і Аптека «Подорожник», які запустили вісім мобільних аптек на Харківщині, Херсонщині, Сумщині, Рівненщині, Одещині та Київщині. Нині мешканці майже 300 населених пунктів у прифронтових та віддалених районах без стаціонарних аптек мають змогу отримувати життєво необхідні ліки. Лише одним МАПом за минулий рік надано послуг майже 11 000 жителів і відпущено препаратів за програмою «Доступні ліки» за близько 2000 рецептами.

Учасники АПАУ доклали чимало зусиль, аби додатково впровадити програму екстреної фармацевтичної та медичної допомоги на деокупованих територіях. У рамках цієї ініціативи з’явилась можливість доставляти мобільними групами безкоштовні аптечки з найнеобхіднішими ліками для місцевих жителів.

Також підтримуємо ініціативу Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) щодо вакцинації в аптеках. Проведено навчання другої хвилі фармспеціалістів за тематичною програмою вакцинації на базі тренінгового центру НМУ ім. Богомольця. І наразі здійснюються заходи для отримання ліцензії з провадження медичної практики в аптеці. Готуємось до сезонної вакцинації-2025. 

Усі ці кроки є важливими у розширенні фармпослуг та філософії аптечних закладів в цілому та ще більше наближають нас до європейських стандартів обслуговування.

За час війни фармбізнес розширив соціальні та благодійні проєкти. Розкажіть про них детальніше.

Вважаю, єдиноможливим рішення для всього відповідального бізнесу на момент повномасштабного вторгнення стала підтримка захисників України та цивільного населення. Тоді нашою головною метою було втримати галузь та українську економіку.

Так, до прикладу, Аптека «АНЦ» від початку російсько-української війни спрямувала на благодійність понад 120 млн грн. У партнерстві з благодійними фондами члени АПАУ втілили чимало проєктів із забезпечення наших бійців дронами та необхідним обладнанням: станціями безперебійного живлення, засобами радіоелектронної боротьби, ноутбуками.

Допомога цивільному населенню теж залишається у фокусі. На постійній основі підтримуємо дитячі будинки, внутрішньо-переміщених осіб, реабілітаційні центри, лікарні через низку благодійних проєктів та ініціатив від «Аптеки Доброго Дня», «Бажаємо Здоров’я», Аптека «АНЦ», «D.S.». Впроваджуємо проєкти, що дають надію на життя. Завдяки ініціативі від «Аптеки Доброго Дня» – «Сильні серця» – шестеро дітей отримали життєво необхідні серцеві імпланти для лікування дефекту міжпередсердної перетинки.

Хочу зазначити, що з-поміж співробітників аптек є чимало добровольців, які долучились до лав ЗСУ. У свою чергу учасники АПАУ підтримують їх та тримають руку на пульсі всіх нагальних потреб: медичні евакуаційні авто, позашляховики, амуніція, апаратура, засоби зв’язку тощо.

Кадрові виклики галузі

Які проєкти впроваджуєте для залучення фахівців, адже війна вплинула і на ринок праці?

Так, кадрове питання є одним із найсерйозніших викликів для галузі. Цьогорічний набір на фармфакультети став найменшим за всю історію незалежної України – менше 1000 осіб, що критично мало, враховуючи масштаби галузі та її потреби. Без сумніву, це створить серйозні виклики в короткостроковій перспективі.

У свою чергу учасники АПАУ намагаються діяти на випередження, аби аптечний ритейл зрештою не зазнав колапсу. Співпраця з профільними навчальними закладами, створення навчальних аптечних баз з можливістю проходження практики в реальних умовах, екскурсії до аптек для старшокласників – це лише невелика низка важливих активностей. Водночас вкрай необхідно переглянути підходи до здобуття професії фармацевта та програми перекваліфікації медпрацівників із середньою освітою. Сподіваюсь, що майбутні напрацювання за співпраці з МОЗ дозволять компенсувати дефіцит кадрів, зокрема у сільській місцевості.

Якщо говорити про вже реалізовані ініціативи, то варто відзначити професіоналізм команди Аптеки «Подорожник». Колеги створили успішний проєкт «Навчальна аптека» для підвищення кваліфікації фармацевтів та стажування нових спеціалістів. Дві третини учасників цього проєкту вже працюють за першим столом.

Ще одним яскравим прикладом виступає корпоративна програма «UPTEKA: Академія розвитку 9-1-1», важливою складовою якої є Навчальний центр з адаптації нових співробітників. За 10 років Центр підготував понад 12 000 фахівців.

Ми розуміємо, як важливо підвищувати зацікавленість у професії фармацевта серед молоді. З цією метою у Харкові започатковано інноваційний освітній простір PHARM-HUB, що поєднує сучасний заклад охорони здоров’я, музей фармації та освітній майданчик. Крім того, для безперервного професійного розвитку, ознайомлення з кращими європейськими практиками, для всіх фармацевтів-учасників АПАУ регулярно проводяться спеціалізовані тренінги, вебінари та навчальні курси.

Про формування цін на ліки

Як формується вартість медикаментів на шляху від виробника до пацієнта?

Це комплексне питання, вирішення якого досягається лише злагодженою та компетентною взаємодією всіх ланок: виробників, дистрибʼюторів, аптек та за безпосередньої участі МОЗ, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.

Кажучи про формування ціни на ліки, зазначу, що аптека виступає кінцевою ланкою у ланцюгу ціноутворення. Проте ми, як ніхто інший, зацікавлені у прозорості цін. Адже саме аптечний заклад та фармацевт безпосередньо контактує з пацієнтом і приймає на себе соціальну напругу, яка здебільшого є несправедливою.

Варто звернутись до статистики. Не секрет, що першочергова вартість будь-якого товару формується виробником і фармгалузь не є виключенням. Тому не потребує доведення той факт, що базову вартість препарату, близько 72%, закладають виробники, до 10% – дистрибʼютори та орієнтовно 18% – аптеки.

Розуміючи соціальність питання, за ініціативи МОЗ учасники АПАУ спільно з усіма стейкхолдерами напрацьовують пропозиції щодо можливості зниження цін на життєво необхідні препарати. Члени АПАУ пропонують запровадити систему відкритих реєстрів граничних оптово-відпускних цін та можливість декларування ціни виробниками. Окрім того, сформувати «споживчий кошик» – перелік життєво необхідних ліків за референтними цінами, які мають бути доступними в кожній аптеці. Такий підхід дасть змогу споживачам дізнатись реальну ціну препарату та обрати оптимальний варіант.

Законодавчо закріплюючи будь-які зміни, необхідно усвідомлювати, що роль аптеки в обслуговуванні пацієнта така ж вагома, як і роль дистрибʼютора чи виробника. Неможливо локально змінити правила гри для однієї з ланок постачання лікарських засобів населенню і при цьому не зруйнувати роботу всього складного механізму. Маю сподівання, що правова система для регулювання діяльності учасників фармринку буде збалансованою та рівноцінною для кожного.

Як, на вашу думку, має розвиватися фармринок?

Війна продемонструвала згуртованість українців, нашу здатність тримати удар і спільно долати найважчі виклики. Вважаю, що ми зробили все можливе на початку російського вторгнення в Україну та продовжуємо робити це зараз. Усі ми отримали досвід і зробили свої висновки. Саме тому я бачу майбутнє у злагодженій та спільній роботі всіх учасників ринку задля того, аби кожен споживач мав змогу отримати доступні якісні ліки в обраній ним аптеці.

Наше майбутнє обов’язково буде вільним, незалежним та європейським, а діяльність аптек спрямована на обслуговування та надання послуг у відповідності до стандартів ЄС. Такий шлях буде непростим і потребуватиме поетапного нефрагментарного перетворення. Важливо, аби напрацювання спільних рішень бізнесу та держави були прозорими, збалансованими і враховували інтереси пацієнтів й усіх учасників фармринку.

Я переконаний, що розвиток галузі має базуватися на трьох ключових принципах: доступність ліків для кожного українця, висока якість обслуговування та впровадження інновацій.

Сподіваюсь, що ці цінності відгукнуться в усій фармспільноті, адже єдність – наша головна зброя. Не варто шукати ворогів чи зводити бар’єри. Наша мета – єдина. Працюємо спільно та разом розбудовуємо в Україні європейську систему охорони здоровʼя.