Січень 2022-го. Про можливий наступ Росії вже говорять відкрито, але повірити в нього важко навіть тим, хто звик прораховувати ризики.
В Octava Capital теж не вірили. І все ж перестрахувалися: перевели ІТ-інфраструктуру та ключових співробітників на захід країни, а зарплату виплатили наперед.
Ці кроки допомогли компанії пройти перші тижні повномасштабної війни. Але нові умови змусили по-іншому подивитися й на те, заради чого працює бізнес.
«Якщо до 2022-го нашими пріоритетами були масштабування і примноження капіталу, то тепер головне – зберегти бізнес і забезпечити його стійкість», – каже Тетяна Андріанова, CEO Octava Capital та голова комітету з корпоративної безпеки.
Які загрози бізнес досі недооцінює, навіщо компанії резервний фонд і як утримати людей, коли інші роботодавці пропонують їм зарплати у два-три рази вищі? Про це Тетяна Андріанова розповіла в інтервʼю Forbes BrandVoice.
Тетяна Андріанова
юристка, фахівчиня з корпоративного управління, понад 20 років працює в корпоративній безпеці
З 2020 року – CEO Octava Capital.
Викладає курс «Керівник корпоративної безпеки» в Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України. З 2018-го координує Women in Security в українському відділенні ASIS International.
Укриття, склади і цілодобовий кіберзахист
Від чого насамперед має захищатися бізнес під час війни?
Корпоративна безпека – це стан захищеності бізнесу від зовнішніх і внутрішніх загроз. Війна суттєво посилила їхній вплив і вивела на перший план зовнішні ризики: пряму загрозу життю людей, знищення інфраструктури та порушення безперервності роботи.
Тому насамперед бізнес має дбати про життя та здоров’я співробітників, адже люди – головна цінність будь-якого бізнесу.
Другий пріоритет – захист фізичних активів та об’єктів. Від їхньої збереженості залежить здатність компанії продовжувати роботу, виконувати зобов’язання та зберігати економічну стійкість під час війни.
Як ви захистили команду?
Ще у 2022 році ми зрозуміли, що наш офіс у бізнес-центрі на Шулявці в Києві не забезпечує необхідного рівня захисту команди в умовах війни. Будівля не була розрахована на загрози ракетних і дронових атак.
Тому ми вирішили інвестувати в будівництво нового офісу й від самого початку передбачили в проєкті сучасне укриття. Безпека людей стала однією з ключових вимог до нового простору. Загальна вартість проєкту перевищила 1 млрд грн.
Переглянули й підхід до складських потужностей. Зараз переходимо до моделі, яку військові називають «москітним флотом»: замість кількох великих обʼєктів створюємо мережу менших складів. Цей процес ще триває. Така модель знижує ризик того, що втрата одного обʼєкта зупинить увесь бізнес.
Тетяна Андріанова, CEO Octava Capital та голова комітету з корпоративної безпеки.
А з якими загрозами, окрім воєнних, стикається бізнес?
Передусім із кіберзагрозами. Власну систему кіберзахисту ми почали вибудовувати ще до повномасштабної війни. Зокрема створили центр моніторингу кіберзагроз і реагування на них – SOC.
Він працює цілодобово: відстежує потенційні загрози, допомагає виявляти вразливості й запобігати атакам. Роботи в нього вистачає. Аналіз даних за останні пʼять років показав, що кількість кіберзагроз, з якими стикаються наші компанії, зросла втричі.
Ще один суттєвий ризик – шахрайство, як усередині компанії, так і з боку зовнішніх осіб. Війна посилила ці загрози, тому ми ретельно перевіряємо контрагентів перед укладанням договорів і кандидатів під час найму. Всередині компаній контролюємо дотримання етичних стандартів і внутрішніх процедур, виявляємо конфлікти інтересів та можливі зловживання. Для нас доброчесність – важлива складова безпеки бізнесу.
Яку загрозу бізнес досі недооцінює?
Ту, що повʼязана зі штучним інтелектом. ШІ спрощує роботу, але вимагає відповідального підходу. Коли такі інструменти доступні кожному співробітнику, а в роботі використовується чутлива корпоративна інформація, зростає ризик її витоку. Іноді він стається через звичайну необережність.
Забороняти нові технології ми не стали, натомість вчимося безпечно з ними працювати. Розробили внутрішні правила використання ШІ, навчаємо команду і визначили інструменти, яким можна довіряти. Контроль за їх використанням поступово вбудовуємо в бізнес-процеси.
Чи можна побудувати план безперервності бізнесу, коли невідомо, що буде завтра?
Передбачити все неможливо. Але можна заздалегідь оцінити можливі сценарії і підготуватися до них. Тому в такому плані має бути кілька варіантів дій: план А, план Б, план В.
Втім, самих планів замало, бо на їх реалізацію потрібні гроші. Тож одна з опор нашої системи безперервності бізнесу – резервний фонд, який ми створили ще у 2023 році. Туди спрямовуємо 5% обороту компанії. Ці кошти дають змогу не розгубитися в непередбачуваній ситуації і швидко ухвалити потрібні рішення. Якщо треба, з ними можна перейти до альтернативного сценарію роботи.
«Як ти?» замість порядку денного
У групі «Октава» понад 900 співробітників. Як змінилася ваша комунікація з командами?
Ми почали спілкуватися частіше й уважніше ставитися одне до одного. Якщо раніше зустрічі з командами відбувалися раз на квартал або навіть на пів року, то тепер щонайменше щотижня. І починаємо ми їх не зі звітів чи завдань, а з простого запитання: «Як ти?»
Під час війни керівнику важливо розуміти, що відбувається не лише в бізнесі, а й у житті людей: хто потребує підтримки, хто виснажений, кому потрібна допомога. Такі розмови допомагають зберігати довіру та відчуття, що ніхто не залишається зі своїми труднощами наодинці.
А як війна змінила сам підхід до управління?
Війна показала, що управління потребує більшої гнучкості та уваги до людей.
Тетяна Андріанова CEO Octava Capital та голова комітету з корпоративної безпеки
Просто поставити завдання й вимагати його виконання за будь-яких обставин уже недостатньо. Керівник має розуміти, в яких умовах працює його команда.
Хтось поєднує роботу з волонтерством, у когось близькі на фронті, хтось переживає вимушений переїзд або щодня хвилюється за рідних. Це впливає на концентрацію, сили та здатність витримувати звичний темп.
Тому мій підхід став більш людиноцентричним: більше слухати, враховувати обставини, коригувати навантаження й підтримувати. Водночас відповідальність за результат залишається. Завдання керівника – знайти баланс між потребами бізнесу та можливостями людей і бути опорою для команди у складні моменти.
Яких фахівців бракує найбільше?
Насамперед інженерів, програмістів і фахівців з інформаційної безпеки. За таких спеціалістів точиться особливо гостра конкуренція. У Nota Group, де я також керівна партнерка, відчуваємо дефіцит бухгалтерів.
Тетяна Андріанова, CEO Octava Capital та голова комітету з корпоративної безпеки.
Водночас залучити нових фахівців – лише частина завдання. Не менш важливо зберегти команду: людей, які знають бізнес, розуміють внутрішні процеси та мають цінний досвід. Іноді наші співробітники отримують пропозиції із зарплатою у два-три рази вищою.
Це спонукає нас постійно працювати над мотивацією та залученістю команди. Поряд із гідною винагородою важливі можливості професійного розвитку, довіра, підтримка та розуміння власної ролі в результатах компанії.
Безпека без гендеру
Ви координуєте Women in Security в українському відділенні ASIS International – міжнародної асоціації фахівців з безпеки. Навіщо жінкам окрема спільнота у цій сфері?
Я часто виступаю у вишах і спілкуюся зі студентками. Від них чую побоювання щодо майбутньої карʼєри. Їх турбує, чи матимуть вони рівні можливості для професійного зростання. І чи не зіткнуться з упередженнями на кшталт того, що певні керівні посади більше підходять чоловікам.
Сама я ніколи не відчувала на собі гендерних упереджень. Але ці розмови спонукали мене глибше вивчити тему. Я зрозуміла, наскільки важливо говорити про неї відкрито. Жінкам треба показувати, що їхні карʼєрні можливості не мають обмежуватися стереотипами.
Тепер я веду YouTube-блог. Там розмовляю з жінками, які вже стали лідерками та побудували карʼєру у сферах безпеки й управління ризиками. Їхні історії доводять, що гендерні упередження можна долати, а професійний розвиток не має залежати від статі. Це мій соціальний внесок. Хочу, щоб жінки не боялися обирати ці професії, вірили у свої можливості, реалізовували себе і зростали професійно.
Яку пораду ваші героїні дають найчастіше?
Маєш мету – рухайся до неї й не дозволяй упередженням себе зупинити.
Наприклад, бачиш, що чоловік на аналогічній посаді отримує більше, а тобі пропонують нижчу зарплату. Тоді не мовчи: іди до тих, хто ухвалює рішення, і прямо говори про нерівність та свою професійну цінність.
У бізнесі немає гендеру. Є компетенції, досвід і результати роботи.
Горизонт – пів року
На скільки наперед можна планувати бізнес під час війни?
Максимум на шість місяців. Довше поки що складно, бо ситуація постійно змінюється. Але від стратегічного планування ми не відмовилися. Раз на рік збираємося розширеним колом і оцінюємо ризики в галузях, де працюємо. Аналізуємо перспективи і визначаємо, чи вистачає ресурсів на інвестиції в нові напрями.
Чи є такі напрями зараз?
Як я вже казала, всі зароблені кошти ми спрямовуємо на збереження бізнесу і його стійкість. Єдиний новий напрям, який ми цілеспрямовано розвиваємо, – оборонний, тобто діяльність на підтримку обороноздатності країни. Від початку повномасштабної війни ми інвестували в нього понад 500 млн грн.
Бізнес залишається одним із ключових джерел наповнення державного бюджету. Який податковий внесок робить група?
Сильна економіка країни – необхідна умова для існування й розвитку нашого бізнесу. Тому наша принципова позиція – працювати прозоро і сплачувати всі податки в повному обсязі. Лише за 2025 рік група команій «Октава» сплатила орієнтовно 500 млн грн податків.
Сьогодні бізнес має не просто вистояти сам, а й допомогти вистояти країні. Від того, наскільки сильною буде наша економіка, залежить, якою буде Україна після перемоги.
*Women in Security («Жінки у сфері безпеки»), ASIS International (Ейсіз Інтернешнл).
