«Останнім часом застосування заочних розслідувань та процедур міжнародного розшуку щодо українських підприємців, які керують бізнесами з-за кордону, значно активізувалися», – кажуть Ігор Федоренко та Олександр Бабіков, партнери Адвокатського об’єднання DEFENSORES. Вони розповідають, як саме це відбувається, а також відповідають на поширені запитання з приводу того, як діяти в законодавчому полі, якщо ви є власником бізнесу, який керує дистанційно і дізнався про кримінальне провадження щодо себе.
Нові засоби тиску на бізнес: заочні розслідування та міжнародний розшук
Останнім часом ми часто чуємо про такі засоби тиску на бізнес, як обшуки, опечатування складів та обладнання, арешт коштів і головне – затримання та взяття під варту без права на заставу. До цього переліку «ефективних інструментів» додамо ще два, які останнім часом правоохоронці освоюють все частіше: заочна процедура розслідування та розгляду кримінального провадження за відсутності особи, щодо якої воно проводиться, та оголошення підприємця в міжнародний розшук.
В умовах повномасштабної війни, коли значна частина підприємців здійснюють управління бізнесом дистанційно, залишаючись за кордоном, можливості вступати з топменеджментом «у фізичний контакт» для правоохоронців суттєво зменшилися. Своєю чергою, обшуки та затримання менеджерів середньої ланки не дають тих «широких можливостей», які виникають у випадку створення проблем самому керівнику.
Заочна процедура дозволяє провести розслідування та судовий розгляд кримінального провадження за умов, коли підприємець може про це і не знати. Таким чином, про факт розслідування дізнаються випадково – коли, наприклад, намагаються продати майно й отримують інформацію, що воно під арештом, а у справі оголошено про підозру або вже й направлено на судовий розгляд.
Чому так може відбуватися?
Заочна процедура не передбачає обов’язку слідчого судді, який надає дозвіл на її застосування або накладення арешту, з’ясовувати, чи дійсно особа переховується. Згідно з чинним законодавством, «слідчому судді необхідно лише з`ясувати, чи є підстави вважати, що особа могла вчинити злочин, посилаючись на те, що остаточна оцінка здійснюється лише судом під час розгляду справи по суті».
Отже, простими словами: найкритичнішим у таких випадках є те, що для здійснення заочної процедури необхідні не «достатні докази», а лише «можливість вчинення особою злочину». Тобто для оголошення в розшук достатньо лише постанови слідчого – не факту ухилення від слідства та суду, не доказів того, що здійснювалися пошукові заходи. Навіть можуть не досліджуватися причини виїзду та перебування особи за кордоном.
Розшук інколи зводиться лише до створення оперативним співробітником рапорту, а слідчим – постанови, яка не може бути оскаржена або скасована судом.
Ігор Федоренко, партнер Адвокатського об’єднання DEFENSORES
Чи може особа перебувати під слідством та судом, не знаючи про це?
На жаль, так, може. Виклик може бути спрямовано на останню відому адресу проживання або як sms-повідомлення у месенджері на останній відомий телефон, чи як лист на електронну поштову скриньку, якою колись користувалася особа.
Чи необхідно підтвердити, що такий лист чи повідомлення дійшли до адресата?
Ні. Факт відправлення вже сприймається як підтвердження обізнаності про зміст листа та виклик.
А якщо особа стала на консульський облік, одержала право на тимчасове або постійне проживання в іншій країні?
Раніше у таких випадках застосовувалася процедура міжнародного співробітництва з направленням відповідних звернень до компетентних органів інших держав. Наразі така процедура часто ігнорується, оскільки триває зазвичай від пів року і більше, а результат бажають продемонструвати «тут і зараз».
Чи може завадити участь захисника у порушенні прав?
Так, якщо захисник ваш, а не за призначенням. Відсутність у захисника за призначенням зацікавленості у здійсненні захисту інколи може перетворити його на особу, яка навпаки своїми діями сприяє обвинуваченню.
Наведемо приклад: у справі, в якій не змогли встановити будь-які контактні дані особи та направити їй на адресу повідомлення про підозру і виклики, суд розцінив достатнім факт вручення таких документів захиснику за призначенням і вважав, що завдяки цьому особа вважається повідомленою.
А якщо особа виїхала за кордон задовго до початку розслідування чи перебуває там у зв’язку з лікуванням чи через інші поважні причини?
Як відповідь, наведемо цитату з ухвали суду.
«Надані захисником документи про перебування за кордоном, поважність неприбуття до детектива за станом здоров’я слідчим суддею розцінено як свідоме ігнорування підозрюваним обов’язку з’явитися до органу досудового розслідування та переховування від слідства. А клопотання про проведення допиту в режимі відеоконференції – безпідставним, оскільки воно зводиться до заперечення факту переховування від органу досудового розслідування та переконання слідства у законності свого перебування за кордоном».
Олександр Бабіков, партнер Адвокатського об’єднання DEFENSORES
Ключове – вислухати іншу сторону
Здавалося б, підприємець виїхав за межі країни, перебуває у тривалому відрядженні, але бажає надати пояснення з приводу обставин, які розслідуються, спростувати домисли чи неправдиву інформацію – що може бути простішим, ніж провести його допит в режимі відеоконференції?
Проте навіть за таких обставин слідчий суддя, суд можуть відмовити у такому допиті. І підстави для такої відмови можуть бути різноманітні, навіть такі екзотичні як те, що такий допит «значним чином обмежує особу реалізувати своє право на захист, зокрема унеможливлює доступ до матеріалів провадження, ефективного спілкування із захисником».
Звісно, виникає питання, невже заборона підозрюваному висловити свої доводи на виправдання та пояснення певних обставин відповідає засадам кримінального судочинства і з якого дива суддя присвоїв собі право визначати, як захист має діяти та що робити? На жаль, заочна процедура розслідування та розгляду кримінальних проваджень створює істотні загрози для бізнесу як засіб неправомірного тиску та перешкоджання підприємницькій діяльності.
При цьому законодавство не передбачає достатніх гарантій та засобів захисту від неправомірної поведінки слідчих, прокурорів та слідчих суддів у цій сфері. Дозвіл слідчого судді на застосування цієї процедури в апеляційному чи касаційному порядку не оскаржується, скасувати арешт з майна до завершення розгляду справи – надзвичайно складно, а постанова про оголошення в розшук може бути скасована лише прокурором і то суто теоретично.
Саме тому останнім часом застосування цієї процедури та оголошення в розшук підприємців здійснюється все активніше. Особлива привабливість заочного розгляду – це можливість продемонструвати «ефективність» боротьби з економічною злочинністю та корупцією на умовах, коли «реальні козирі» лише в руках правоохоронців. Тож якщо ви потрапили в подібну ситуацію, кваліфікована юридична допомога – це те, що може врятувати вас від зайвих проблем.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.
