«Забудова Києва обов’язково стане взірцем гармонійного поєднання історії та сучасності», – Еміль Соловйов, СЕО девелоперської компанії НЕСТ

Ви очолили компанію у перший рік війни – навряд чи це був кращий час для девелоперів. Що рухає вами на чолі цієї компанії?

Початок війни радикально змінив умови для бізнесів. Невпевненість у завтра, значні ризики – через це багато хто з девелоперів призупинив проєкти чи взагалі переніс бізнес за кордон. Натомість ми проявили незламність, як і вся країна. Наш підхід у тому, що нові виклики приносять нові можливості. Тому ми переоцінили чимало аспектів діяльності і навіть запустили нові напрямки. Кризові часи дозволили нам кристалізувати власну місію – збереження й відновлення історичної спадщини та створення обʼєктів поза часом. Особливо пишаюся тим, що НЕСТ цілком зберіг команду й повноцінно її підтримує протягом складних часів. Наша згуртованість та спільне бачення допомагають рухатися далі.

Погодьтеся, до слова «забудовник» в українському суспільстві часто ставляться негативно – асоціюють його з хаотичною забудовою та зневагою до міського простору. Як ви долаєте ці упередження стосовно своєї роботи?

Справді, його часто асоціюють з цинічними комерсантами, які думають лише про надприбуток. І за останні 30 років окремі гравці ринку зробили чимало, щоб таке сприйняття вкорінилося. На жаль, це кидає тінь на всіх – і професійних девелоперів також. Утім, поняття «девелопер» більш широке. На прикладі НЕСТ – ми не просто будуємо, ми ведемо проєкт від початкової концепції до реалізації та подальшої експлуатації. І для нас важливо, щоб наші рішення гармонійно вписувалися в міський простір та відповідали потребам і суспільства, і місцевої громади, і бізнесу, й інвесторів.

На тлі цього не можу не запитати про ситуацію з Reiter Hall на Рейтарській, 37, яка викликала жваве обговорення. Вас звинувачували в тому, що на місці памʼятки архітектури плануєте звести «бутиковий бізнес-центр». Яка ваша думка з цього приводу? 

Компанія НЕСТ уже багато років працює саме з реноваційними проєктами. Можете самі пересвідчитися, як наші задуми реалізуються на практиці. Скажімо, Hillfort Business Mansion на Михайлівській. Чи Перше комерційне училище Києва – нині БЦ «Ренесанс» на Бульварно-Кудрявській. І щодо Reiter Hall варто внести ясність. Ми плануємо фахову реставрацію памʼятки архітектури – будинку Київської повітової земської управи. Інвестиції в проєкт реставрації сягають понад 200 млн грн на сьогодні. Утім, дискусію викликали наші плани щодо непримітного флігеля, який Мінкульт свого часу визнав таким, що не відповідає критеріям щодо памʼяток архітектури.

Наголошу, що наш план базується на професійному проєкті, який гармонійно впишеться в ансамбль Рейтарської, поєднає історію, сучасність, а також опції для покращення можливостей містян. Ми справді зіштовхнулися з опором активістів, які мають протилежне бачення та прагнуть, як мені здається, банально законсервувати історичний центр. На жаль, ми не побачили готовності до конструктивного діалогу – простіше було закидати всі гріхи «цинічному комерсанту-забудовнику». А коли друга сторона відкидає продуктивну розмову, будівництво чи реновація зрештою заморожуються. І замість привабливих фасадів та відновлених споруд вигляд міста паплюжать чергові закинуті. Проте хочу і подякувати активістам – так чи інакше, вони спонукають девелоперів професійно та відповідально підходити до своєї роботи.

Київ навряд чи може похвалитися системною та гармонійною забудовою. Ми маємо історичні будівлі, радянську спадщину, будинки 1990–2010-х років. Яким, на вашу думку, має бути системне міське планування?

Українська столиця має багату історію й різноманітний архітектурний ландшафт. Це й не дивно, адже місто розвивалося певними етапами. І завдання НЕСТ – гармонійно інтегрувати нове в наявне, з відповідними акцентами для сучасних потреб суспільства. А це, зокрема, урахування принципів сталого розвитку, доступності та інклюзивності. Це зелені зони та відкриті простори для громадськості. Це ретельний аналіз наявного контексту та увага до деталей. Як, до речі, у Reiter Hall, де задуманий доступний публіці простір із благоустроєм.

В одному з інтервʼю метою НЕСТ ви назвали «створення проєктів, аналогів яким ще не було в Україні». Які флагманські проєкти можуть продемонструвати цей підхід?

Окрім уже згаданих вище, у нас є амбітний проєкт із відродження історичної садиби Міхельсона на вулиці Чикаленка. Цей маєток київського промисловця-мільйонера в центрі столиці, збудований наприкінці ХІХ століття, довго занепадав. Проте це унікальний комплекс та памʼятка місцевого значення. Ми плануємо реставрувати чотири збережені будівлі, бюджет – понад 1,5 млрд грн. І НЕСТ прагне не просто зберегти історичну спадщину садиби, але й перетворити її на живий громадський центр. Саме тому ми залучаємо провідних українських та міжнародних фахівців, які використовуватимуть кращі світові практики та інноваційні технології. І наша формула реновації, окрім поваги до минулого, включає автентичність, функціональність та комфорт.

Війна, попри всі свої жахи, дає нам шанс переосмислити чимало речей, зокрема житлову та комерційну забудову. Яким ви бачите підхід до відновлення тих будівель, які зазнали невиправної шкоди через ворожі атаки?

Кожна атака, кожне понівечене життя, кожна пошкоджена будівля – це трагедія. І ми як бізнес ставимо собі за мету не лише захист, але й збереження їх для майбутніх поколінь. Крім того, будівництво, хоч і викликане війною, – це можливість залучати інвестиції в країну та прискорювати розвиток суспільства. Тому ще в перший рік війни НЕСТ розробила концепцію містечка для тих, хто втратив своє житло, на 7000 мешканців. Крім того, ми підписали меморандум із німецькою компанією Baywobau Invest, щоб спільно розробляти відповідну стратегію на майбутнє, і продовжуємо шукати партнерів.

Звісно, для повноцінного відновлення потрібна стабілізація ситуації в Україні. Але найголовніше – спільні зусилля та спільне бачення, адже тільки так ми будуватимемо краще майбутнє. А це, зокрема, конструктивна співпраця держави та приватного сектору. Утім, якраз її часто і бракує. На жаль, органи влади схильні просто самоусуватися від розвʼязання спірних питань, що також блокує розвиток наших міст.

Урбаністи та девелопери часто говорять про «комфортне середовище». Як воно виглядає – для вас і для компанії, яку ви очолюєте?

Передусім це простір, який викликає у вас позитивні емоції. Це середовище, де людям затишно та безпечно. Де вони без зайвих зусиль можуть вести здоровий спосіб життя. А це і зелені зони, і гармонійна архітектура, і зручності для різних представників суспільства, і дитсадки, і спортивні майданчики тощо. І, безперечно, можливості для активної соціальної взаємодії, які відповідають вимогам часу.

Бізнес має бути відповідальним. Як ви бачите цю відповідальність у своїй індустрії? 

Основа відповідальності – професійність. Тому будь-який проєкт, який бере за основу девелопер, має починатися з розрахунку. Зокрема, необхідно детально оцінити та запланувати все необхідне для комфорту. І йдеться про комфорт не лише користувачів обʼєкта, але й усієї спільноти. Так, не бракує бізнесів, які кидають тінь на девелоперську індустрію, але є й високопрофесійні бізнеси, у яких можна і варто вчитися. Як рівень послуг в Україні чи не кращий в Європі – подумайте про ресторанний бізнес, банки, інтернет тощо, так і українські девелопери вже спроможні слугувати прикладом на міжнародному рівні. Крім того, відповідальність – це ще й про прозорість та чесність бізнесу, і готовність разом із суспільством зустрічати виклики. Тому НЕСТ, як і чимало компаній, активно долучається до підтримки ЗСУ.

Ми зараз боремося за власне майбутнє. Як воно може виглядати – приміром, яким ви бачите міський простір Києва в 2040 році?

Певен, це бачення реалізується раніше за 2040 рік. Київ як столиця – локомотив української урбаністики, який задає тренди й в Україні, і в Європі. Це місто – взірець сталого розвитку, де історія та сучасність гармонійно поєднуються, без конфліктів чи хаосу. Це зелене, динамічне, привабливе місто, частина глобальної спільноти, яке ефективно адаптується до майбутніх змін і не зупиняється в розвитку.