У 1969-му канадський педагог Лоуренс Пітер і письменник Реймонд Халл описали парадокс, який досі знайомий багатьом компаніям. Його суть у тому, що людину, яка досягла успіху на своїй посаді, підвищують – і тоді, наприклад, сильний продавець стає керівником відділу продажів.
Однак добре виконувати роботу й ефективно керувати — не одне й те саме. Нова роль вимагає вміння бачити систему, працювати з людьми й ухвалювати складні рішення.
Через 50 років підхід, описаний вище, отримав наукове підґрунтя. У 2019-му економісти Алан Бенсон, Даніель Лі та Келлі Шу проаналізували дані про майже 39 000 продавців у 131 американській компанії. Вони виявили, що компанії справді частіше підвищували тих, хто продавав найкраще, але високі результати в продажах не означали, що людина зможе керувати іншими.
Як виховати насправді сильних керівників і зрозуміти, хто готовий до управлінської ролі? Розбираємося в експлейнері Forbes BrandVoice.
Нова роль – нове бачення
У 2024-му головним виконавчим директором мережі кавʼярень Starbucks Coffeee став Браян Ніккол. Він прийшов на зміну Лаксману Нарасімхану, за час керівництва якого акції компанії втратили майже чверть вартості. Перед Нікколом постало завдання покращити результати компанії, і він зосередився на тому, як працює мережа на місцях: на швидкості обслуговування клієнтів, простоті меню та взаємодії команд у кавʼярнях.
«З переходом на новий рівень управління має змінюватися і спосіб бачити бізнес, — пояснює Олена Юзькова, CEO та співзасновниця Української школи управління. — Якщо сильний спеціаліст відповідає лише за свій результат, то керівник команди — за те, як працюють інші люди. Тому просто додати до сильної професійної експертизи кілька управлінських інструментів недостатньо, потрібно переосмислити підходи до роботи».
Олена Юзькова, CEO та співзасновниця Української Школи Управління. Фото надано пресслужбою.
У цьому розрізі й виникає питання: що допомагає досвідченому професіоналу перебудувати спосіб мислення?
Три дослідження одного з найавторитетніших економічних журналів світу The Quarterly Journal of Economics (Щоквартальний журнал економіки) про мистецтво управління
- Високі результати — не ознака хорошого керівника. Дослідження «Підвищення та принцип Пітера» охопило понад 38 000 продавців у 131 американській компанії і показало: високі результати в продажах не гарантували, що менеджер буде так само ефективно управляти командами.
- Бажання керувати не гарантує результату. Дослідження «Як визначити хорошого керівника?», опубліковане у січні 2026 року, довело: люди, які найбільше прагнули керівної ролі, у середньому справлялися з нею гірше, ніж ті, кого призначали керівниками випадково.
- Ключове завдання керівника — розподіл. Автори дослідження «Як менеджери розподіляють працівників між ролями» дійшли висновку, що ключова здатність сильного керівника — визначати, де конкретна людина створюватиме найбільшу цінність, і правильно розподіляти людей між завданнями та ролями.
Синергія наук
Понад рік в Українській школі управління (УШУ) допомагають керівникам у бізнесі, державному та громадському секторах подивитися на свою роботу по-новому. Для цього у програмах навчання управлінську практику поєднують з культурою: із мистецтвом, філософією, релігією та наукою.
«Ми працюємо зі світоглядом і допомагаємо його розширювати, — зазначає Олена Юзькова. — Людина не зможе побачити й прийняти щось нове, якщо продовжує дивитися на світ крізь звичну для себе картину. Щоб допомагати іншим зростати, керівнику важливо самому виходити за межі звичного досвіду — звертатися до живопису, музики, науки, релігії, військової справи, політики тощо».
Наприклад, в одному з модулів лідерство поєднане з історією України. Учасники отримують матеріали для самостійного дослідження й розглядають управлінські рішення конкретних людей: як перші особи держави ухвалювали рішення, будували команди, визначали стратегічні пріоритети та комунікували. Паралельно вони вивчають, що в цей час відбувалося у світі.
Фото надано пресслужбою
У підсумку учасники програми бачать різні підходи до ухвалення рішень, побудови стратегій і формування команд та можуть співвіднести їх із власним управлінським досвідом. Наприклад, розбирають кейс Леоніда Кравчука, президента України у 1991–1994 роках, і відповідають на запитання: «Чи міг він у 1991-му не віддати ядерну зброю?».
«З модуля учасники виходять із розумінням свого стилю управління і відповідають на запитання: як я ухвалюю рішення, як комунікую, що в моєму підході працює, що – ні. Водночас вони бачать, що інші керівники могли діяти зовсім інакше», — резюмує керівниця УШУ.
Довідка про компанію
Українська школа управління (УШУ) – освітній простір для керівників бізнесу, державного та громадського секторів і Сил оборони. Школа розпочала роботу 10 квітня 2025 року, її співзасновники — Олена Юзькова й Артур Міхно. УШУ поєднує менеджмент з історією та культурою України, філософією, мистецтвом, наукою та іншими сферами знань людства. Серед принципів школи — українська ідентичність, суб’єктність, авторський почерк, «гра» та пошук відповіді на запитання «навіщо?».
Школа пропонує кілька рівнів управлінських програм — для тих, хто розпочинає керівний шлях, і для досвідчених лідерів, які відповідають за розвиток організацій і складних суспільних систем. Окремий напрям — корпоративне навчання для компаній.
«Подорож від себе до себе»
Перед початком програми кожен учасник УШУ проходить інтерв’ю, під час якого обговорює управлінський шлях, професійний досвід і досягнення. Олена Юзькова каже, що досвідчені керівники часто приходять на програму без чіткого запиту. «Я вже 20 років керівник, усе вмію і знаю», — переказує вона типову позицію співрозмовника. За цим часто стоїть невисловлене: «Здивуйте мене».
На перший погляд, здивувати таких людей справді складно. Але і завдання таке не стоїть. В УШУ для цього пропонують подивитися на управлінську практику крізь досвід інших бізнесів і сфер.
«Директор однієї великої логістичної компанії прийшов до нас зі скепсисом, а закінчив школу зі словами: «Тепер я по-іншому бачу управлінську професію і свою роль у компанії», – посміхається вона. – Тому навчання в УШУ ми описуємо як подорож від себе до себе – від того, яким ти себе знаєш, до того, яким ти себе ще не знаєш».
Така зміна погляду, вважає Олена Юзькова, і є частиною переходу від виконання управлінських функцій до стратегічного мислення. «Керівник має зрозуміти, що з часом цілі можуть змінюватися, та адаптувати стратегію до нових обставин. А найголовніше — переконати людей рухатися в цьому напрямі», — пояснює директорка УШУ.
Олена Юзькова, CEO та співзасновниця Української школи управління. Фото надано пресслужбою.
Провідники замість викладачів
В Українській школі управління немає викладачів у традиційному розумінні, є провідники, які допомагають учасникам пройти особистий шлях розвитку.
«Важливо, щоб це були люди, здатні та готові віддавати, — говорить директорка. — Пошук провідників потребує багато часу: щодня я проводжу по шість-сім зустрічей з експертами у своїх сферах. Шукаю людей, які можуть дати учасникам новий досвід, нову оптику».
Флагманські програми УШУ
В УШУ є чотири рівні програм, кожен триває близько пів року.
- Перший рівень допомагає зрозуміти основи управління: що означає бути керівником і за що він відповідає.
- Другий показує, як працює організація загалом: як пов’язані між собою різні функції та як рішення однієї команди впливають на інші.
- Третій рівень зосереджений на самому керівникові — його особистості, способі мислення та управлінському стилі.
- Четвертий призначений для тих, хто хоче дивитися ширше за межі власної компанії: розуміти системи, за якими працює світ, – від геополітики й макроекономіки до судової системи та кібербезпеки.
Перших два рівні представлено флагманськими програмами. Програма «Перша Навігація» допомагає перейти від ролі сильного фахівця до ролі керівника. Учасники вивчають основи менеджменту, роботу з людьми, ухвалення рішень, відповідальність і роль керівника. Навчання складається з восьми офлайн-модулів.
Програма «Друга Навігація» призначена для керівників, яким уже недостатньо розуміти лише свою функцію чи напрям. Тут учасники вчаться бачити організацію як єдине ціле: розуміти зв’язки між різними командами, бачити суперечності між їхніми інтересами й оцінювати наслідки управлінських рішень для всієї компанії. Програма складається з 12 офлайн-модулів по два дні.
У групі не більше 20 учасників. Під час навчання кожна група працює над спільним випускним проєктом у сфері культури, науки або соціальних ініціатив. Учасники мають створити результат, який матиме практичну цінність і буде корисним за межами самої програми.
Фото надано пресслужбою
Від навчання до реальних змін
Окремий формат УШУ — Think Tank, де ідея переходить від навчання до дії. Це надбудова над освітніми програмами — свого роду лабораторія, в якій учасники визначають проблеми, важливі для суспільства, шукають можливі рішення та, головне, беруться реалізовувати їх самостійно.
«У Think Tank учасник має обирати проблему, яку він справді може зрушити. Для цього недостатньо інтересу до теми, а потрібні конкретні ресурси — знання, досвід, професійні контакти, команда або гроші», – говорить керівниця школи.
Зараз Think Tank перебуває на етапі вибору перших тем для роботи.
Фото надано пресслужбою
«Визначити проблеми, які потребують розвʼязання, нескладно. Значно важливіше зрозуміти, з якими з них учасники справді можуть щось зробити, – додає Олена Юзькова. – Тому під час вибору теми ми дивимося і на те, чи має команда достатньо ресурсів, щоб її вирішувати».
В УШУ прагнуть сформувати середовище людей, які здатні сприймати невизначеність як частину реальності та діяти в ній.
«Сьогодні Україні потрібні керівники з іншим типом мислення і світоглядом — люди, які беруть зміни як основу будь-якої діяльності та готові бачити в невизначеності не загрозу, а можливість для розвитку та дії», — резюмує Олена Юзькова.
