«Усі великі компанії, що займаються імпортом товарів в Україну, є нашими клієнтами», – Геннадій Сорочинський, CEO логістичної компанії Uni-Laman Group 

Як ви оцінюєте стан ринку логістичних послуг у світі та Україні?

Світовий ринок логістики сьогодні стрімко розвивається завдяки автоматизації, цифровізації та впровадженню штучного інтелекту. У Китаї, наприклад, частина портів повністю автоматизована, а роботи здійснюють розвантаження й управління складами. Складська логістика небезпечних вантажів здійснюється на повністю роботизованих складах, що дає змогу запобігти надзвичайним ситуаціям та зберегти життя й здоровʼя людей. Провідні економіки світу також активно впроваджують у роботу технології штучного інтелекту.

Український ринок зазнав суттєвих втрат через війну. Частина інфраструктури зруйнована, порти заблоковані, а авіасполучення припинене. Західні кордони часто перевантажені, що створює затримки. Водночас українські компанії показують неабияку стійкість і адаптивність до нових умов.

Як війна змінила умови роботи в логістичній галузі?

Перший рік великої війни став шоком для галузі. Через правила міжнародних суднохідних перевезень контейнери, що прямували в Україну, були вивантажені в транзитних портах, таких як Туреччина, Румунія, Греція, ОАЕ та інші.

Компанії, які не мали міжнародної інфраструктури, змушені були припинити роботу. Ми ж, як міжнародна компанія, мали ресурси для того, щоб вивезти залишені вантажі й доставити їх клієнтам.

Це забрало майже рік, але ми виконали всі зобов’язання. Лише з часом ми адаптувалися, переорієнтувавши логістичні маршрути через Польщу та Румунію. 

Як трансформації воєнного часу вплинули на вашу компанію?

В умовах звуження ринку єдиною стратегією стала міжнародна експансія. Ми відкрили нові офіси в Польщі, Румунії та інших країнах Європи. У Польщі створили логістичний хаб, який став центральною точкою для перевезень в Україну. Це дозволяє забезпечити стабільність компанії й підтримку для українських клієнтів. Тому всі прибутки ми зараз інвестуємо в розвиток міжнародної мережі та нових сервісів для клієнтів.    

Крім того, ми впровадили автоматизацію на всіх етапах: від оптимізації маршрутів до розрахунку витрат у реальному часі. Це дає нам змогу забезпечувати безперебійність перевезень навіть у складних умовах.

Які напрямки довелося розвивати через закрите небо над Україною?

Ми налагодили авіаційні логістичні маршрути через Варшавський аеропорт, відкривши там спеціалізований експедиторський відділ для оперативного оброблення українських вантажів.

Наявність власних митних складів у Польщі дає нам змогу забезпечувати доставки відповідно до потреб клієнтів.

Ми можемо консолідувати отриманий вантаж з іншими партіями протягом 10 днів, або ж, якщо потрібна швидка доставка, відправляємо вантаж безпосередньо з аеропорту на кордон і доставляємо в Україну приблизно за три дні.

Компанії з яких секторів є вашими ключовими клієнтами?

Усі компанії, які займаються імпортом в Україну. Ми працюємо з великими корпораціями, малим і середнім бізнесом. Завдяки нашим складам і автопарку ми є лідерами на ринку LCL (перевезення збірних вантажів) в Україні, Молдові та на Кавказі.

З яких країн зараз йде найбільше імпорту в Україну?

Згідно з офіційною статистикою, головним торговельним партнером України є Європейський союз. У цей показник входить сумарний експорт та імпорт з/до країн, які входять до ЄС: Польща, Німеччина та Іспанія. Однак якщо говорити про прямий імпорт, це, звичайно, Китай. 

Новий шовковий шлях

Розкажіть про ваш проєкт Нового шовкового шляху. Яке його значення для України?

Новий шовковий шлях – це маршрут, що з’єднує Китай з Європою через Казахстан, Азербайджан, Грузію і Чорне море в обхід держави-агресора. Це один із найамбітніших логістичних проєктів сучасності. Через конфлікт у Червоному морі зараз суднохідні компанії змушені доставляти вантажі до Європи в обхід Африки. Це збільшило час доставки морем до 90-100 днів і провокує непередбачувані витрати. Потяг скорочує час доставки до 25–30 днів. Нещодавно суднохідна компанія «Укрферрі» анонсувала відновлення поромного сполучення між портом Поті в Грузії та портами Великої Одеси. Якщо воно буде запущено, то вантажі з Поті доставлятимуться напряму з Грузії до Чорноморська. Якщо ж сполучення не вдасться запустити з міркувань безпеки, ми доставлятимемо вантажі до одного з портів Болгарії, а звідти – на тентових авто до України. 

Ми вже підписали договір із державною залізничною компанією Китаю й плануємо запустити перший потяг у січні 2025 року. Спочатку це буде один потяг на місяць, але протягом наступного року плануємо збільшити частоту до пʼяти-семи потягів щомісяця.

Як, на вашу думку, зміниться ринок логістики із запуском Нового шовкового шляху?

Цей маршрут не замінить морські перевезення, але надасть клієнтам більше вибору. Напрямок також має стратегічне значення для України, адже зменшує залежність від держави-агресора.

Якими є перспективи розвитку логістики в Україні?

Логістика – дуже гнучка галузь, яка підлаштовується під вимоги економіки. Коли Україна визначиться з моделлю економічної відбудови й розвитку, логістична галузь миттєво підлаштується. Наш міжнародний досвід дозволив вивести дуже просту формулу: логістика має бути швидкою, якісною та дешевою. Це маркери розвиненої економіки й критерії, до яких потрібно прагнути.

В Україні є хороший логістичний потенціал, величезний потенціал залізничних перевезень – ми маємо розвинену залізничну мережу. Проте нам не вистачає вітчизняних операторів. Приватні морські та авіаперевізники, які наразі оперують на українському ринку, зміцнюють економіки своїх держав. Нам потрібні свої морські, авіа та залізничні перевізники, які зміцнюватимуть саме українську економіку.