В Україні зміни на місцях рідко вимірюються лише цифрами, їх насамперед відчувають люди. У 2026 році в межах спільного спецпроєкту з Кернел команда Forbes BrandVoice вирушає в громади – подивитися, як працює підтримка бізнесу в реальному житті. У кожній точці маршруту – розмови з головами громад, керівниками шкіл, підприємцями та ветеранами – тими, хто формує економіку та соціальну тканину регіонів
У проєкті «Поле змін» цифри й звіти оживають у відновлених фельдшерсько-акушерських пунктах, шкільних кабінетах, ветеранських ініціативах і нових бізнесах, що наповнюють бюджети громад.
Бізнес на відстані фронту
Полтавщина сьогодні є одним із лідерів ветеранського підприємництва. Станом на січень 2026 року в області офіційно зареєстровано 25 бізнесів, заснованих ветеранами, що забезпечило регіону четверте місце в Україні за цим показником.
Один із таких прикладів – військовослужбовець Андрій Худолій, який разом із родиною створив глемпінг «Острів» під Полтавою. Сам Андрій із першого дня повномасштабного вторгнення добровільно став на захист країни і досі служить у Збройних Силах України.
Будівництво глемпінгу розпочали у 2023 році: перших гостей база прийняла наприкінці 2024-го, і уже наступного літа «Острів» відвідали понад 500 гостей. Сьогодні у глемпінгу – шість будинків, але до кінця року планують добудувати ще три, говорить дружина Андрія – Марина Худолій.
Глемпінг ветерана Андрія Худолія, який отримав грант у межах програми «Варто більше» від Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та Кернел
Глемпінг ветерана Андрія Худолія, який отримав грант у межах програми «Варто більше» від Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та Кернел
Глемпінг ветерана Андрія Худолія, який отримав грант у межах програми «Варто більше» від Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та Кернел
Глемпінг ветерана Андрія Худолія, який отримав грант у межах програми «Варто більше» від Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та Кернел
Глемпінг ветерана Андрія Худолія, який отримав грант у межах програми «Варто більше» від Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та Кернел
Глемпінг ветерана Андрія Худолія, який отримав грант у межах програми «Варто більше» від Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та Кернел
Глемпінг ветерана Андрія Худолія, який отримав грант у межах програми «Варто більше» від Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та Кернел
Кожен будиночок «Острова» має власну назву та історію. «Заселятися в дім №1 чи №2 – нудно, – розповідає вона. – Шукаючи натхнення в природі, ми дали будиночкам поетичні назви – «Спів пташок», «Ранкова роса», «Гніздо лелеки» та інші. Наприклад, дім «Ранкова роса» розташований серед густої трави: зранку гості можуть вийти з чашкою кави, пройтися босоніж по росі й насолодитися тишею природи».
Одним із важливих етапів розвитку проєкту стала участь у програмі «ВАРТО», яку реалізують Міністерство у справах ветеранів, Український ветеранський фонд та «Кернел». На початку 2024-го Андрій подав бізнес-план та успішно захистив його, отримавши грант у розмірі 500 000 грн.
«Завдяки гранту ми закупили сапборди, катамарани, човни, рятувальні жилети, лежаки та інше обладнання для відпочинку біля води. Для малого бізнесу це була справді відчутна підтримка, – каже Марина Худолій. – Тепер на території глемпінгу можна рибалити, кататися на сапбордах і катамаранах, відпочивати біля басейну чи проводити сімейні свята. В планах – облаштування безбар’єрного будинку для людей з інвалідністю».
Андрій Худолій захистив бізнес-план, отримав грант у 500 000 грн у програмі «ВАРТО», яку реалізують Міністерство у справах ветеранів, Український ветеранський фонд і Кернел, та закупив сапборди, катамарани, човни, рятувальні жилети, лежаки й інше обладнання
Андрій Худолій захистив бізнес-план, отримав грант у 500 000 грн у програмі «ВАРТО», яку реалізують Міністерство у справах ветеранів, Український ветеранський фонд і Кернел, та закупив сапборди, катамарани, човни, рятувальні жилети, лежаки й інше обладнання
Андрій Худолій захистив бізнес-план, отримав грант у 500 000 грн у програмі «ВАРТО», яку реалізують Міністерство у справах ветеранів, Український ветеранський фонд і Кернел, та закупив сапборди, катамарани, човни, рятувальні жилети, лежаки й інше обладнання
Андрій Худолій захистив бізнес-план, отримав грант у 500 000 грн у програмі «ВАРТО», яку реалізують Міністерство у справах ветеранів, Український ветеранський фонд і Кернел, та закупив сапборди, катамарани, човни, рятувальні жилети, лежаки й інше обладнання
Андрій Худолій захистив бізнес-план, отримав грант у 500 000 грн у програмі «ВАРТО», яку реалізують Міністерство у справах ветеранів, Український ветеранський фонд і Кернел, та закупив сапборди, катамарани, човни, рятувальні жилети, лежаки й інше обладнання
У родині кажуть, що «Острів» давно став чимось більшим за бізнес. Це простір, який дарує відпочинок іншим і водночас додає сил самим власникам.
Перебуваючи на службі, Андрій Худолій продовжує стежити за розвитком проєкту. Усі процеси оцифровані, тому він бачить результати роботи онлайн. Водночас «Острів» уже живе власним життям у громаді – створює робочі місця, стає новим платником податків і поступово формує локальну економіку навколо себе.
Але для військового та підприємця головне все ж не цифри: «Найбільше чекаю на посмішки й ранкові відео від дружини із собакою, вони нагадують, заради чого це все».
Оберігати і підтримувати
Далі прямуємо до Зіньківської громади, яка обʼєднує 84 населені пункти. Саме тут працює «Берегиня» – найбільший соціальний простір Полтавщини, який щороку підтримує тисячі мешканців у складних життєвих обставинах.
Цей центр – приклад того, як працює стратегічне партнерство: громада інвестувала у ремонт, а Кернел як інфраструктурний партнер долучився до його облаштування. Разом вони створили місце, яке стало опорою для усієї громади, у тому числі й для ветеранів.
Перше, що впадає в очі, коли сюди заходиш, – сучасний ремонт і запах свіжозвареної кави. Нас зустрічає директорка центру Валентина Береговенко, яка очолює установу з моменту її створення.
Кернел як інфраструктурний партнер долучився до облаштування «Берегині» — найбільшого соціального простору Полтавщини
Кернел як інфраструктурний партнер долучився до облаштування «Берегині» — найбільшого соціального простору Полтавщини.
Кернел як інфраструктурний партнер долучився до облаштування «Берегині» — найбільшого соціального простору Полтавщини.
В центрі «Берегиня» працює вже близько 80 співробітників
Каже, що все починалося з трьох людей, а зараз у центрі працює вже близько 80 співробітників. «Берегиню» відкрили у вересні 2024 року в будівлі колишньої бібліотеки.
«Тут були стоси старих газет і книжок, які ми винесли, і з нуля створили простір, який відповідає сучасним потребам, – згадує Валентина Береговенко. – Сьогодні до нас звертаються і представники інших регіонів України. Ми охоче ділимося досвідом, тому що віримо, що такі простори мають зʼявлятися всюди».
Ветерани: шлях до нового життя
Окремий напрям роботи центру – підтримка ветеранів та супровід родин загиблих, полонених і зниклих безвісти. Ветеранський простір відкрили завдяки підтримці благодійного фонду «Разом з Кернел». Тут ветеранам та їхнім родинам надають психологічну, юридичну й соціальну допомогу, а іноді вони приходять просто поспілкуватися з людьми, які розуміють їхній досвід.
Тут проводять навчальні програми, арт-терапію, творчі й освітні майстер-класи, зустрічі для ветеранів та їхніх родин – усе, щоб вони знову відчули себе частиною спільноти, знайшли нові сенси й могли будувати плани на майбутнє.
У ветеранському просторі проводять навчальні програми, арттерапію, творчі та освітні майстер-класи, зустрічі для ветеранів і їхніх родин
У ветеранському просторі проводять навчальні програми, арттерапію, творчі та освітні майстер-класи, зустрічі для ветеранів і їхніх родин
«Усе починається не з анкет чи заяв, а зі звичайної розмови. Саме тому наша кавомашина працює безперервно, а я випиваю на менше трьох горняток на день», – усміхається Павло Омельченко, фахівець із супроводу ветеранів.
Колись він і сам прийшов сюди після повернення з війни. Спочатку відвідував заходи центру, спілкувався з психологами, а згодом долучився до команди. Сьогодні Павло допомагає іншим ветеранам пройти непростий шлях адаптації до цивільного життя.
Машина турботи
Виходимо на подвір’я. Увагу привертає новий мікроавтобус – це соціальне таксі для перевезення людей з обмеженою мобільністю та ветеранів.
Машина оснащена підйомником для людей на візках та зручними сидіннями. Вона прийшла на зміну старій «Газелі», яка понад 20 років була єдиним соціальним транспортом у громаді. Новий автомобіль вартістю близько 3 млн грн міськрада придбала спільно з «Кернел».
Поруч із машиною – водій Григорій Коваль, який працює на цьому маршруті понад два десятиліття. Каже, різницю між старим і новим автомобілем відчув буквально з першого дня.
Новий мікроавтобус — соціальне таксі для перевезення людей з обмеженою мобільністю та ветеранів. Його придбали у співпраці міської ради та Кернела за 3 млн грн
Новий мікроавтобус — соціальне таксі для перевезення людей з обмеженою мобільністю та ветеранів. Його придбали у співпраці міської ради та Кернела за 3 млн грн
Новий мікроавтобус — соціальне таксі для перевезення людей з обмеженою мобільністю та ветеранів. Його придбали у співпраці міської ради та Кернела за 3 млн грн
Новий мікроавтобус — соціальне таксі для перевезення людей з обмеженою мобільністю та ветеранів. Його придбали у співпраці міської ради та Кернела за 3 млн грн
«Стара «Газель» постійно ламалася. Бувало, підйомник зупинявся просто під час посадки людини на візку, – згадує він. – Зараз все працює ідеально, а графік розписаний на кілька тижнів уперед. Щодня автомобіль здійснює рейси до лікарень, аптек, ЦНАПів, банків, Пенсійного фонду. Для багатьох хворих це єдина можливість вирішити повсякденні справи поза домом».
Соціальне таксі для перевезення людей з обмеженою мобільністю та ветеранів
Партнерство, що працює на громаду
Сьогодні в Зіньківській громаді проживає майже 24 000 людей, наводить дані Олександр Прокопенко, виконувач обовʼязків голови Зіньківської міської територіальної громади.
«Усе, що ми будуємо і створюємо, – результат роботи місцевої економіки та відповідального бізнесу, який продовжує працювати в громаді, – говорить він. – Одним із найбільших платників податків є Кернел. З 2023-го по 2026-й підприємства компанії перерахували до місцевого бюджету близько 125 млн грн. Лише за першу половину цього року надходження перевищили 10 млн грн. Ці кошти дають змогу ремонтувати дороги, оновлювати інфраструктуру, купувати шкільні автобуси та реалізовувати соціальні проєкти».
Олександр Прокопенко, виконувач обовʼязків голови Зіньківської міської територіальної громади
Частину ресурсів спрямовують на підтримку родин, яких торкнулася війна. «Громада втратила 84 жителів на фронті. Ще близько 70 людей вважаються зниклими безвісти, – каже Олександр Прокопенко. – Ми виділяємо кошти на поховання, облаштування місць памʼяті та Алеї Героїв. Це наш обовʼязок перед людьми, які віддали життя за Україну».
Вектор на реабілітацію
Наступна зупинка – Зіньківська міська лікарня. На вході нас зустрічає директор закладу Олександр Запорожченко і веде коридорами, де триває ремонт: лікарня переживає найбільше оновлення за останні роки.
Поки підіймаємося поверхами, директор розповідає, що понад 20% річного бюджету Зіньківської міської лікарні (у 2025 році він становив 88 млн грн) забезпечує громада завдяки податковим надходженням.
Понад 20% річного бюджету Зіньківської міської лікарні (у 2025 році він становив 88 млн грн) забезпечує громада завдяки податковим надходженням, серед яких Кернел є одним із найбільших платників
Понад 20% річного бюджету Зіньківської міської лікарні (у 2025 році він становив 88 млн грн) забезпечує громада завдяки податковим надходженням, серед яких Кернел є одним із найбільших платників
Понад 20% річного бюджету Зіньківської міської лікарні (у 2025 році він становив 88 млн грн) забезпечує громада завдяки податковим надходженням, серед яких Кернел є одним із найбільших платників
«Ці кошти ми спрямовуємо на закупівлю нового обладнання і покращення матеріально-технічної бази, а також на енергоносії», – говорить Олександр Запорожченко.
Після екскурсії лікарнею Запорожченко виводить нас на подвірʼя. Показує на ділянку землі поруч із головним корпусом і дістає план майбутньої будівлі. За кілька місяців тут має зʼявитися новий реабілітаційний павільйон. Модульний корпус площею 72 кв. м стане ще одним кроком у розвитку медичного закладу.
«Потреба в реабілітації зростає, і йдеться не лише про військових. Це люди після інсультів, травм, операцій, пацієнти, які потребують відновлення після складних захворювань, – пояснює директор. – У новому павільйоні працюватимуть фізичні терапевти, ерготерапевти та психологи».
План нового реабілітаційного павільйону
План нового реабілітаційного павільйону
Уроки майбутнього
Після лікарні прямуємо до зіньківського ліцею №1. Тут говорять уже не про сьогоднішні потреби громади, а про її майбутнє. Директорка ліцею Любов Ниценко розповідає про курс «Агросфера» для учнів восьмих класів, ініціатором якого став Кернел.
Для запуску курсу компанія закупила підручники й оплатила спеціальне навчання для вчительки біології.
«Головна відмінність «Агросфери» від звичайної біології – її практичність, – розповідає вчителька Людмила Лисак. – На уроках ми показуємо, як знання про рослин і тварин можна застосовувати в сучасному сільському господарстві».
Підручники до курсу «Агросфера» для учнів восьмих класів, ініціатором створення якого став Кернел
Курс «Агросфера» для учнів восьмих класів, ініціатором якого став Кернел
Та найбільше школярам запамʼяталися поїздки до підприємств Кернел, де діти побачили сучасну сільськогосподарську техніку, виробничі процеси та роботу аграрного підприємства зсередини.
Так, через знайомство школярів із сучасним агровиробництвом та новими технологіями Кернел допомагає формувати кадровий потенціал регіону й відкривати для молоді перспективи професійної реалізації вдома.
Поїздки дітей до підприємств Кернел
Поїздки дітей до підприємств Кернел
«І хлопці, і дівчата із захопленням сідали за кермо тракторів, знайомилися з обладнанням і спостерігали за роботою в полі, – згадує вчителька. – Для багатьох це був перший досвід, коли вони побачили сучасне агровиробництво на власні очі. Після поїздки деякі діти говорили, що хочуть вступати до аграрних університетів і працювати в цій сфері. І, мабуть, це найкращий результат курсу».
Формула розвитку громади
Зіньків – громада, що не чекає змін, а спільно із системним бізнесом створює їх власними силами.
Кернел інвестує ресурси та експертизу, а громада визначає пріоритети розвитку і реалізує зміни на місцях. Такий підхід формує стійкі рішення, які працюють довгостроково та підсилюють життєстійкість регіону.
«Поле змін». Репортаж із громад Хмельниччини
- Категория
- Жизнь
- Дата
