Як давно ви відчували червневе сонце, яке торкається плеча, вітер, який куйовдить волосся, тишу, в якій можна почути себе?
Саме до цих надпростих, але визначальних відчуттів повертає нас новий сезон вітрин ЦУМу. Розповідаємо деталі.
Цього разу команда універмагу працює не з образами як такими, а з тим, що за ними стоїть, – із пам’яттю тіла, з інтуїтивними реакціями, з досвідом, який ще не встиг оформитися в думку. Вітрини постають перед нами не декораціями, а простором, де знайомі стани – тепло, легкість, втома, спокій – набувають фізичних форм.
Masha Reva x ЦУМ Київ
Команда ЦУМу
Ми хотіли нагадати про відчуття, які зазвичай губляться у швидкості. Про прості речі: рух повітря, тепло сонця, аромат літа. Про ті моменти, коли людина не аналізує, а насолоджується цією присутністю. Кожна вітрина – це не сюжет, а стан, який можна впізнати і прожити.
Візуальний вимір проєкту створюють роботи дизайнерки та художниці Маші Реви, які додають цьому середовищу іншу оптику – майже сновидну.
Маша Рева,
дизайнерка та художниця
Ця серія малюнків – про сон, що наснився на межі весни та літа, натхнений родинною дачею в Одеській області біля моря. У цьому сні існують дивні створіння, а рослини оживають і перетворюються на дійових осіб. Усе перебуває в співгармонії, плавно перетікаючи одне в одне та символізуючи стадії занурення в сон, де форми об’єднуються теплим світлом, а образи, народжені уявою, майже розчиняються в ньому.
Одна з вітрин пробуджує нас літнім ранком, коли у відчинене вікно просочується свіже чисте повітря. Ви заплющуєте очі, глибоко вдихаєте свіжість і відчуваєте, як зароджується новий день – по суті, маленьке життя, сповнене руху і свободи.
Masha Reva x ЦУМ Київ
Інша вітрина переносить нас у липневий бабусин сад, в якому розносяться пахощі яблук і малини. Мальви й барвінок обплітають паркан, а призьбою сновигають невтомні мурахи. Двір залитий медовим сонцем і запахом топленого молока, яке бабуся саме наливає в глек. Ви розпливаєтеся в посмішці: вашій душі спокійно й затишно, і немає на цьому світі жодної лихої душі, жодної кривої думки.
ЦУМ Київ
ЦУМ Київ
Не встигаєте оком моргнути – і ось ви вже посеред літнього поля. Приємна втома валить вас із ніг, і ви падаєте в пухнастий зелений килим із соковитої трави, захоплюючи поміж пальців ромашки й маки. Поруч пасеться сизий кінь, із далекої тополі доноситься спів зозулі, а ось тут, прямо над вашим вухом, гуде оксамитовий джміль. Після довгого дня тіло нарешті відпускає напругу. Сонце сідає за хмару, обіцяючи теплий і безтурботний вечір.
Кожна з вітрин – як короткий зсув у часі, де орієнтири зникають, а залишається тільки відчуття. Подорож починається без підготовки – достатньо лише зупинитися в шаленому ритмі.
