Енергосервіс може стати новим класом інвестицій. Як Panorama будує цей ринок

Panorama – інжинірингова енергетична група, що реалізує проєкти з енергоефективності, сонячної генерації та енергосервісу для бізнесу, громад і комунальних підприємств. 

Компанія увійшла до Forbes Next 250 у 2026 році. Її власник і генеральний директор Віталій Шевченко бачить наступний етап розвитку в залученні приватного капіталу: енергосервіс має перетворитися на зрозумілий інвестиційний продукт із прогнозованою економікою та зрозумілими ризиками. Деталі – в інтерв’ю для Forbes BrandVoice.

Як бізнес вчиться жити з новою енергетикою

Як після 2022 року змінився попит на власну генерацію, енергоефективність та енергосервіс? 

До 2022 року енергоефективність була передусім способом скоротити витрати. Після початку повномасштабної війни головним стало питання, чи зможе бізнес функціонувати під час відключень. Власна генерація й системи накопичення без перебільшення стали інструментами стійкості підприємств.

Для водоканалів, лікарень та інших об’єктів із безперервними процесами навіть кілька годин простою критичні. Тому замовник сьогодні рахує не лише вартість кіловат-години, а й ціну години простою. Додаткову мотивацію створює зростання вартості електроенергії.

Коли ви зрозуміли, що йдеться не про тимчасовий воєнний попит, а про формування окремого довгострокового ринку? 

Змінюється запит. Спочатку йшлося переважно про сонячну станцію, сьогодні бізнес і громади цікавляться накопиченням енергії, управлінням споживання і можливістю довше працювати автономно. 

Ринок рухається від окремих енергоефективних заходів до комплексного управління енергією. Я вважаю це структурною зміною, яка залишиться й після війни.

Яким був шлях Panorama в цьому сегменті: з чого ви починали в 2022 році і як за цей час змінилися масштаб бізнесу, кількість проєктів та інвестиційний портфель?

Спершу ми навчилися реалізовувати енергоефективні проєкти з економікою, яка працює на практиці. Однією з перших перевірок став проєкт модернізації вуличного освітлення в Коростені в 2022 році.

Потім ми перенесли цей досвід на сонячну генерацію та рішення для критичної інфраструктури.

Сьогодні працюємо з водоканалами, лікарнями та громадами в різних регіонах. У Чернівцях реалізували для водоканалу три сонячні станції загальною потужністю 650 кВт, у Хмельницькому водоканал має понад 2 МВт власної генерації. Останніми роками наш портфель зростав приблизно втричі щороку.

Економіка енергосервісного бізнесу

Як працює енергосервісна модель?

Ми інвестуємо власні кошти в майбутню економію замовника. Аналізуємо споживання об’єкта, визначаємо оптимальну потужність і конфігурацію рішення – сонячна станція, система накопичення або їхнє поєднання.

Після запуску частина економії залишається замовнику, а решта протягом строку контракту повертає наші інвестиції. Після завершення договору обладнання переходить на баланс замовника, і вся подальша економія залишається йому.

Які проєкти найкраще демонструють переваги цієї моделі?

У Коростені ми інвестували близько 48 млн грн у реконструкцію вуличного освітлення, замінили понад 3000 світильників і досягли економії близько 58%.

Інший приклад – сонячна станція потужністю 350 кВт для водоканалу на Харківщині. Вона покриває близько 24% його споживання. Panorama профінансувала будівництво станції, тому водоканал не мав початкових капітальних витрат. За умовами енергосервісного контракту він купує вироблену станцією електроенергію приблизно на 10% дешевше за електроенергію з мережі, а ми повертаємо інвестиції за рахунок отриманої за контрактом економії.

Які ризики Panorama бере на себе?

Ми заробляємо лише тоді, коли обладнання працює і створює передбачену договором економію. Якщо станція виробляє менше або простоює, це наш ризик. Тому ми зацікавлені в якісному обладнанні, сервісі та постійному моніторингу. Енергосервіс у цьому сенсі значно сильніше дисциплінує виконавця, ніж звичайний будівельний підряд.

Як ви обираєте проєкти для інвестування?

Ми оцінюємо потребу в модернізації, прогнозовану економію, технічну можливість реалізації та ризики. Аналізуємо базове споживання, тарифи, потенційну генерацію в конкретному регіоні та воєнні фактори.

Для сонячних проєктів орієнтуємося, зокрема, на заміщення приблизно 10–35% базового споживання. Завдання – не встановити максимальну потужність, а підібрати конфігурацію, за якої вироблена електроенергія реально споживатиметься на об’єкті.

Яку дохідність можуть давати такі проєкти?

Слід розділяти операційну маржу бізнесу та фактичну дохідність капіталу в конкретному контракті. За результатами реалізованих проєктів вона залежить від вартості обладнання, строку контракту, фактичної генерації, структури тарифу та рівня споживання на об’єкті. У 2025 році фактична дохідність капіталу в одному з наших реалізованих ЕСКО-проєктів (модернізація вуличного освітлення) становила 29,1% річних після врахування операційних витрат на обслуговування ЕСКО-портфеля. 

Важливу роль відіграють і витрати на передачу та розподіл: коли електроенергія виробляється та споживається безпосередньо на об’єкті, замовник економить не лише на самій електроенергії, а й на частині мережевих платежів. Тому універсальної дохідності для всіх проєктів немає – кожен об’єкт ми рахуємо окремо.

Новий інвестиційний продукт

Як енергосервіс і розподілена генерація можуть сформувати окремий інвестиційний сегмент?

Тут сходяться три чинники: велика потреба в модернізації, зрозуміла економіка і дефіцит капіталу. В Україні тисячі водоканалів, лікарень, шкіл, теплопостачальних та інших підприємств потребують модернізації.

Чому для подальшого розвитку ринку вже недостатньо власного капіталу компаній?

Потенціал ринку значно більший за можливості нинішніх інвесторів. 

За оцінками Держенергоефективності, обсяг українського ринку енергосервісу може перевищувати $8,5 млрд. Для порівняння, за даними ПРООН, за вісім років через механізм ЕСКО в Україні було залучено близько 2,6 млрд грн приватних інвестицій. Тобто між потенціалом ринку та фактичним обсягом вкладеного капіталу залишається величезний розрив. Щоб цей ринок зростав кратно, потрібне системне залучення приватного капіталу. 

Які джерела фінансування сьогодні доступні?

Сьогодні доступні чотири основні джерела – це власний капітал компаній, банківське кредитування, міжнародні грантові програми та приватний інвестиційний капітал. Окрему роль тут можуть відіграти моделі державно-приватного партнерства, у яких взаємодія держави, громади та приватного інвестора дозволяє розподілити ризики й компетенції між сторонами.

Для окремих програм грантова складова може покривати до 40% капітальних витрат. Але гранти обмежені, банківське фінансування потребує застави й кредитоспроможності, а власний капітал компаній має межу. Саме тому приватний капітал уже став одним із джерел масштабування таких проєктів і поступово формує окремий інвестиційний сегмент. 

Що найбільше стримує приватний капітал від входу в цей сегмент?

Насамперед воєнні ризики. Інша проблема – недостатня стандартизація. Інвестор має мати можливість порівняти два енергосервісні проєкти за однаковими принципами: економікою, структурою договору, платежами, ризиками й технічними параметрами. Сьогодні багато з цього доводиться пояснювати з нуля.

Ринку потрібно перейти від набору окремих проєктів до стандартизованого інвестиційного продукту. Інвестор не має ставати фахівцем з обладнання, тарифів чи енергосервісного законодавства, щоб оцінити вкладення.

Які зміни в правилах ринку могли б полегшити залучення приватного капіталу?

Я б виділив три напрями: стандартизацію енергосервісних контрактів і методик розрахунку економії, спрощення процедур для розподіленої генерації та систем накопичення, особливо на критичній інфраструктурі, механізми зниження воєнного й кредитного ризику – гарантії, страхування та співфінансування міжнародних фінансових організацій.

Як голова Української асоціації енергосервісних компаній, я вважаю, що частину стандартизації може взяти на себе сам ринок. Завдання – зробити енергосервіс зрозумілим не лише інженеру, а й інвестору, банку та замовнику.

Наступного року Panorama планує залучати партнерів безпосередньо в бізнес. Чому ви обрали саме таку модель?

На цьому етапі ми не хочемо одразу створювати складну конструкцію на кшталт фонду чи інвестиційної платформи. У Panorama вже є команда, проєкти, довгострокові контракти та історія їхнього виконання, тому наступний крок – залучити партнера безпосередньо в компанію.

Нам потрібний партнер, який розуміє інфраструктурні інвестиції й може додати фінансову, міжнародну або стратегічну компетенцію. Це має допомогти перейти від переважно власного фінансування до управління значно більшим обсягом приватного капіталу.

Наскільки це може збільшити портфель Panorama?

На цьому масштабі потрібно вже системно управляти десятками проєктів: відбирати об’єкти, фінансувати й будувати їх, контролювати генерацію, економію та ризики. Тобто йдеться не лише про більше проєктів, а й про іншу операційну модель компанії.

Яким може бути наступний етап після масштабування до мільярдного портфеля?

Наступним кроком може стати спеціалізований механізм, який обʼєднає капітал різних інвесторів і вкладатиме його в диверсифікований портфель енергетичних проєктів. Це може бути фонд, інвестиційна платформа або інша структура. Але спочатку має запрацювати економічна модель на більшому масштабі.

Коли нам вдасться це зробити, масштаб енергетичної модернізації країни вже не буде обмежуватися бюджетами окремих компаній чи громад.