BrandVoice
Категория
Деньги
Дата

Лізинг як інструмент стійкості агробізнесу. Чому він стає альтернативою кредиту та як ПУМБ управляє ризиками в умовах воєнної економіки

5 хв читання

Поширити
Артем Галкин

Артур Загородников, заступник голови правління ПУМБ Фото Артем Галкин

Вісім років тому, коли ПУМБ почав розвивати фінансовий лізинг, цей інструмент лише формувався на українському банківському ринку. Сьогодні портфель напряму перевищує 4 млрд грн і продовжує зростати навіть в умовах війни.

Банк, за даними Асоціації «Українське обʼєднання лізингодавців», посідає друге місце серед банків за обсягами фінлізингу та входить у четвірку усіх гравців ринку разом із лізинговими компаніями. Агросектор залишається стратегічною галуззю для ПУМБ у цілому. Обсяг його кредитування перевищує 14 млрд грн — майже пʼята частина всього кредитного портфеля банку. Частка ПУМБ у загальному обсязі агрокредитування банківської системи становить близько 10%, свідчать дані пресслужби банку.

Про те, як працює фінансовий лізинг на перетині банкінгу та консалтингу, роль державних програм «5-7-9%», управління ризиками у воєнний час і драйвери розвитку агросектора на найближчі три-пʼять років Forbes BrandVoice поговорив із заступником голови правління ПУМБ Артуром Загородниковим.

Чому агросектор є стратегічним напрямом для ПУМБ?

Агросектор є найбільшим за обсягами фінансування та одним із ключових пріоритетів стратегії розвитку ПУМБ на найближчі три роки. Це свідомий вибір, заснований на аналізі ризиків, ринкових перспектив і фінансової стійкості клієнтів банку.

ПУМБ працює з усіма категоріями аграріїв – від міжнародних холдингів до малих фермерських господарств і ФОПів. Серед клієнтів є як експортери, так і імпортери, залучені до зовнішньоекономічної діяльності. Під час повномасштабної війни агросектор і харчова промисловість забезпечують більше ніж половину товарного експорту України та формують основну частину валютної виручки.

Саме тому підтримка аграрного бізнесу є для ПУМБ не лише бізнес‑пріоритетом, а й внеском у стійкість, відновлення та подальше зростання української економіки.

Як змінився попит агроклієнтів на фінансування за останні два роки? Який ключовий тренд на 2026 рік?

Сьогодні аграрії насамперед потребують фінансування оборотного капіталу. У 2024–2026 роках цей попит значною мірою формується державною програмою «Доступний фінансовий лізинг 5–7–9%», яка залишається зрозумілим і привабливим інструментом підтримки для агробізнесу. ПУМБ входить до лідерів програми й активно фінансує як обігові потреби, так і оновлення основних засобів через фінансовий лізинг.

Водночас агрофінансування не обмежується державною програмою. Значна частина кредитів і лізингових угод укладається на ринкових умовах, і ця частка поступово зростає. Основні інвестиційні запити зосереджено на оновленні та розширенні парку сільськогосподарської техніки, а також на проєктах з енергоефективності – зокрема генераторах і когенераційних установках.

Ключовий тренд 2026 року – поступове зростання частки інвестиційного фінансування за збереження стабільно високого попиту на оборотний капітал.

Який вигляд має структура агропортфеля ПУМБ за сегментами і які з них зростають найшвидше?

За кількістю угод найактивнішим є малий і середній бізнес, тоді як за середнім чеком переважають великі агрохолдинги. Понад 45% агропортфеля ПУМБ припадає на малий корпоративний бізнес, включно із ФОП і мікросегментом (1,6%). Ще 38% формує великий корпоративний сегмент, 16% – середній корпоративний бізнес.

Найбільше зростання у 2025 році банк зафіксував у сегменті великого корпоративного бізнесу – плюс 3 млрд грн, а також у середньому корпоративному сегменті – плюс 0,7 млрд грн. Зокрема, у 2026 році ПУМБ реалізував масштабний лізинговий проєкт із передачею когенераційних установок одному з провідних агрохолдингів України.

Які три найбільш типові фінансові виклики агробізнесу ви бачите зараз? Що банк може реально вирішити фінансовими інструментами, а що лежить поза його впливом?

Найгостріший виклик – потреба в інвестиціях в енергоефективність. Значна частина агрокомпаній уже пройшла активну фазу таких вкладень у 2023–2025 роках, інші лише розпочали цей процес і продовжуватимуть його в найближчій перспективі. Банк може підтримувати ці проєкти через фінансування обладнання, лізинг і спеціальні кредитні рішення.

Другий: заміновані землі та потреба в гуманітарному розмінуванні. ПУМБ розглядає можливість фінансування придбання спеціалізованої техніки для гуманітарного розмінування для агрокомпаній, землі яких були звільнені від окупації. Водночас масштаби проблеми та швидкість її розв’язання значною мірою залежать від державної політики та міжнародної підтримки.

І третій виклик – логістика. Військові ризики й ускладнення морських перевезень стимулюють попит на альтернативні логістичні маршрути. Це, зокрема, інвестиції в залізничні вагони‑зерновози та вантажний автотранспорт, які можуть фінансуватися банківськими інструментами.

Поза прямим впливом банків залишаються питання регуляторики, справедливого ціноутворення, зберігання, своєчасного відвантаження та доступу до каналів збуту – особливо для малих і середніх фермерських господарств.

Чому лізинг іноді стає привабливішим за класичний кредит на техніку чи обладнання?

Ключова різниця між кредитом і фінансовим лізингом – у предметі фінансування. У разі кредиту клієнт отримує кошти, у разі лізингу – готовий до використання основний засіб. Лізинг є рішенням «під ключ»: реєстрацію, страхування та інші супутні процедури бере на себе банк.

На період дії договору предмет лізингу залишається у власності банку, що, відповідно до законодавства, забезпечує додатковий рівень захисту активу від арешту чи вилучення третіми особами. Водночас лізингоодержувач з моменту передачі повноцінно користується майном, а право власності переходить після виконання всіх платіжних зобов’язань.

Поширений міф – уявлення про лізинг як дорожчий інструмент порівняно з кредитом.

Насправді за рахунок партнерських програм, ринкових пропозицій постачальників і участі в державній програмі «Доступний фінансовий лізинг 5–7–9%» вартість фінансування може бути конкурентною або нижчою за класичні кредитні рішення.

Як виглядає стандартний шлях клієнта: від запиту до отримання техніки чи обладнання в лізинг? Де виникають «вузькі місця»?

Стандартний шлях клієнта складається з кількох послідовних етапів: формування потреби, погодження комерційної пропозиції, подання пакета документів, ухвалення кредитного рішення банком і підписання договору фінансового лізингу. Після цього клієнт отримує обране обладнання або техніку.

Найбільші часові затримки зазвичай виникають на етапі підготовки та подання документів. Швидкість проходження процесу значною мірою залежить від готовності клієнта оперативно надавати інформацію та залучатися до взаємодії з банком на цьому етапі.

Які процесні та цифрові зміни ви запровадили, щоб лізинг став швидшим і зручнішим для клієнтів, і який ефект це дало банку?

За останні три роки ми запустили та протестували автоматизовані скорингові моделі, які дозволяють ухвалювати рішення про фінансування за 1–3 робочі дні. Окремі внутрішні процеси також автоматизовано та частково цифровізовано. Це допомогло команді ПУМБ поєднати швидкість, точну оцінку ризиків і зручність для клієнтів. 

Які ключові критерії оцінки клієнта та ризиків у фінансовому лізингу, включно зі страхуванням, якістю фінансової звітності та воєнними чи регіональними факторами?

Банк пропонує гнучкі умови фінансування залежно від фінансового стану та потреб лізингоодержувача, але основними критеріями залишаються прозоре ведення бізнесу та бездоганна ділова репутація. Страхування предмета лізингу та якість фінансової звітності клієнта відіграють ключову роль: повна, достовірна й прозора звітність дозволяє об’єктивно оцінити фінансову стійкість бізнесу, а страхування мінімізує ризики втрати або пошкодження активу.

В агрокредитуванні та лізингу застосовується диференційований підхід до регіональних ризиків: портфель збільшується у більш‑менш «спокійних» регіонах і скорочується в зонах підвищеного ризику, що дозволяє зберігати якість портфеля та підтримувати агросектор, враховуючи воєнні фактори.

Артем Галкин

Артур Загородников, заступник голови правління ПУМБ Фото Артем Галкин

Яку роль відіграє програма «Доступні кредити 5‑7‑9» для агросектора та ПУМБ?

Для агросектора програма «5–7–9%» – ключовий інструмент доступного довгострокового фінансування, зокрема для техніки та обладнання. Вона знижує фінансове навантаження, зберігає ліквідність і дозволяє спрямувати власні кошти на розвиток бізнесу. Для ПУМБ програма є стратегічним інструментом підтримки малого та середнього агробізнесу, розширення клієнтської бази та зростання лізингового портфеля. Малі агропідприємства, які найбільше відчувають дефіцит власних коштів, активно користуються пільговим фінансуванням. Результат – стрімке зростання лізингового портфеля та підтвердження високого попиту з боку агроклієнтів.

Станом на сьогодні обсяг заборгованості клієнтів за програмою (кредит + лізинг) становить близько 24 млрд грн.

ПУМБ входить до трійки найбільших кредиторів програми й очолює рейтинг серед приватних банків України.

Як виглядає співпраця з державою очима банку: що працює добре, а що створює найбільше складнощів?

Найбільш негативним фактором сьогодні для всіх банків є затримка сплати відсотків за державними програмами. Не сплачені понад 30 днів відсотки банки змушені покривати власним капіталом, що стримує можливості подальшого кредитування.

Як ви оцінюєте вплив лізінгового фінансування на стійкість агросектору?

Ключовим показником є збереження та безперервність виробництва, якісно проведений посів і своєчасно зібраний врожай. Це визначальні фактори для країни загалом і фінансової стабільності агропідприємств зокрема.

Як ви бачите розвиток агрофінансування в Україні на горизонті трьох‑п’яти років?

Розвиток агрофінансування в Україні насамперед залежатиме від безпекової ситуації. Важливу роль і далі відіграватимуть державні програми підтримки та портфельні гарантії. Головним драйвером буде післявоєнне відновлення: потреба в нових інвестиціях надзвичайно висока, адже багато компаній роками відкладали капіталовкладення, хоча критично їх потребують.

Ліцензія АТ «ПУМБ». Державна реєстрація банків №73 від 23 грудня 1991 року. Банківська ліцензія НБУ №8 від 6 жовтня 2011 року.