У Белені, Бразилія 21 листопада завершилася 30-та Конференція сторін UNFCCC (COP30) – глобальний майданчик кліматичної політики. Конференція збирає лідерів держав, бізнесу та міжнародних організацій, щоб обговорити нові виклики та узгодити дії щодо подолання кліматичної кризи. Наразі у фокусі – зупинка підвищення глобальної температури до більш ніж 1,5ºC та досягнення нульових викидів до 2050 року.
Вчетверте Україна організовує власний павільйон на СОР, де Глобальний договір ООН в Україні є постійним партнером і відповідає за бізнес-адженду.
Роль павільйону особливо важлива під час війни: Росія, звітуючи про викиди на тимчасово окупованих територіях, намагається делегітимізувати міжнародно визнані кордони України. Тому український павільйон став логічним продовженням принципу «нічого про нас без нас».
Зокрема, компанії-учасниці ГД ООН мають змогу представити міжнародним партнерам свої проєкти у сфері зеленої інноваційної енергетики, які вони створюють і впроваджують під час повномасштабного вторгнення РФ. А для міжнародних партнерів COP30 дає змогу відкрити потенціал відновлення енергетичної системи України, однієї з найбільших інвестиційних можливостей у Європі.
Зелена відбудова – ключовий вектор розвитку України.
За підрахунками Ініціативи обліку парникових газів війни (IGGAW), глобальні викиди, спричинені війною Росії, дорівнюють 236,8 млн тонн вуглекислого газу, що оцінюється як збиток у $43,8 млрд, – про це на конференції заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов.
предоставлена пресс-службой
Розбудова кліматостійких економік: практики міжнародного партнерства
10 листопада ГД ООН в Україні провів панельну дискусію «UK – UKRAINE PARTNERSHIP: Building Climate-Resilient Economies Together», яка обʼєднала британських лідерів зеленого бізнесу.
Україна сьогодні рухається швидше, ніж багато країн світу, бо мусить. Наше завдання на COP – показати, що, попри війну, ми вистояли і формуємо моделі зеленого переходу, які завтра будуть працювати глобально.
Тетяна Сахарук, директорка ГД ООН в Україні
Агрохолдинг МХП, учасник ГД ООН в Україні, поділився досвідом впровадження цифрових технологій для прозорості звітування, скорочення викидів та ефективного використання ресурсів, що підвищує довіру та відкриває доступ до фінансування на міжнародних ринках.
Ще одна компанія-учасниця ДТЕК представила проєкт вітрових станцій в Полтавській області – Тилігульська ВЕС. Запланована потужність станції – 500 МВт із можливістю розширення до 565 МВт – її робота дозволить щорічно скорочувати викиди CO₂ в атмосферу до 2 млн т. Залучення міжнародного фінансування надає проєкту змогу вивести ВЕС на повну потужність у 500 МВт до кінця 2026 року.
ESG-освіта: запит бізнесу і нові можливості
За результатами нового дослідження ГД ООН в Україні «Потреби та виклики МСП у сфері ESG-стандартів», понад 50% малих та середніх підприємств не розуміють суть концепції ESG, але 68% опитаних вже стикалися із відповідними вимогами з боку міжнародних партнерів чи регуляторів. Наразі більшість МСП не мають необхідних знань, ресурсів чи інструментів, щоб реалізувати ці підходи на практиці.
Також у межах заходу «Green Education: Institutional future for Environment», відбулася презентація Школи ESG 360º – першої повноцінної навчальної програми, яка залучила експертизу понад 40 представників бізнесу, уряду та академічної спільноти. Стартує програма вже на початку 2026 року і наразі доступна попередня реєстрація.
Ще одним важливим проєктом став освітній курс «Енергетик», створений за підтримки FCDO у партнерстві з ДТЕК та навчальної платформи Optima. Він дає усім охочим можливість здобути навички та карʼєрні можливості у сфері енергетики.
ГД ООН в Україні підсилює кліматичну спроможність бізнесу вже зараз
Глобальний договір ООН в Україні послідовно підсилює кліматичну спроможність українського бізнесу та допомагає компаніям адаптуватися до нових регуляторних вимог, що формуються в межах євроінтеграційного процесу.
Одним із ключових інструментів цієї роботи стала щорічна програма Climate Ambition Accelerator, яка навчає компанії встановлювати науково обґрунтовані кліматичні цілі відповідно до методології SBTi.
За час повномасштабної війни програма вже випустила чотири потоки учасників і створила в Україні стійке професійне середовище, яке розуміє механізми декарбонізації та роль бізнесу в кліматичному переході.
Паралельно команда ГД ООН в Україні розвиває експертну підтримку для компаній у вигляді спеціалізованих освітніх сесій. Бізнес отримує практичні рекомендації щодо обліку викидів парникових газів (GHG), підготовки до впровадження CBAM, управління відходами та інших аспектів ESG-трансформації. Така регулярна експертна взаємодія дозволяє компаніям швидше адаптувати свої бізнес-процеси до нових кліматичних політик ЄС і підвищувати прозорість власної діяльності.
Важливою частиною роботи стала участь команди та представників українського бізнесу у трьох урядових робочих групах. Йдеться про робочі групи «Енергетика» при Міністерстві енергетики та «Довкілля і клімат» при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, що напрацьовують позицію України в межах євроінтеграційного кластера 4, а також про групу при Міністерстві фінансів України щодо впровадження корпоративної звітності зі сталого розвитку.
