До 24 лютого 2022 року близько 75% товарів потрапляли в Україну й постачалися з неї за кордон саме морем. Після блокування морських портів Росією Україні спільно з ЄС довелося шукати й розвивати альтернативні транспортні коридори. Як при цьому зросла вага дунайських портів і яке майбутнє чекає на них після перемоги.
Історично експортний потенціал України обслуговувала потужна й розгалужена портова інфраструктура. В 2021 році напередодні повномасштабного вторгнення Росії вантажообіг портів України становив 153 млн т. Морськими шляхами експортували зернові, чорні метали та руду, рослинну олію й інші вантажі.
Проте у 2022-му, за попередніми оцінками, цей показник скоротився втричі – до 50 млн т, що пов’язано з блокуванням морських шляхів й окупацією деяких портів силами агресора.
Нагадаємо драматичний хід подій:
- 13 лютого 2022 року, за 11 днів до початку повномасштабного вторгнення, Росія починає військові навчання в акваторії Чорного моря. Через це для проходу суден в українські порти залишився тільки вузький коридор.
- Рано-вранці 24 лютого російські військові кораблі блокують рух суден в українські порти. «Я русский военный корабль. Предлагаю сложить оружие и сдаться», – пролунало тоді з борту крейсера «Москва», який атакував український острів Зміїний. Зухвала відповідь українського прикордонника стала символом нашої незламності й надихнула на боротьбу. Про захоплення українського острова Зміїний стало відомо o 22 годині.
- Після 24 лютого 2022 року Росія взяла під контроль чорноморську акваторію України, зупинивши усі морські перевезення й заблокувавши в українських портах біля сотні іноземних суден.
- 12 травня 2022-го Єврокомісія у співпраці з урядом України оголошує про запуск ініціативи «Шляхи солідарності» (Solidarity Lanes), мета якої – оптимізація логістичних маршрутів для експорту та імпорту.
- 30 червня 2022 року Збройні сили України звільняють від окупантів острів Зміїний, що невдовзі дозволяє Україні відновити рух суден через канал Дунай – Чорне море гирлом Бистре.
- 1 серпня 2022-го почала діяти Чорноморська зернова ініціатива («зернова угода»), в межах якої з портів Великої Одеси здійснюється експорт агропродукції.
Отже, станом на весну 2023 року ситуація в українських портах є такою:
- Ренійський (річка Дунай): повноцінно працює;
- Ізмаїльський (гирло Дунаю): повноцінно працює;
- Усть-Дунайский (гирло Дунаю): повноцінно працює;
- Білгород-Дністровський: заблокований;
- Чорноморський: заблокований, з 1 серпня 2022 року працює в межах «зернової угоди»;
- Одеський: заблокований, з 1 серпня 2022 року працює в межах «зернової угоди»;
- Південний: заблокований, з 1 серпня 2022 року працює в межах «зернової угоди»;
- Спеціалізований морський порт Ольвія (Миколаїв, Бузький лиман): заблокований;
- Миколаївський (Бузький лиман): заблокований;
- Херсонський: деокупований, потребує розмінування;
- Скадовський: тимчасово окупований;
- Бердянський: тимчасово окупований;
- Маріупольський: тимчасово окупований.
Крім цього, в анексованому Криму з 2014 року під контролем Росії знаходяться декілька українських морських портів: Євпаторійський, Керченський, Севастопольський, Феодосійський і Ялтинський.
Дунайська альтернатива. Як річкові порти отримали стимул для розвитку під час повномасштабної війни
Від початку повномасштабного вторгнення єдиним водним шляхом України залишався дунайський, відкритий через три дунайські порти: Усть-Дунайськ, Ізмаїл та Рені. Спочатку сполучення було доступне тільки між портами на річці Дунай, а з деокупацією острова Зміїний Україна відновила свій вихід у море через канал Дунай – Чорне море гирлом Бистре.
«Коли почалася повномасштабна російська агресія, увесь вантажообіг України розподілився між суходольними кордонами і портами на Дунаї, – згадує Дмитро Барінов, заступник голови Адміністрації морських портів України. – Але дунайські порти спочатку до цього не були готові з огляду на відсутність попереднього досвіду експорту агропродукції».
Проте зараз дунайські порти набули стратегічного значення і їх потужність динамічно зростає. За словами Барінова, у квітні 2022 року вантажообіг через них склав 400 000 т, у травні – 800 000 т, у червні – 1,3 млн т, а наразі тримається близько 2 млн т і має потенціал розширення до 3 млн т на місяць.
У результаті в 2022 році, за інформацією Адміністрації морських портів України, обсяг вантажопереробки портів Рені, Ізмаїл і Усть-Дунайськ сумарно становить майже 16,5 млн т (в середньому – 1,37 млн т на місяць). Для порівняння: за весь 2021 рік вантажообіг дунайских портів становив близько 5,4 млн т (в середньому – майже 0,45 млн т на місяць).
За словами Дмитра Барінова, зараз через дунайські порти до 50% вантажів перевозяться морськими судами, які можуть пройти румунським Сулінським каналом з осадкою до 7,2 м. Решту вантажів перевозять суто річковим транспортом, який йде на румунський морський порт Констанца, де можуть приймати судна з осадкою до 19 м. Там відбувається перевантаження на великі морські судна.
Крім того, річковий транспорт рухається вгору проти течії Дунаю. Адже від гирла до витоку Дунай перетинає 10 європейських держав: Україну, Молдову, Румунію, Болгарію, Сербію, Хорватію, Угорщину, Словаччину, Австрію і Німеччину.
Зазначимо, що для морського експорту з України та імпорту в Україну дунайські порти на сьогодні залишаються єдиним безальтернативним шляхом.
Спільним річищем. Як Україна і ЄС співпрацюють заради розвитку судноплавства на Дунаї
Європейські партнери зіграли дуже важливу роль у розвитку Дунайського кластеру під час повномасштабної війни. Україні та ЄС, по-перше, довелося максимально спростити процедури догляду і контролю при перетині кордону.
Як вже зазначалося вище, на початку травня Єврокомісія для розбудови альтернативних маршрутів експорту та імпорту започаткувала ініціативу «Шляхи солідарності». У її межах діє Дунайський кластер, координатори якого зосереджують зусилля на усуненні вузьких місць, що заважають розвитку перевезень.
Зокрема, саме завдяки програмі ЄС «Шляхи солідарності» через українське гирло Бистре вперше за роки незалежності України став можливим прохід суден з осадкою 6,5 м, тоді як до початку повномасштабного вторгнення максимальна осадка становила лише 3,9 м. Роботи на українській частині Дунаю проведені у співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією.
«Європейські партнери сконцентровано й плідно співпрацюють з Україною. Вони щоразу наголошують, що ми вже є частиною єврородини. Й зараз ці зв’язки треба закріплювати», – розповідає про роботу в межах ініціативи Дмитро Барінов.
Підтвердженням великої уваги з боку ЄС до Дунайського кластеру став робочий візит у березні 2023 року до морського порту Ізмаїл Майї Бакран, заступниці генерального директора Генерального директорату Європейської комісії з питань мобільності і транспорту.
«Наразі дунайські порти південного регіону України отримують значне навантаження, при цьому відповідально працюють на підтримку економіки всієї країни. Зараз справді настали важкі часи для кожного українця, але вся Європа підтримує вас», – підкреслила Майя Бакран під час візиту.
Варто згадати, що у 2022 році Україна перейняла головування у Стратегії ЄС для Дунайського регіону, що також стало для нас важливим і знаковим кроком.
«Розраховуємо на подальшу спільну роботу для розширення «Шляхів солідарності» та посилення логістичного сполучення між Україною та ЄС. Наразі критично важливо зберегти той темп кооперації, якого ми досягли», – зазначила Ольга Стефанішина, віце-премʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, у жовтні 2022 року під час онлайн-виступу на 11-му щорічному Форумі Стратегії ЄС для Дунайського регіону.
Досягнення таких результатів під час війни стало можливим завдяки синхронізації з ЄС у сфері перевезень внутрішнім водним транспортом, яку Україна розпочала задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Так, у грудні 2020 року Верховна Рада ухвалила системний євроінтеграційний Закон «Про внутрішній водний транспорт» й, відповідно, частина європейських регулювань у цій сфері вже діє в Україні на рівні закону.
Також вже закладено підґрунтя для встановлення європейських вимог до суден внутрішнього плавання, кваліфікації екіпажів, процедур і порядків, що дозволить суднам під жовто-блакитним прапором з українськими екіпажами здійснювати рейси до країн ЄС. Завдяки цьому українські річковики також зможуть працевлаштуватися на судна внутрішнього плавання країн Євросоюзу.
Відкриті шляхи. Що чекає на Дунайський кластер після перемоги
Розвиток Дунайського кластеру стає одним із пріоритетних напрямів української транспортної стратегії. Мінінфраструктури спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку у партнерстві з Румунією вже реалізує пілотний проєкт для збільшення експорту через Дунай. Зокрема, у межах цієї ініціативи для українських дунайських портів та румунського Сулінського каналу планується закупівля додаткового обладнання. Готується взаємне визнання кваліфікації лоцманів і запуск міжнародної координаційної платформи для створення порту Україна-Констанца (Румунія).
Важливо, що український бізнес також повірив у перспективи Дунайського кластеру й вже робить свій вагомий внесок у його подальшу розбудову. Як приклад Дмитро Барінов наводить створення в Ізмаїлі терміналу для аграрних вантажів компанією «Нібулон», розвиток проєкту терміналу для перевантаження соняшникової олії у порту Рені компанією «Кернел» й численні інші ініціативи з боку українських та іноземних компаній.
Згодом ці довготривалі інвестиції приведуть до додаткового збільшення перевалки вантажів через дунайські порти навіть за умови розблокування морських портів України після перемоги.
«Український Дунайський кластер буде працювати у великому обсязі, – висловлює впевненість Дмитро Барінов. – Це підтверджує те, що навіть після підписання «зернової угоди» в дунайських портах не зменшився вантажообіг й світові трейдери не переорієнтувалися виключно на порти Великої Одеси».
Тобто український Дунай ставатиме невід’ємною частиною загальноєвропейської логістичної мережі, потужною транспортною артерією єднання спільної європейської родини, до якої долучається Україна.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.
