Юрій Каціон, Ощадбанк /Артем Галкин
Категория
BrandVoice
Дата

Відновлення енергетичної інфраструктури: можливості для бізнесу та нові інвестиційні горизонти

5 хв читання

Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес. Фото Артем Галкин

Заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон про розвиток енергоринку в Україні, окупність проєктів та залучення фінансування

В умовах масштабного руйнування енергетичної інфраструктури забезпечення власного споживання енергії стало не лише пріоритетом для багатьох підприємств, але й створило нові можливості для інвесторів. За оцінками Юрія Каціона, попит на фінансування проєктів у сфері будівництва нових потужностей значно зріс, перевищуючи навіть інвестиційний бум 2015–2019 років. У інтерв’ю розповідаємо докладніше. 

Наскільки енергоринок зараз цікавий для інвестицій?

Через російську агресію Україна втратила понад 9 ГВт потужностей генерації. Їх відновлення за участі державних компаній, муніципалітетів, великих, середніх і навіть малих підприємств стало значним сегментом бізнесу. Попит на фінансування та кількість проєктів у сфері будівництва нових потужностей зараз перевищує інвестиційний бум 2015–2020 років, коли галузь отримувала дотації у вигляді зеленого тарифу. Лише в Ощадбанку вже є на розгляді проєкти на понад 650 МВт на суму приблизно $500 млн. Звісно, не всі проєкти будуть затверджені, оскільки вони проходять жорсткий відбір з урахуванням стрес-сценаріїв банку. Але я впевнений, що значну кількість генерації в Україні буде побудовано за нашої підтримки. 

«Ощад» є одним із найбільш експертних банків на ринку, який здатний консультувати щодо специфіки інвестиційних проєктів у енергетиці для всіх категорій генерації. Звісно, спільно з технічними компаніями, які надають сервіс у встановленні, підключенні й експлуатації обладнання. Ми роками збирали команду, здатну працювати з енергетичними проєктами не просто як з банківськими операціями, а виходячи з правил роботи енергетичного ринку. В розробці законодавства із запровадження якого, до речі, ми теж брали участь.

Як порахувати окупність таких проєктів?

Електроенергетика – це унікальний сегмент, де попит завжди існує. Ціна може коливатися, але попит завжди буде, і ви точно продасте свою електроенергію.

З початку російської агресії бізнес забезпечував себе засобами безперебійного живлення, щоб захиститися від відключень. Згодом стало зрозуміло, що власна генерація може стати окремим проєктом, у тому числі для продажу в мережу з економічним ефектом, який видно одразу.

Математика проста: як юридична особа ви купуєте електроенергію на ринку, з врахуванням тарифу на розподіл і передачу це може коштувати вам до 9–10 грн за кВт*год. Тоді як вартість виробництва, наприклад на власних газогенеруючих потужностях, складає близько 4,50 грн за кВт*год. У підсумку маємо подвійне здешевлення.

Проєкти із залученням банківського фінансування окуповуються в межах звичних для інвесторів показників. Це 6–8 років для великих складних проєктів і 3–4 роки для простіших.

Наприклад, якщо ваш власний внесок в інвестиційний проєкт із галузі енергетики становитиме $3 млн, це дасть змогу отримати за пʼять років актив вартістю понад $10 млн, який генеруватиме стабільний прибуток.  

Якщо порівняти енергопроєкти зі зрозумілою формою інвестицій, наприклад нерухомістю?

Багато бізнесменів все ще мають консервативне мислення, що краща інвестиція – це пасивний дохід від нерухомості або інших активів із низьким ризиком. Проте такі інвестиції мають і низький рівень доходності. Наприклад, прибутковість побудованого торговельно-розважального комплексу становить менше 15%, що робить такі проєкти майже не bankable для кредитування в гривні. 

Для порівняння, в енергетиці рівень дохідності дає змогу покривати витрати на сплату банківських відсотків за залучені кредити та повертати вкладені інвестиції. Вони мають рентабельність 15–25% залежно від виду генерації. Якщо ви залучаєте фінансування під 5–10%, то є достатній запас міцності для повернення кредитних коштів. «Ощад» у валюті зараз фінансує корпоративний бізнес під 6–7%.

Відновлення енергетичної інфраструктури: можливості для бізнесу та нові інвестиційні горизонти /Фото 1

Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку

Які галузі зараз найбільше інвестують у енергетику?

Майже всі державні компанії отримали запит від уряду щодо створення генеруючих потужностей. «Укрнафта» оголосила, що планує збудувати 1 ГВт потужностей протягом трьох років. Це дуже амбітні плани, і ми плануємо брати участь у цих проєктах. «Нафтогаз» також розглядає можливості встановлення додаткової генерації на базі своїх потужностей або надання власних майданчиків для цього. «Укргідроенерго» проєктує та розглядає можливості будівництва сонячних і вітрових електростанцій, оскільки має велику кількість власної землі, де можна встановлювати ці потужності. Гідроенергетика сама по собі є зеленою, і додавання сонячних та вітрових потужностей лише підсилить цей напрямок.

В комерційному секторі ми маємо запити від аграрних та промислових компаній, представників нафтопереробного сегменту й реалізації пально-мастильних матеріалів, ритейлу і від енергетичних компаній, що розширюють свої потужності. А також від муніципалітетів.

Примітно, що торгові мережі спочатку використовували для забезпечення своїх потреб стандартні дизельні генератори, але тепер розуміють, що це не є довгостроковим рішенням. Зараз вони звертають увагу на більш надійні та прості рішення, такі як газова генерація або комбіновані системи.

Наприклад, на дахах можна встановити сонячні панелі, додатково встановити акумулятори великої ємності та додати газову генерацію. Це робить підприємство абсолютно незалежним і захищеним від перебоїв з електропостачанням. Тому великі продуктові мережі, такі як «Епіцентр», АТБ, МETRO та Fozzy Group, активно шукають рішення для самозабезпечення електроенергією. 

Наразі спостерігається великий попит на вітрогенерацію. Усі проєкти на стадії девелопменту й готові до реалізації перепродаються з великим попитом серед інвесторів. Раніше такі проєкти готувалися протягом 3–5 років і тривалий час не переходили до стадії реалізації, а сьогодні їх розкуповують, як гарячі пиріжки. Це свідчить про високий інтерес та активний розвиток цього сектора.

Які основні критерії фінансування енергетичних проєктів? Чи є державна підтримка подібних проєктів?

Критерії фінансування енергетики майже стандартні для банківської системи: повинен бути мінімальний власний внесок, застава та грошовий потік від звичайної діяльності.  

Але Національний банк України, розуміючи пріоритетність завдання будівництва нових потужностей, нещодавно спростив для банків можливість фінансувати енергопроєкти. Наприклад, адаптував механізми оцінки кредитних ризиків за спеціалізованими кредитами, погодився збільшувати нормативи кредитного ризику при фінансуванні енергетики, збільшив з 0,5 до 0,75 коефіцієнт ліквідності застави при кредитах на енергетичне обладнання. 

Розвитком цієї ініціативи стало укладання меморандуму між 20 найбільшими банками України щодо підтримки розбудови й відновлення енергетики. Банки задекларували готовність підтримувати всі типи бізнесів – від мікро-, малого і середнього до великого корпоративного. Перший рік фінансування надається в гривні на пільгових умовах за відсотковою ставкою 13,5%. Наступні роки ставку визначають за середньою вартістю ресурсу на ринку плюс 3%, що становитиме приблизно 16% річних.

Також для фінансування енергетики діє урядова програма «Доступні кредити 5-7-9%». Для встановлення будь-якого енергогенеруючого та енергозберігаючого обладнання на суму до 150 млн грн можна отримати фінансування в гривні за ставкою 7–9% на термін до 10 років.

Чи підтримують такі проєкти міжнародні організації?

Як тільки ми зрозуміли потреби, ще минулого року почали обговорювати це з нашими іноземними партнерами. Провели багато перемовин щодо наявності обладнання та рішень. 

Пізніше розпочали перемовини щодо постачання газогенеруючого, газопоршневого або газотурбінного обладнання. Багато компаній погодилися надати все, що було на складах, навіть законтрактоване. Україну поставили в пріоритет. Ми отримали дані про доступне обладнання та можливість пропонувати його клієнтам, які можуть його законтрактувати та доставити.

Також ведемо перемовини з нашими основними фінансовими партнерами, такими як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Вони проявили проактивність і готовність розширити свої програми, включаючи питання забезпечення електроенергією.

Крім того, для клієнтів «Ощаду» доступні опції від наших іноземних партнерів, які надають гранти або безкоштовне обладнання для найбільш постраждалих регіонів України, таких як Херсон, Харків і прифронтові області, де неможливе відновлення великої генерації.

Але там можливо встановлення невеликих газопоршневих установок потужністю до 5 МВт. У Харківській області, наприклад, їх вже встановлено багато, і вона лідирує за кількістю та досвідом експлуатації. 

Які ще фактори впливають на інвестиції та реалізацію енергетичних проєктів?

Необхідна комбінація кількох факторів: наявність обладнання, наявність людей із досвідом та знаннями, які можуть працювати з цим обладнанням, швидко доставити його та підключити. Ці аспекти є першочерговими. Також важливо мати достатній грошовий потік для втілення таких проєктів.

Ще одним стимулюючим фактором є те, що дозвільні й регуляторні умови для підключення енергетичних об’єктів зараз максимально спрощені. 

Крім того, Україна формує світовий попит на енергетичні рішення: і газопоршневу / газотурбінну генерацію, і системи накопичення електроенергії.

Будують нові заводи з виробництва, вдосконалюють технології. Це стрімко підвищуватиме привабливість подібних рішень абсолютно для всіх категорій бізнесу і населення. І це неодмінно призведе до трансформації моделі енергоринку України.

Втім, здешевлення фінансування енергетичних проєктів все одно залишається дуже важливим пріоритетом, але треба не забувати, що банки – це теж бізнес, і вони не працюють виключно на грошах акціонерів, а працюють на грошах вкладників. Якщо банки будуть кредитувати з мінусом або в нуль, це може унеможливити основну функцію банків – забезпечення збереження та дохідності на залучені кошти від населення і бізнесу й перетворення їх у позиковий капітал для реального сектору економіки.

Вы нашли ошибку или неточность?

Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.