Категория
BrandVoice
Дата

Там, де ризик стає буденністю. Історії підприємців із Миколаєва та Дніпра, які, попри критичну близькість до фронту й постійні обстріли, продовжують розвивати власні бізнеси

6 хв читання

Там, де ризик стає буденністю. Історії підприємців із Миколаєва та Дніпра, які, попри критичну близькість до фронту й постійні обстріли, продовжують розвивати власні бізнеси

Українські підприємці – потужна рушійна сила нашої економіки. Наразі вони працюють у надскладних умовах. Але, попри все, створюють продукти і послуги, зберігають робочі місця, зокрема на прифронтових територіях, де, здавалося б, це неможливо. Нова пошта першою після військових повертається у звільнені українські села та міста і стає ключовим логістичним звʼязком для своїх клієнтів з усієї України. Forbes BrandVoice у партнерстві з Новою поштою продовжує серію матеріалів, присвячених роботі підприємців на територіях, близьких до фронту

На варті дитячого комфорту

Поштовхом до власної справи для 21-річного уродженця Миколаєва Артема Кокуля стало кохання. Хлопець прагнув одружитися зі своєю дівчиною Альбіною, але розумів, що їм потрібна фінансова незалежність. «Я бачив, як двоюрідний брат успішно займався столярним бізнесом, і вирішив навчитися цієї справи, – розповідає Артем. – Опанувавши базові навички, придбав на виплат старе обладнання та привіз його на орендований склад». Найдорожчим придбанням був рейсмусовий верстат, який коштував $1000 – частину суми дали батьки. Паралельно Артем створив сайт, де пропонував виготовлення товарів із дерева: від дверей до дитячих ліжок. Альбіна, дизайнерка за професією, допомагала наповнювати сайт фотографіями виробів. Так у 2014 році з’явилася компанія Ingvart, названа на честь засновника IKEA Інгвара Кампрада. «Перше замовлення пам’ятаю досі: клієнт побачив на сайті дитяче овальне ліжко і замовив одразу п’ять. Ми були щасливі, адже одне коштувало 2500 грн», – згадує Артем. Згодом цей клієнт став постійним, але одного разу не зміг оплатити замовлення. Тоді Артем сам продав готові ліжка, отримавши $1500 за п’ять штук. Це надихнуло перебудувати цех під серійне виробництво дитячих ліжок.

Артем Кокуль, засновник компанії з виробництва дитячих меблів Ingvart

Артем Кокуль, засновник компанії з виробництва дитячих меблів Ingvart. Фото: Ганна Куліковська

Співпраця з Новою поштою, зокрема відділенням №3 у Миколаєві, розпочалася з першого замовлення. «Нам було важливо, щоб відправки відбувалися швидко, адже темп роботи був дуже високий – сьогодні ми зробили ліжечко, завтра я його фарбую, як висохне – пакую і везу на Нову пошту, – розповідає Артем. – Ми створили кабінет підприємця, самі пакували замовлення, друкували накладні та відвозили товар до відділення». Найбільше замовлень, за словами підприємця, вони відправляли у східний регіон країни. Спочатку виготовляли 30 ліжок на місяць, згодом – стільки ж за тиждень. Сировину – дуб і вільху – закуповували у місцевих постачальників, а фарбу привозили з Америки. Серед клієнтів Ingvart були не лише приватні замовники та дрібні підприємці, а й великі дитячі мережі, такі як «Антошка», «Бейбі бум» і «Мамин дім».

«Гуртові замовлення інколи досягали 20–30 одиниць меблів, тому Новою поштою ми відправляли по кілька десятків посилок щодня, – розповідає Артем. – Нам імпонувало, що з ними можна було розв’язати будь-яке питання щодо доставки. Вони легкі у спілкуванні та обговоренні будь-яких проблем. До того ж у них добре налагоджена комунікація між відділеннями».

Артем Кокуль у відділенні НП відправляє замовлення клієнту

Артем Кокуль у відділенні НП відправляє замовлення клієнту. Фото: Ганна Куліковська

У 2018 році компанія вийшла на експорт. Словацький партнер, шукаючи ліжко для своєї майбутньої дитини, випадково натрапив на продукцію Ingvart. Якість виробу настільки його вразила, що він запропонував стати дистриб’ютором. «Щоб продавати нашу продукцію в Європі, ми отримали спеціальний сертифікат, що підтверджує дотримання всіх норм безпеки», – пояснює Артем. Завдяки співпраці зі словацькою компанією обсяг виробництва у 2019 році досягнув 500 ліжок на місяць, значну частину яких вони фурами відправляли до Словаччини.

Напередодні повномасштабного вторгнення в Ingvart повністю оновили обладнання, запустили нову модель дитячого ліжка «Ніка» і придбали сучасний верстат, взявши кредит у розмірі 800 000 грн. «23 лютого ми тільки-но завершили його налаштування і з полегшенням видихнули, а на ранок почалася війна, – згадує Артем. – Це був надзвичайно важкий час, особливо у фінансовому плані. Замовники масово дзвонили з проханням повернути гроші, а сотні виробів ми не встигли відправити у Словаччину. Тільки завдяки Новій пошті ми могли надіслати й гуртові, й роздрібні замовлення. А оператори ставилися до нас, як до рідних, бо війна обʼєднує». До вторгнення у компанії працювало 60 людей, і, попри труднощі з виплатою зарплат, Артем не звільнив жодного співробітника. За час війни 20 працівників було мобілізовано, 10 із них провели в останній путь. «За роки війни штат повністю оновився, і на листопад 2024 року в нас працює 40 людей, – розповідає Артем. – На виробництві є бомбосховище, куди ми часто спускаємося. До деокупації Херсона нас регулярно обстрілювали касетними снарядами, були прильоти поруч, вибивало вікна, але ніхто з команди не постраждав, і ми не припиняли роботу».

Артем Кокуль на виробництві Ingvart

Артем Кокуль на виробництві Ingvart. Фото: Ганна Куліковська

Вже під час великої війни в Ingvart створили та запатентували нові моделі – Fly і Boho, а також запустили лінію дитячих меблів, стільчиків для годування, текстилю та матраців. Середній чек замовлення зріс до 15 000–20 000 грн. «Сьогодні ми щодня на Новій пошті. Через їхню велику мережу маємо змогу відправляти продукцію до Польщі, Чехії, Італії, Греції. Поки що це роздріб, але ми активно шукаємо таких самих партнерів, як у Словаччині, щоб налагодити гуртові поставки», – зазначає Артем. Плани компанії передбачають розширення виробництва та масштабування за рахунок експорту.

«Ми маємо повний цикл виробництва: розробляємо дизайн, виготовляємо, пакуємо і відправляємо замовлення клієнтам. Нова пошта дає нам поштовх рухатися далі, адже вона розвивається – за нею тягнемось і ми», – додає Артем.

Косметика для сміливих

П’ять років тому Лілія Сємєйкіна з Дніпра вперше спробувала зварити мило вдома. Процес захопив її настільки, що вона почала вивчати тему виготовлення косметики в українських і закордонних джерелах. «Хотіла запустити жіночу косметичну лінію, але чоловік Кирило запропонував почати з чоловічої – там менше конкуренції», – згадує Лілія. У 2019 році подружжя орендувало 70-метрову майстерню і створило бренд «Борода», почавши з виготовлення мила для бороди. «Ми не лише просували бренд, а й знайомили аудиторію з продуктом, про який тоді мало хто чув», – розповідає вона. Для залучення клієнтів продукцію рекламували в соцмережах, додавши до асортименту бальзами та олії для бороди.

Там, де ризик стає буденністю. Історії підприємців із Миколаєва та Дніпра, які, попри критичну близькість до фронту й постійні обстріли, продовжують розвивати власні бізнеси /Фото 1

Лілія Сємєйкіна з чоловіком Кирилом створила бренд «Борода». Фото: Андрій Шостак

Перші продажі були скромними – до 10 замовлень на тиждень. Згодом до команди приєдналася технологиня, яка розробила нові продукти – пінку-батер, одеколони, лосьйони та глину. Це допомогло бренду знайти більше шанувальників і почати співпрацювати з понад 80 барбершопами у Дніпрі, Києві, Харкові та інших містах.

«Ми завжди користувалися послугами Нової пошти, щоб замовлення доїжджали цілими, і тільки цей оператор міг забезпечувати цю найдійність, – зазначає Лілія. – Так само всі інгредієнти для косметики з Європи та Азії ми отримуємо через Нову пошту, бо знаємо, що наші посилки – в надійних руках».

За словами підприємниці, Нова пошта стала каталізатором розвитку компанії, бо основні замовники знаходились у великих містах – Києві, Харкові, Одесі, куди Лілія постійно відправляла посилки. У 2021 році у компанії продали вже 5750 одиниць продукції.

«Ще однією важливою умовою співпраці для нас є оперативність, а Нова пошта – найшвидший оператор в Україні. Чим швидше клієнт отримає посилку, там швидше розпочне користуватися продуктами. У догляді за собою людина не має йти на компроміси, – пояснює Лілія. – Ми встановили принтер із наліпками-накладними, що дає змогу друкувати накладні, самі пакували товари та відправляли їх через відділення №28 у Дніпрі. Так само робимо і досі».

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Лілія була на шостому місяці вагітності, а старшій дитині не виповнилось і шести років. Як зізнається жінка, спочатку вона думала пережити страшні часи за кордоном, але покинути виробництво і бізнес так і не змогла. Вагомою причиною залишитися також стало замовлення від військового, який служив на Харківському напрямку. «Це було зворушливо до сліз! Навіть перебуваючи на фронті він думав про догляд за собою і замовив нашу продукцію, – згадує підприємниця. – Так у кінці квітня ми з новими силами взялися за роботу: виготовляли і розливали олію, пінку та мило».

Лілія Сємєйкіна у цеху з виготовлення косметики

Лілія Сємєйкіна у цеху з виготовлення косметики. Фото: Андрій Шостак

На запит чоловіка Лілії технологиня компанії створила спрей для ніг, який зменшує пітливість і запобігає розвитку бактерій, адже поширеною проблемою на фронті є так звана окопна стопа – захворювання, що виникає через вологість і холод. Коли в минулому році Кирило і сам пішов у військо, то переконався на власному досвіді, що спрей допомагає. Його та крем для ніг Лілія безплатно передає військовим за запитом.

«Без Нової пошти це було б неможливо – лише вона доставляє так швидко посилки в найгарячіші точки на Сході й Півдні. Це надихає нас працювати далі», – ділиться підприємниця.

Лілія зізнається, що вести онлайн-торгівлю по всій Україні без Нової пошти було б неможливо, бо інших швидких способів доставки посилок наразі просто немає, особливо коли у «Бороді» пересилають подарункові набори на свята.

Підприємниця у відділенні Нової пошти

Підприємниця у відділенні Нової пошти. Фото: Андрій Шостак

Під час війни у компанії оновили обладнання: поставили напівавтоматизовані лінії для розливу олії та спрею і закупили три нових апарати. Команда переїхала у нову майстерню – тепер її площа становить 200 кв. м. Станом на листопад 2024-го команда «Бороди», в якій працює шестеро людей, продала товарів на суму 7 млн грн. «В середньому через Нову пошту ми сьогодні відправляємо до 80 посилок щодня, – розповідає Лілія Сємєйкіна. – У наступному році будемо розширювати асортимент чоловічої доглядової косметики й плануємо запустити косметику для жінок та аромати для дому».

Крім того, одна із головних цілей Лілії – найближчим часом вийти на закордонні ринки. Для цього вона пройшла два курси у Школі бізнесу від Нової пошти: інтенсивний освітній практикум для підприємців «Ефективність бізнесу» та курс «PRO_Export: продавай глобально», де слухачів навчали оцінювати експортний потенціал, досліджувати іноземні ринки, шукати партнерів за кордоном, укладати експортні контракти, обирати оптимальну логістику тощо.

«Я отримала багато необхідної інформації, зокрема й про те, куди поки не слід йти. Наприклад, вихід на Amazon. Я не знала, що запуск магазину на цьому ресурсі потребує стільки часу та грошей, і поки не готова в це інвестувати», – зізнається Лілія.

Завдяки курсу вона також дізналася, як отримати європейський сертифікат для косметичної продукції та вже пройшла весь шлях реєстрації європейської торгової марки «Борода». «Ми вже звʼязалися з кількома клієнтами із Великої Британії, Австрії та Болгарії. Хочемо постачати 100–200 одиниць продукції одному клієнту щомісяця, – розповідає підприємниця. – Нова пошта стрімко розвивається за кордоном – завдяки цьому розвиваємось і ми. Те, що ще вчора здавалося неможливим, сьогодні перетворилось у цілком реальні плани».

Вы нашли ошибку или неточность?

Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.