«Траєкторія 2»: як програма допомогла ветеранам і сімʼям військових здобути підприємницькі навички та залучити 20 млн грн грантових коштів 

Нині Україна існує в реальності повномасштабної війни і водночас відбудови. Саме на цьому стику з’являється нова категорія підприємців – ветерани та родини військовослужбовців. Їхні бізнеси народжуються як відповідь на виклики війни. Йдеться не лише про адаптацію до цивільного життя, а й відновлення суб’єктності – економічної, соціальної та культурної.

Ініційована мережею центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес» освітньо-грантова програма «Траєкторія 2» завершила другий сезон, залучивши понад 1000 учасників з усієї країни. У результаті – 66 нових бізнесів, 106 робочих місць і зростаюча спільнота ветеранів-підприємців. Серед напрямів – локальні виробництва, цифрові сервіси, освітні ініціативи та логістика.

До реалізації проєкту долучилися Міністерство цифрової трансформації України, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, уряд Японії, Програма розвитку ООН в Україні, Mastercard, UKRSIBBANK BNP Paribas Group та мережа мультимаркетів «Аврора». У його візійному, стратегічному розвитку та зростанні проєкт підтримують перший віцепремʼєр-міністр України – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та його радниця з питань інновацій, цифровізації та глобальних партнерств Валерія Іонан.

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Одним із перших рушіїв розвитку малого та середнього підприємництва в Україні став проєкт «Дія.Бізнес», запущений у 2020-му. Це екосистема підтримки з офлайн-центрами, цифровими сервісами, безоплатними консультаціями та грантами. На її основі виникла програма «Траєкторія». Такий симбіоз державної інфраструктури й цільових ініціатив дає реальні інструменти для старту, навіть під час великої війни, і формує основу економічного відновлення.

У цьому контексті Валерія Іонан, радниця першого віцепремʼєр-міністра – міністра цифрової трансформації України наголошує: «Пишаємося, що завдяки співпраці держави, соціально відповідального українського бізнесу та міжнародних партнерів формується середовище, у якому ветеранський бізнес отримує реальні можливості для впевненого старту і сталого розвитку».

Регіональний ефект

У другому сезоні програми – учасники з прифронтових і деокупованих регіонів. Бізнеси створювалися на Херсонщині, Харківщині, Донеччині – там, де інфраструктура лише відновлюється. У таких громадах кав’ярня, швейна майстерня чи логістичний сервіс – це не лише про дохід, а про повернення базової стабільності.

Найчастіше учасники запускали локальні виробництва: харчові продукти, меблі, текстиль; освітні проєкти: ІТ-курси, приватні садки, цифрові сервіси, мобільні застосунки. У кожному кейсі своя логіка, але одна спільна риса: бізнес стає «якорем» для локального середовища. Навколо нього виникають ланцюги постачання, нові робочі місця, ініціативи побратимів.

Цифри підтверджують ефект: 65 ФОПів і одне ТОВ. І це – лише після завершення другого сезону.

Для учасників важливо не лише запустити бізнес, а й відчути контроль над життям, фінансову незалежність і родинну стійкість, наголошує директор директорату розвитку цифрових навичок та цифровізації освіти Мінцифри Артем Платонов. 

Як працює навчання, відбір та менторство у програмі

Навчання в «Траєкторії» мало кілька рівнів. Національні відкриті лекторії – для всіх охочих. Інтенсивні буткемпи – для відібраних учасників, які подавали бізнес-ідеї, проходили конкурсний відбір і мали персональні менторські сесії. Замість 230 запланованих – набрали 440 учасників.

В основі відбору – мотивація, якість ідеї та потенціал масштабування. Оцінювання здійснювали незалежні експерти, бізнес-ментори й партнери. У фіналі учасники проходили онлайн-пітчі, демонстрували напрацьовані бізнес-плани та фінансові моделі. Унікальність програми – у щільності менторства: переможці мали до трьох індивідуальних сесій, де обговорювали стратегічні рішення, страхи, цілі та бар’єри.

Освітній блок охоплював фінанси, маркетинг, управління командою, роботу з інвесторами. Психологічний компонент був частиною структури – з фокусом на внутрішню стабільність як передумову бізнес-успіху.

Багато учасників повернулися до другого сезону вже з амбіціями масштабування і бажанням ділитися досвідом, розповідає Платонов. Він переконаний, що мікробізнес – рушій післявоєнного відновлення, а програми на кшталт «Траєкторії» закладають фундамент для довгострокового економічного розвитку.

Команда організаторів пройшла спеціальне навчання у психологів для коректної комунікації з ветеранською аудиторією. Освітній процес був спрямований не лише на передачу знань, а й на формування довіри. У складі лекторів та менторів – провідні підприємці, інвестори та стратеги, що працюють з українськими стартапами та міжнародними фондами.

Кейси переможців: Yes Straws та Mandry in UA 

Сімейний бізнес Yes Straws, створений Оксаною Фаренік, виготовляє екологічні трубочки з очерету – ресурсу, 7% світових запасів якого зосереджено в Україні. Після перемоги у програмі команда автоматизувала виробництво, вийшла на ринок брендованих трубочок і підготувала експортну стратегію.

Участь у «Траєкторії» допомогла переформулювати місію компанії, побачити довгострокову візію, пройти міжнародну конференцію з ESG та отримати впевненість у масштабуванні. «Без програми не було б такого фокусу. «Траєкторія» стала точкою опори. Ми зрозуміли, що здатні на більше», – говорить Фаренік.

Інший кейс – ветеранський проєкт Mandry in UA від Максима Стукала. Це оренда кемперів і створення кемпінгів для сімейного відпочинку та реабілітації військових. Цільова аудиторія – сімейні пари, військові у відпустці, прихильники природного туризму з комфортом і власники домашніх тварин. Ринок оренди автобудинків в Україні майже вільний, що відкриває перспективи для масштабування.

Ветеранське підприємництво – нова економічна норма

Розробка третього сезону програми вже триває – з акцентом на створення екосистеми, в межах якої ветеранський бізнес виконує не лише виробничу, а й трансформаційну функцію для регіонів. Такі ініціативи розглядають як один із фундаментів післявоєнної відбудови, оскільки сприяють відновленню економічної суб’єктності в суспільстві, де майже кожна родина має власну історію війни.

Ветеранський бізнес поступово змінює контури української економіки – від локальних ініціатив до нових точок зростання в регіонах. Програма «Траєкторія» створила умови, в яких досвід війни стає підґрунтям для практичної дії: запуску компаній, формування команд, розвитку локальних ринків. 

«Наша мета – не просто допомогти запустити бізнес, а сформувати підприємців нового покоління, здатних працювати в глобальній економіці та створювати робочі місця в Україні», – каже Андрій Ремізов. Саме в такій логіці – через знання, спільноту і довіру – ветеранське підприємництво перетворюється на інструмент системних змін.