Відданість справі. Історії трьох підприємців з Харківщини, які попри місяці окупації та критичну близькість фронту продовжують розвивати бізнеси

Сири з «Юпітера»

Бізнесу Наталії Коваль із чоловіком, молочній фермі «Пані Юпітер», понад 10 років. Усе почалося з бажання знайти для своїх дітей якісні молочні продукти. Придбали корів, жінка взяла на себе операційне управління бізнесом, а чоловік займався тваринами. «З 2013-го ми почали активно зростати, побудували ферму в селі Хотімля, що в 45 км від кордону. Брали кредити, шукали гранти, купували обладнання та техніку, збудували зерносховище», – розповідає Наталія. 

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Станом на лютий 2022 року вони з чоловіком тримали вже близько 700 голів худоби і щодня мали по 7 т молока. Виробляли молоко екстраґатунку, співпрацювали з партнерами, зокрема з міжнародним фондом USAID Агро, який надав грант на створення Школи-майстерні кондитерського та сирного мистецтва «Пані Юпітер». А ще створили інтернет-магазин і кондитерський цех, аж тут почалася велика війна.

Село Хотімля опинилося в окупації в перший же день, а з ним – і молочна ферма, на якій у той час знаходився чоловік Наталії та весь персонал. «Сама я тоді була в Харкові, – згадує жінка. – Було дуже страшно, такий відчай! Я благала чоловіка виїхати з окупації, але він відрізав: «Я буду останнім, хто покине ферму». Чоловікові Наталії довелося місяці провести в надскладних умовах окупації, а ще й підтримувати ферму. Над селом літали ворожі літаки та ракети, тож він облаштував у підвалі ферми укриття для односельців, роздавав людям молоко. 

«Найскладніше було з худобою, їй же потрібна не тільки якісна їжа, а ще й ліки, – розповідає Наталія. – Усе це зі зрозумілих причин неможливо було завезти в Хотімлю. Мій чоловік доклав неймовірних зусиль, щоб зберегти більшу частину поголівʼя, а ще й виростити маленьких телят. Щоправда, через нестачу корисних речовин у харчуванні вони помітно менші, ніж звичайні. Ми називаємо цих теляток «дітьми війни».

Через чотири місяці окупації чоловіка Наталії затримали та відправили «на підвал», це стало ще одним випробуванням для родини. 

Хотімлю деокупували 15 вересня 2022 року. Території були заміновані, мости зруйновані. «Я відчувала надзвичайне щастя та вдячність ЗСУ, але водночас розгубленість і нерозуміння, як жити далі, – зізнається Наталія. – Але ми засукали рукави та почали відновлюватися».

Наразі бізнес подружжя відновлюється, хоч до довоєнних обсягів виробництва ще далеко. Докорінно змінилася й система дистрибуції. «До війни ми продавали й бізнесам, і приватним клієнтам, також у нас часто купували туристи, – говорить Наталія. – Нині змінили модель: відправляємо товари Новою поштою по всій країні. Це надзвичайно важливе для нас партнерство, я дуже тішуся, що ми завжди можемо покладатися на НП як на надійного перевізника». Наразі подружжя мріє розвиватися далі. «Випробування даються тільки тому, хто може їх здолати, – каже Наталія. – Наш бізнес завжди був важливим для місцевої громади, для Харківщини, й у ці важкі часи наша місія – бути опорою для тих, хто поруч. А Нова пошта нам у цьому допомагає».

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Лавандова імперія

Харків’янка Алла Кущ свій «лавандовий» бізнес вигадала, перебуваючи у третьому декреті. «Я мріяла про власну справу, але з чого почати, не уявляла, – згадує жінка. – Якось розмовляла з подругою, і вона раптом сказала: «А може, лаванду вирощувати?». Я посміялася: я типова жителька мегаполіса, де я, і де лаванда. Але потім почала досліджувати нішу, багато читати на цю тему і з кожним днем дедалі більше відчувала, що знайшла своє».

Чоловік підтримав Аллу. На сімейній нараді подружжя вирішило заради примарної мрії поставити на кін буквально все – продати квартиру в Харкові та купити ділянку під вирощування лаванди. «Я мріяла про місце з красивим краєвидом та озером, – згадує Алла. – Ми шукали пів року і врешті знайшли неймовірну ділянку, ще й з можливістю вирити власне озеро».

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Восени 2021-го, зібравши перший врожай, підприємці-початківці почали думати, що ж робити з вирощеною лавандою. «І тут чоловікові зателефонувала знайома, що має виробництво косметики, і каже, що купила дистилятор, і чи не хочемо ми спробувати зробити з лаванди гідролат для виготовлення засобів», – розповідає Алла.

За зиму 2021–2022 рр. подружжя виготовило першу партію майбутньої косметичної лінійки та розробило стратегію її виведення на ринок, але почалося повномасштабне вторгнення. «Це був шок, – згадує Алла. – Ми з дітьми виїхали до Болгарії, а чоловік залишився вдома. Бізнес став на паузу».

Повернувшись додому влітку 2022 року, Алла вирішила змінити бізнес-стратегію. «Ми знайшли новий формат: перетворили 70 соток нашої території на лавандовий парк, куди можна прийти за квитком, – розповідає жінка. – Це дозволило залучити нову аудиторію. Відвідувачі дякували і казали, що відпочили у нас душею. Люди приїздили цілими автобусами: були й туристи, і дружні компанії, і дні народження».

Наразі замовлення компанії реалізуються переважно через власний сайт і соцмережі. Доставку Алла з чоловіком роблять за допомогою Нової пошти і вважають це важливою ланкою свого бізнесу. «Інфраструктура Нової пошти дуже допомагає нам у повсякденній роботі, – зізнається Алла. – Завдяки роботі НП ми завжди впевнені, що все буде доставлено швидко. Ми також самі замовляємо Новою поштою багато товарів для бізнесу: від насіння до обладнання». 

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Наразі подружжя планує і далі масштабуватися. «Хочемо розширювати лавандовий парк: розвинути інфраструктуру, зробити кемпінг, – ділиться планами Алла. – Другий напрям експансії – косметичний бізнес. Нині це виробництво повного циклу: від насінини до флакона. Ми оновили формули засобів, купили дистилятор, сертифікували виробництво та зареєстрували дві торговельні марки». Також Алла планує передати команді частину операційних процесів, аби самій сфокусуватися на розвитку бізнесу. Жінка зізнається, що попри складнощі вони з чоловіком не планують зупинятися на досягнутому. «Будемо і далі рухатися до нашої мети – створювати сильний та відомий на всю Україну бізнес».

Дергачівські сауери

Юрій Заболотній – директор броварні Red Cat brewery, що працює у Дергачах на Харківщині з 2012 року. Виробляють широку лінійку сортів крафтового пива за сучасними технологіями – без пастеризації та фільтрації. «До початку повномасштабної війни основою нашої дистрибуції були клієнти з усієї України, переважно з Харкова, Києва, а також інших міст Сходу та Півдня. У нас була власна логістична служба, – розповідає Юрій. – Після 24 лютого 2022 року ми були змушені на кілька тижнів припинити роботу і закрити броварню, оскільки Дергачі опинилися майже на лінії фронту. Звісно, ми зазнали серйозних збитків».

Предыдущий слайд

Следующий слайд

З квітня 2022-го, щойно ситуація стабілізувалася, броварня потроху почала повертатися до роботи. У перші місяці великої війни у Харкові майже все було закрито, працювали лише деякі супермаркети і Нова пошта. «Але згодом поволі почали відкриватися магазини та громадські заклади, куди можна було ввозити пиво, – пригадує Юрій. – Тож ми відновили постачання, щоправда, у значно менших обсягах, ніж раніше. Оскільки пиво – це продукт з обмеженим терміном зберігання, то варили рівно стільки, скільки могли реалізувати».

Відтак виробництво крок за кроком відновлювалося. Але продажі все одно були в рази нижчими від звичних: власна логістична служба не могла доставляти продукцію в інші міста крім Харкова. Команда розмірковувала над стратегією експансії в регіони. І з травня 2022-го за допомогою Нової пошти броварня почала продавати та відправляти продукцію по всій Україні. «З того часу структура нашої дистрибуції повністю змінилася, – розповідає Юрій Заболотній. – Завдяки Новій пошті ми почали доставляти набагато більше пива, аніж навіть до війни. НП – ідеальний партнер для нашого бізнесу: розвинена мережа по країні, швидка та якісна доставка, класний сервіс». 

Нині пиво від Red Cat brewery п’ють по всій країні, найбільше його споживають міста-мільйонники та обласні центри. «Ми активно розвиваємо мережу як на Харківщині, так і по областях, – говорить Юрій. – Нарощуємо обсяг продажів, і доставка Нової пошти дуже нам у цьому допомагає. Наприклад, наразі активно користуємось послугою кур’єрської служби НП, коли працівники самостійно забирають у нас палети з товаром та відвозять у відділення». 

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Броварня працює також і над новими сортами пива, окрім класичних стаутів та лагерів. «Наразі ми розробляємо лімітовані сорти, наприклад, сауер – це скислене спеціальними бактеріями пиво, що має оригінальний смак, – говорить Юрій. – Наші клієнти прагнуть чогось нового та цікавого, і це надихає нас рухатися вперед. Ми хочемо розвивати пивну культуру в Україні, тому постійно експериментуємо. Мріємо, аби нашу продукцію скуштували в кожному куточку країни».