Філя Жебровська: Сильна, згуртована команда – головний актив будь-якого бізнесу

Як «Фармак» трансформувався за рік повномасштабної війни?

Безумовно, повномасштабна війна змінила життя кожного українця – від повсякдення до нашого професійного розвитку.

На початку 2022 року ми усвідомлювали ризик вторгнення та готувалися: оновили безпекові протоколи, підготували сховище, зробили запаси сировинних матеріалів та пального.

До ранку 24 лютого працювали у штатному режимі, а потім були змушені ненадовго зупинити виробництво, адже почалися обстріли Києва. Попри чутки, що російські танки вже на Оболоні, ми діяли швидко: демонтували IT-обладнання та перенесли всю нашу інформаційну систему у хмару. Також допомагали іншим, зокрема оперативно відвантажили цілу машину ліків до військового шпиталю.

5 березня ми дізналися про знищення нашого складу у Калинівці Макарівського району, поблизу Києва. Збитки становили 1,5 млрд грн – це готова продукція та первинне пакування. Відійшовши від шоку, почали думати, що робити. Директор з виробництва сказав: «У нас є неупакована продукція, нумо упаковувати». І ми почали пакувати продукцію, а вже 7 березня відновили виробництво.  

Виробничий бізнес – це великий маховик. Ми по черзі відновили всі ключові ланки виробництва: перезамовили паковання, налаштували доставку ліків та розвезення людей на роботу, відкрили нашу їдальню, почали готувати їжу для співробітників.

У «Фармаку» навіть ходять легенди, як ви готували борщ для колег.

Так! І не лише борщ, а й сирники і ще багато різної смакоти. Я була рада це робити, бо ці люди для мене – не робота, це моя родина.

Перші місяці повномасштабної війни були складні, але ми наполегливо працювали і вже в серпні 2022-го відновили наш довоєнний портфель лікарських препаратів. Але головне – зберегли команду, бо працювали всі як один.

Тобто компанія швидко перелаштувалася з початком повномасштабної війни, не в останню чергу завдяки самовідданості колективу.

Так. Я завжди знала, що сильна та згуртована команда – це головний актив будь-якого бізнесу. Але після 24 лютого наново переусвідомила це, побачивши, як усі працюють з максимальною віддачею. Саме завдяки нашим людям ми встояли, швидко відновили роботу після 24 лютого та почали працювати, паралельно повертаючи собі свою частку ринку. Я вкотре переконалася, що з сильною командою можна пережити будь-яку кризу.

Що нині відбувається з вітчизняним фармацевтичним ринком? Та якими є фінансові показники компанії «Фармак» за 2022 рік і плани на 2023-й?

Чи впав фармацевтичний бізнес після 24 лютого? Звісно. Український ринок впав на 22%. «Фармак» постраждав трохи менше – на 16%. На жаль, ми втратили і в частці ринку: якщо в січні 2022 року ми мали 6% ринку, то в квітні-травні минулого року – вже 4,7%.

Чи можемо ми чекати на швидке відновлення? Поки що, у першому кварталі 2023 року, ми його не спостерігаємо. Можливо, якби ми говорили з вами наприкінці літа, я б уже могла сказати, що ми відчуваємо обережний оптимізм. До відновлення у доларовому вираженні ще далеко, адже ми всі розуміємо, як з початку великої війни змінився курс. Але впевнена: це питання часу. 

Окрім іншого, «Фармак» є провідним експортером лікарських засобів більш як до 50 країн світу. Як змінилися ваші показники щодо експорту ліків до інших країн?

Коли йдеться про такі компанії, як «Фармак», лідерство – це не просто цифри щодо частки ринку. Це система роботи компанії, якій уже майже 100 років і яка безперервно змінюється та оновлюється.

Свого часу наша міжнародна експансія почалася з усвідомлення, що ми не можемо бути обмежені лише вітчизняним ринком. Усе життя працюючи у фармацевтичній галузі, я завжди розуміла, що ліки не мають кордонів. Саме тому ще в нульові ми почали впроваджувати у «Фармаку» міжнародні стандарти виробництва, аби виходити на закордонні ринки. Вже тоді ми розуміли, що європейські норми ведення бізнесу – це інвестиція в майбутнє, що забезпечить українським лікам шанс на здорову конкуренцію з іноземними виробниками.

У 2021 році ми у рамках своєї стратегії запланували розширення інструментів виходу на нові міжнародні ринки. На жаль, повномасштабна війна внесла свої корективи.

За останній рік у деяких країнах, як-от у Польщі, ми маємо відчутне зростання попиту. В деяких, навпаки, спад. Зокрема ми ще не вийшли на довоєнний рівень продажів до Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, але вже трохи збільшили показники в Грузії та Азербайджані.

Також важливо відзначити, що після 24 лютого 2022 року ми закрили представництво у Білорусі (з Росією представництво було закрите ще в 2014 році).

Нині активно розширюємо географію присутності: зокрема в нас добре запрацювало власне представництво у Вʼєтнамі, також ми почали активніше працювати із ринком Великої Британії.

Ми також диверсифікуємо виробництво та відкриваємо новий виробничий майданчик у Барселоні. «Фармак» – міжнародна компанія, що вже давно працює за світовими стандартами та експортує ліки по всьому світу. Аби бездоганно виконувати наші міжнародні контракти, ми вже давно шукали приміщення під виробництво у Європі. Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що шукати далі немає часу. І купили недобудовану фармацевтичну споруду в Іспанії.

Завод, що має відкритися вже наступного року, матиме дві технологічні лінії та випускатиме лише госпітальні продукти. Звісно, про жодне зменшення виробництва в Києві не йдеться. Ще один завод – це додаткова гарантія виконання наших міжнародних зобов’язань перед контрагентами та ще один логічний крок у нашій стратегії розвитку.

Також ми продовжуємо шукати маркетингові компанії, що працювали б із нашою продукцією на міжнародних ринках. Ми зареєстрували в Європі понад 30 молекул у різних формах випуску – вони вже допущені до продажу на європейських ринках.

Чи вдається вам інвестувати у розвиток дослідницького напряму «Фармаку» під час повномасштабної війни (зокрема у будівництво власного R&D-центру, яке ви розпочали кілька років тому)?

Робота над створенням R&D-центру нині триває, але цей проєкт буде завершено вже після закінчення війни. Звісно, реалізація ініціативи такого масштабу займає час. Але ми тішимося, що зуміли зберегти команду, що працює над ним, і продовжуємо рухатися вперед.

Навіть під час війни ми не зменшували виділення коштів на дослідження і розробку ліків: торік ця сума становила понад 400 млн грн. На цей рік плани не менші. До кінця 2023-го наш продуктовий портфель поповниться 23 лікарськими препаратами і 13 новими молекулами.

Ви пережили багато криз. Що допомагало вам виводити з них «Фармак» і розуміти, що все одно все налагодиться?

За майже сторічний шлях, що пройшов «Фармак», було багато всього: ми були спершу державною компанією, потім стали приватною. Спершу виробляли лише субстанції (діючі речовини для ліків. – Авт.). Після розпаду СРСР почали активно трансформуватися. Створивши сучасні технологічні лінії виробництва, вийшли на нові закордонні ринки. А з часом побудували потужну компанію-екосистему з широкою номенклатурою лікарських препаратів та інноваційним виробництвом.

Звісно, труднощів не бракувало. Я добре памʼятаю 1991 рік, коли розвалився СРСР. Ми тоді торгували на весь Радянський Союз, це були величезні ринки збуту.

І от вся система, що працювала до того, вмить зупинилася, а ми не отримали оплати за значну кількість відвантажених ліків. Я на той час була фінансовим директором заводу. Тож я поїхала в Держбанк і тиждень шукала у мішках документи нашого заводу, аби нам зарахували гроші за відвантажені ліки.

Чого мене навчила та історія? Що, по-перше, лідер – це часом той, хто просто приходить і робить свою справу. По-друге, що не треба нічого боятися – безвихідних ситуацій не буває.

Повномасштабна війна перекреслила всі досвіди, які ми мали доти. Мене ніколи не лякали чергові обвали курсу валют чи ринку – я знала, що всі живі й здорові, а отже, ми все подолаємо. Нині все інакше. Ми щодня боремося, вчимося стійкості та витривалості. Я ніколи не уявляла, що розбиратимусь у номенклатурі зброї чи класах дронів, а сьогодні це наше повсякдення. Нині ми всі прагнемо Перемоги – і це єднає нас, робить сильнішими. І цю кризу ми також подолаємо.

Які ключові фактори забезпечують стабільність бізнесу під час криз?

Перше, як я вже казала, – це сильна, згуртована команда. Я завжди намагаюся брати найсильніших фахівців у всіх напрямах і дослухаюся до їхньої думки.

Друге – це баланс довіри і відповідальності. Я довіряю своїм людям, але очікую, що вони відчуватимуть міру персональної відповідальності за кожне ухвалене рішення.

Як змінився за роки кар’єри ваш управлінський та лідерський стиль?

Коли я була молодшою і менш досвідченою, ще не мала сформованої системи ведення бізнесу, то сповідувала дещо більш авторитарний стиль управління.

З роками змінилася і я, і світ навколо. Сьогодні я точно знаю, що працює найкраще: це довіра, спілкування, делегування. Вміння почути чужу точку зору і розділена відповідальність. Саме це формує добру атмосферу в команді і допомагає досягати результатів.

Що б ви порадили малим і середнім підприємцям, для яких це перша криза, але які мають амбіції зростати навіть під час війни?

По-перше, якщо хочеш бути успішним підприємцем, передовсім мусиш дотримуватися законів. Із ними можна не погоджуватися, але виконувати їх ми зобовʼязані.

По-друге, це віра в себе та свою команду. Без довіри не буде ані результатів, ані розвитку.

По-третє, мати план. Це ваш горизонт бачення, за яким ви будете йти та вести за собою команду. Він може змінюватися, але він мусить бути.

І насамкінець – ніколи не опускати рук. Сьогодні щось не вийшло? Не біда. Головне – завжди підводитись і йти далі.