Олександр Комаров /Артем Галкин
Категория
BrandVoice
Дата

Головним бенефіціаром діяльності «Київстару» є Україна – Олександр Комаров

5 хв читання

Олександр Комаров, президент телекомунікаційної компанії Київстар Фото Артем Галкин

Наскільки готова до можливих відключень чи блекаутів найбільша телекомунікаційна компанія України «Київстар»? Чи можуть міноритарні підсанкційні акціонери впливати на діяльність компанії? На ці запитання відповідає президент «Київстару» Олександр Комаров.

Які фінансові результати першого півріччя? Чи ви ними задоволені?

У нас є результати перших двох кварталів 2023 року. Ми бачимо поступову стабілізацію в кількості активних споживачів. Якщо порівнювати рік до року, то зниження триває, але воно майже стабілізувалося. Порівняно з 2022-м ми втратили близько 10% – абонентська база впала з 26 млн до 24,1 млн. Навряд чи цей процес зупинився, але буде набагато повільнішим. Фінансові показники стабілізувалися та почали потроху зростати.

Менше клієнтів, але більше дохід? Як це можливо? Люди більше витрачають?

У нас суттєво збільшилася кількість споживачів за кордоном – зараз їх 2,5 млн. І тому зросли міжнародні доходи. Вони не такі прибуткові, як локальні, але вони у валюті. Частка цих доходів перевищила 10% загального доходу компанії. Крім того, це пояснюється базою порівняння: у нас було значне зниження доходів у 2022-му. Ми почали потроху відновлюватися лише в другому та третьому кварталах. Загалом ринок рухається до зростання приблизно на рівні 8–10% за прогнозованими результатами 2023 року. В будь-яку кризу споживання інтернету та насправді розважального контенту суттєво зростає. Тому ми маємо такий бізнес, який вважаємо стабільним.

Ваші прогнози про перспективи на найближчі пів року?

Ми очікуємо зростання доходів усієї галузі. Щодо нас: ми багато інвестуємо в побудову нових майданчиків для розміщення базових станцій по всій Україні. З вересня 2022-го таких майданчиків – у галузі їх називають сайтами – ми відновили 1600. Значну частину цих сайтів нам довелося будувати майже з нуля. Сподіваємось прискорити будівництво і відбудову мережі, зокрема для цього в найближчі три роки Київстар планує інвестувати $600 млн.

Дійсно, швидкість відновлення зв’язку на звільнених землях вражає. Ви казали, що очікуєте зростання загалом по галузі на 8–10%. Чому?

Головна причина в тому, що за останній рік клієнти стали більше споживати контенту, і цей контент більш важкий. Кількість споживання мобільної даних за 12 місяців зросла на 27–28%. Люди мігрують з одних тарифних планів на інші. Частково збільшення доходів спричинено підвищенням цін на послуги. Незважаючи на зниження загальної кількості абонентської бази, у нас на 13% зросла кількість LTE-споживачів. Загальне використання мобільних даних зросло майже на 30%. Другим чинником, як я вже казав, є те, що ми стали отримувати в рази більше доходу з-за кордону. І суттєво зросла частка споживачів послуги «Київстар TV».

Чи можуть впливати токсичні міноритарії? Хто зараз є акціонером компанії? Чи є серед акціонерів підсанкційні компанії або особи?

Це питання треба розділити на частини. Компанія «Київстар» на 100% належить міжнародній компанії VEON, у якої тисячі інвесторів. Одним з міноритарних вкладників є нідерландська компанія LetterOne. І вже в цій компанії є кільках осіб, які знаходяться під міжнародними санкціями. Їхня частка у LetterOne менше 50%. Важливо розуміти, що у VEON немає контролюючого акціонера. Є, як я сказав, тисячі власників, з яких біля 60% – це значні міноритарні власники. Більша частка акцій – у вільному обігу на двох міжнародних фондових біржах – це Nasdaq і Euronext. Наші акціонери повністю підтримують Україну. Так, VEON вийшов з телеком-ринку Росії, продав російську дочірню компанію, не дивлячись на те, що вона генерувала половину доходів телеком-групи.

Зазвичай представники навіть міноритарних акціонерів присутні в наглядовій раді та мають змогу впливати на діяльність компанії. Хіба в VEON не так?

Із семи учасників наглядової ради VEON двоє дійсно є представниками компанії LetterOne. Більшість – пʼять незалежних, вони керуються законодавством країн, з яких походять, – це США та європейські країни, та політиками NASDAQ та Euronext. І вони працюють на благо всіх акціонерів. Підсанкційні особи не мають ніякого операційного контролю над VEON і Київстаром і змоги отримувати дивіденди від їхньої діяльності. Мене іноді запитують, хто ж насправді володіє компанією «Київстар». Це дуже просто.

Єдиним фактичним бенефіціаром економічної діяльності компанії наразі є Україна.

Усі гроші, податки, інвестиції залишаються тут. З 2021 року компанія не виплачувала будь-яких дивідендів VEON.

Але компанія отримує прибуток, тоді куди ж ви витрачаєте дивіденди?

По-перше, є заборона Нацбанку на виплату дивідендів. По-друге, ми інвестуємо гроші в розвиток бізнесу, в українські цінні папери або кладемо на депозити українських банків. І також ми розглядаємо можливості для якогось неорганічного розвитку напрямів, які могли б мати велику синергію з компанією «Київстар». Наприклад, у 2022-му ми інвестували в компанію Helsi. Бо ми віримо, що у довгостроковій перспективі та через масштабування цієї діяльності можемо побудувати на основі цієї компанії великий соціально важливий сервіс .

Що роблять у компанії, аби наблизити перемогу

«Київстар» – велика компанія, думаю, що у вас є співробітники, які захищають країну в лавах ЗСУ чи Сил оборони. Як ви з ними співпрацюєте?

Ми прийняли рішення продовжувати виплачувати зарплату всім нашим працівникам, які були мобілізовані до ЗСУ. Всього таких людей у компанії 180, на жаль, п’ятеро з них загинули, захищаючи Україну. В нас дуже патріотичний колектив, понад 100 людей отримали відзнаки Міноборони, ГУР, СБУ та інших держорганів.

Наші загальні витрати на допомогу країні сягнули вже 1,4 млрд грн. Адже багато сервісів ми надаємо безкоштовно. Наприклад, для людей, які перебувають відносно недалеко від лінії фронту. Ми також надаємо допомогу нашим співробітникам і державі. Зараз триває великий проєкт з розмінування з «Повернись живим». «Київстар» надав понад 30 млн грн, а назбирали разом вже понад 110 млн грн. Мета – 176 млн грн.

Ми розробляємо програму реінтеграції ветеранів. На найближчі роки це буде дуже актуальна тема. Щодо формату роботи: наші співробітники і раніше працювали в гібридному форматі. Адже наші офіси – це стратегічні обʼєкти. І доступність віддаленої роботи, великий рівень автоматизації – все це дає нам змогу в перспективі стати дуже класним роботодавцем для людей, які повернуться з війни.

Готовність до блекаутів

Ми спілкуємося восени, на жаль, ворог полюбляє кошмарити нас і обстрілювати інфраструктуру в цю пору року. Як ви готуєтесь до можливих блекаутів?

Якщо говорити про електроживлення протягом 24–36 годин, ми підготувалися набагато краще, ніж у 2022-му. Але чи зможемо ми забезпечити всю мережу? Не зможемо. У нас понад 2000 генераторів, але об’єктів – понад 14 000. Тобто на випадок масового блекауту покриття буде забезпечене потужностями трьох операторів. Це дасть змогу людям спілкуватися та користуватися інтернетом. У програму підгтовки до цих блекаутів ми інвестували 1 млрд грн, придбали 110 000 нових акумуляторів. На одну базову станцію використовуються три-чотири набори акумуляторів.

Якщо порівнювати з осінню минулого року, наскільки це більше?

Щодо генераторів це в 3,5 раза. Підсумовуючи цю тему: якщо буде часткове відключення електроенергії, то користувачі мобільного зв’язку не помітять це по якості сигналу. А якщо буде масовий тривалий блекаут, то буде менша швидкість інтернету, подекуди будуть проблеми з покриттям. Але я все-таки вважаю, що ймовірність тотального блекауту по всій Україні не настільки висока. Адже тепер Україна має більш потужні системи ППО. Крім цього, самі енергетики теж готуються до дій ворога, захищають об’єкти та закуповують запасні трансформатори.

Плани компанії на майбутнє

Донести стабільну якість послуг у кожний куточок України. Зараз ми збільшуємо покриття мережі LTE, траса на Захід вже на 95% покрита. Тобто від початку війни ми підключили до LTE понад 3000 населених пунктів. Ми відновили 1600 сайтів на тимчасово окупованих територіях.

Ми бачимо велику перспективу розбудовувати, зміцнювати, розвиватися технологічно як великий сервісний інфраструктурний бізнес.

Також готові розвиватися неорганічно. Для інвестицій нас не цікавить бізнес, який не має синергії з нашою основною компанією. Нас цікавлять бізнеси, які можуть покращити, розширити, поглибити сервіси для наших клієнтів. Ми віримо у майбутнє України і хочемо розвиватися тут.

Вы нашли ошибку или неточность?

Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.