Успіх швидкого одужання пацієнта залежить, зокрема, й від якості його харчування. Оскільки стаціонарні відділення державних медичних закладів України не завжди пропонують смачну та різноманітну їжу, родичі хворого часто беруть цю функцію на себе. Змінити ситуацію майже девʼять років тому вирішила Тетяна Коваль, створивши бренд з медичного кейтерингу Foodicine. Сьогодні «Фудіцині» довіряють розвиток харчової інфраструктури вже 70 медичних закладів у восьми регіонах України. «Наша місія – створити сучасну систему харчування у державних лікарнях», – каже Тетяна Коваль. Про співпрацю з державою, участь у тендерах і реальні зміни в меню пацієнтів засновниця бренду «Фудіцина» розповіла Forbes BrandVoice
Про бренд Foodicine*
Foodicine – бренд, який обʼєднує компанії з медичного кейтерингу, що надають повний комплекс послуг з організації харчування. Працюють за моделлю B2G (business to government) – бізнес для держави, 99% контрактів становлять саме державні замовлення.
- дев'ять років на ринку;
- 70 медичних закладів співпрацюють з брендом;
- 9000 нагодованих пацієнтів і медичних працівників щодня;
- 11 кухонь-виробництв у восьми містах України: Київ, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Хмельницький, Житомир, Тернопіль;
- 11 кафе та ресторанів на території лікарень під брендом FoodieSpace;
- 530 людей працює в компаніях під брендом Foodicine.
*Дані надані пресслужбою Foodicine
Foodicine – це про їжу та медицину
«Фудіцина» об’єднує компанії, що поєднують два напрями: харчування та медицину. Чому ви обрали цей напрям у бізнесі та як народилась ідея?
Як всі гарні ідеї, ця народилась з власного «болю». Будучи пацієнтом українських та закордонних лікарень, я помітила, що організація харчування в лікарнях – це те, що суттєво нас відрізняє від європейських клінік. І тут мова саме про організацію, бо не можу сказати, що їжа пацієнта в британській, віденській або стамбульській лікарнях дуже смачна, різноманітна та поживна. Але там у пацієнта є вибір, згідно з його уподобаннями, а лікарня віддає таку послугу на аутсорсинг професіоналам. Також мене вразила харчова інфраструктура в лікарні: кафе, ресторани швидкого харчування, мережеві заклади (наприклад Starbucks), їжу можна замовити в палати, максимально диджиталізовано та клієнтоорієнтовано. Натомість весь досвід пацієнта в українських лікарнях наштовхував на думку про те, що харчування не має жодної цінності в процесі лікування, а це не так.
Особисто для мене було важливо, щоб мій бізнес вирішував соціальну проблему, розвивав країну.
Отже, влітку 2015 року я повернулась з навчання в Лондоні та створила бренд, який в перспективі мав би працювати над усім, що повʼязано з їжею в лікарнях, і розповсюджувати професійний підхід до цієї теми.
У той час лікарні вже передавали на аутсорсинг прання, а от кейтерингова послуга для пацієнтів була не така популярна, в 2015 році нею користувались до 20 медзакладів по всій країні. Я зрозуміла, що це «блакитний океан» і дійсно шанс почати глобальні зміни у цій сфері, робити покращення для лікаря, пацієнта, лікарні та країни загалом.
Скільки минуло часу від ідеї до першого контракту?
Від моменту юридичної реєстрації до першої підписаної угоди минув рік. На старті команда складалась з трьох людей (серед них був і мій чоловік), які повірили в мене та мою ідею, хоча зараз я думаю, що підґрунтя для того в них було мало. Знайшла приміщення, інвестиції, облаштувала кухню та закупила обладнання.
Першим закладом, якому «Фудіцина» почала надавати послугу з кейтерингу, вигравши тендер, був Центр мікрохірургії ока в місті Київ.
У нас не було і немає класичного відділу продажів, бо всі потенційні клієнти операторів послуг викладають тендери на платформі Prozorro. Моя основна задача – зробити так, щоб подібних тендерів було якомога більше, тобто, щоб лікарня хотіла покращувати систему харчування та делегувати послугу аутсорсинговим компаніям.
Розкажіть про решту викликів, які вам доводилось долати?
Головна особливість нашої бізнес-моделі в тому, що ми ніколи не знаємо заздалегідь, чи виграємо тендер. А цей процес, як виявилось, може тривати місяцями, часто через недобросовісну конкуренцію та політичну складову, що зʼявилась, коли ринок вже сформувався. На жаль, єдиним критерієм, який визначає переможця, є ціна. Це мій біль, бо коли йдеться про харчування пацієнтів, треба враховувати якість продуктів, меню, наскільки кваліфікований цей оператор та які в нього є потужності для обслуговування лікарень.
Отже, один з викликів – це швидка адаптація. Чи годуватимемо пацієнтів певної лікарні, дізнаємось переважно за два тижні до початку роботи. Тоді протягом короткого проміжку часу вся компанія має переналаштувати процеси на виробництві. І не важливо, чи це міська лікарня на 30 ліжко-місць, чи обласна на 600 пацієнтів.
Наступний виклик – забезпечити сервіс. Ми замінили радянських «роздатчиць їжі» на фудсестер. Запровадили скрипти розмови з пацієнтом, форму, забезпечили всім необхідним для порційного розкладання їжі. У такому випадку ми точно впевнені, що пацієнт отримає свій раціон згідно з затвердженим меню. Я переконана, що компанії, які організовують харчування пацієнтів, мають відповідати за якість надання послуги протягом всього ланцюга – від свого кухаря до пацієнта.
Тоді наскільки комфортно працювати з державою?
Працювати з державою – це не про комфорт, це про постійний вихід із зони комфорту. Але я усвідомлюю, що така праця – це можливість приносити користь Україні. Я прагну не продавати послугу, а популяризувати та впроваджувати новий підхід та стратегію харчування пацієнтів.
Так, робота з державним сектором потребує неабиякої цілеспрямованості, бо завдання – зрушити з місця те, що не змінювалось останні 50 років. Уявіть, «втомлений» харчоблок лікарні, який злагоджено функціонує за відпрацьованою схемою, а «Фудіцина» закликає все змінити. Звісно, ми долаємо неабиякий супротив. Але я знаю, що в результаті ті лікарні, які врешті-решт віддали послугу харчування професійним операторам ринку, не шкодують про це, а навпаки, радять іншим.
Ми також стали ініціаторами створення громадської спілки «Академія харчування пацієнтів» (далі – Спілка). Сьогодні вона обʼєднує багатьох експертів галузі: дієтсестер, технологів, дієтологів, компанії з кейтерингу та інших спеціалістів. Члени Спілки проводять дослідження чинного законодавства України, інших країн світу, розробляють пропозиції задля його покращення. Наприклад, зараз Спілка працює над оновленням застарілого 931 наказу МОЗ України, який диктує «правила гри». Також тут навчають медичних сестер з дієтичного харчування, створили спільноту Клуб дієтсестер, де експерти галузі навчають та консультують спеціалістів цього напряму.
Нові смаки та кольори
Чи можете ви розказати, як вам вдалось вдосконалити харчування пацієнтів? Як було і як стало?
Звісно, таких прикладів дуже багато, і як показують наші опитування пацієнтів, різниця дійсно відчутна. Наприклад, котлети, які лікарня готує самостійно, запікаються в старих печах. Наші відкалібровані котлетки готуються в пароконвектоматі, тому вони соковиті та мають апетитний вигляд. Також ми посилюємо контроль на кухнях. Це важливо як для безпеки харчового ланцюга, так і задля контролю технології під час закладок продуктів.
Разом зі спеціалістами ми розробили варіанти страв, раціонів, меню на день та на тиждень, зробили цю інформацію доступною для всіх зацікавлених. Головне: ми зменшуємо в меню відтінок сірого, бо саме цей колір найчастіше зустрічається у лікарняних стравах.
Яка вартість харчування пацієнта на день?
Кожен керівник закладу охорони здоров’я самостійно вирішує, скільки витрачати на харчування пацієнтів, бо НСЗУ не виділяє медзакладам кошти окремо на харчування. Сьогодні середня ціна – 140 грн на пацієнта в день. До цієї суми входить сніданок, обід, полуденок і вечеря. Максимальна сума, яку виділяє українська державна лікарня, може сягнути 250 грн на пацієнта в день.
Чому лікарням вигідно користуватись послугами медичного кейтерингу?
Хочу зауважити, що вигідно не тільки лікарням, а й цілим містам і областям. Бо через централізацію послуги харчування пацієнтів можна налагодити систему, за якої одна нова кухня готуватиме харчування для пацієнтів 10 лікарень – і вочевидь, витрачати в 10 разів менше електроенергії. А харчоблоки цих лікарень можна використовувати для інших потреб.
Також це дає змогу керівництву лікарні оптимізувати процеси та фінанси. І головна перевага аутсорсингу – лікарня передає непрофільну діяльність у руки професіоналам. Більше не треба тендерним спеціалістам купувати продукти, вести відповідний бухгалтерський облік, тримати в штаті комірників, працівників харчоблока.
Ми багато інвестуємо в інфраструктуру українських лікарень – загальна цифра на сьогодні сягає 50 млн грн. Вкладаємо гроші в кухні, ремонтуємо та модернізуємо їх. Робимо зараз великий акцент на автоматизації й мінімізації людського фактора.
Нагодувати всіх
Яка концепція FoodieSpace? Які страви там можна придбати?
Це кафе та ресторани швидкого харчування на території лікарень для персоналу, пацієнтів і відвідувачів медичного закладу. Ми регулярно розширюємо та оновлюємо асортимент, адже дієтичністю харчування не обмежені. В меню FoodieSpace – переважно комфорт фуд, але є і боули з червоною рибою, шашлички, різноманітні снеки й навіть хот-доги. Крім того, ми впровадили сервіс безкоштовної доставки з закладу через QR-коди в палатах та ординаторських. На сьогодні працює 11 кафе та ресторанів FoodieSpace і ми маємо дуже багато запитів щодо відкриття нових. Саме тому я зараз у пошуках інвестицій. Вклавши від $70 до $120 000, інвестор може окупити проєкт вже за два роки. А операційний прибуток надходить вже на четвертому місяці роботи кафе.
Наскільки вигідно сьогодні розвивати медичний кейтеринг і мережу закладів харчування в лікарнях? Який ваш прибуток за 2023 рік?
Ми працюємо в державному секторі, тому це абсолютно прозорі цифри, які є на всіх профільних майданчиках. Під торговою маркою «Фудіцина» працює вже девʼять юридичних осіб, дохід яких за минулий рік становив 220 млн грн. А в цьому році ми плануємо зробити х2.
Які плани «Фудіцини» на 2024 рік?
Продовжити популяризувати кейтерингову послугу для пацієнта та поширювати знання про бренд. Додатково працюємо над тим, щоб професійний кейтеринг був доступний всім прогресивним лікарням, навіть у невеликих містах, можливо, за участю місцевих підприємців. І, авжеж, продовжимо відкривати нові заклади мережі FoodieSpace в лікарнях.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.