Кадри масштабних пожеж на об’єктах критичної інфраструктури після «прильотів» російських ракет стали справжнім потрясінням для України та світу. Якщо ворог наважується зухвало атакувати цивільні об’єкти, перед державою і бізнесом стоїть завдання посилити протипожежний захист і адаптувати його до нових викликів воєнного часу. Своєю експертизою у цій сфері ділиться Денис Любченко, засновник і директор інженерно-проєктно-виробничої компанії «Спецзахист», що працює в Україні з 2012 року і має унікальний досвід захисту обʼєктів енергетики в умовах повномасштабної війни.
Які слабкі місця протипожежної безпеки критичної інфраструктури виявила війна
«До 2022 року протипожежному захисту українські підприємства приділяли увагу переважно лише тоді, коли на це залишалися гроші. Адже головним пріоритетом компаній було виробництво, а протипожежна безпека не потрапляла у фокус уваги», – згадує Денис Любченко, засновник та директор ІПВК «Спецзахист».
Ба більше, за кілька років до початку повномасштабного вторгнення ситуація у цій сфері погіршилася. Любченко пояснює це тим, що під час карантину у зв’язку з пандемією коронавірусу в Україні зупинили всі перевірки контролювальних органів. Тому підприємства в очікуванні закінчення карантину дещо розслабилися і дедалі частіше нехтували дотриманням протипожежних норм.
Денис зазначає, що на початку повномасштабного вторгнення приватний бізнес проявив високу гнучкість і здатність швидко адаптуватися до нових умов. Наприклад, у компанії «Спецзахист», яка на той момент виконувала протипожежні заходи на багатьох обʼєктах критичної інфраструктури, заздалегідь закупили генератори для забезпечення безперебійної роботи та накопичили певний резерв пального.
Натомість, на думку Дениса Любченка, протипожежна безпека критичної інфраструктури України виявилася не такою підготовленою до викликів великої війни. Адже вона працювала в межах норм і правил пожежної безпеки, адаптованих до мирного часу, тоді як жодних інструкцій щодо дій на випадок повномасштабного вторгнення державні підприємства не мали.
«Навіть зараз наша нормативна база щодо протипожежної та техногенної безпеки обʼєктів критичної інфраструктури недостатньо адаптована до воєнного стану. Тому треба якомога швидше створювати спільну робочу групу Міненерго та Мінінфраструктури із залученням фахівців з силових структур, з протипожежної безпеки, керівників підрядних організацій та проєктних структур. Бо всім сторонам варто не влаштовувати змагання між собою, а об'єднатися навколо спільної мети – безпеки нашої держави», – закликає Денис Любченко.
Якщо проаналізувати теперішній стан безпеки, виконати якісну роботу над помилками, врахувати досвід країн, які пройшли подібні випробування (як-от Ізраїль, Південна Корея), додати український креативний підхід і віру у перемогу, на думку Любченка, в України є шанс зробити найкращий безпековий продукт у світі.
Хто має стати партнером держави у протипожежній безпеці
До пандемії COVID-19 в Україні працювало доволі багато компаній, які спеціалізувалися на протипожежному захисті. Але за кілька років карантину більшість із них залишили цей ринок через зниження попиту на тлі мораторію на перевірки. Адже відповідальність у керівників багатьох підприємств та громадян України щодо забезпечення протипожежного захисту, на жаль, виявилася значно слабшою, ніж у Європі.
Коли прийшла повномасштабна війна, керівники почали розуміти, що пожежна безпека є одним з основних пріоритетів роботи й функціонування їхнього бізнесу. У відповідь на пожвавлення попиту, зокрема з боку держави, з’явилося чимало нових гравців, які хочуть увійти в актуальний сегмент з інших сфер.
«На щастя, системні гравці, які зберегли співробітників і належну якість, продовжують співпрацю з державою у напрямі протипожежного захисту. Але такі компанії постійно стикаються з проблемою демпінгу, інформаційних атак та ворожої ІПСО. Адже у системі державних закупівель Prozorro найважливішим фактором, яким керується замовник, є найнижча вартість робіт. У випадку, коли перевага надається більш надійному, але, відповідно, вищому за вартістю рішенню, поширюється «зрада». І це гальмує розвиток протипожежного захисту держави», – каже Денис Любченко.
Денис Любченко, засновник та директор інженерно-проєктно-виробничої компанії «Спецзахист». Фото: Артем Галкін
Для розвʼязання цієї проблеми та забезпечення прозорості процесу, на думку Любченка, на рівні держави варто розробити якісні концептуальні технічні рішення, погодити їх у встановленому порядку і передбачити індивідуальні кошторисні розцінки. Тоді кожний підрядник, залучений для забезпечення протипожежного захисту, має будувати за погодженими державою нормами та правилами, прописаними технічними характеристиками й фінансовими показниками.
Варто зазначити, що для компанії «Спецзахист» першочерговим пріоритетом завжди було надання якісного сегмента безпекових систем. Зокрема, компанія представляє системи з Німеччини, аналогів яких ще не виробляють в Україні. Ми є уповноваженими представниками німецької компанії svt Products GmbH, яка вже понад 50 років розробляє і виробляє сучасні вогнезахисні матеріали і системи пасивного вогнезахисту для найбільших компаній і підприємств у світі.
«Ми ніколи не співпрацюємо із замовниками, яким потрібні дешеві формальні рішення. Адже пожежна безпека – не майданчик для маніпуляцій, а глобальна відповідальність перед державою та суспільством. Наші системні замовники знають, що ми завжди виправляємо технічні помилки своїм коштом. Адже ми продаємо не фарбу або вогнегасник, а гарантовану безпеку», – резюмує Денис Любченко.
Які рішення для протипожежної безпеки потрібні в умовах великої війни та блекаутів
Аварія на Першій Фукусімській АЕС у 2011 році виявила, що в екстремальних умовах не спрацьовують активні системи пожежної сигналізації, димовидалення і пожежогасіння. Цей урок призвів для перегляду вимог щодо безпеки. Але передусім це стосувалося саме атомної енергетики.
«В Україні в чинних нормах не прописано, що треба забезпечувати для систем активного протипожежного захисту автономне енергоживлення, наприклад додатковий генератор, – розповідає Денис Любченко. – А коли прилітає ракета, вона, як кажуть, кладе підприємство на нуль, що означає відсутність електроенергії. Через це системи протипожежної безпеки не спрацьовують. Тому, по-перше, має бути якісний підхід до забезпечення автономними системами живлення. А по-друге, варто використовувати пасивні системи, які ми пропонуємо ринку. Вони не потребують електроенергії, присутності фахівців на місці для забезпечення локалізації пожежі на ділянці, де відбулося займання».
ІПВК «Спецзахист» – не перша компанія, яка пропонує в Україні системи пасивного протипожежного захисту. Але фахівці цієї компанії вдосконалили процес та адаптували свої рішення для кожного сегмента замовників. Такі системи пасивного захисту здатні швидко убезпечити як обʼєкти критичної інфраструктури, так і підприємства з різних секторів. Але на заваді для розповсюдження технології стоїть ціновий фактор.
Денис Любченко, засновник та директор інженерно-проєктно-виробничої компанії «Спецзахист». Фото: Артем Галкін
«За словами інвесторів, які будують в Україні житлові комплекси, бізнес-центри тощо, якісний протипожежний захист збільшує собівартість будівництва на 20%, тоді як покупці дивляться передусім на ціну, – продовжує Любченко. – З іншого боку, коли ми відвідуємо будь-яку країну Європи, то бачимо системи пасивного захисту в аеропортах, на паркінгах, об’єктах інфраструктури тощо. Провідні країни світу на цьому не економлять, бо розуміють, що за наступні 30 років завдяки системам пасивного захисту вони заощадять більше грошей, ніж витратили на них».
Як проявляється людський фактор у протипожежній безпеці під час війни
В Україні у 2024 році практично всі галузі економіки стикнулися із дефіцитом робочих рук. Протипожежний захист – не виняток. До того ж перед галуззю постали й інші виклики.
Традиційно до 90% фахівців із протипожежної безпеки, яких готують в Україні, йдуть працювати до ДСНС.
«Потрібно вдосконалити державну політику, яка забезпечить контроль протипожежної безпеки в умовах війни та посилить увагу до інженерно-інспекторського й наукового складу профільних органів. Не менш важливо створити нормативи і окремі доручення, які дозволяють здійснювати контроль за об'єктами критичної інфраструктури з виконання норм та правил пожежної безпеки».
Тим часом комерційні структури, які працюють у сегменті протипожежних послуг, мають небагато фахівців із професійною освітою і відповідним досвідом. Одним з винятків є ІПВК «Спецзахист», де надають пріоритет топменеджерам і особовому складу, що мають досвід роботи у ДСНС і розуміють, що таке забезпечення протипожежного захисту. Крім того, за словами Любченка, всі співробітники компанії проходять спецперевірку СБУ, адже керівник компанії має бути впевненим у кожному.
Любченко додає, що частина співробітників ІПВК «Спецзахист» наразі захищає Україну. З кожним із них компанія підтримує звʼязок і надає реальну підтримку конкретним підрозділам, де вони служать. Мобілізованих співробітників на підприємстві чекають із перемогою.
«Є виклики сьогодення, є певні рішення і можливості! Ми маємо жити в безпеці, настав час це зробити досконало», – резюмує Денис Любченко.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.
