Краматорськ – одне з опорних прифронтових міст Донеччини. Навіть до 24 лютого минулого року в місті було небезпечно, адже лінія розмежування проходила неподалік. Нині ж Краматорськ постійно потерпає від ракетних обстрілів. Попри це місцеві мешканці борються, підтримують життя міста та вірять у перемогу
Служба доставки поблизу фронту
Початок повномасштабного вторгнення для Руслана Короткіна став справжнім шоком. «Ми з дружиною прокинулися від вибухів, побачили перші новини й зрозуміли: почалася повномасштабна війна», – згадує чоловік. Руслан відвіз родину якнайдалі, а потім повернувся додому й почав допомагати з евакуацією іншим краматорцям. «Перші місяці війни у місті був хаос, – говорить Руслан. – Люди були налякані прильотами по житлових будинках, намагалися без зайвої потреби не виходити з дому, багато хто виїздив з міста. Я ж вирішив, що поїду, лише якщо стане дуже гаряче».
Руслан Короткін, територіальний менеджер з розвитку мережі Нова пошта
У жовтні 2022-го Руслан Короткін приєднався до Нової пошти і став оператором відділення. «Тоді затребуваною робота була саме в Новій пошті. Я побачив, що попит на послуги компанії дуже високий, і запитав, чи є відкриті вакансії, – говорить чоловік. – Я мав великий досвід у ритейлі та клієнтському сервісі, тому мені відповіли, що вакансія для мене є, адже команда розширюється».
Руслан розповідає, що найчастіше люди приходили зняти готівку: тоді вона переважно була лише у відділеннях Нової пошти. Банкомати в місті не працювали. «Звісно, люди також відправляли та отримували посилки, – згадує чоловік. – Хтось перевозив свої речі, хтось з містян, навпаки, отримував допомогу від близьких з інших регіонів. Навантаження було велике: по 17 000 відправлень та отримань щомісяця. Також люди приходили у відділення Нової пошти по гуманітарну допомогу: отримували продукти, предмети гігієни тощо. Тільки-но бізнес почав відновлюватись, зріс обсяг замовлень товарів Новою поштою. Робота компанії була надзвичайно важливою для міста, тому кількість відкритих відділень збільшувалася».
Відновлення адресної доставки
Замовлень з адресною доставкою в перші місяці війни було небагато. Адже три чверті населення міста виїхало в інші регіони. Залишалися переважно пенсіонери.
Павло Меженко на момент початку повномасштабного вторгнення працював курʼєром Нової пошти й у перший місяць розвозив посилки. За його словами, у Краматорську була лише одна машина Нової пошти для доставки та один водій, проте справлялися з доставкою 30–40 посилок на день. Здебільшого це були продукти для пенсіонерів, які залишилися у Краматорську. Люди дуже раділи кожному рейсу Павла й на знак подяки пригощали його яблуками, печивом.
Павло Меженко, територіальний менеджер адресного обслуговування компанії Нова пошта
На початку квітня Павлу довелося тимчасово виїхати з міста. «Моя дружина була на дев’ятому місяці вагітності, а пологові будинки в місті вже не працювали. Тож час був їхати», – згадує чоловік. Подружжя вирушило до родичів у Полтаву, а наступного дня ракетний удар по Краматорському вокзалу забрав 61 життя дорослих та дітей.
Під час перебування Павла у Полтаві йому зателефонував керівник з Нової пошти з пропозицією повернутися у Краматорськ на посаду менеджера адресної доставки. Чоловік погодився, адже дуже хотів допомагати своєму місту.
Повернувшись до міста, Павло почав налагоджувати роботу кур’єрської доставки. Часом сам сідав за кермо, коли треба було підмінити водія, або ж брав власну машину. «Робота Нової пошти надважлива. До одного з поштоматів міста за цей рік ми близько 10 разів терміново доставили ліки на життєво важливі операції, які мали розпочатися от-от. Кур’єри терміново перебудовували маршрути, забирали посилки з відділення чи депо і чимскоріш везли до поштомата. Тільки доставлять – як клієнт уже чекає поряд на отримання. Ми розуміємо, що в таких посилках чиєсь врятоване життя».
Випробування зимою
Найскладнішою за півтора року повномасштабної війни була зима 2023 року. Через значні руйнування інфраструктури повноцінного опалення в місті не було. Також тривали блекаути: не було світла, води та зв’язку. «Компанія закупила генератори у відділення, встановила старлінки, – згадує Руслан. – Але спочатку ми працювали навіть з мобільних телефонів, навчилися все робити в ручному режимі, щоб максимально швидко видати та прийняти всі посилки. Адже швидкість стала запорукою безпеки».
«Для нашої команди було дуже важливо не зупинятися і продовжувати працювати. Адже військові чекали на важливі посилки – каски, броніки, теплий одяг, тепловізори, цивільні – на предмети першої необхідності, зокрема продукти та ліки. Бувало, машина ще розвантажується, а ми терміново шукаємо і видаємо посилку», – говорить Руслан.
Також люди приходили до відділень, аби підзарядити гаджети, прочитати новини, подзвонити рідним, навіть повчитися чи попрацювати. «Попри стрес та темряву, відділення Нової пошти стали точкою незламності для містян», – каже Руслан.
У січні 2023-го Руслан став керівником нового відділення. Роботи побільшало, потрібні були нові працівники. Руслан швидко зібрав команду, подбав про навчання й адаптацію нових співробітників. «До мене на роботу прийшло подружжя з Лиману і хлопець мешканець Краматорська».
Попри часті ракетні атаки у місті Руслан з колегами працювали щодня. «Прильоти, вибухи, звуки канонади – все це було і є, – зізнається чоловік. – Часом гучно так, що аж стіни трусяться. Спершу зʼявлялося відчуття страху, але зараз ми настільки адаптувалися, що майже не реагуємо. Тут немає спокійного життя. Через день кудись прилітає. Але до цього звикаєш».
Осередок безпеки у місті
«Задля безпеки працівників ми укріплюємо всі відділення так, аби під час обстрілів вони слугували укриттями. Замість скла зашиваємо вікна фанерою або закладаємо цеглою, укріплюємо вхід, – говорить Руслан. – Одну з кімнат у відділенні обкладаємо мішками з піском. Подекуди встановлюємо мобільні укриття, що додатково убезпечують під час ракетних атак».
Влітку в парк поблизу одного з краматорських відділень влучила ракета, і люди з вулиці заходили до нього перечекати небезпеку. «Тоді я вчергове усвідомив, наскільки важливим осередком безпеки Нова пошта стала для міста», – згадує Руслан.
Втім деякі відділення Нової пошти у Краматорську все ж зазнали пошкоджень і навіть були зруйновані. 27 червня російська армія обстріляла центр міста. Було поранено 64 мешканця, 13 загинули. Дві ракети влучили у заклад харчування. В епіцентрі вибуху опинились житлові будинки, торговельні приміщення, автомобілі. Одне відділення Нової пошти було зруйноване. Воно встигло попрацювати лише декілька днів після відкриття. Працівники, на щастя, вціліли.
«Через постійні атаки на Краматорськ ми завжди тримаємо руку на пульсі, – розповідає Меженко. – Коли починаються обстріли, кур’єри мають обрати альтернативні дороги або перечекати небезпеку. Одного разу, коли я доставляв посилку на адресу, в будівлю вздовж дороги прилетіла ракета. На щастя, зі мною і машиною все добре».
Життя триває
Зараз життя у Краматорську пожвавлюється. Середмістя чисте й охайне, працюють кав’ярні, магазини, ресторани. Значна частина мешканців повернулася з евакуації, бізнеси відновили роботу. «Наші обсяги роботи зростають з кожним місяцем», – ділиться Руслан.
Зараз він вже працює територіальним менеджером: розвиває мережу Нової пошти на Донеччині. «Наше завдання – навіть у прифронтовій зоні відкривати відділення, де доступні такі самі послуги, як і в більш безпечних містах України, – говорить чоловік. – Наприклад, якщо люди бачать у Києві сучасні відділення з примірочними, такі самі мають бути й у Краматорську. Тому ми намагаємось поєднати максимальну безпеку та комфорт для наших клієнтів».
Павло теж працює територіальним менеджером вже п’ять місяців. Він продовжує розвивати службу доставки. Навантаження зростає в рази, лише кількість замовлень адресної доставки становить не менше 120 на день по місту. Тому збільшилася команда та кількість робочих машин.
Руслан вірить, що одного дня Краматорськ повернеться до нормального життя. «За час повномасштабної війни я вкотре переконався, що в кризових ситуаціях треба бути стійким і допомагати іншим. «Ми щодня робимо все можливе, аби клієнти отримували найкращий сервіс. Навіть поруч з лінією фронту Нова пошта працює так, щоб перевершувати очікування людей», – каже Руслан. Ще він переусвідомив за цей час важливість сімʼї. «Мої батьки мешкають в іншому місті, але тепер ми завжди щоранку і щовечора говоримо телефоном».
«Війна показала справжню цінність життя: родини, друзів, людських стосунків, – певен Павло. – Я також щасливий, що працюю в Новій пошті, адже ми не лише підтримуємо економічну стійкість країни, а й допомагаємо людям на прифронтових територіях. Буває складно, але якщо не ми, то хто?».
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.
