«Опілля»: від малої пивоварні до багатопрофільної групи компаній. Інтерв’ю з директором (СЕО) та одним із бенефіціарних власників ГК

«Але у 2012-му тернопільський пивзавод «Опілля» балансував на межі банкрутства: борги, судові позови, арешти майна», – каже директор (СЕО) та один із бенефіціарних власників групи компаній «Опілля» Ярослав Джоджик. У чому секрет кризового управління?

На початку 2012-го тернопільський пивзавод «Опілля» мав усі шанси збанкрутувати: саме в цей період кредитори у судах домоглися арешту майна й рахунків підприємства за борги. Ярослав Джоджик, завершивши парламентську кар’єру, повернувся в бізнес. Фізик за освітою, тричі народний депутат і підприємець, він узявся рятувати найстаріший бренд Тернополя, очоливши процес реструктуризації. На старті – майже $1 млн боргів. У результаті – ПрАТ «Опілля» не лише не збанкрутувало, а й в десятки разів поліпшило показники.

Реструктуризація дала старт глобальній трансформації: сформовано команду, до якої доєдналися фахівці з досвідом у великих українських та світових компаніях, модернізовано і в десятки разів нарощено обсяги виробництва напоїв, запущено інжиніринговий, будівельний, девелоперський і логістичний напрями. З маленького пивзаводу бізнес виріс у багатопрофільну групу, в якій нині – понад 700 працівників.

Перезапуск компанії: від боргів до прибутковості

Опишіть фінансовий стан ПрАТ «Опілля» у 2012-му. Яка була загальна сума боргу компанії та хто були її кредитори?

Наприкінці 2011-го через низку факторів ПрАТ «Опілля» опинилося у вкрай скрутному фінансовому становищі. Досі давалися взнаки наслідки світової рецесії 2008-го. Накладала відбиток і складність ринку напоїв України, в який зайшли транснаціональні корпорації і зайняли разом із «Оболонню» частку у 94% ринку. Тоді в Україні збанкрутували 68 регіональних пивзаводів. «Опілля» на той час працювало на обладнанні пʼятдесятирічної давнини й цими виробничими потужностями апріорі не могло конкурувати зі світовими брендами. 

Загальний борг сягав майже $1 млн за тогочасним курсом. Основними кредиторами, які до того ж вимагали негайно повернути накопичені роками борги, були постачальники сировини й матеріалів та фінансові компанії. Частина з них, попри складені і дотримувані графіки погашення боргів, через суд домоглася блокування рахунків та арешту майна підприємства. 

Опишіть вашу стратегію антикризового управління у 2012-му. Які рішення стали базовими для стабілізації бізнесу?

Коли у підприємства арештовано майно й рахунки і розблокувати їх можливості немає, було не до стратегії антикризового управління. Спершу необхідно було «погасити пожежу». Коли на ПрАТ «Опілля» почався юридичний тиск, зокрема через судові позови, стало зрозуміло, що для збереження бізнесу потрібне оперативне рішення. Єдиним інструментом самозахисту стало створення нової юридичної особи – ТОВ «Пивоварня «Опілля». Рішенням керівних органів ПрАТ майно було передано їй в оренду. Це дозволило продовжити виробничу діяльність, стабілізувати ситуацію та поступово виводити компанію з кризи. Судові спори залишилися в межах ПрАТ, тоді як нова структура змогла працювати без зовнішнього тиску та взяла на себе місію збереження бренду й відновлення бізнесу.

Стартовий етап реструктуризації був найскладнішим. Саме тому дуже щиро дякую тим фахівцям, а деякі з них працюють на «Опіллі» вже понад 50 років, які у найважливіший момент стали опорою. Також окрема вдячність менеджменту тих банків, для яких людська довіра, занурення в подані проєкти реструктуризації виявилися важливішими за сухі інструкції. Важливу роль відіграв ПроКредит Банк: завдяки кредитам на сотні мільйонів гривень ми модернізували підприємство, значно збільшили його потужність і, що не менш важливо, завдяки вимогам банку систематизували бізнес-процеси.

Разом із тим подальше конкурування зі світовими гравцями ринку напоїв потребувало тотального підсилення кадрового потенціалу і комплексного використання всіх інструментів – як на рівні виробництва, так і на рівні продажів та маркетингу. Для цього ми знайшли і запросили десятки фахівців із практично всіх провідних підприємств харчової промисловості.

Через високу вартість сучасного пивоварного обладнання «Опілля» на старті реконструкції не могло дозволити собі повну його закупівлю. Тож ми створили власний інжиніринговий підрозділ – «Опілля Інжиніринг», який значно знизив собівартість техніки для виробництва пива, квасу та інших напоїв. Майже все обладнання спроєктували та запустили наші фахівці. Професіонали з Німеччини, Чехії та Італії були вражені рівнем технологічних рішень, втілених українськими інженерами.

Уже в 2022 році 95% обладнання пивоварні забезпечувало повний виробничий цикл. Сьогодні «Опілля Інжиніринг» не лише обслуговує власне виробництво, а й виходить на зовнішній ринок: проєктує та виготовляє обладнання для підприємств пивної, молочної, фармацевтичної та інших галузей – і відкритий до нових партнерств.

Коли ПрАТ «Опілля» і ТОВ «Пивоварня «Опілля» вийшли на операційний прибуток після реструктуризації? 

У нас точно не було чарівної палички. Оскільки ТОВ «Пивоварня «Опілля» було щойно організоване, а ПрАТ «Опілля» мало колосальні збитки і попередні борги, розраховувати на миттєві результати, звісно, не доводилося. Тому перший рік діяльності знову виявився збитковим для обох підприємств, хоча масштаби збитків ПрАТ істотно зменшилися.

Перший прибуток зафіксували у 2013-му: 17 000 грн на ТОВ «Пивоварня «Опілля» і 34 000 грн – на ПрАТ «Опілля». Ці хай і символічні суми стали поворотними точками зростання після фінансового колапсу 2012-го. Вже у 2014-му чистий прибуток пивоварні становив 2,1 млн грн, а ПрАТ – 2,6 млн грн.

Оскільки ПрАТ із 2012 року не здійснювало виробничої діяльності, його подальші показники не могли змагатися із результатами інвестора і виробника ТОВ «Пивоварня «Опілля», з сотнями мільйонів гривень кредитних коштів на розвиток і багаторічною працею сотень працівників.

Та про успішність роботи ПрАТ «Опілля» як сервісної компанії свідчать також кількість і якість нерухомості у його власності: було 7900 кв. м напівзруйнованого нерухомого майна, а стало на 6000 кв. м більше сучасної нерухомості. До проєктування ПрАТ «Опілля» залучало найкращих фахівців. Нові приміщення «Опілля» зведено на місці фактичних руїн пивзаводу біля набережної Тернополя. Сьогодні це – окраса міста.

Який вигляд мала оновлена модель управління групи «Опілля» після реструктуризації?

Зрозуміло, що мета оновлення та оптимізації моделі управління – збільшення доходів і зменшення витрат усієї групи, збалансованість і синхронізованість планів різних підприємств групи.

На цьому етапі інвестором, виробником і – як наслідок – головним отримувачем доходів за кінцеву продукцію є ТОВ «Пивоварня «Опілля». Всі решта виконують радше сервісні функції. Тому до завершення реконструкції, планування і координації діяльності підприємств групи весь цей період модель управління мала централізований характер.

Наразі ж, оскільки основна реконструкція ТОВ «Пивоварні «Опілля» завершується, то з її закінченням «Опілля Інжиніринг» перейде до самостійної діяльності, необхідність у централізованому плануванні зникне. Така сама децентралізація у плануванні діяльності найближчим часом чекає на ПрАТ «Опілля», яке продовжить розвивати будівельний бізнес.

З малої пивоварні до багатопрофільної групи компаній

Скільки компанія інвестувала в оновлення виробничої інфраструктури з 2012-го?

Загальний обсяг інвестицій у виробництво, будівництво, логістику, інженерні та цифрові рішення з 2012-го сягнув приблизно 1 млрд грн. 

Як змінювалася структура власності компанії протягом трансформаційного періоду?

Від початку реструктуризації у 2012-му структура власності пивоварні незмінна. Ми свідомо не залучали зовнішніх партнерів, стратегічних інвесторів і не розглядаємо жодних угод «злиття і поглинання». 

Скільки бізнес-напрямів входить до структури групи компаній «Опілля» сьогодні?

Крім порятунку від банкрутства ПрАТ «Опілля», ТОВ «Пивоварня «Опілля» взяло участь у реанімації ще й заводу продтоварів, більше відомого в Тернополі як пивзавод №2, а також потенційного банкрута ПрАТ «Тернобуддеталь». У 2016 році, щоб не допустити остаточного руйнування заводу продтоварів і переведення землі під забудову, одна з афілійованих із ТОВ «Пивоварня «Опілля» фірм викупила на аукціоні майно цього заводу. Після 16 років банкрутства 16 000 кв. м головного виробничого корпусу були майже в руїнах. Як і в ситуації з ПрАТ «Опілля», ТОВ «Пивоварня «Опілля» взяло в оренду майно цього заводу. Тепер здійснює його капітальну реконструкцію, використовуючи приміщення для випуску столової води, а також як склади готових напоїв. Уже в 2027-му плануємо почати тут масштабний випуск пивобезалкогольної продукції.

Вкрай показова доля й іншого відомого підприємства – ПрАТ «Тернобуддеталь». Воно було одним із найбільших на Тернопільщині виробників збірного залізобетону. Однак із початком масового монолітно-каркасного будівництва потреба у збірному залізобетоні значно впала. Власних ресурсів для масштабної реконструкції підприємство не мало. На початку 2024-го ТОВ «Пивоварня «Опілля» та підрозділ «Опілля Інжиніринг» шукали готові цехи під облаштування виробництва великогабаритного обладнання для харчової галузі, і за аналогією з ПрАТ «Опілля» питання про зміну виду діяльності і передачі майна в оренду винесли на збори акціонерів ПрАТ «Тернобуддеталь». У підсумку вже сьогодні ПрАТ «Тернобуддеталь» перейшло до прибуткової діяльності, погасило всі борги і за результатами першого півріччя 2025-го зможе виплачувати дивіденди.

Яким був загальний обсяг виробництва у 2024-му? Проілюструйте середньорічну динаміку зростання за останні п’ять років.

У 2024-му сукупний оборот групи компаній сягнув 1,5 млрд грн. Порівняно з 2021 роком – зростання більш як у 2,5 раза.

Позитивна динаміка в напрямі квасу живого бродіння, якого випускаємо чотири види: у 2024-му виробили його понад 5 млн л – удвічі більше, ніж у 2023-му. Квас «Опілля» має повну технологічну автономію та перспективу як самостійний продукт із власним маркетингом і ринком.

Яку частку українського ринку пивних напоїв займає «Опілля» станом на березень 2025-го?

За нашими оцінками, частка «Опілля» на ринку пива становить майже 5%, на ринку квасу – приблизно 7%.

Яке місце «Опілля» сьогодні посідає у сприйнятті українського споживача?

Згідно з нашими дослідженнями, загалом по Україні бренд «Опілля» посідає пʼяте-шосте місце у сприйнятті споживачів. Вище за нас лише транснаціональні компанії та «Оболонь». В окремих регіонах в «Опілля» – перше, друге або третє місце. Але є тенденція: щороку ці результати покращуються, і споживачі обирають нашу продукцію дедалі частіше. Бренд «Опілля» сьогодні – це насамперед уособлення української автентичності, стабільної якості та чесного продукту. Ми виробляємо лише те, що хочемо споживати самі.

Я особисто регулярно відвідую фірмові магазини. Якось бачу: покупець завантажує в пікап десятки упаковок нашого свіжозапущеного продукту – квасу «Опілля Чорний». Одразу сфотографував і надіслав фото директору виробництва.

З якими викликами компанія зіштовхнулася під час виходу на міжнародні ринки? 

Головний виклик – конкуренція з транснаціональними компаніями на їхньому полі. Тому ми прагнемо співпрацювати з українською діаспорою, де є попит на «своє, з дому». Також є відмінності у форматі споживання та упаковання. У багатьох країнах продукція представлена переважно у вигляді мультиупакувань, чого не передбачено на внутрішньому ринку. Ми готуємося забезпечити представленість «Опілля» і в цьому форматі.

Одним із ключових викликів стало цінове позиціонування української продукції на окремих ринках. Через демпінгову стратегію найбільших українських брендів споживач за кордоном звик сприймати українські напої як продукцію нижнього цінового сегмента. Це ускладнювало просування значно якіснішого пива та квасу за цінами, що відповідають їхній якості. Ми зробили фокус на органічне зростання, поступове знайомство споживача з перевагами, смаком та натуральністю нашої продукції. 

Виробляти під сирени

Як бізнес «Опілля» зустрів перші дні повномасштабної війни?

Із 25 лютого 2022-го «Опілля» розгорнуло масштабні гуманітарні дії, прихистивши в перші дні 2300 переселенців. Силам оборони України, тимчасово переміщеним особам і громадам підприємство до сьогодні безоплатно надало 2,6 млн л питної води. Загальний обсяг допомоги «Опілля», що триває й зараз, уже сягнув 14,7 млн грн.

Ударом стала заборона на продаж алкоголю, коли готова продукція опинилася під загрозою втрат. Але ми розуміли: для перемоги у війні слід забезпечувати стабільну роботу економіки України. «Опілля» швидко відновило промислові наливи і реалізацію продукції, що дозволило зберегти операційний цикл і почати експорт. За ці роки ми створили виробництво, яке успішно працює в умовах воєнної нестабільності, браку ресурсів і логістичних барʼєрів.

Водночас, як і значна кількість підприємств України, ми не уникли наслідків ворожих ракетних атак. 25 травня 2025 року пошкоджень зазнав один із наших заводів: приліт був на території підприємства та поруч із ним. Зараз прагнемо якнайшвидше ліквідувати наслідки й відновити роботу на цьому заводі.

Ринок, квас: стратегія «Опілля» 

Які три конкретні бізнес-цілі ви ставите перед собою на найближчі три роки?

Перше – досягти частки в 7% ринку пива в найближчі роки, а до 2030 року – 10%. Друге – масштабувати напрям квасу: із нинішніх 7% до цільових 10%. Третє – перетворити «Опілля Інжиніринг» на повноцінний експортно орієнтований бізнес, що працює далеко за межами холдингу.

Який головний принцип управління вважаєте незамінним для побудови корпоративної культури?

Оточувати себе мудрими людьми і вміти їх слухати. Часто керівники на високу зарплату запрошують сильних фахівців, але ухвалюють рішення без урахування їхньої професійної думки. 

Ваші поради підприємцям, які планують розвивати бізнес у сфері виробництва?

Перше – не хапатися за все одразу. Колись я одночасно займався будівництвом, виробництвом будматеріалів, деревообробкою, готелями, інвестфондами, довірчими товариствами, банками… Не все було вдало. Очевидно, велика кількість проєктів дуже сильно шкодила ефективності кожного з них. І вкрай важливо вчасно це зрозуміти та кардинально обмежити кількість напрямів, сконцентрувавшись на ключових. 

Далі – ніколи не стартувати в проєктах без глибокого аналізу. Часто бізнес запускають на інтуїції, «на пальцях», бо в когось вийшло. Але ж конкурентне середовище в Україні зараз надзвичайно складне. Вкладати гроші варто лише після ретельних розрахунків та експертного аналізу. Жодного поверхневого рішення – «сім разів відміряй» перед стартом.