У МХП працює програма життєстійкості «МХП поряд» для мобілізованих і ветеранів ЗСУ. Головна мета – підтримка колег-воїнів та реінтеграція працівників, які повернулися зі служби, в компанії та бізнес-процесах.
Сьогодні в МХП працює 167 ветеранів, а понад 2200 працівників мобілізовані.
Для тих, хто служить, надають таку допомогу:
- щомісячну виплату зарплати;
- забезпечення спорядженням, техзасобами, авто, одягом, бронежилетами;
- допомогу родині у розвʼязанні побутових питань;
- медичний супровід у разі поранення;
- допомогу родині в розшуку безвісти зниклого.
Етапи реінтеграції ветеранів
Для кожного захисника в МХП впроваджують власний план адаптації, який діє від шести до 18 місяців та включає чотири етапи.
- Юридична підтримка для отримання документів ветерана, пільг, трудових гарантій тощо.
- Фізична та психологічна реабілітація – коштом компанії направлення ветеранів у реабілітаційні центри, санаторії та лікувальні заклади, організація консультацій із психологами.
- Професійна адаптація – допомога з освоєнням нових навичок тим, хто не може виконувати попередні обов’язки через стан здоров’я. Результат – освоєння працівниками нової професії та створення спеціальних робочих місць.
- Допомога в розвитку соціальних зв’язків і громадського впливу. Сприяння комунікації з побратимами-ветеранами, інформування щодо локальних спілок та залучення до громадської діяльності.
Підтримка ветеранського малого та середнього бізнесу
Стратегічний партнер компанії – Благодійний фонд «МХП – Громаді» – разом з Українським ветеранським фондом при Міністерстві ветеранів України у квітні реалізував програму «Варто РОБИти своє», в межах якої ветерани отримали 10 грантів до 1,5 млн грн кожний на розвиток власного бізнесу. Переможці конкурсу вже втілюють у життя власні проєкти: від ветаптеки та пекарні до равликової ферми та розвитку аграрного господарства.
Крім того, фахівці МХП долучаються до подібних проєктів експертизою та надають іншу вагому підтримку, зокрема в логістиці. Адже один із принципів компанії – розвивати навколо себе екосистему успішних малих і середніх бізнесів.
Реінтеграція ветеранів
«У МХП як у відповідальній компанії розуміють, що соціальна адаптація та інтеграція демобілізованих залежить не тільки від держави. Це наш спільний виклик і завдання кожної родини, громади, бізнесу та держави. Україна відновлюватиметься, і люди, які нас захищали, мають бути максимально залучені до відбудови. Держава та бізнес мають стати пліч‑о‑пліч, і завдяки таким спільним зусиллям ми попередимо соціальні ризики майбутнього.
Також варто зазначити, що програму «МХП поряд» дійсно цінують самі працівники. Нещодавно представник рекрутингової компанії запропонував нашому демобілізованому працівнику розглянути вакансії від ІТ‑компанії. Ветеран відмовився, аргументуючи це тим, що МХП підтримує його морально і фінансово на всіх етапах – платила зарплату упродовж усього часу служби, допомагала зі спорядженням і продовжує дбати зараз», – наголошує Олена Бойченко, директорка з питань захисту здоров’я та безпеки співробітників МХП.
Олена Бойченко, директорка з питань захисту здоров’я та безпеки співробітників МХП
Нові робочі місця для ветеранів
Микола Гереженко з 2005 року працював підсобним робітником у Зернопродукті-МХП. У 2014‑му він пішов захищати Україну: брав участь у боях за Красногорівку та станицю Луганську, отримав контузію і був демобілізований.
Після початку повномасштабного вторгнення Микола не зміг залишатись осторонь і знову вирушив на фронт. «Військкомати не мобілізували мене через контузію, тому пішов добровольцем. Не міг сидіти склавши руки, коли ці нелюди на нашій землі», – згадує захисник.
Разом із побратимами Микола обороняв Миколаївщину та Херсонщину. Із забезпеченням їм активно допомагала компанія МХП.
«Нам не відмовили в жодному проханні. Купили бронежилети, що рятували наше життя, воду, їжу, плівку, запчастини, – все, що просили, – розповідає чоловік. – Варто було лише подзвонити – і колеги привозили допомогу. Це була не тільки матеріальна, а й моральна підтримка. Ми знали, що не самі, що маємо міцний та надійний тил»
Восени минулого року бійці визволяли Сіверськ, де потрапили під обстріл фосфорними бомбами. Миколі важко розповідати про той день, він пригадує лише спеку та небо у вогнях. Побратимам вдалось довезти пораненого чоловіка до Дніпровського шпиталю, де він майже тиждень був у комі з ураженими легенями. Але лікарям вдалося врятувати його життя.
Чоловік знов демобілізувався та повернувся на роботу в «Зернопродукт-МХП». Проте він більше не міг виконувати важку фізичну роботу. Його досвід прийняття рішень у складних ситуаціях, надбаний у війні, був врахований керівництвом компанії: для Миколи створили нове робоче місце – завідувача господарського відділу. Зараз він готується до фізичної реабілітації за рахунок МХП. Психологічній реабілітації допомагатиме і його дружина, яка перебуватиме в цей час разом із ним.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.
