Протезування військових, реновація військового університету, реабілітація дітей – головні проєкти «Фундації Течія»
«Фундація Течія» міжнародного холдингу TECHIIA втілює масштабні соціальні та благодійні ініціативи з 2019 року. Один із головних напрямів допомоги – протезування українців, які втратили кінцівки. Так, у березні цього року фундація забезпечила українського військового біонічним протезом Esper Bionics за майже півмільйона гривень. Наразі засновники фонду розробляють проєкт з будівництва фабрики біонічних протезів в Україні.
Серед інших проєктів – підтримка Центру інклюзії та корекції для дітей «Єва», модернізація обладнання в українських лікарнях, реновація військового університету, інша всебічна підтримка захисників України. За останні два роки у фундації виділили на допомогу за різними напрямами близько $60 млн. Один із співзасновників фонду, інвестор, інноватор та підприємець Олег Крот в інтервʼю Forbes BrandVoice розповів про вимушену трансформацію холдингу TECHIIA під час війни та благодійні проєкти, якими наразі опікується.
Переорієнтування бізнесу на західні ринки
У холдингу TECHIIA понад 15 компаній – кібер спортивні арени, дата-центри, аутсорс, кілька стартапів. Як вам вдається переключатись між проєктами?
У кожного проєкту є своя команда і керівник. Ми цінуємо те, як люди віддаються компанії, тому у нас немає просто СЕО чи керівника. Більшість талановитих директорів стали нашими міноритарними партнерами. Щотижня ми зідзвонюємось з ними, обговорюємо поточні задачі. Але здебільшого нам з Юрієм не потрібно приймати якихось складних управлінських рішень, бо ми цілком покладаємося на своїх партнерів.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, наші компанії вийшли з ринку Росії, втративши від 30% до 70% прибутку. Деякі ми взагалі були вимушені закрити, а деякі – тільки зараз доходять до показників трирічної давнини. Все ускладнюється й тим, що ключових працівників можуть мобілізувати в будь-який момент, бо в IT-сфері немає чіткої системи бронювання. Тож ризики виросли, а доходи різко впали.
Єдиним виходом для наших компаній стала переорієнтація на західні ринки.
Так компанія WePlay Esport, що організовує турніри з кіберспорту, наразі на 99% переїхала до США, бо в Україні зараз заборонено проводити масові заходи.
Що вас надихає і дозволяє тримати команду на плаву?
Те, що я залишаюсь в Україні. Це мій свідомий вибір, у мене були всі підстави переїхати у США. Проте я не знаю, чи зміг би там прожити довго – точно потягнуло б додому. Плюс я хотів допомогти нашим людям. Вважаю, що якщо ти – українець і від тебе залежить те, скільки життів можна зберегти, то інші задачі точно мають відходити на другий план.
Благодійність як приклад для інших
Як ви почали займатись протезуванням військовим і чому обрали саме цей напрямок?
Ще до повномасштабного вторгнення я вивчав проєкти, повʼязані з біонічним протезуванням. До цього війна тривала 8 років і кількість людей, яким конче були потрібні протези, зростала. Тоді я задумав побудувати фабрику з виробництва протезів, щоб забезпечити ними якомога більше людей. Зараз ми закуповуємо біонічні протези у європейських компаній – тобто умовно за ці самі кошти, що витрачаємо на одну людину, могли б забезпечити 10-тьох. Адже кожен протез коштує від 500 тис до 1 млн гривень. Проте власне будівництво – масштабна історія, не все так швидко розвивається. Ми продовжуємо працювати над цим проєктом і паралельно допомагаємо людям хоч частково повернути повноцінне життя. Так нещодавно ми затвердили фінансування протезування ще трьох хлопців. А починаючи з 3 квартала цього року збільшимо обʼєм допомоги до 20-30 постраждалих на місяць.
Ще один напрямок благодійної діяльності – центр корекції «Єва». За 7 років там отримали допомогу близько 7 тис дітей. Як працює цей напрям?
У мене в родині майже всі лікарі: прабабуся, бабуся, мати, сестра. Я добре знаю, наскільки це важка професія, і вже давно займаюсь медичною благодійністю, бо розумію – зазвичай державного фінансування лікарням не вистачає.
Щоб допомогти хворим дітям та їхнім мамам, ми відкрили центр корекції «Єва». Більшість волонтерів, що працюють у центрі, – жінки, які втратили дитину. Це трагічні історії, що призвели до справжньої самовідданості. У нашому реабілітаційному центрі діти та підлітки з ДЦП, синдромом Дауна, аутичним спектром мають можливість відкоригувати фізичний та моральний стан. З ними працюють реабілітологи, масажисти, арт-терапевти та логопеди. Окрім безпосередньої допомоги тим, хто цього потребує, маємо ще одну мету. Ми хочемо привернути увагу якомога більшої кількості людей та бізнесів до добрих справ.
Ваша мрія – відновити військовий університет України. Чи є вже план, що б саме ви хотіли зробити?
Коли почалась війна, я побачив, наскільки самовіддано нас захищали і захищають військові. Особливо дивлячись на те, у якому стані перебувають профільні університети. Нам потрібно зробити все, щоб умови для навчання військових були гідними, і припинити думати, що воно само якось зростеться. Ми плануємо зробити ремонт в приміщенні одного з військових університетів України та вже закупили обладнання. На це ми вже виділили 1 млн грн, плануємо залучити ще 10 млн грн. Я буду заохочувати своїх друзів та партнерів долучитись до проєкту. Ми також приведемо до ладу військовий музей, щоб закарбувати все те, що зробили наші неймовірні захисники та захисниці для перемоги нашої країни.
Україна має стати сильним партнером
Ви багато спілкуєтесь з американськими діячами, у вас є контакт з американським посольством. Розкажіть, будь ласка, про що ви найчастіше говорите?
Вважаю, кожен, хто має певні знайомства, повинен розповідати про нагальні потреби України. Але разом з тим ми маємо показувати нашу силу та волю до перемоги, бо слабкий партнер нікому не потрібен. Це стосується як виступів у медіа, так і у приватного спілкування.
Я раджу всім вчити англійську, розширювати світогляд, більше спілкуватись з різними людьми, говорити усюди про Україну. У 2022 році я їздив у німецький парламент та виступав там на підтримку української діаспори. Тоді мер Берліна заблокував рішення про виділення 38 млн євро на допомогу Україні. На моє питання голові партії Зелених, чому таке сталося, вона відповіла, бо «у певних депутатів гарні стосунки з Росією». Але я все одно радий, що приїхав туди, висловив свою позицію, мав змогу показати відео та фото війни.
Якими є настрої потенційних інвесторів щодо вкладання коштів у відбудову України?
У рамках гуманітарних програм наші союзники роблять все, що можливо. Щодо інвестицій, тут все буде залежати від того, чи отримаємо ми гарантії безпеки. Нам потрібно підписати таку мирну угоду, яка гарантуватиме довгостроковий мир у всьому регіоні Східної Європи. Якщо так, то вкласти гроші в Україну і відбудовувати одну з найбільших країн Європи захочуть багато інвесторів.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.