«Геологічна інвестиційна група» продовжує вкладати власний і залучений капітал у проєкти, пов’язані з видобуванням і переробкою корисних копалин, зокрема вуглеводнів, будівельної сировини, рудних і нерудних корисних копалин, а також із пошуком і видобуванням підземних вод. Як заглянути в надра та розгледіти можливості й перспективи там, де всі бачать лише проблеми?
Війна внесла серйозні корективи в структуру економіки України. Гірничодобувна галузь – один із трьох китів, на яких трималася наша стара промисловість, – зазнала величезних збитків. Вони, як снігова куля, збільшуються в розмірах – від 2014 року, коли Крим і частина Донецької та Луганської областей опинилися в окупації, й до цього часу, коли втрачені ГЗК у Маріуполі, «Артемсіль», «Кнауф Гіпс», Кременчуцький нафтопереробний завод та інші великі підприємства. Через бойові дії у східних регіонах України значно скоротилися обсяги видобутку вугілля. Деякі шахти зруйновані, затоплені або тимчасово закриті через небезпеку для працівників і логістичні проблеми. «Скорочення видобутку негативно впливає на економіку країни, зокрема на енергетичну незалежність та експортний потенціал, – каже Дмитро Кащук, директор із розвитку бізнесу «Геологічної інвестиційної групи», голова Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації. – Некоректно оцінювати втрати сьогодні, оскільки війна триває. Варто згадати період, коли Україна в 2022 році деокупувала значну частину територій, де також були поклади корисних копалин. Галузь сьогодні стоїть на паузі, але ніхто з ринку не виходить. Нових великих гравців немає».
Одним із тригерів росту повинно було стати рішення РНБО від 2021 року, яке запускало реформу видобувної сфери з метою поступового відходу від сировинної моделі розвитку національної економіки. Але його реалізація зупинилася через повномасштабне вторгнення. Тому експерти й гравці індустрії все частіше говорять про необхідність розробки національної стратегії надрокористування, яка, окрім регуляторних, фінансових і податкових стимулів інвестування, мала б вказати магістральні напрями подальшого розвитку. Зараз, попри те що галузь продовжує працювати, відчувається гострий брак фінансування, адже довгі інвестиції у воюючу країну – це занадто ризиковане вкладення.
Як захистити свої інвестиції, знає команда експертів «Геологічної інвестиційної групи» (ГІГ) – консалтингової компанії, яка не лише надає юридичний і геологічний супровід для бізнесу в сфері надрокористування, але й безпосередньо реалізує проєкти «на землі». Зокрема, ГІГ із партнерами купує та продає надрові активи на ринку або з аукціонів, запускає їх у роботу, здійснює детальне геологічне вивчення, підтверджує запаси, розпочинає видобування. Деякі з них залишаються для операційного управління та видобутку.
Команда експертів «Геологічної інвестиційної групи». Фото надано пресслужбою
Відкритися до партнерства
З початком повномасштабної війни кількість угод із купівлі-продажу активів надрокористування не зменшилася. Можливо, тому що доступ до надр став більш прозорим і відкритим, а правила ведення бізнесу в галузі – зрозумілішими. Але з 2023 року зʼявилася тенденція на збільшення кількості укладення агентських договорів на продаж таких обʼєктів. Є певна кількість підприємців, які розвивали свої надрові активи протягом 5–10 років, а зараз готові їх продати.
«Ця сфера перестала бути виключно бізнесом фінансово-промислових груп і геологів, тут залишилися професійні підприємці, – пояснює Ірина Супрун, засновниця ГІГ. – На ринок також заходять непрофільні інвестори, промисловці, будівельники, трейдери, аграрії, IT-фахівці».
Це викликає попит на послуги професійного супроводу діяльності, бо для того, щоб досягти успіху в цій галузі, необхідно чітко розуміти всі складнощі та ризики. «Ухвалювати хороші інвестиційні рішення нам дає змогу якісна комунікація та координація між департаментами, – вважає Ірина Супрун. – Ми одні з перших на ринку, хто зміг сформувати й запропонувати комплексне рішення для бізнесу. Взаємодія фахівців власної команди геологів, екологів та юристів дає змогу якісно, всебічно оцінити активи й уникнути помилок під час прийняття рішення про інвестиції». Таке консалтингове супроводження включає оцінку впливу на довкілля, геологічний супровід проєктів, супровід при отриманні ліцензій та участі в аукціонах із продажу спеціальних дозволів (СД), виконання геолого-економічної оцінки, геологічний і юридичний аудит підприємства, оформлення права власності на землю для потреб надрокористування. Задовольняє компанія і запити щодо популярного «партнерського» інвестування, коли підприємець може вкласти в проєкт лише певну суму коштів, а також свої унікальні компетенції. «У кожному проєкті, в який ми інвестували чи інвестуємо, є партнери, – підкреслює засновниця компанії. – Ми завжди відкриті до співпраці».
Ірина Супрун, засновниця ГІГ. Фото надано пресслужбою
Передпроєктний моніторинг як передумова якісної оцінки активу
Багато українських видобувних компаній не розуміють усіх переваг і недоліків, ризиків і можливостей родовищ. Необхідність якісно дослідити й оцінити активи – це не примха, а дієвий інструмент, який допомагає інвесторам зменшити ризики й придбати високодохідні та перспективні активи. Також трапляється чимало випадків із неможливістю розробляти родовище через низку обмежень. Уникнути цих проблем допомагає фаховий аналіз ділянки – передпроєктний моніторинг.
«Ми якісно досліджуємо та вивчаємо родовища перед початком будь-якої роботи з ним. Бо саме в оцінці активів полягає найбільша проблема, яка перешкоджає укладенню угод, – говорить Дмитро Кащук, директор із розвитку бізнесу ГІГ. – Річ у тім, що ринкові критерії оцінки активів лише формуються. Але в нас власні напрацьовані методи».
Велику увагу зараз у суспільстві приділяють критичним матеріалам, необхідним для зеленого переходу. Наразі в Україні видано понад 20 ліцензій на видобуток таких корисних копалин, але розвиваються лише кілька з них. Більшість гравців отримували ліцензії для перепродажу та застосували в умовах війни форс-мажор. Але є підприємці, які вірять в Україну та в родовища, що передані їм тимчасово в користування. Зараз розробляти такі родовища можна тільки залучивши міжнародного інвестора, біржове фінансування та впроваджуючи ESG на підприємствах. За інформацією ГІГ, на вивчення, захист запасів за міжнародними стандартами та якісне ТЕО необхідно від $15 млн до $40 млн для кожного такого проєкту. Тому на цьому етапі таке інвестування здійснюють українські підприємці з намірами отримати міжнародне фінансування чи партнерство.
Дмитро Кащук, директор з розвитку бізнесу ГІГ. Фото надано пресслужбою
Ринку потрібна біржа
Попри всі складнощі, кількість охочих вести бізнес у видобувній галузі залишається високою, особливо порівняно з Європою. У 2023 році в Україні було видано 465 СД на користування надрами, тоді як у країнах ЄС – лічені ліцензії. Це свідчить, що надрокористування – популярний напрям для інвестицій у країні. Але з березня 2023 року, коли надрокористувачі отримали право продавати СД або його частину, відкритого продажу ще не відбувається. Звичайно, компанії досягають домовленостей і переоформлюють СД, але поки ще немає публічного майданчика, де продаватимуться перевірені ліцензії. «Наша компанія спільно з однією з вітчизняних платформ уже працює над запуском біржі дозволів після закінчення війни, – заявляє Дмитро Кащук. – Додатком до лотів, що продаватимуться там, має бути економічний, правовий, геологічний аналіз. Адже запаси, захищені у радянські часи, часто потребують підтвердження. Тому більшість інвесторів, зокрема міжнародних, вимагатимуть їх уточнення та перезатвердження. І наша компанія має для цього усі компетенції».
У пошуках фінансових інструментів та інвесторів
Гірничодобувна галузь багатозатратна на всіх етапах функціонування – від геологорозвідувальних робіт до видобутку, переробки та експорту. Тому залучення інвесторів і продовження співпраці з наявними – це оптимальний варіант. Але зараз інвестують та готові продовжувати вкладати кошти в проєкти лише ті гравці, які вже є на ринку. Залучити нового інвестора складно. «За п’ять років наша команда успішно реалізувала понад 50 проєктів, – говорить Ірина Супрун. – В останні роки ми беремо участь у конференціях, профільних заходах та активно розповідаємо про нашу галузь. Але наразі мало хто готовий заходити в такі коштовні та масштабні проєкти у країні в стані війни».
Проблему посилює відсутність належних фінансових інструментів для залучення коштів у малі та середні проєкти. Жодних ексклюзивних умов і пропозицій для надрокористування в українських банків немає. Таких можливостей не надають і МФО. Саме тому пошук і розв’язання проблем із фінансуванням галузі стане темою чергового Mining day ЕВА, що пройде в жовтні 2024 року.
«Важливими умовами залучення іноземних інвесторів у видобування та глибоку переробку українських надр є стабільність і передбачуваність законодавства, – наголошує засновниця ГІГ. – Потрібні чіткі та стабільні правила гри, що знижує регуляторні ризики. Важливі прозорість і відкритість інформації про наявні родовища, запаси корисних копалин. А для галузі загалом – усунення неточностей у законодавстві для стабільної роботи, що передусім має ініціювати Державна служба геології та надр. Але головна умова – закінчення війни та перемога України».
Тренди на ринку надрокористування України в 2024 році*
- Найбільш актуальними та популярними корисними копалинами в Україні є вода, пісок, гіпс, кварцовий пісок, вапняки, каолін, калійні солі.
- Зараз значно зріс поріг входження у видобувний бізнес.
- Активізовано підготовку до укладення угод із розподілу продукції, що може стати шляхом до інвестицій та енергонезалежності України.
- Зараз ідеальний час для купівлі недооцінених активів, оскільки надра – це довгі інвестиції, тому багато хто не може дозволити вкладати й розвивати їх надалі.
*Дані «Геологічної інвестиційної групи».
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.
