Як українському фінтеху ефективно вийти на ринки Європи, Китаю та США. Досвід International Fintech Business

Комплексний супровід фінтех-проєктів на всіх етапах – від вибору юрисдикції до отримання ліцензії надає International Fintech Business (IFB). Компанія працює з різними типами ліцензій: банківськими, платіжними, криптовалютними, брокерськими, інвестиційними. В інтервʼю Forbes BrandVoice Владислав Запорожченко, співвласник IFB, розповів, як їхні послуги допомагають фінтех-стартапам долати регуляторні барʼєри та виходити на глобальні ринки. 

Ключові послуги 

З якими запитами до вас найчастіше звертаються українські фінтех-компанії?  

Ми спеціалізуємося на комплексній юридичній підтримці компаній, які прагнуть вийти на фінансові ринки Європи, Великої Британії, Гонконгу, Південної Африки, Австралії, Канади, США та Японії. Наші послуги включають консультування щодо ліцензування фінансової діяльності наших клієнтів, формування статутного капіталу, проходження процедури комплаєнсу та дотримання регуляторних вимог, а також підготовку й подачу заявок регулятору в будь-якій зі 103 країн, з якими працюємо.

Ми також займаємось інтеграцією з міжнародними платіжними системами – Visa, Mastercard та UnionPay, допомагаємо з відкриттям сегрегованих і кореспондентських рахунків, надаємо можливість отримати власне принципальство – статус прямого учасника міжнародної платіжної системи. Якщо пряме членство недоцільне, ми організовуємо БІН-спонсорство від провайдерів, що дозволяє компанії випускати платіжні картки та проводити фінансові операції без прямого членства. 

Окремо необхідно виділити напрямок щодо продажу готових ліцензованих фінансових установ. Маємо базу банків, платіжних установ та інших фінансових компаній, які вже працюють на ринку, проте шукають інвесторів або покупців. 

Виходить, до вас можна прийти та купити готову ліцензію?

Ми лише здійснюємо юридичний консалтинг та підтримку в здійсненні таких угод – тобто допомагаємо укладати угоди між покупцем і продавцем компаній. Наприклад, продавцю ми надаємо юридичний консалтинг і розміщуємо інформацію на нашій платформі для пошуку інвестора чи покупця. В процесі співпраці проводимо оцінку компанії, допомагаємо сформувати ціну продажу та здійснюємо комплаенс-перевірку.

Види ліцензій та умови їх отримання

Якими є види міжнародних ліцензій? У чому їхня відмінність?

Головне питання до нашого клієнта – які операції плануєте здійснювати, адже від цього залежить вибір оптимального типу ліцензії та юрисдикції. Основна відмінність – це ліміти на обіг коштів і вимоги до капіталу. Так, ліцензії з обмеженим обігом дають змогу фінансовій установі оперувати коштами в межах певного ліміту – зазвичай від €15 млн до €36 млн на рік. Найпростіша з них – Small Payment Institution (SPI). У деяких країнах вона не потребує великого статутного капіталу, але має чіткі обмеження. Наприклад, у Польщі місячний ліміт – €1,5 млн, а одна транзакція – €1000. Наступний рівень – Payment Institution (PI) з вимогою до капіталу €125 000, яка дозволяє більші обороти та ширший функціонал.

Ліцензії без обмежень вимагають більшого капіталу, наприклад, для отримання ліцензії повного типу Electronic Money Institution (EMI) необхідно мати установчий капітал у розмірі €350 000, а для ліцензії Small Bank – €2 млн. 

Варто зазначити, що в деяких юрисдикціях вимоги до капіталу можуть бути більш лояльними. Наприклад, ліцензія Money Service Business (MSB) у Канаді та США, а також ліцензія Money Service Operators (MSO) у Гонконгу не передбачають обовʼязкових вимог до статутного капіталу, що робить їх привабливими для стартапів на початковому етапі.

Які ключові умови потрібно виконати, щоб отримати міжнародну фінансову ліцензію?

Коли компанія прагне отримати фінансову ліцензію, міжнародний регулятор перевіряє основні три фактори (але це не всі). По-перше, джерело походження капіталу акціонера – потрібне повне підтвердження легальності коштів і сплати податків. Навіть криптокапітал необхідно легалізувати. Для «високо ризикованих» клієнтів можуть вимагати збільшення статутного капіталу.

Другий фактор – репутація та досвід акціонера й команди. Регулятор перевіряє CV та досвід роботи ключових осіб, відсутність негативної інформації й санкційних списків. Навіть старі негативні публікації чи скарги в інтернеті можуть затягнути процес або призвести до відмови.

І останній – надійність IT-інфраструктури. Це часто є найскладнішою частиною перевірки. Критично важливо обрати досвідченого провайдера, який має підтверджений досвід інтеграції з основними платіжними системами, такими як SWIFT, Visa та Mastercard. Наш success rate за останні три роки становить 94%. І секрет у pre-assessment – ми витрачаємо чотири-пʼять тижнів на аудит готовності клієнта перед подачею документів, що економить місяці часу та десятки тисяч євро. 

Крім того, IFB як сучасна компанія вже впроваджує штучний інтелект для пре-аудиту та перевірки даних клієнтів, що значно прискорює процес due diligence й підвищує якість аналізу.

Які європейські юрисдикції є найбільш привабливими для отримання ліцензій?

Усе залежить від типу ліцензії. Наприклад, сьогодні Нідерланди є лідером у сфері отримання ліцензій EMI – торік із шести наших заявок дві успішно схвалені саме там. На другому місці йде Литва, однак її Центральний банк нині перевантажений після брекзиту Великої Британії, тому ми її не рекомендуємо. А ось Латвія демонструє активну позицію: країна відкрито заявляє про готовність приймати нових інвесторів і має амбіцію стати новим фінтех-центром Балтії.

Серед інших рекомендованих країн – Іспанія, Португалія та Франція. Польща здебільшого видає SPI ліцензії, проте регулятор часто їх відкликає через невиконання вимог.

Яка вартість ваших послуг із супроводу отримання ліцензії? Скільки часу це займає?

Вартість послуг дуже різниться залежно від типу ліцензії та юрисдикції, наприклад, Money Service Business (MSB) в Канаді – €15 000, а ліцензія EMI з пре-аудитом акціонерів і ключової команди – €120 000 з термінами від восьми місяців у Нідерландах та до 18 місяців у Литві та Великій Британії. Важливо розуміти, що терміни залежать не лише від нас, а й від готовності команди клієнта. 

Нерідко під час першої консультації з’ясовується, що бюджет клієнта не відповідає вимогам до капіталу для бажаної ліцензії – наприклад, EMI. За нашою статистикою, 73% фінтех-стартапів недооцінюють бюджет на ліцензування в 1,5-2 рази. Саме тому ми завжди починаємо з аналізу бюджету та запланованих типів операцій: чи це грошові перекази, еквайринг, інвестиційна діяльність або активне управління коштами. Такий підхід дає змогу підібрати найбільш реалістичну та ефективну ліцензійну стратегію для кожного бізнесу.

Шлях до європейських стандартів

У чому різниця між фінтехом України та Європи? 

Українські та європейські платіжні системи мають відмінності у функціоналі та регулюванні. Українські платіжні системи, що мають ліцензію на переказ коштів, обмежені базовими операціями. Вони не мають нормативної бази для прямого підключення до міжнародних систем, таких як Visa або Mastercard; це можливо лише через банк-партнер. Крім того, на відміну від європейських аналогів, в Україні сегреговані клієнтські рахунки не підпадають під захист Фонду гарантування вкладів. У Європі ж подібні рахунки захищені законодавством: кошти клієнтів ізольовані від активів самої компанії, і механізми нагляду забезпечують їхню безпеку навіть у кризових ситуаціях. 

Крім того, європейські платіжні системи надають ширший функціонал. Наприклад, це можливість мати власний рахунок із підтримкою мультивалютності (понад 30 валют), випуск і процесинг карток, що дозволяє випускати картки Visa/Mastercard, здійснювати SWIFT та SEPA перекази, обробляти платежі, а також отримати доступ до міжнародних розрахунків і можливість відкривати кореспондентські рахунки.

Європейські платіжні системи також мають більш досконалі процедури верифікації клієнтів, включаючи біометричну верифікацію по відео та фото документів, що дає змогу швидко й безпечно ідентифікувати користувачів дистанційно для спрощення онбордингу нових клієнтів.

Які кроки, на вашу думку, повинен зробити Національний банк України для розвитку фінансового сектору?

Національний банк України та комітети Верховної Ради з банківської справи повинні створити робочу групу й почати імплементувати європейське законодавство в українське. Проте, найголовніше – передати повноваження щодо ліцензування від НБУ незалежній комісії. Досвід розвинених країн показує, що така незалежна комісія сприяє швидкому розвитку платіжного фінтех-бізнесу та появі необанків, малих банків і платіжних установ з меншими вимогами до капіталу.

Яка ситуація з регулюванням криптовалют в Україні та Європі?

У Європі до 2025 року не існувало єдиного підходу до регулювання криптоактивів, але ситуація кардинально змінилася після ухвалення Європарламентом закону MiCA (Markets in Crypto-Assets). Закон вимагає повноцінного ліцензування: мати статутний капітал, призначити AML-офіцера та впровадити внутрішні політики й процедури. Фактично, ринок став повністю регульованим. У звʼязку з цим ми отримали цього року понад 100 запитів на переліцензування компаній з VASP у CASP, які прагнуть відповідати новим нормам.

В Україні регулювання цього ринку поки що на паузі. Ще до повномасштабної війни точилася гостра боротьба між регуляторами – Національним банком та Комісією з цінних паперів – за право регулювати крипторинок. У результаті зʼявився закон, який не передбачав механізмів економічної амністії для криптоактивів, що знівелювало можливість їхньої легалізації та інтегрування в українську економіку. Закон був ветований президентом і досі завис на податкових правках.

Яким ви бачите майбутнє для розвитку фінансового сектору в Україні та загалом у світі?

Україні потрібно швидше переймати досвід Європи – впроваджувати її клірингові системи. У світі відбувається глобальна трансформація: застаріла система SWIFT вже не є синонімом швидких платежів, адже перекази через неї тривають один–три дні та коштують дорого. Натомість майбутнє за віртуальними та квазівалютами, що базуються на технології блокчейн. Вони дають змогу робити миттєві перекази за лічені секунди. Не дивно, що навіть SWIFT та провідні банки світу активно розробляють власні блокчейн-системи.

Паралельно з блокчейном фінансовий сектор переживає революцію штучного інтелекту. Провідні банки світу – від JPMorgan до HSBC – вже використовують ШІ для автоматизації кредитних рішень, виявлення шахрайства та управління ризиками. Goldman Sachs застосовує алгоритми машинного навчання для трейдингу, а Bank of America обслуговує мільйони клієнтів через ШІ-асистента Erica. Регулятори також адаптуються: Європейський центральний банк розробляє ШІ-системи для нагляду за фінансовими установами в режимі реального часу.

Наша компанія теж не відстає і активно використовує рішення на базі ШІ, і хотіли б анонсувати, що з 1 липня для наших клієнтів стане доступним чат-бот у Телеграмі на базі штучного інтелекту, де можна буде безпосередньо отримати інформацію про компанії, які виставлені на продаж у різних юрисдикціях, а також отримувати миттєві відповіді на базові питання щодо ліцензування та регуляторних вимог.