Понад 30 років тому UNITY-BARS створила перший Fintech-продукт. Як змінювалися технології, ринок та продукти

Сервісна компанія UNITY-BARS стояла на порозі створення українського Fintech. Компанія пройшла всі етапи становлення ринку: від автоматизації банківського сектору до банків у смартфоні. Як український Fintech з пострадянського аутсайдера вирвався у світові лідери, що допомогло банківській системі вистояти 24 лютого, який вигляд матимуть фінансові послуги майбутнього – розповів власник та CEO UNITY-BARS Валерій Кондаков.

UNITY-BARS фактично створювалася паралельно з проголошенням незалежності України в 1991 році. Що індустрія отримала у «спадок» від Радянського Союзу?

Ринок був хаотичним, без сформованого підходу співпраці між бізнесом і державою. Банківські технології обмежувалися перфокартами та комп’ютерами розміром із декілька кімнат, ця техніка обчислювала 10–20 транзакцій. За будь-якою послугою потрібно було йти у відділення банку. У той час з’явилася UNITY-BARS, що складалася з вихідців із банківського сектору, тому вони розуміли, як автоматизувати послуги. 

Що представила ринку компанія?

Перший і головний продукт – Core Banking System, фактично мізки банку. Клієнти використовували систему для обробки транзакцій у відділенні, а з появою мобільного банкінгу – інтернет-транзакцій. Коли користувач переказує кошти на іншу карту, то транзакція реєструється в нашій системі, проходить контроль, обліковується, формується звітність. Для клієнта це лічені секунди.

Системою користується Нацбанк, державний Ощадбанк, Казначейська служба. Кінцевих користувачів мільйони. Лише в Ощадбанку наразі понад 26 млн клієнтів. Система постійно доповнюється й оновлюється щодо появи нових технологій, але основа закладена майже 30 років тому. І це був непростий шлях узгоджень із нормами регулятора, правилами фінустанов, інфраструктурних та ресурсних можливостей. У Fintech-секторі куди більше регуляцій і обмежень, ніж у класичному сервісному бізнесі.

Які трансформації пройшов Fintech за ці 30 років?

Бізнес жив за тими правилами, що й уся країна. Не вистачало системності та технологій. У 18 років я влаштувався у нідерландську авіакомпанію KLM з офісом у Києві. Навіть наше офісне обладнання було космосом порівняно з тим, що мали банки. Згодом я відкривав офіс British Airways World Cargo та був його керуючим в Україні. Там усі процеси були максимально налагоджені. 

Після придбання UNITY-BARS я ініціював створення департаменту розробки, супроводження, бухобліку тощо. Ми шукали варіанти максимальної автоматизації процесів всередині компанії та взаємодії з клієнтом. Потрібно було налаштувати роботу так, щоб ми могли створювати простий для клієнтів продукт в умовах непростих регуляцій і правил.

У 2014-му ви продали за 1 грн державі BankID, який лише минулого року зробив 33 млн ідентифікацій. Чому не реалізувати цей проєкт комерційно?

Після Революції гідності бізнес був заряджений зробити щось для країни. І ми не виняток. Ідею сервісу підглянули в скандинавських країн. Нам приємно бачити, що наша робота стала корисною для українців. 

Що в українському Fintech змінив 2014 рік?

Банківські технології в Європі не надто втекли вперед від наших. Українські компанії пробивали собі шлях на європейський ринок, однак це було непросто. Потрібно було мати європейські проєкти у своєму портфоліо. Замовлення часто віддавали на користь польської чи британської компанії, хоча щодо технологій і за ціною пропозиція української компанії могла бути більш привабливою. 

Зараз ситуація змінилася? 

Стало краще, проте європейські клієнти не поспішають працювати з Україною через війну. Ледь не щотижня приходять європейські компанії, які цікавляться нашою системою та її імплементацією. Проте це зарегульований банківський сектор, тому очікувати активної співпраці варто лише після перемоги.

Якими комерційними проєктами ви найбільше пишаєтеся? 

Наші клієнти з приватного сектору – банки «Глобус», УБРР, КредоБанк, Райффайзен Банк Аваль. Найбільше пишаємося онлайн-банкінгом для юридичних і фізичних осіб, рейтинговою системою, системою блоку KYC, такою як AML (протидія відмиванню коштів), фінансовим моніторингом, Firewall, новою системою електронних платежів (СЕП-4).

Найбільше драйвить онлайн-банкінг. Адже чим краще ми зробимо додаток, тим більше клієнтів отримає банк. Це такий адреналін, коли клієнт через тиждень запуску пише: «У нас уже 10 000 користувачів». Ще через тиждень: «У нас 35 000 користувачів».

Чимало сервісів ми робимо в межах наявного додатка. Наприклад, відеоверифікацію. Колись для українців було новинкою, що не потрібно йти у відділення банку для отримання картки. Ринок уперед штовхали конкуренти, які не боялися експериментувати. Фактично це була конкуренція заради однієї мети – поліпшення сервісу для клієнтів. 

Такі сервіси найбільше бумили під час пандемії. Як вона вплинула на вас і сектор? 

Як не парадоксально це звучить, пандемія, з одного боку, відкидала розвиток назад, а з іншого – надавала нові можливості. Ринок завжди був турбулентним. Змінюються правила гри, настрої команд, технології, гарантування безпеки. І відповідно змінювалася поведінка користувача. Він вимагав змін від банку, що стимулювало розвиток IT-систем.

Минулий рік був не найкращим для сервісного бізнесу. З якими проблемами ви зіштовхнулися? 

Частина роботи – супроводження наших систем, які вже стоять у банку. Клієнти терміново робили резервне перенесення системи, перевірку контролю, безпеки тощо. Ми перебували в Києві, хоча в якийсь момент це було ризиковано. У нас не було інших варіантів, аніж супроводжувати систему 24/7. Також ми мали подбати про власну безпеку, адже якби нас зламали хакери, то у зоні ризику опинилися б мільйони кінцевих користувачів нашої системи. Наш клієнт Ощадбанк виплачує пенсії, субсидії, зарплати, тому ми не могли собі цього дозволити. 

Чи зросла компанія за минулий рік?

Кількість працівників зросла на 30% – до понад 200 людей. Компанія пишається тим, що поєднує різні покоління. Наприклад, наш Senior бізнес-аналітик Тетяна писала код ще у 1975 році, закінчивши факультет кібернетики. Нині їй 70 років. Водночас командами непросто керувати через мікс поколінь, характерів, швидкого оновлення та змін технологій, через непросту конкуренцію з боку ФОП (ми працюємо за трудовими договорами).

Під час пандемії ринок був перегрітий, і конкурувати за кадри було непросто. Однак і зараз проблема актуальна. Наші фахівці мають розумітися не лише на кодуванні та розгортанні сервісів на майданчику замовника. Вони мають знати банківські правила, норми, законодавство. Такі знання здобуваються з постійним навчанням і практикою (часто без права на помилку). 

Якщо підсумувати, який вигляд має Fintech в Україні сьогодні? 

Чимало сервісів та продуктів лише впроваджуються в Європі й Азії. У нас вони вже давно працюють і розвиваються. Fintech став цікавим не лише для банків, а й для небанківського бізнесу. Логістичні компанії створюють власні платіжні системи та фінустанови. Відповідно наша компанія підлаштовується під дух часу. Виходимо за межі банківського сегмента. 

Очікуємо, що значний буст ринку відбудеться після остаточного прийняття концепції Open banking. Банки відкривають свої інтерфейси програмування застосунків (API) для третіх сторін – FinTech-стартапів, інтернет-магазинів тощо. Українці отримають нові фінансові послуги, яких раніше не було.