РАДАБАНК 33 роки на ринку: яким був шлях до першої тридцятки банків за обсягом активів?

Як РАДАБАНК залишається на ринку попри всі кризи

РАДАБАНКу 33 роки. Далеко не всі українські фінустанови пережили всі кризи та «банкопади», які трапились за цей час. У чому рецепт вашої стійкості?

Наша історія, як частини РАДАБАНКу, розпочалася у 2011 році, коли родина Городницьких придбала контрольний пакет акцій банку. За 14 років багато чого змінилося, але тільки не наші принципи, серед яких головними є прозорість і надійність для клієнтів.

Банк тим часом розвивався й зростав. За даними НБУ, станом на 1 січня 2025-го ми вийшли на 28-му позицію серед 61 банку. Лише за 2024 рік Банк сплатив 285 млн грн податків. На благодійні та спонсорські програми від початку повномасштабного вторгнення спрямовано близько 20 млн грн, з яких 15 млн грн – для підтримки ЗСУ, військових та їхніх сімей. Тож ми на вірному шляху.

Найскладнішим для банку, як і для всієї країни, став 2022-й. Довелося працювати в умовах невизначеності та непередбачуваності. Проте ми впоралися та продовжили працювати й рухатися вперед.

РАДАБАНК має репутацію бізнесу, що дотримується сімейних цінностей. Що для вас означає «сімейність» у цьому контексті – і як це відображається у відносинах з клієнтами?

Часто поняття «сімейність» сприймається як антагоніст системності. Бо певною мірою сімейність асоціюється з ручним управлінням і прийняттям імпульсивних рішень. Але ми своїм прикладом доводимо, що системний універсальний банк може бути «сімейним». У це визначення ми вкладаємо спільні цінності, якими керується родина як акціонери банку з 2011 року. Зараз, коли 98,5% акцій належить нашій родині, ми зберігаємо ці традиції. Вони втілені у місії банку, де сказано, що ми дбаємо про майбутнє та забезпечуємо спільне зростання з Клієнтом, ґрунтуючись на надійності, інноваціях і безперервному розвитку.

Якого значення за ці роки набув банк особисто для вас?

Для мене банк найголовніший і найбільший актив, тому я зацікавлена в його розвитку і зростанні, як ніхто інший. І саме тому мені важко відділити робочий час від особистого. Ці дві сфери життя, мабуть, вже зрослися. Напевно, для родинного життя це є мінусом. Але для бізнесу така залученість – великий плюс.

Історично склалося, що в Україні в банківському секторі домінує державний капітал. Як це впливає на ринок і, зокрема, на банки з приватним українським капіталом?

Дійсно, частка державних банків у чистих активах банківського сектору в Україні становить 53,3%. Сім державних банків формують 65% загального прибутку всієї банківської системи. Держбанки динамічно прогресують.

Але частка проблемних кредитів (NPL) у держбанках на сьогодні сягає 30%, і в цьому полягає парадокс ситуації. Частка проблемних кредитів (NPL) РАДАБАНКу станом на 01.04.2025 р. складає менше 18%. Досвід провідних банків з українським приватним капіталом доводить, що конкурувати з державними банками можливо, і ми розуміємо, як це робити.

У чому ваші конкурентні переваги в порівнянні з держбанками й «доньками» іноземних банківських груп?

Порівняно з держустановами переваги зрозумілі – швидкість та індивідуальний підхід. Що стосується іноземних банків: коли понад 30 років тому банківський сектор України тільки зароджувався, вони прийшли сюди із вже напрацьованими технологіями, правилами гри, з розумінням процесів, зі сформованими спеціалістами. Зрозуміло, що тоді жоден новостворений український банк не міг конкурувати з цим багажем. Але сьогодні ми бачимо, що наші українські банки технологічно випереджають банки з іноземним капіталом. Зокрема, це àbank, mono, ПУМБ, які демонструють швидкий розвиток онлайн-продуктів, мобільних застосунків, P2P-переказів, інтеграції з сервісами Apple та Google.

Крім технологічних переваг, українські банки пропонують вигідніші умови для вкладників, ніж іноземні, які менш зацікавлені залучати кошти в Україні. Банки з українським капіталом краще адаптувались до умов війни, а ймовірність їхнього виходу з ринку значно нижча. Якщо раніше надійність асоціювали з іноземними установами, то нині саме українські банки демонструють стійкість і залишаються в країні, продовжуючи працювати в найскладніших умовах.

Рух з Дніпра до Києва

Головний офіс РАДАБАНКу знаходиться у Дніпрі. Чи є плани розширювати присутність в інших містах або орієнтуватися на столицю?

Ми пишаємося тим, що наш банк походить із Дніпра. Це наше коріння й основа бізнесу. Але ми вирішили орієнтуватися на столицю не лише заради масштабування бізнесу, а й щоб забезпечити безперебійну роботу банку в інтересах наших клієнтів. Ми маємо диверсифікувати ризики й рухатися в бік Києва, оскільки близько 60-70% банківського бізнесу в Україні зосереджені саме в столиці та Київській області. Зараз ми працюємо над концепцією переформатування роботи з опорою на два головні офіси в Києві та Дніпрі. Підкреслюю, що мова не йде про різку зміну моделі, а поступову трансформацію, практично не відчутну для клієнтів.

Яку роль для вас відіграють фізичні банківські відділення на тлі розвитку цифрових сервісів? Якими є плани щодо розвитку географії мережі?

У нас було багато дискусій щодо розвитку мережі, тому що monobank задав дуже модний тренд – «банк без відділень», коли по суті банк діє як IT-компанія. Усі банки зараз обирають шлях розвитку й бачення себе в майбутньому: чи варто спиратися на розгалужену мережу відділень? Або перейти в дистанційні канали обслуговування з партнерськими точками для роботи з клієнтами? Ми обрали комбіновану модель, що передбачає відкриття відділень у кожному обласному центрі й розширення присутності в Києві та області, зараз у нас 31 фізичне відділення. Думаю, що наступного року ми завершимо покриття всіх регіонів країни. Зокрема, плануємо відкриття в Волинській, Рівненській областях та Закарпатті.

Проте, ми помітили, що точка продажу не може задовольнити усіх потреб населення, адже це здатні забезпечити тільки дистанційні канали продажу та обслуговування. Тому рухаємося також у напрямку діджиталізації. А щодо все ж таки фізичних відділень – не забуваємо про інклюзивність, тому системно переробляємо вже відкриті відділення і вхідну зону для зручності клієнтів із особливими потребами.

Пріоритетні напрями РАДАБАНКу

Згідно з вашими даними, за два роки показники РАДАБАНКу зросли вдвічі. Що забезпечило таку динаміку?

Ми в основному виросли за 2023-2024 роки. Це відбулося не завдяки якомусь певному продукту чи показнику. Адже триває зростання банку загалом. Це стосується і депозитного портфеля фізичних осіб, і пасивів юридичних осіб, і нашого кредитного портфеля.

Кредит на сьогодні є одним із найбільш дохідних продуктів для банку, але водночас й високоризикованим. Тому до кредитування треба підходити дуже зважено й у нас в цьому є експертність, яку підтверджують результати: лише за останній рік наш кредитний портфель зріс із 1,6 млрд грн до майже 3,3 млрд грн. Окремо хотіла б виділити програму 5-7-9%, яка дає змогу юридичним особам працювати ефективніше завдяки доступу до кредитних ресурсів під низьку ставку. В межах програми 5-7-9% ми пропонуємо всю лінійку кредитних продуктів – строкові кредити, відновлювані й траншеві мультивалютні лінії тощо. Довіру до банку яскраво демонструє зростання депозитного портфеля: кошти юридичних осіб за період з 01.01.2022 по 01.01.2025 зросли з 3,8 млрд грн до 6,1 млрд грн, обсяги вкладів фізичних осіб збільшилися з 1,9 млрд грн до 3,3 млрд грн. Такі результати підтверджують впевненість клієнтів у стабільності та надійності банку. Ми цінуємо цю довіру й щодня працюємо, щоб її виправдовувати – зокрема, пропонуючи одні з найвигідніших умов на ринку. Значну динаміку демонструє й портфель документарних операцій – з 01.01.2023 по 01.01.2025 він зріс з 0,2 млрд грн до 1,5 млрд грн. Тож, ми активно нарощуємо й обсяги гарантій та акредитивів і загалом надаємо повний спектр послуг для широкого кола клієнтів.

Чи планує банк посилювати напрям послуг для фізосіб, зокрема – розвивати іпотеку «єОселя»? На які нові продукти можна очікувати?

Нашими драйверами є заставні кредити та іпотека. Ми розвиваємо споживче кредитування і в цьому році запустимо дистанційні кредити для фізосіб. Завдяки діджиталізації прагнемо зробити продукти зручнішими та доступнішими. Також у кінці 2024 року ми стали 11-м банком-учасником програми «єОселя» і вже видаємо кредити на житло.

Для фізосіб цього року плануємо запуск програм лояльності й кешбеку, а також комбінованих програм у співпраці з партнерами. Раніше частка портфеля юридичних осіб була більшою, але останні три роки ми активно працюємо над збільшенням частки фізичних осіб.

Як зміна облікової ставки, яку встановлює комітет з монетарної політики НБУ, наразі впливає на банківську систему? Чи відчувається зростання вартості ресурсів та як це позначається на доступності кредитів і депозитних ставках для клієнтів?

Оскільки Нацбанк докладає багато зусиль для підвищення фінансової грамотності населення, споживачі починають цікавитись обліковою ставкою і спостерігати за її зміною. Також варто віддати належне Нацбанку за більш відкриту й прозору комунікацію стосовно планів щодо зміни облікової ставки. Я цілком підтримую теперішню політику регулятора, коли ставка змінюється покроково, що дозволяє уникнути шоків для банків і клієнтів.

Зрозуміло, чим менша облікова ставка, тим для бізнесу краще. Але ми живемо в тих реаліях, коли ставка має підвищуватися, що впливає на вартість кредитів і депозитів. Саме такими діями Нацбанк намагається стримувати інфляцію.

Яку роль у процесі відновлення країни має відігравати банківський сектор і зокрема РАДАБАНК?

Ми готуємося до стратегії економічного відновлення України після війни. В нашій команді буде проєктний менеджер, який зосередиться на фінансуванні відновлення інфраструктури та підтримці МСБ, залучаючи іноземні інвестиції та експертів. Наш банк має стати надійним партнером для іноземних донорів й інвесторів, надаючи зручні фінансові інструменти. Ми також активно впроваджуємо принципи ESG, що важливо для сталого розвитку та довіри міжнародних партнерів. Це сприяє економічній стабільності й довгостроковому зростанню бізнесу. Ми з оптимізмом дивимося в майбутнє, віримо в нові досягнення та сподіваємося, що наступне інтерв’ю ми дамо вже в мирній Україні.