«РеабіЦентр»: як ініціатива єднає благодійників у створенні просторів для відновлення військових

Вже за рік перший проєкт був технічно завершений. Для пацієнтів «РеабіЦентр» відчинить двері у четвертому кварталі цього року – із встановленням сучасного обладнання в межах спільного проєкту Світового банку та МОЗ України HEAL Ukraine. Як проєкт став можливим завдяки синергії благодійників, лікарів і міжнародних партнерів, розповів автор ініціативи «РеабіЦентр» Олесь Довгий.

Що надихнуло вас започаткувати ініціативу «РеабіЦентр»? Як виникла ідея? 

З початком російської агресії у 2014-му я особисто та БФ «Можемо разом» родини Довгих почали допомагати адресно захисникам і захисницям. Під час пандемії COVID-19 розширили діяльність і запустили роботу над медичними проєктами. Цей досвід виявився надзвичайно корисним, коли розпочалася повномасштабна війна у 2022 році. Ми вже були добре підготовлені до роботи в медичному напрямі, мали сформовані команди та необхідні контакти.

Одним із перших кроків стало придбання та передача на передову пересувного шпиталю. Це хірургічний комплекс, обладнаний за стандартами НАТО вартістю близько 20 млн грн. Він створений для роботи безпосередньо на передовій і дає змогу чотирьом хірургам одночасно оперувати. Завдяки шпиталю було проведено понад дві тисячі операцій.

Масова потреба в реабілітації стала очевидною після звернень керівників батальйонів та комбатів щодо тяжкопоранених бійців. Виявилося, що проблеми з медичною допомогою існують не лише на передовій, а й у госпіталях та військових шпиталях. Поранення часто є надзвичайно складними, з політравмами, що потребують висококваліфікованої медичної допомоги. Частину таких бійців оперували в Інституті травматології та ортопедії НАМНУ.

Однак після складних операцій виникає інша потреба – у реабілітації. Одного разу, провідуючи бійця, яким опікувався, побачив, що в Інституті є професійні лікарі, які працюють 24/7, надвелика кількість пацієнтів і немає простору, де б вони могли вчасно проходити реабілітацію. Тоді я звернувся до директора Інституту Юрія Поляченка з запитанням, чи немає приміщень, де ми могли б створити сучасний центр для реабілітації захисників та захисниць. І таке приміщення площею понад 500 кв. м знайшлося!

Які виклики виникли під час реалізації першого проєкту «РеабіЦентр» в Інституті травматології та ортопедії?

Ми поставили за мету побудувати сучасний реабілітаційний простір, який відповідатиме європейським стандартам. Проте будівля і територія навколо не мали жодних ознак інклюзивності та безбарʼєрності, тому довелося багато що змінювати. Наприклад, ми облаштували спеціальні доріжки з тактильним покриттям для людей із вадами зору. Перепроєктували вбиральні, душові та інші приміщення, щоб зробити їх доступними для людей у колісних кріслах. Ще одним викликом став пошук партнерів, адже попередньо, бюджет проєкту становив 60 млн грн. Спочатку до проєкту долучилася українська інжинірингова компанія СBM Forum, що, зокрема, спеціалізується на плануванні медичних просторів. Їхня команда взялася безоплатно супроводити ремонтні роботи щодо технічного нагляду. Згодом до ініціативи долучилися БФ «Спільна справа», БФ Solidarity та інші партнери й приватні донори.

Як відбувався процес вибору обладнання для центру?

Лікарі самі обирали обладнання та розробляли специфікації. Разом ми вирішили створити простір, де можна було б проводити не лише реабілітацію, а й діагностику. Сьогодні центр має зал механотерапії, лікувальний і масажний зали, кабінети лікарів фізичної й реабілітаційної медицини та два кабінети психологів. 

Цьогоріч у День медика ми провели технічне відкриття. Можу сказати, лікарі-психологи, які вже працюють у «РеабіЦентрі», дуже задоволені умовами, бо крім роботи з пацієнтами, ми зробили багато для їхнього комфортного перебування на роботі: є ординаторська, роздягальня й кухня.

Скільки військових можуть пройти реабілітацію в «РеабіЦентрі»?

«РеабіЦентр» здатен приймати 1000 військових на рік. Незважаючи на те, що реальна потреба України вражає своїми цифрами, цей внесок є дуже вагомим у збільшення доступності реабілітації. Проблема реабілітації стане найважливішим викликом для України на десятиліття вперед. Такого масштабу політравм, ампутацій і потреб у реабілітації, на жаль, немає ніде у світі.

Чи плануєте ви відкривати нові реабілітаційні центри?

Наша ініціатива масштабуватиметься. Після офіційного відкриття «РеабіЦентру» в Інституті травматології та ортопедії ми плануємо подальше розширення. В тому числі аналізуємо різні медичні заклади в Україні, де є природний потік пацієнтів і команди фахівців із реабілітації. Ми готові інвестувати в навчання команд і модернізацію обладнання. Нашою метою є розширення можливостей для реабілітації там, де для цього вже є передумови (в першу чергу – професійні). Тому ми шукаємо партнерів і завжди готові долучитися до реалізації таких ініціатив.

БФ «Можемо разом» родини Довгих виступає адміністративно-технічною платформою для реалізації ініціативи та займається фандрейзингом і пошуком нових партнерів. Чи відчувається на третій рік повномасштабної війни зменшення інтересу потенційних донорів і партнерів в ЄС чи США до України?

Однозначно відчувається. Щоб забезпечити таку діяльність, необхідно мати команду, яка володіє англійською, має досвід у проджект-менеджменті та орієнтована на певні цінності. 

Для отримання допомоги від іноземних фондів необхідно відповідати багатьом вимогам комплаєнсу. Потрібен портфель успішно реалізованих проєктів і певна експертиза. Звісно, важливо мати напрацьовану базу контактів. У нас є українські й зарубіжні партнери, з якими реалізуємо багато проєктів, але насправді благодійність – це дуже складна й системна робота, що забирає багато часу.

Один із ключових моментів, на які я звертаю увагу як член наглядової ради, це ефективне використання кожної копійки. Ми завжди долучаємо власні кошти до донорських, і це показує нашим партнерам, що ми ставимося до видатків дуже відповідально. Завжди звітуємо до найдрібніших деталей за кожен витрачений ресурс – чи то зернина, флакон, медикамент, гривня чи долар. Для нас це надзвичайно важливо.