Ощадбанк: плануємо у 2024 році видати інвестиційних кредитів на 7-8 млрд грн більше

Вже третій рік триває повномасштабна війна, наскільки доцільно в таких умовах бізнесу робити інвестиції?

Велика війна створює значні ризики та невизначеність, що стримує інвестиційну активність. З іншого боку, ті підприємці, хто готовий йти на ризик і продовжувати розвиватися, мають таку можливість навіть під час війни. Деякі сфери, наприклад, оборонна промисловість, отримують додаткові замовлення та зростання доходів через підвищений попит. Також зріс попит на інвестиції в енергетичну інфраструктуру й альтернативні джерела енергії.

Парадокс у тому, що велика війна спровокувала для фінансового ринку неочікувані наслідки. Система одночасно переповнена ліквідністю через обмеження на виведення капіталу. З 2023 року Національний банк України розблокував залучення боргового фінансування з-за кордону. Це значно розширило перспективи українських компаній щодо отримання коштів на розвиток і підтримку бізнесу. Однак на рахунках багатьох підприємств накопичились значні суми коштів, які потребують інвестування. Тому підприємці шукають стійкі та рентабельні сектори економіки, де попит на продукцію максимально не залежить від воєнних дій, та обирають сфери бізнесу з найменшими потенційними проблемами у постачанні сировини, комплектуючих та вивезенні готової продукції.

Ще одним актуальним питанням стає самозабезпечення енергоресурсами та енергонезалежність. Якщо раніше ця тема була популярна з екологічної точки зору, декарбонізації та Стратегії 2050, то сьогодні вона стає актуальною у контексті виживання і гарантії забезпечення виробництва електричною та тепловою енергією.

Який досвід та результати має Ощадбанк з кредитування великого бізнесу під час війни?

На противагу загальному падінню ринку кредитування юридичних осіб на 1% за два роки війни (або 11,4 млрд грн), кредитний портфель корпоративного бізнесу Ощадбанку за цей період продемонстрував зростання на 21%. Особливо значний прогрес спостерігався у четвертому кварталі 2023 року, коли наш портфель зріс на понад 13%, тоді як загальний ринок разом з програмою «5-7-9» – лише на 2%.

Важливо зазначити, що без урахування державної програми «5-7-9», яка була основним драйвером кредитування в попередній період, ринок продемонстрував падіння на 84 млрд грн. Незважаючи на значне зростання залишків на рахунках юридичних та фізичних осіб (близько 874 млрд грн), ця ліквідність банками переважно не спрямовувалась на фінансування реального сектора економіки. В більшості банки розміщували її в депозитних сертифікатах Національного банку України (як короткострокове розміщення вільної ліквідності) або купували облігації внутрішньої державної позики, що реалізує Міністерство фінансів.

Падіння ВВП у 2022 році на близько 30% призвело до значних системних негативних наслідків для економіки. Військові ризики та перебої з логістичними маршрутами створили невизначеність, яка стримувала інвесторів та діючі підприємства навіть у виконанні поточних програм і розрахунків. Особливо постраждали аграрний сектор та трейдери. 2023 рік, й перший-другий квартал зокрема, стали провальними після закриття зернового коридору. Всі великі гравці припинили закуповувати збіжжя, і ніхто не планував відновлювати діяльність, поки у вересні не було розморожено використання глибоководних портів. Дунайський шлях дав можливість хоч якось пережити цей період, але падіння було суттєвим. Лише з відновленням роботи нового коридору, який забезпечують та конвоюють наші військові, експортні можливості розширилися. Не лише для аграрної продукції, а й руди та металургії. Це значно збільшило валютні надходження від експорту цієї продукції.

У результаті ми спостерігаємо зростання активності наших клієнтів. У 2023 році ми уклали рекордну кількість кредитних угод на суму 27 млрд грн. Не всі ці кошти одразу використовуються, але поступово компанії знаходять напрямки їхнього інвестування.

Скільки інвестиційних кредитів планує видати Ощадбанк у 2024 році? 

Маємо амбітні плани. Наша ключова мета – в тому числі наростити обсяги нетрадиційних кредитних продуктів. Зокрема, ми плануємо розширити співпрацю з компаніями в напрямку фінансування через лізингові інструменти. Вже маємо досвід успішної реалізації проєкту з лізингу складного обладнання для наших клієнтів. Також до кінця року плануємо запустити факторинг, що стане значним тригером для розвитку ринку фінансування.

Наша головна фінансова мета – зростати проти тренду ринку з фокусом на таких пріоритетних сферах, як оборона, енергетика, сільське господарство та харчова промисловість.

Незважаючи на те, що ринок ще не відновився, ми плануємо збільшення кредитного портфеля приблизно на 14% цього року по великим корпоративним клієнтам. Зараз наш портфель становить понад 57 млрд грн, то ми плануємо збільшити обсяги кредитування ще на як мінімум 7-8 млрд грн. 

Які галузі економіки Ощадбанк вважає найперспективнішими для такого виду фінансування, бо вони мають потенціал до зростання зараз і після перемоги?

Підтримка стратегічно важливих галузей є ключовою для нашої перемоги у війні та забезпечення необхідними ресурсами. Для Ощадбанку завжди були пріоритетними електроенергетика, нафтогазова промисловість і стратегічні галузі економіки. Ми раніше фінансували також і великі державні підприємства-виробники ВПК, зараз починаємо працювати дуже тісно з приватними. Спільно з Міністерствами оборони та стратегічної промисловості ми беремо участь у розробці програми, подібної до «5-7-9» з державними гарантіями для підтримки середнього бізнесу оборонної галузі. Це стосуватиметься, в першу чергу, приватного ВПК. 

Сфера приватного виробництва зброї дуже динамічно розвиватиметься. Ми бачимо зацікавленість іноземних компаній, які вже ведуть перемовини та вивчають наш досвід. Україна стала полігоном для тестування нових технологій в режимі реального часу. Завдяки цій можливості середні за розміром компанії зможуть рости та задовольняти потреби ЗСУ. Державні компанії та фінансування через виключно державний бюджет не здатні покрити всі потреби. Це розуміють і наші іноземні донори, які зараз зосереджені на соціальних видатках та фінансуванні витрат державного бюджету, не повʼязаних з армією.

Ще один з важливих напрямків – кредитування муніципалітетів для відновлення їхньої соціальної інфраструктури та енергетичної спроможності. Варто зазначити, що сьогодні банківське фінансування стає доступним не лише великим містам, а й навіть селищам і сільським громадам. Уряд вже затвердив порядок виділення коштів на такі потреби.

Чому Ощадбанку цікаві саме інвестиційні проєкти, адже це більше ризику й менше прибутку?

Інвестиційне кредитування має найбільший вплив на розвиток економіки. Якщо ми просто фінансуватимемо потреби в обігових коштах компаній, то розвиватимемося відповідно до прогнозів (2-4% зростання ВВП на цей рік). Це замало, щоб відчути значне пожвавлення економіки.

Саме інвестиційне кредитування має великий мультиплікаційний ефект: від 40 до 60% витрачених коштів повертається в економіку країни, зростає виробництво нових продуктів та доданої вартості, збільшується експортний потенціал, зменшується навантаження на логістику, відбувається імпортозаміщення, що позитивно впливає на торговий баланс країни та зменшує залежність від імпорту.

Найяскравіший приклад – з насінням соняшника. Введення експортного мита у 1999 році спровокувало до зростання переробних потужностей у майже 10 разів за 20 років: з 2,6 до 24 млн тонн. В агросектор було влито понад $4 млрд. І це ми говоримо про перший рівень переробки, про олійні продукти. А далі є потенціал розвитку вже поглибленої переробки, з олії можуть вироблятися безліч інших різноманітних продуктів, включаючи побутову хімію. Це екологічно чиста технологія, яка відповідає стандартам ЄС. Вона капіталоємна, але українські компанії вже розглядають такі проєкти та можуть в них інвестувати.

Які умови інвестиційного кредитування пропонує Ощадбанк для великого бізнесу? Які вимоги до позичальників? 

Усі ці вимоги ґрунтуються на загальноєвропейських стандартах і базуються на таких факторах, як фінансова спроможність, наявність запасів, ринки збуту та динаміка показників діяльності. Зрозуміло, що в умовах війни банки змушені адаптуватися до нових реалій. Після падіння в 2022 році неможливо очікувати ідеальних показників постійного зростання прибутку, виручки й інших фінансових індикаторів. Деякі ринки закрилися, динаміка відвантаження продукції також змінилася.

Враховуючи ці обставини, ми розширили допустимі межі відхилень від нормативних показників. Найголовніше для позичальника зараз – це зберегти можливість генерувати продукт та мати контракт на його реалізацію. Адже без кінцевого споживача немає сенсу виробляти продукт, який потім буде складно продати. Це особливо актуально для експортерів.

З тих, хто зосереджений на внутрішньому споживачеві, розвиваються в першу чергу галузі, які мають природно-монопольний характер або захищені державою. Це компанії, які працюють на регульованих ринках, і це товари, від яких люди не можуть відмовитися (електроенергія, газ, комунальні послуги, продукти харчування першої необхідності). Ці галузі завжди будуть затребувані, незалежно від економічної ситуації.

Які інструменти є в наявності для інвестора в банку і що саме забезпечує їх комбінація для позичальника? 

Сьогодні українським компаніям доступна, мабуть, найширша лінійка інструментів для інвестиційного кредитування за всю історію моєї понад 20-річної банківської карʼєри.

Ось деякі з них:

• Стандартне кредитування: Цей інструмент підходить для реалізації інвестиційних проєктів або поповнення обігових коштів у рамках поточної діяльності.
• Торгове фінансування: Використання гарантійних листів або акредитивів може значно здешевити придбання обладнання. Замість того, щоб авансувати всю суму, ви можете отримати відстрочку платежу, що економить до 70% витрат на відсотки.
• Фінансовий лізинг: Після внесення лише авансу за дороговартісне обладнання компанія може одразу почати його використовувати. При цьому лізинг може бути індексованим і ставка за ним буде на рівні кредитування у валюті.
• Випуск цінних паперів: Компанія може емітувати облігації, які ми можемо розмістити на ринку, виступити андерейтером або гарантованим покупцем. Цей інструмент може бути тематичним, наприклад, для зеленого або соціального проекту.
• Грантові програми від Уряду та міжнародних фінансових організацій: Залежно від призначення та галузевого спрямування програм їх можна поєднувати з інвестиційним фінансуванням на загальних умовах або, наприклад, для закупівлі спеціалізованої техніки.
• Програми ризик-шерінгу: За гарантування міжнародних фінансових установ 50-70% кредитного ризику, позичальник може отримати фінансування з відповідним зменшенням вартості заставного майна, яке потрібно для отримання кредитних коштів.
• Страхування ризиків за допомогою ЕКА: Для експортно орієнтованих підприємств додатковим механізмом спрощення доступу до банківського фінансування та захисту інвестицій є страхування Експортно-кредитною агенцією воєнних і політичних ризиків для українських та іноземних інвесторів.

Важливо зазначити, що це лише деякі з доступних інструментів. Кожен з них має свої особливості й переваги, тому важливо ретельно вивчити всі варіанти та обрати той, який найкраще відповідає вашим потребам.