ПриватБанк: Як війна змінила свідомість українського бізнесу

За час повномасштабного вторгнення РФ державний український ПриватБанк став фінансовою опорою для бізнесу та видав найбільший обсяг кредитів за програмою «5-7-9%» та за програмою державних портфельних гарантій. За даними Мінфіну, з виданих 113 млрд грн за програмою «5-7-9%» у ПриватБанка – 38,3 млрд грн. Якщо порахувати в кількості клієнтів, то більше половини підписаних договорів (27 634) – також за найбільшим державним банком. 

Що змінилося в ставленні малого і середнього бізнесу (МСБ) до банків під час війни, як банки продовжують підтримку бізнесу під час війни та які зараз запити підприємців на отримання фінансування – розповів Євген Заіграєв, член правління банку з питань МСБ. 

Як ПриватБанк зміг забезпечити такий великий обсяг кредитування малого бізнесу? 

По-перше, це візія майбутнього розвитку, яка є основою стратегії банку і за якою ПриватБанк – це банк-лідер для ритейлу та малого і середнього бізнесу. Ми є першими в обслуговуванні МСБ, і одним із головних завдань ще три роки тому стала зміна роботи в частині кредитування. Тому ми почали перебудовувати структуру банку, для того щоб краще розуміти мікро- та малий бізнес, тих самих ФОПів та невеличкі підприємства. ПриватБанк був організаційно готовий до початку війни до того, щоб розвивати програми кредитування і підтримувати бізнес у той час, коли йому було важко. 

Бути банком українських підприємців – це відповідальність. Це означає те, що ми мусимо зважати не тільки на такий фактор, як прибуток фінустанови, але й мати відповідальність перед економікою, перед суспільством за ті можливості, які виникають за умови активної роботи банку. Тому ще до війни ПриватБанк поставив за мету стати головним провайдером фінансування для великої кількості українських підприємців. 

Не менш важливим фактором під час війни стала державна підтримка. Для кредитування були значно оптимізовані програми «5-7-9%» та «державних портфельних гарантій». Це дало змогу здешевити кредити для позичальників. У період невизначеності таке фінансування зазвичай дорожчає. Державні гарантії дали банкам додаткові інструменти для зменшення ризиків. Таким чином, ми наростили кредитування минулого року на 60%, що є нетиповим для банківської сфери і тим більше під час війни.

Третій чинник – це ліквідність, проблем з якою у ПриватБанка немає. Багатьом банкам було важко ухвалювати рішення з кредитування, брати на себе додаткові ризики в країні, де ведуться бойові дії. У деяких фінустановах були складнощі з ліквідністю або з вартістю грошей, які вони залучають і можуть спрямовувати на кредитування. Під час війни ПриватБанк має тільки приріст коштів у вигляді депозитів та залишків на рахунках. І це стало головним джерелом нарощення кредитування бізнесу.

Які сегменти МСБ зараз найбільше кредитує ПриватБанк? 

По-перше, ми профінансували 35% усієї посівної кампанії 2022 року. Першим сегментом для кредитування після початку війни стали аграрії, які потребували кошти на весняну посівну кампанію. Ми розглядали запити фермерів із землею від 20 га і до 10 000 га. З перших днів вторгнення ми працювали вечорами, ночами та на вихідних, були постійно на звʼязку з урядом, Фондом розвитку підприємництва, щоб уже 17 березня 2022 року запустити кредитування за абсолютно новою для нас програмою. ПриватБанк піднявся одразу на 4–5 сходинок і зараз є третім банком в Україні, який фінансує агробізнес. Доля агрокредитів зараз майже 48%, і ми триматимемо цей фокус, бо розуміємо, що таке кредитування є зараз важливим. Ми також розвиваємо кредитування підприємців напрямку food value chain. Це цілий комплекс галузей, повʼязаних із вирощуванням, виробництвом їжі, переробкою сировини, упаковкою, доставкою, логістикою та транспортуванням.

Інші напрямки – це FMCG, медицина (виробництво і медичний ритейл). Наприклад, був великий запит на кредити від аптек. Важливі для ПриватБанка напрямки кредитування – це паливний комплекс та логістика. Без пального аграрії не можуть ні посіяти, ні зібрати. Розглядаємо і фінансуємо проєкти, повʼязані з оновленням або придбанням нових транспортних засобів і навіть залізничних вагонів. Під час війни ПриватБанк став лідером цього сегменту, витіснивши деякі фінустанови й лізингові компанії. Також для країни важливе відновлення, і тому є кредитування дорожньої та будівельної техніки, сільгосптехніки та обладнання. Для якісного стрибка економіки Україні потрібне фінансування модернізації виробництва та обладнання, і ми прогнозуємо, що такі потреби можуть зрости в рази. 

Як змінився портрет підприємця, який хоче отримати кредит під час війни? 

Війна змінила всіх. Ми спостерігаємо і зростання довіри до фінансового сектору, і зміну культури відповідального ставлення до повернення кредитів.   

Ми бачимо таку зміну поведінки – наші позичальники стали більш відповідальними. Україна пережила кілька фінансових криз, і тоді банки могли мати до 50% неповернень. За ці майже півтора роки війни частка непрацюючих кредитів (NPL) серед малого та середнього бізнесу зараз складає близько 5%. Левову частку зростання ми бачимо за кредитами, які були видані до війни на територіях, які поки що окуповані або де йдуть активні бойові дії. А на інших територіях, навіть попри війну, якість кредитних портфелів МСБ така сама, як раніше, на рівні 1–1,5% проблемності. Це є феноменом сьогоднішньої України, і цьому дивуються наші іноземні партнери, такі як ЄБРР, IFC, Європейський інвестиційний банк, DFC, з якими ми ведемо діалог про розширення їхніх міжнародних програм підтримки на український бізнес через ПриватБанк. Це все є частиною спільної перемоги і зміною свідомості українців в бік європейського бачення.

Також бізнес чітко доносить банку, що треба краще розуміти його потреби, та хоче отримати такі суми кредитів, що дадуть можливість робити якісні зміни. Якщо до війни, в 2021 році, для сегменту мікро- і малого бізнесу середня сума кредиту була 400 000 грн, то минулого року для типового клієнта сума зросла до 1,4–1,6 млн грн, а для агроклієнтів – до 2,6 млн грн. 

Як ви змінювали процеси, щоб пришвидшити видачу кредитів для МСБ?

Ми змінювали процеси, щоб давати клієнту те, що йому потрібно, а не лише те, що ми можемо: будували нові ризик-моделі, робили пілотні проєкти, відкалібрували системи прийняття рішень, що дало можливість давати більше клієнту при тому самому рівні ризику. ПриватБанк активно працює над тим, щоб якомога більше позичальників мали можливість отримувати кредити в автоматичному режимі. Ручний режим розгляду може тривати кілька тижнів залежно від суми кредиту, а ми хочемо, щоб клієнт міг отримувати рішення про надання чи ненадання кредиту вже за 10–20 хвилин. Ідеальна картина, коли ви можете зайти до «Приват24 для бізнесу» у себе в телефоні, верифікуватись як клієнт, подати заявку, наприклад на кредит 1 млн грн для обігових потреб, якщо ви швидко отримуєте від банку «так», то автоматично формується кредитний договір, і після підписання електронним цифровим підписом ПриватБанка гроші попадають на рахунок. Для більш стандартизованих продуктів ми вже в деяких випадках досягли такої швидкості.

Як змінилися під час війни вимоги до видачі кредитів? 

Звичайно, для нас важливо оцінити проєкт, і ми можемо видавати гроші тільки там, де ми впевнені, що кредит буде повернений. Аналізуємо і самого позичальника: від особистих транзакцій, історії ведення транзакцій бізнесу, географії, виду діяльності, наявності основних засобів, навіть платежів мобільним операторам. Коли відновили повністю кредитування, ми не погіршували умови, жодні фінансові коефіцієнти чи вимоги не робилися більш жорсткими. Стали залучати державні портфельні гарантії. Це важливо для тих бізнесів, які були зруйновані, їх треба відновлювати, або які розташовані на деокупованих територіях чи в зонах військових дій. Там, звісно, більший економічний ризик, на жаль, висока вірогідність пошкоджень. Я особисто проїхав цими територіями, такими великими містами, як Чернігів, Харків, Запоріжжя, і для повернення до нормального життя там дійсно потрібно продовжувати підтримувати підприємців. 

Як ПриватБанк вирішує питання щодо реструктуризації кредитів з тими підприємцями, які хочуть сплачувати, але не можуть? 

Усі клієнти ПриватБанка, які цього потребували, отримали пропозиції з реструктуризації. На початку війни ми затвердили кредитні канікули на три місяці, бо ніхто не розумів, що далі буде відбуватися. Потім влітку 2022 року розробили декілька програм реструктуризації кредитів, розподілили їх за типами проблем, від легких до серйозних, і кожному клієнту запропонували власний графік погашення. Ті 5% непрацюючого портфелю показують, що на окупованих територіях більша частина бізнесів фізично не може виконувати зобовʼязання, тому ми чекаємо на перемогу. Коли завершиться війна або будуть деокуповані території, ми вийдемо на звʼязок із цими позичальниками і обговоримо варіанти подальшого розвитку відносин із банком. Я думаю, що ми розробимо спеціальні програми, в тому числі з державною підтримкою, спрямовані на допомогу таким клієнтам для їхнього відновлення. 

Що буде з бізнесами в Херсонській області після вибуху дамби? 

За даними наших аналітиків, у цілому кількість постраждалих підприємців зараз не дуже висока, тому що після деокупації цих територій, на жаль, життя повною мірою туди не встигло повернутися, і частка таких бізнесів менше 1% в масштабах України. Саме тому кожен кейс важливий, це дуже боляче й серйозно. Ми бачимо найбільший вплив на аграрний сектор. Команда ПриватБанка аналізувала Правобережжя Херсонської області, Миколаївщину, хоча, зрозуміло, що, можливо, частина Дніпропетровської області також постраждає через середньострокові ефекти посухи і нестачу води для зрошування. Ми не можемо оцінити наслідки катастрофи на окупованих територіях. З усіх наших позичальників на цих територіях дві третини – це аграрний сектор. Зрозуміло, що в ПриватБанка для них за першою потреби також буде програма реструктуризації, щоб вони мали можливість продовжити працювати доти, доки зможуть повернути кредит. 

Чи розглядали ви можливість кредитування українців, які виїхали закордон і думають про відкриття бізнесу в Європі, можливо, купівлі франшизи? 

Ми відкриті для будь-яких проєктів, але сфокусовані на підприємцях в Україні: це невеличкі виробництва, сфера послуг, кавʼярні, ресторанчики, готелі, і не завжди вони зорієнтовані саме на експорт. Ми зараз вивчаємо потреби українців за кордоном і розглядаємо їх через призму потреб як приватних, так і бізнес-клієнтів. Сьогодні світ близький через диджитальність. Якщо ми використовуємо цифрові технології в Україні, наприклад додаток ПриватКамеру, якою ти можеш знімати відео свого бізнесу чи заставного майна, ставити геолокаційну мітку, підписувати електронним підписом документи й отримувати кредит, то чому ми не можемо багато з цих цифрових технологій використовувати для роботи з нашими клієнтами за кордоном? Ми бачимо, скільки й де українці знаходяться за активністю транзакцій. Але поки що вивчаємо це питання. Бо просто прийняти рішення про відкриття відділення ПриватБанка мало, треба розуміти для чого і для кого.