Заступник голови правління ПУМБ Сергій Магдич ділиться, як банк став партнером для половини найбільших українських компаній, наростив корпоративний кредитний портфель на 43% під час великої війни, збільшивши фінансування бізнесу на 15 млрд грн
ПУМБ уже працює із 50 зі 100 найбільших компаній України. Які ваші ключові принципи співпраці з великим бізнесом?
Перш за все важливо глибоко розуміти стратегію розвитку кожного клієнта. Ми сповідуємо підхід win-win, оскільки в партнерських відносинах із великими корпораціями важлива взаємна вигода.
Ми будуємо відносини на принципах чесності та прозорості, адже для успішної співпраці потрібна довіра.
Компанії відкривають нам свою комерційну інформацію, діляться стратегічними напрямками, бізнес-моделями, конкурентними перевагами. Ми цінуємо це.
Партнери обирають нас, тому що команда корпоративного бізнесу ПУМБ глибоко розуміє їхні бізнес-моделі й потреби та має глибоку експертизу у різних галузях економіки. Для ПУМБ також важливо забезпечити сталий розвиток та синхронізувати кредитну політику банку з бізнес-моделями наших клієнтів. Ми будуємо партнерство на довготривалу перспективу, саме тому в нас є клієнти, з якими ми співпрацюємо 10, 15, а іноді й понад 20 років.
Із якими запитами та потребами нині до вас приходять компанії?
Великі та середні корпоративні клієнти очікують на якісне обслуговування, ефективний щоденний банкінг та професійний сервіс з боку персонального менеджера. Для великих бізнесів важлива галузева спеціалізація, тож у нас є команди, що мають глибоку експертизу в агросекторі, ритейлі, дистрибуції, переробці АПК, енергетиці, металургії, машинобудуванні тощо.
Щодо потреб, то бізнесу сьогодні вкрай необхідне фінансування. Особливо це стосується агросектору, який суттєво постраждав через блокування зернового коридору та зупинку портів у 2022–2023 роках. Інші ключові сектори, що потребують фінансування, – переробка АПК та логістика.
Енергетика також залишається в центрі уваги: приватні та державні компанії потребують інвестицій у відновлення та розвиток децентралізованої генерації. Ми готові фінансувати проєкти, пов’язані з газотурбінними генераторами, сонячними панелями та акумуляторними системами для накопичення та видачі електроенергії в мережу. Також пріоритетними є торгівля, ритейл та сектор оборонних технологій (defense tech).
Яка стратегія ПУМБ щодо підтримки енергетичної незалежності бізнесів?
ПУМБ разом із 16 іншими українськими банками підписав ініційований НБУ меморандум щодо банківського кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури країни, зокрема закупівлі газових і сонячних станцій, обладнання для накопичення енергії.
Перші проєкти вже профінансовані, поки що вони стосуються невеликих обсягів генерації – від 2 МВт до 5 МВт. Проєкти, які передбачають більшу потужність, потребують більше часу та ресурсів. Але вони вже є на розгляді та погодженні, і ми плануємо їх реалізацію протягом цього року та на початку наступного.
Для експортерів банк готовий надавати фінансування в іноземній валюті на придбання такого обладнання, за умови наявності механізмів хеджування валютного ризику або компенсації його за рахунок валютних надходжень.
Сергій Магдич, заступник голови правління ПУМБ. Фото: пресслужба ПУМБ
Як ПУМБ підтримує аграрні компанії в умовах війни?
Агросектор залишається стратегічно важливим напрямом для нашого банку протягом останніх 10 років. З початку повномасштабної війни ПУМБ зміг суттєво покращити позиції в цій галузі, піднявшись із п’ятого місця до третього серед банків, що фінансують агро.
Наш портфель, що охоплює великі, середні та малі компанії, зріс до майже 12 млрд грн, фактично подвоївшись за неповні три роки. У 2022 році маржинальність агросектору суттєво знизилася, деякі банки припинили його підтримку. Але ми завжди вірили і продовжуємо вірити в українське агро.
Перспективи агропереробки та фінансування таких проєктів є для нас стратегічним пріоритетом, оскільки вони дають змогу створювати кінцеві продукти з більшою доданою вартістю та розширювати експорт до європейських країн. Ми прагнемо, щоб більше продукції перероблялося всередині та щоб Україна не була експортером тільки сировини.
Ми також бачимо пожвавлення зацікавленості до переробки кукурудзи в біоетанол та біометан – кінцеві продукти, які мають попит в інших галузях. Готові фінансувати такі проєкти. Хоча вони поки що не мають масового характеру, кілька великих і середніх компаній уже почали їх реалізацію або планують це зробити в найближчі роки.
Як український бізнес готується до вступу в ЄС? Які запити у зв’язку з цим є до банку?
Під час війни багато наших клієнтів почали перебудовувати бізнес-моделі, орієнтуючись на вихід на європейський ринок. Компанії вірять у вступ України до ЄС і вже інвестують в євроінтеграцію. Так, «Біосфера» придбала відому австрійську компанію Alufix, що дало їй змогу стати не просто дистрибʼютором української продукції в Європі, а повноцінним європейським виробником. Великі гравці на кшталт «Нової пошти» та «Аврори» активно виходять на європейські ринки. За нашими оцінками, кожна пʼята велика українська компанія має плани виходу на європейський ринок або вже активно реалізує ці стратегії.
Як банк ми отримуємо запити від клієнтів щодо підтримки їхніх експансій в Європу. Хоча ми не можемо напряму фінансувати купівлю бізнесу в ЄС через обмеження від НБУ та регуляції, але можемо допомогти з фінансуванням обігового капіталу в Україні.
Це дає змогу компаніям зміцнити свої позиції та збільшити обсяги продажів через філії або дочірні підприємства в країнах ЄС.
На вашу думку, які сьогодні є виклики для банківського сектора, українських компаній та економіки в цілому?
Основним макроекономічним викликом є фактор можливої зміни зовнішньої економічної конʼюнктури через ризик зміни зовнішньої допомоги, що впливає на інфляцію та облікову ставку. Ми спостерігаємо зростання витрат, зокрема на індексацію заробітних плат, і водночас маємо забезпечувати утримання та залучення найкращих талантів.
Ще один суттєвий виклик – забезпечення прибутковості на фоні змін податкової політики. Зростання податків, наприклад податку на прибуток для банків, впливає на нашу бізнес-модель, змушуючи коригувати плани та стратегії розвитку.
Ще одним великим ризиком є кібербезпека. У сучасних умовах повномасштабної війни банки стають мішенню кібератак. Ми повинні захищати наші системи від втручання та забезпечувати стабільність роботи наших платформ.
Не менш важливими є постійні зміни вимог щодо фінансового моніторингу та політик боротьби з відмиванням грошей (AML). Це потребує збільшення контролів та інвестицій в автоматизацію процесів, щоб відповідати вимогам регулятора і мінімізувати ризики.
Які основні можливості бачить банк для себе та своїх клієнтів на найближчі роки?
Шок повномасштабної війни змусив кожен бізнес – великий, середній, малий – обрати свою стратегію: зберігати, скорочувати чи розвиватися. Банки не були винятком. ПУМБ обрав шлях розвитку.
Ми швидко визначили, що підтримка клієнтів – наш пріоритет. Уже через два місяці після початку війни почали активно фінансувати наших існуючих клієнтів, а з другої половини 2022-го – нових клієнтів. За час повномасштабної війни наш кредитний портфель для бізнесу зріс на 43%, або 15 млрд грн.
ПУМБ продовжує інвестувати в розвиток IT-команд для покращення сервісів і диджиталізації наших продуктів, тільки за три роки війни наші інвестиції у Digital команду і цифрові сервіси становили 2,1 млрд грн. Мета – щоб клієнти корпоративного бізнесу, а особливо МСБ, могли отримувати всі основні банківські послуги онлайн, без необхідності відвідувати відділення.
Невдовзі на ринку з’являться нові технологічні рішення, які нададуть банкам ще більше можливостей. Наприклад, ми очікуємо запуск миттєвих платежів від НБУ, що суттєво покращить якість банківських послуг. Також запуск нового протоколу обміну даними між банками через відкриті API відкриє додаткові можливості для банків у покращенні фінансових послуг і процесів передачі даних.
Окремо ПУМБ бачить великий потенціал у платіжному бізнесі. Онлайн-розрахунки, платіжні термінали та нові технологічні рішення, такі як Tap to Phone, набувають все більшої популярності. Ми активно інвестуємо в цей напрямок, оскільки вважаємо, що ринок платежів буде зростати, незважаючи на виклики війни.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.
