Руслан Шостак
Категория
BrandVoice
Дата

Автомобілі, що воюють. Куди радять донатити військовослужбовці та відомі підприємці, щоб допомогти фронту

4 хв читання

Фото: пресслужба Благодійного Фонду Руслана Шостака

Війна навчила нас не опускати руки, підтримувати рідних та незнайомих, ділитися одягом, продуктами, грошима та попри все везти допомогу бійцям на передову. Небайдужі люди об’єдналися в благодійні організації та волонтерські групи. Один із таких проєктів – ГЕРОЙCAR Благодійного фонду Руслана Шостака. 

Руслан Шостак, засновник і співвласник торгових мереж EVA і VARUS

Руслан Шостак

Руслан Шостак, засновник і співвласник торгових мереж EVA і VARUS

ГЕРОЙCAR – єдина національна платформа постачання транспорту для ЗСУ. Це система, яка забезпечує весь процес доставлення авто: від збору заявок, верифікації у військовій частині до обслуговування машин. Ми привозимо з Європи, США та Кореї саме той транспорт, який довів ефективність на передовій – пікапи Ford та Ssang Yong. 

З початку війни закупили 270 машин на суму 100 млн грн, але для фронту цього мало. Потрібна ціла армія авто, здатна вирішувати бойові завдання. Ми отримали заявку від сухопутних військ на 1000 машин для передової, які потрібні терміново. Ціль проєкту «Лютий рик» – забезпечити ЗСУ 1000 пікапами Ford F250, Ford F350 та Ssang Yong Actyon Sport. 

Чому «Лютий рик»? Тому що саме рик зараз живе всередині кожного з нас. Звірячий рик злості, люті, втоми, страху. Ми всі хочемо, щоб цей рик став переможним. Випустімо його назовні й перетворимо на реальну користь: дамо армії машини, які так потрібні. Нехай наш рик зрівняється зі звуком заведених двигунів 1000 пікапів, що вирушають на війну. Дякуємо амбасадорам, які вже приєдналися до проєкту. Далі справа за усвідомленістю українських громадян і бізнесу. 

Чому «Лютий рик»? Тому що саме рик зараз живе всередині кожного з нас. Звірячий рик злості, люті, втоми, страху. Ми всі хочемо, щоб цей рик став переможним. Випустімо його назовні й перетворимо на реальну користь: дамо армії машини, які так потрібні. Нехай наш рик зрівняється зі звуком заведених двигунів 1000 пікапів, що вирушають на війну. Дякуємо амбасадорам, які вже приєдналися до проєкту. Далі справа за усвідомленістю українських громадян і бізнесу.

Масі Найєм, правозахисник, засновник юридичної компанії «Міллер», військовослужбовець

Масі Найєм

Масі Найєм, правозахисник, засновник юридичної компанії «Міллер», військовослужбовець

Авто на передовій – це мобільність. На жаль, вони часто ламаються прямо на дорозі. Річ у тім, що друзі й родичі військових часто купують авто за власні гроші по $5000–7000. За таку ціну маємо транспорт у поганому стані, на ремонт якого треба витрачати додаткові гроші й час. Зараз у ЗСУ 60–70% таких машин. Автівок катастрофічно не вистачає. 

Що крім якісного транспорту потрібно для нашої перемоги? По-перше, згуртуватися. По-друге, військовим треба давати достатньо часу на відновлення. Якщо ми не поставимо у пріоритет їхнє здоровʼя, програємо. По-третє, слід розмежовувати ненависть до росіян і незадоволеність процесами в Україні.

Народ зараз втомився, але варто пам’ятати: якщо програємо війну, бізнес не працюватиме, а суспільство не буде щасливим, бо настане беззаконня. Тож роль бізнесу та суспільства зараз – захистити самих себе донатами на армію. Не треба називати це допомогою військовим і сепаратизуватися від них. Це допомога собі.

Юлія Паєвська, Тайра, військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка

Юлія Паєвська

Юлія Паєвська, Тайра, військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка

Історичний досвід показує: завжди перемагає наймобільніша армія, яка може оперативно змінити локацію та евакуювати поранених. Фронтова автівка – розхідний матеріал, який дуже швидко виходить з ладу через обстріли та відсутність догляду. Тому донатити на транспорт – означає донатити на дійсно важливі потреби фронту. 

Я не вважаю, що українці «втомилися» від війни. Наратив «втома» з’явився з подачі ворога. Найімовірніше, наше суспільство перебуває у стані бойового стресу – навіть ті, хто не був на фронті. Маємо не втому, а «тилове» виснаження. Але слід пам’ятати: бойові дії виграє військо, а війну – народ. Успіх на фронті – це споряджена армія, яка без тилу не може існувати. Багато бізнесів донатять і будують лікарні не для піару, а щоб відчути причетність до перемоги. І кожна копійка важлива: і гривня від бабці з мізерною пенсією, і великі суми від відомих підприємців.

Тарас Кицмей, співзасновник SoftServe, науковець, економіст і громадський діяч

Тарас Кицмей

Тарас Кицмей, співзасновник SoftServe, науковець, економіст і громадський діяч

Транспорт для ЗСУ – це завжди можливість врятувати життя, а життя кожного українського захисника – найцінніше, що в нас є. Ми у SoftServe другий рік поспіль постачаємо «швидкі» на фронт.

Для майбутньої перемоги головними, на мою думку, є три фактори. По-перше, це сильна економіка України, в якій ІТ продовжує бути однією з ключових експортних індустрій. По-друге, планування майбутнього. Війна не має зупинити розвиток нашої країни та суспільства. Варто продовжувати реформувати ключові інституції, посилювати цифровізацію, створювати фундамент для майбутніх інвестицій та відновлення.

І третій фактор перемоги – залученість усіх без винятку українців. Кожна людина, яка купує вітчизняне, донатить, заробляє та витрачає гроші в Україні, допомагає наблизити перемогу. 

Андрій Длігач, підприємець, професор економіки, голова Advanter Group, співзасновник Центру економічного відновлення, голова ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України

Андрій Длігач

Андрій Длігач, підприємець, професор економіки, голова Advanter Group, співзасновник Центру економічного відновлення, голова ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України

Що необхідно для нашої перемоги? По-перше, сучасна техніка й транспорт. По-друге, прискорення розвалу РФ – це посилення торгових і фінансових санкцій, персональні санкції для десятків тисяч чиновників і бізнесменів. По-третє, єднання українського суспільства і відкритість влади до громадян. Проєкт «Лютий рик» – це не про злість і втому, а про впевненість і енергію. Ми маємо довести цю майже десятирічну війну до абсолютної перемоги України, тому треба підтримувати у собі відповідний рівень енергії.

Бізнесу зараз треба концентруватися на нових проєктах, створенні робочих місць, розширенні експорту. Що стосується суспільства: ми 32 роки «ходили по пустелі» й так і не знищили «совдепію». Зараз ми відповідальні перед дітьми та світом – він намагається зрозуміти, чи можемо ми протистояти озброєному ядерними зарядами нелюдству. Доводимо, що можемо. Біда, що швидкої перемоги не буде. Але відпочиньте і продовжуємо працювати та донатити туди, де допомога потрібна найбільше.

Тарас Березовець, Tarantino, офіцер першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна Сухопутних військ, капітан ЗСУ

Тарас Березовець

Тарас Березовець, Tarantino, офіцер першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна Сухопутних військ, капітан ЗСУ

Без транспорту вести війну неможливо. Ліки, вода, продукти, евакуація, робота снайперів, мінометних груп, аеророзвідки забезпечується автівками. Вони ламаються, підриваються, загоряються. Часто військові купують їх за власні гроші, але бізнес, суспільство і лідери громадської думки також сильно допомагають. Для перемоги нам потрібні мобільність, інноваційність (зокрема, в аеророзвідці й радіоперехопленні) та мотивація.

Про втому від війни: якщо людина відчуває слабкість, її важко мотивувати. Сильні не потребують мотивації, вони заряджають інших. Війна триватиме довго, тож будьте терплячими й донатьте на ЗСУ. Тим, кому довіряєте, хто звітує про використані кошти. Тим, хто чесно воює, соромно просити. Тому ми маємо робити цю роботу за них і допомагати через різні проєкти, як-от ГЕРОЙCAR.

Вы нашли ошибку или неточность?

Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.