Під час повномасштабної війни український агробізнес стикається з надзвичайно складними випробуваннями. Щоб вистояти в несприятливих для бізнесу умовах і не працювати собі у збиток, компаніям доводиться йти на нестандартні кроки. Рафаель Гороян, власник компанії Prometey, розповідає, завдяки чому йому вдається зберегти бізнес попри збитковість всього напряму агротрейдингу в Україні.
Чи можна назвати минулий сезон найважчим в історії українського агросектору часів незалежної України? Які головні виклики поставали перед компаніями?
Складніше було в 1990-х, коли в країні почав розвиватися аграрний сектор – відсутність інвестицій, інфраструктури, не було транснаціональних компаній, які могли б поділитися досвідом. Якщо ж оцінювати період з 2000-х років – так, минулий сезон був одним із найскладніших. Але ми розвиваємось, і сьогодні наш потенціал у логістиці, інфраструктурі дає змогу легше переносити складні часи. Війна руйнує агробізнес, і одним з викликів, з якими ми стикнулись, – закриття зернового коридору. Який вихід? Тепер судам треба йти вздовж узбережжя, але це впливає на збільшення логістичних витрат
Сьогодні ми працюємо без кредитного фінансування від зовнішніх банків – український бізнес у зоні високого ризику. Страхові компанії страхують товари тільки тоді, коли вони знаходяться на судні, це субсидується державою. Тому наступним етапом підтримки торгівлі є те, коли страховики почнуть страхувати товари й «у портах». Це стане важливим кроком для поновлення торговельного фінансування. Тоді зовнішні банки почнуть кредитувати товари «в портах», і це полегшить становище експортерів.
Чи є в поточних умовах ризик банкрутств агротрейдерів в Україні? Які компанії здатні вистояти?
Зараз відбувається потужне падіння прибутковості. До війни, коли трейдинг отримував дохід у $2–5 з тонни, виживали тільки транснаціональні компанії. Сьогодні через війну іноземних трейдерів на нашому ринку майже немає, працюють лише українські оператори, а серед них виживуть ті, які інвестували в інфраструктуру та мають додатковий прибуток від експорту.
Prometey здатна вистояти, бо наша система бізнесу налаштована так, що кожна ланка бізнесу приносить дохід.
Із земельного банку в 20 000 га ми отримуємо товар для наших елеваторів. На сьогодні з 33 елеваторів залишилось 26, що функціонують, решта на тимчасово окупованій території, а деякі знищені ворожими ракетами. Наші клієнти, які поставляють нам товар на елеватори, мають змогу одразу на місці закупити не тільки мінеральні добрива, ЗЗР та посівний матеріал на сезон, а й навіть придбати сільськогосподарську техніку.
Завдяки наявності потужного автопарку в 74 машини та 54 залізничні вагони послуги логістики також приносять прибуток компанії.
Значним досягненням для нас минулого року стало створення міцного торговельного фундаменту на ринку Єгипту. Наша позиція на локальному ринку зерна вже дозволяє впливати на формування цін. Кожного дня наші трейдери продають ліквідні культури для цього ринку – пшеницю, кукурудзу, сою. Ми стали невідʼємною ланкою між українським фермером та єгипетським виробником комбікормової продукції та борошна, створивши вигідні умови для обох сторін.
Для того щоб хеджувати ризики за ціною, нам вдалося організувати зустрічний експорт. З Єгипту експортуємо цитрусові, сухі овочі та технічну сіль. Цей обсяг становить поки що 10% від того, що імпортуємо в Єгипет, але це лише початок.
Навіть якщо зернотрейд в Україні вийде в нуль, взаємодія усіх ланок такої системи бізнесу дозволяє нам залишати кошти всередині компанії та досягати гідного рівня прибутку.
Якщо ж якась компанія працює лише в напрямі трейдингу зерна, то в умовах війни вона, на мою думку, на жаль, приречена на банкрутство.
Як можна оцінити бізнес-клімат в Україні? Чи відчувають експортери підтримку від держави чи, навпаки, зазнають тиску?
Так само, як усі сфокусувалися на допомозі військовим, зараз треба допомагати й бізнесу. Адже це єдине джерело доходів для держави. Повірте, будь-який успішний підприємець зможе у будь-якій іншій країні буквально за два-три роки побудувати новий бізнес і стати тим, ким був в Україні. Однак тут залишаються ті, хто вірить у свої сили та має патріотичні настрої.
Допомога бізнесу, захист його інтересів на всіх рівнях, на мій погляд, мають стати одним із ключових напрямів роботи органів державної влади.
Також хотів би нагадати про проблеми з відшкодуванням ПДВ, через які за два роки у нас заблоковано близько 227 млн грн, ці кошти поки що в «замороженому стані» з незрозумілих для мене причин. Станом на сьогодні податкова служба відмовляється від офіційного контакту з компанією та вводить підприємство в стан «ризикового», що впливає не лише на роботу компанії, а й на діяльність наших постачальників. А вони є пріоритетом в підтримці малих та середніх фермерських господарств по всій країні, що не мають можливості самостійно здійснювати експорт. Однак через блокування відшкодування ПДВ ми не зможемо оплачувати товар цій категорії господарств, що, на мою думку, потягне за собою серйозний економічний удар по сфері сільськогосподарського виробництва.
Та попри це, ми продовжуємо працювати відкрито, прозоро та чесно, не порушуючи умови з вчасної виплати заробітної плати всім співробітникам, а це 1200 людей. Знаходимо кошти для наших військових: станом на сьогодні вже допомогли на загальну суму понад 10 млн грн. І не збираємось зупинятися.
Повернемося до вашого єгипетського бізнесу. Що спонукало вас розвивати цей напрям?
Про бізнес у Єгипті я думав ще до повномасштабної війни. Але вона надала прискорення, бо треба було рятувати компанію. Єгипет – цікавий, своєрідний та складний ринок, де ще жодна компанія з України не змогла побудувати бізнес. Нам вдалося знайти підхід до місцевих виробників та розробити план співпраці.
На сьогодні в Єгипті проживає 120 млн людей, які споживають 25 млн т зернових на рік. Наразі наш потенціал 50 000–100 000 т продукції на місяць. Однак вести бізнес у цій країні заважають росіяни, здебільшого в сегменті пшениці, соняшнику та соняшникової олії. У них дешева нафта та логістика, тому вони відвантажують товар на 5–7% дешевше, ніж ми. Але, я думаю, українцям вдасться з ними конкурувати завдяки професіоналізму та комерційному хисту наших трейдерів.
Які канали ви зараз використовуєте для експорту – лише море чи також залізницю, автоперевезення?
Після того як ми втратили через простій на кордоні багато грошей, ми відмовилися від автотранспорту і залізниці, але надати логістичні послуги такими видами перевезення можемо.
Коли на Босфорі у нас застряг великий корабель, наші втрати сягнули близько $8 млн лише на одній угоді. Проте альтернативи немає. Після того як страховка держави підтримала морський експорт, ми з великої води вже майже не дивимось у бік Ізмаїла та Рені.
Ви казали про збереження прибуткової діяльності, про які фінансові показники йдеться?
У нас EBITDA системно становила $30–40 млн, а ситуативно – до $45 млн, а на тлі проблем агросектору маємо вийти на $15–20 млн. Хоча маю надію на збільшення цього показника за рахунок зворотного експорту з Єгипту. На ринку в нас непогана позиція для зростання.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
