Що потрібно робити, аби створити якісне й успішне медіа в умовах повномасштабної війни? Яка сила та підступність Telegram як майданчика для споживання й обміну інформацією? У чому сенс і філософія розвитку власного Telegram-каналу? На ці теми Forbes BrandVoice поговорив з журналістом з понад 15-річним досвідом, продюсером, ведучим шоу «Сніданок з 1+1» і «Твій вечір» Єгором Гордєєвим
Сенс не у грошах. Проблеми сучасних медіамайданчиків України
Які ключові проблеми сьогодні виникають в українців на шляху до якісної та правдивої інформації?
Свого часу я проводив антифейк-лекції для підлітків. Під час розмови ми сформулювали аксіому: проблема не у майданчику, а у глядачах або читачах. Прийоми, що використовуються у медіа, вічні: клікабельні чи оманливі заголовки, непрофесійна соціологія, неперевірені джерела, що створюють ілюзію об’єктивності, принцип «5С» і на телебаченні, і у пресі, і у мережі. Змінилися лише майданчики й швидкість проникнення неправдивих даних у наші голови. Тож треба навчитися правильно працювати з собою при споживанні інформації. З найпростішого – варто перевіряти фотофейки прямо у пошуковому рядку Google. Варто зачитувати сумнівні або надто інтригуючі заголовки вголос – тоді вони сприймаються об’єктивніше і скептичніше.
Яким український ринок медіапродуктів був до початку повномасштабної війни?
Можу схарактеризувати його за показниками «Сніданку» та проєкту «Твій день» на 1+1. Лише за кілька місяців до початку великої війни ці телепроєкти змогли вийти на відчутну маржинальність і тільки-но почали виправдовувати фінансові очікування. Ми навчилися заробляти гроші великими проєктами на великому каналі, занурюючись у гострі теми так глибоко, що наближалися за стандартами до стилю роботи американських колег на каналі ABC. До цих показників ми йшли з 2014-го і щойно вийшли на оптимістичні рейки, як почалося повномасштабне вторгнення.
Єгор Гордєєв, журналіст з понад 15-річним досвідом
Що змінилося зараз, яким медіаринок постає у 2024-му?
Сьогодні розповідати людям історії можна на різних майданчиках. І шлях до цього відкритий не лише для великих грошовитих інвесторів, а для будь-кого натхненного, зацікавленого та серйозно налаштованого. Потрібні професіоналізм, етика і ціль. У США, приміром, сторітелінг вибудовується на основі математики й творчості, і це неймовірно ефективна річ. Так само ми прагнули робити й у «Сніданку з 1+1» і у «Твоєму дні». Але у США достатньо ресурсів, щоб наповнити, скажімо, The Morning Show потужним терапевтичним ефектом і досконало пропрацювати соціальні наративи.
В Україні не було і немає таких ресурсів, щоб робити проєкти за розмахом, як у Штатах, і підштовхувати суспільство до розв’язування старих вузлів. Однак ми все ж можемо створювати якісні речі. Просто це будуть не телесеріали, а продукти на медіамайданчиках.
Що найголовніше в екосистемі під назвою «медіа»: як зробити медіапроєкт успішним?
Виключимо продуману фінансову модель. Що потрібно, крім грошей? Успішна медійна історія – це два ключових інгредієнти: «Людині потрібна людина» і «Людині потрібна історія». Фактично це якісний сторітелінг. Ця формула працювала до повномасштабної війни, зараз же її фактично немає. Зʼявилися певні симулякри, спотворені наративи, натяки, але це не повноцінні діалоги людей з людьми.
Найважливіше пам’ятати, що медіа будь-якого формату та масштабу – це передусім діалог. Проте це правило працює лише у здоровому соціумі. Ми ж зараз перебуваємо не у тому соціальному, політичному і воєнному стані, щоб казати про соціальне здоров’я.
У важкі часи діалогу у медіа немає, бо першочергово треба перелаштувати фінансову модель, комунікації, інфраструктуру видання чи телеканалу. У цих умовах бездоганне виконання медіаресурсами своїх головних функцій відходить на задній план.
Які перспективи має український медіаринок у післявоєнний період?
Це залежить від того, як і коли закінчиться війна, хто житиме в Україні й споживатиме інформацію, який контент буде потрібним, чи залишаться контентмейкери, які зрозуміють і вдовольнять інфопотреби. Фінанси тут грають не першу роль. Ту саму потребу можна запакувати у різні формати на різних майданчиках, тож і фінансування виробництва буде різним – не завжди колосально великим. Поки у нас є люди та історії, ми можемо робити гарні медіа.
Приміром, контент у Telegram-каналах?
Так. Не бачу причин виключити цей майданчик з переліку перспективних медіаресурсів.
Власна екосистема. Свобода думок у Telegram-каналі
У чому відмінність Telegram від інших інформаційних майданчиків?
Це специфічна «медіакухня»: вона швидка, вимагає уваги тут і зараз, грає на гарячих темах і здебільшого є інформаційною ін’єкцією для аудиторії.
Є класна аналогія з цього приводу: ви приходите до ресторану, обираєте страву і пів години чекаєте, доки її готують. Це механізм преси, інтернет-видань і частково телебачення. А ось ви приїжджаєте на McDrive і, не виходячи з машини, отримуєте замовлення й за кілька хвилин уже ситі. Це про спосіб отримання інформації з Telegram-каналів.
Немає сенсу чекати програму вечірніх новин, якщо моментально можна усе дізнатися у Telegram.
Які ризики криються у Telegram-каналах? Є щось виключно небезпечне для українців?
Спершу люди демонізували телебачення, потім інтернет, зараз – Telegram. Перебільшувати негативний вплив нових явищ звикли люди у несистемних суспільствах, яким, власне, і є наше. Вони часто демонізують щось нове. Буває, у цьому є зерно істини. Приміром, найкмітливіші дійсно нечесно нарощують аудиторію у Telegram-каналах, відверто брешуть. А якщо це анонімні канали, то не виключено, що вони маніпулятивні. Однак усе це не означає, що Telegram є чимось ворожим.
У чому сенс Telegram-каналу GORDEEV, який ви ведете з 2019 року? Навіщо він вам?
Я хочу протестувати Telegram на універсальність: як тут можна спілкуватися з людьми? Чи може Telegram-канал робити моментальну інформаційну ін’єкцію, на що він здатен у контексті просвіти, інформування, розважання, чи може допомагати людям аналізувати дані та формувати власні висновки? Чи може Telegram стати взірцевим медіа у чистому розумінні цього слова – чи здатен він бути людяним для людини й розповідати історії. І я впевнено скажу, що може.
Які цілі ставите перед собою, розвиваючи Telegram-канал?
Можу виділити два ключових моменти. Перше – я експериментую з обсягами тексту, темами, форматом діалогу, формою подачі. Друге – я намагаюся відшукати тут персональні сенси, говорячи з підписниками ніби віч-на-віч, і не планую робити масовий майданчик у Telegram.
Зрештою, зараз не маємо де і з ким говорити. Свого часу телебачення було таким собі колективним психологом, та через війну воно розгубило цей вайб. А люди прагнуть персональних історій ще більше, ніж до війни, і треба дати їм цю віддушину.
Єгор Гордєєв, автор Telegram-каналу GORDEEV
Хто ваша аудиторія у Telegram-каналі?
Перш за все, це глядачі програм, які я веду. Це дуже різні люди різного віку й професій: і жителі невеликих сіл, і люди зі столиці. Мій канал – майданчик для тих, хто любить обговорити те, що відбувається з ними, у країні та світі. Для тих, кому небайдужа lifestyle-естетика і пошук сенсів.
Є теми, про які ви не говоритимете у Telegram-каналі?
Ніколи не маніпулюватиму фактами й даними. Приміром, на історії з буцімто відставкою Валерія Залужного низка Telegram-каналів наростили аудиторію – хто на 500, а хто на 2000 підписників. Вони просто перекрутили факти та подали новину у «жовтому» світлі без посилань на адекватні джерела. Мені це абсолютно нецікаво.
Хто і чому відписується?
Ті, кому якась тема чи історія видалася занадто складною. Ті, хто звик сприймати Telegram як надшвидке джерело інформації й не має часу або бажання думати над тими чи іншими темами.
Чим Telegram-канал GORDEEV вирізняється з-поміж інших каналів цього майданчика?
Більшість людей, які запускають Telegram-канали, прагнуть заробити. Це здорова логічна історія. Однак у такому випадку вони змушені грати за правилами великих каналів: десь маніпулювати заголовками, десь зробити їх клікабельними, десь перебільшити, десь недоговорити. А у мене комфортна екосистема з безмежним простором для обговорення, експерименти з різними темами, стилями та галузями і, зрештою, непідробна щирість.
Кар’єра та професійні інтереси Єгора Гордєєва
Розпочав працювати журналістом у 16 років у редакції однієї з київських друкованих газет. Журналістську кар’єру продовжив у ролі ведучого соціально-політичного ток-шоу «Київський форум» на КДР ТРК, розробляв проєкти в рамках ранкового мовлення на телеканалі «ТВі», стажувався і працював на телеканалі «Дождь». З 2013 року працює на телеканалі 1+1 – спершу ведучим програми новин ТСН, а пізніше – ведучим найпопулярнішого ранкового шоу країни «Сніданок з 1+1». Також виступає продюсером денного шоу «Твій День» та ведучим і продюсером авторського вечірнього шоу на 1+1 «Твій вечір».
Зараз спільно з американськими колегами працює над серією документальних фільмів «Антропологія українських міст», які мають на меті розповісти американським глядачам про зміни українських міст під час великої війни.
Провів понад 100 івентів як ведучий, працював над понад десятком проєктів у якості ведучого та продюсера.
Сфера журналістських інтересів: соціальна психологія, дослідження людських думок, рефлексій, а також створення сприятливого клімату для діалогу між людьми. Цікавлять lifestyle-процеси у світі та їхнє порівняння з українськими реаліями.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
