Більше половини ветеранів хочуть займатися підприємницькою діяльністю, за дослідженнями Українського ветеранського фонду у 2024 році. Майже третина з них потребують фінансової допомоги, а ще 15% — нефінансової підтримки. В Україні з’являється велика кількість освітніх і грантових програм від держави, бізнесу та іноземних донорів
Одна з ініціатив — освітньо-грантова програма «Траєкторія», ініційована мережею центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес» і компанією «Аврора». Участь у програмі взяли понад 400 підприємців-початківців з числа ветеранів, військових і других із подружжя, з яких 50 залучили по 100 000 грн на започаткування та розвиток бізнесу.
Ми поспілкувалися з п’ятьма фіналістами та дізналися про їхній шлях до підприємництва, про виклики та їх подолання і як у цьому допомогла програма «Траєкторія».
Домівка — це те, що ми носимо у серцях
Родина Олени Власиневич вже два роки проживає на Київщині. Подружжя родом зі Скадовська. Але їм довелося залишити рідне місто в перші години після повномасштабного вторгнення. Чоловік Олени — учасник АТО, тож їх перебування в окупації було б небезпечним. Вони виїхали на Захід України, а згодом перебралися до Києва і розпочали життя з нуля.
Олена Власиневич, дружина військового, засновниця бренду етноспідниць «Обгортка»
Попри всі випробування, Олена прагнула зберегти зв’язок зі своїми коренями, зацікавилася національним одягом. І виявила, що знайти спідниці, притаманні Півдню України, досить складно.
«Я придбала вишиванку і почала шукати спідничку, з якою її носити. Найчастіше вишиванку носять із джинсами, а мені хотілося з українською спідницею. Місяць пошуків по магазинах результату не дав. Довелося попросити швейну машинку у знайомої і пошити самій», — розповідає Олена.
Ці події нагадали жінці про її студентські мрії — стати модельєром і започаткувати власну справу. А залучити кошти на їх реалізацію допомогла програма «Траєкторія». Це стало початком діяльності онлайн-ательє з пошиву українських автентичних спідниць «Обгортка».
«Домівка — це не лише місце на карті, це те, що ми носимо у серцях. «Обгортка» — це про відродження культури, віру в майбутнє та невидимий зв’язок із рідною землею. Кожна спідниця — це ще один доказ, що навіть у найтемніші часи ми здатні творити нове, спираючись на своє коріння», — ділиться пані Олена.
Як досвід війни працює для миру
Тарас Стефанишин вперше познайомився з роботою дронів під час служби і був вражений їхньою ефективністю. Перебуваючи на лікуванні після поранення, чоловік побачив використання дронів у цивільному житті й остаточно вирішив подальшу діяльність пов’язати з ними. До повномасштабного вторгнення Тарас працював із запчастинами для сільськогосподарської техніки, тож вирішив поєднати цей досвід і створювати дрони для агробізнесу.
Тарас Стефанишин, ветеран, засновник виробництва БПЛА для агросектору
«Навички, здобуті на війні, залишаються з тобою назавжди. Вони формують тебе, дають тобі нове бачення світу і власних можливостей», — говорить ветеран.
Щоб пазл склався, не вистачало лише знань з основ підприємництва. Тут у нагоді стало навчання з бізнес-планування у межах програми «Траєкторія».
«Виявилося, що складання бізнес-плану з нуля не є чимось нереальним, коли під рукою є відео лекції на цю тему. І те, що бухгалтерія для ФОПа є тим, чого можна навчитися самому», — зазначає Тарас.
Завдяки отриманим знанням і фінансовій підтримці Тарас не лише запустив виробництво, а і зміг створити нові робочі місця та працевлаштував двох людей.
Сьогодні дрони — це його спосіб допомогти країні стати сильнішою, повертаючи досвід війни на користь майбутнього.
«Я вірю, що кожен із нас може зробити свій внесок у розвиток країни, — каже Тарас. — Те, що я дізнався на війні, тепер працює для миру. А це і є найкраща зброя, яку можна передати наступним поколінням».
Герої живі, поки про них пам’ятають
До повномасштабного вторгнення життя Аліни та Максима Вовків було сповнене спільних мрій. У лютому 2022 року Максим вирішив мобілізуватися, оскільки вже брав участь в АТО і хотів поділитися досвідом. Аліна залишилася вдома з двома дітьми. Проте герою не судилося побачити їх знову — він загинув, захищаючи Україну.
«Він був добровольцем обидва рази. Максим не зміг залишитися осторонь, коли країна потребувала його захисту», — ділиться Аліна.
У подружжя залишився спільний бізнес — автосервіс, але Аліні було надто болісно до нього повертатися. Влаштуватися на роботу жінка не могла через виховання дітей. Тож вона наважилася розпочати новий проєкт.
Аліна Вовк, дружина загиблого захисника, засновниця модульного коворкінгу, з донькою та сином
Ідея коворкінгу з’явилася випадково: коли Аліну запросили на інтерв’ю, вона не змогла знайти місця для зустрічі. Тож майбутній простір буде доступний для різних потреб: оренди робочого місця, проведення обговорень, організації подій.
В одній із кімнат Аліна облаштує «стіну пам’яті», де розмістить шеврони Максима та його побратимів.
«Це спосіб показати, що пам’ять про Максима та його побратимів буде жити вічно».
Аліна продовжує підтримувати і допомагати побратимам чоловіка. Зустрічі з психотерапевтом у межах програми «Траєкторія» допомогли їй навчитися підтримувати військових морально. Записами психологічних лекцій вона ділиться із захисниками, щоб познайомити їх із інструментами самопідтримки.
Бізнес — це можливість родині бути разом
Село завжди було домом для подружжя Миклащук. Тож саме тут вони започаткували і розвивають власний бізнес.
У 2014 році Андрій пішов захищати країну. Після демобілізації, в пошуках коштів для розвитку бізнесу він поїхав працювати до Києва. Весною 2022-го планував повернутися до родини, та повномасштабне вторгнення змінило плани.
Військовий Андрій Миклащук і його дружина Олена, засновники бренду «Верба»
Наразі у подружжя є дві мрії: більше не розлучатися і створити власний швейно-вишивальний цех.
«Ми взяли в оренду приміщення, купили вишивальну машину. Але попереду була зима, а коштів на купівлю генератора та кондиціонера з тепловим насосом не було. Програма «Траєкторія» стала тим поштовхом, який дав можливість стати на крок ближче до мрії», — розповідає підприємець.
Сьогодні родина Миклащук виготовляє під брендом «Верба» ялинкові прикраси та футболки з надихаючими фразами — словами, які підтримали Олену під час війни.
«Мені хотілося поділитися тим, що допомогло мені пережити цей час. Кожна фраза — це слова віри, сили й підтримки, які, сподіваюся, допоможуть і іншим», — каже Олена.
Подружжя вже встигло взяти участь у кількох заходах, зокрема в ярмарку «Місто Майстрів» у Києві, звідки їхні новорічні кулі поїхали до Франції, Німеччини та Таїланду.
«Для нас бізнес — це не просто робота. Це наш спосіб бути разом, жити там, де наші корені, та будувати майбутнє для нашої доньки», — ділиться радістю від перших успіхів Андрій.
Якщо ти не у війську, то ти для війська
Олександр Перетятько — ветеран, котрий розпочав власну справу ще під час перебування у війську.
Захищаючи країну, чоловік мріяв про власний бізнес після звільнення. Тож коли з’явилася можливість придбати швейний цех у прифронтовому Краматорську, ані відсутність досвіду у цій сфері, ані військові будні його не зупинили. Короткі перерви між бойовими завданнями Олександр присвячував запуску бізнесу.
Олександр Перетятько, ветеран, засновник швейно-вишивальної майстерні
Після демобілізації основні зусилля чоловік зосередив на розвитку власної справи, але і не забув про побратимів. Він перестав бути у війську, але продовжив працювати для війська. У його майстерні шиють шеврони, шопери та одяг для військових.
Підприємець наголошує, що їхні вироби — це не просто продукція, це символіка стійкості, нагадування для кожного та кожної з нас, що незалежно від місця перебування, статусу й попереднього досвіду ми можемо бути частиною великої боротьби.
Побратими Олександра досі захоплюються його рішучістю та творчістю. Вони знають, що для нього це спосіб допомагати, піднімати дух і підтримувати своїх.
«Якщо ти не у війську, то ти для війська», — ділиться Олександр.
Його історія надихає тих, хто шукає себе під час війни, доводить, що навіть у найважчі часи можна створити щось корисне та важливе.
Створювати умови, у яких ветерани та їхні родини почуватимуться підтриманими
Освітньо-грантову програму «Траєкторія» ініціювали мережа центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес» і мережа мультимаркетів «Аврора». Національний проєкт втілюється за підтримки Міністерства цифрової трансформації, Міністерства у справах ветеранів і Офісу з розвитку підприємництва та експорту, за сприяння UNDP в Україні та Уряду Швеції, Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
«Підтримка ветеранських ініціатив для нас — це не лише вияв вдячності й поваги до тих, хто боронив Україну, а й усвідомлення їхнього внеску у майбутнє нашої країни. Ми віримо, що ветерани є рушійною силою для розвитку суспільства. Їхній досвід, цінності та лідерські якості можуть змінювати громади, бізнеси та країну загалом».
Альона Жигура Head of CSR компанії «Аврора»
Участь у програмі взяли ветерани, військові та другі з подружжя, котрі мають досвід підприємницької діяльності не більше шести місяців. Учасники пройшли навчання з бізнес-планування, відвідали групові сесії з психотерапевтом і мотиваційні зустрічі з відомими ветеранами-підприємцями та їхніми рідними.
50 фіналістів програми із 16 регіонів залучили по 100 000 грн фінансової підтримки для започаткування та розвитку бізнесу. Загальний грантовий фонд склав 5 000 000 грн.
Завдяки реалізації програми зареєстровано 23 нових ФОПи, які потенційно сплатять понад 700 000 грн податків за рік, а також створено більше 20 робочих місць.
Також фіналістам вдалося:
покращити якість надання послуг/виробництва товарів;
оптимізувати виробничі процеси;
підвищити конкурентоспроможність бізнесу;
збільшити обсяг виготовлення продукції/надання послуг;
максимізувати дохід.
Тарас Панасенко (другий ліворуч), співзасновник мережі мультимаркетів «Аврора», на церемонії нагородження Partnership for Sustainability Award 2024
3 грудня програма «Траєкторія» отримала золоту нагороду в конкурсі Partnership for Sustainability Award 2024. Це престижна міжнародна премія, ініційована Глобальним договором ООН в Україні, яка відзначає спільні зусилля бізнесу, держави та громадянського суспільства, спрямовані на створення кращого майбутнього.
«Надзвичайно важливо створювати умови, у яких ветерани та їхні родини почуватимуться підтриманими, потрібними та залученими до суспільного життя. Для «Аврори» це не лише соціальна відповідальність, а й наша принципова позиція як української компанії, яка хоче бути частиною змін на краще».
Альона Жигура
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
