ВАТ «Україна», один із найбільших платників податків країни, продовжує вкладати в розвиток в умовах повномасштабної війни. Про виклики воєнного часу, турботу про співробітників і боротьбу з незаконною торгівлею розповідає Юрій Рилач, керівник відділу з корпоративних та регуляторних питань ВАТ «Україна»
Розкажіть, будь ласка, як ваша компанія адаптувалася до роботи протягом останніх трьох років? Які найбільші виклики вам довелося подолати?
На початку повномасштабного вторгнення ми розуміли, що наш найцінніший актив – це наші люди. І мали діяти швидко та рішуче. Перше, що ми зробили – це допомогли евакуювати наших працівників та їхні родини з найбільш небезпечних регіонів, виділили кошти на оренду житла, компенсували витрати на переїзд.
В умовах постійних повітряних тривог ми не могли просто сказати: «Будьте обережні». Ми впровадили системи цілодобового відстеження безпеки працівників. Це дає змогу за лічені секунди дізнатися про статус кожного співробітника під час тривоги.
Також суттєво розширили соціальний пакет: крім звичного медстрахування та страхування життя, працівники мають доступ до безкоштовної психологічної допомоги, можливість отримувати фінансові та юридичні консультації, проходити медичні обстеження.
Звісно, були й інші виклики. Ми стикнулися з перебоями електропостачання, логістичними проблемами, валютними та регуляторними обмеженнями.
Ви згадували про проблему повітряних тривог. Як це впливає на вашу роботу?
Це стало частиною нашого повсякденного життя, і це, звісно, негативно відображається на продуктивності не лише нашого, але й усього бізнесу в Україні.
Уявіть собі: все зупиняється, люди йдуть в укриття. І так може бути кілька разів на день. Це створює величезні виклики для планування виробництва, логістики.
Іноді трапляється так, що через обстріли в прикордонних районах оголошується тривога для всієї області. Ми вважаємо, що варто розглянути можливість впровадження системи більш диференційованих тривог. Це дало б змогу зменшити економічні втрати, не жертвуючи безпекою.
А як щодо виробничих процесів? Ви згадували про проблеми з енергопостачанням. Як ви з цим справляєтеся?
Ми підійшли до розв’язання цієї проблеми комплексно. По-перше, ми подбали про наших співробітників. Кожен отримав потужні зарядні станції та інші необхідні аксесуари для роботи в умовах енергодефіциту.
Великі зміни відбулися на фабриці в Прилуках. Ми встановили додаткові потужні генератори, здатні забезпечити автономну роботу підприємства. Зараз ми працюємо над проєктом встановлення сонячних батарей.
За останні роки ми інвестували близько 80 млн грн у підвищення енергоефективності та екологічності підприємства. Як результат: ми зменшили споживання електроенергії на 17%, газу – на 25%, а води – аж на 30%.
Щодо інших інвестицій: у травні 2022 року ми запустили виробництво стіків для нагрівання, так званих ТВЕНів. У той час це був ризикований крок – інвестувати понад $50 млн. Ця інвестиція зробила нас єдиною компанією, що виробляє продукт нового покоління в Україні, який ми також плануємо поставляти на експорт.
Давайте поговоримо про ширший контекст. З якими регуляторними викликами стикається ваша галузь зараз?
Це складне запитання. Ми розуміємо, що в умовах війни держава змушена швидко реагувати на зміни, але іноді ця швидкість призводить до певного хаосу в регулюванні.
За останні роки наша індустрія пережила вже три хвилі законодавчих змін щодо регулювання виробництва та обігу продукції. І кожна вимагає в дуже стислі терміни багатомільйонних інвестицій і кардинальних змін у виробництві в умовах війни, логістичних проблем, перебоїв з електрикою.
Ще одна проблема – непрогнозована податкова політика та спроби обмежити свободу ціноутворення. Коли вага податків у ціні пачки сигарет досягає 70%, будь-які різкі зміни в оподаткуванні можуть мати серйозні наслідки і для бізнесу, і для державного бюджету.
І найболючіша проблема – нелегальна торгівля тютюновими виробами. У жовтні 2023 року її рівень досяг рекордних 25,7%. Це колосальні втрати для бюджету – за оцінками фахівців, понад 23 млрд грн на рік в той час, коли країна як ніколи потребує коштів на оборону.
Але є позитивні зрушення. Проблема привернула увагу міжнародної спільноти. МВФ і посли держав G7 звернулися до уряду із закликом посилити боротьбу з незаконними виробниками та торговцями. Вже в липні 2024 року рівень незаконної торгівлі знизився до 14,6%. Але це все ще дуже високий показник.
А як щодо валютного регулювання? Як воно впливає на вашу діяльність?
Це дуже актуальне питання. Ми з розумінням поставилися до жорсткого режиму валютного контролю, який був необхідним для стабілізації фінансової системи країни в перші, найбільш критичні місяці повномасштабної війни.
Але бізнес, особливо орієнтований на експорт, потребує певної гнучкості. Ми були раді побачити перші кроки до лібералізації. Дозвіл на обмежену сплату дивідендів іноземним бенефіціарам – важливий сигнал для міжнародних інвесторів. Це показує, що Україна залишається надійним партнером.
Але ці послаблення, на жаль, не торкнулися акціонерних товариств. Тобто найбільш капіталомісткі підприємства, які часто мають форму АТ, перебувають у менш вигідному становищі порівняно з іншими формами бізнесу. Сподіваємося, що це питання буде вирішено найближчим часом.
Однак ми розуміємо складність балансування між необхідністю контролю в умовах війни та потребою у помʼякшенні обмежень для стимулювання економічного розвитку. Ми впевнені, що виважена лібералізація валютного регулювання буде корисною не лише для бізнесу, але й для економіки України загалом.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
