Світ стоїть на порозі нової енергетичної ери. Згідно з даними Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA), в найближчі роки та десятиліття відновлювані джерела енергії будуть відігравати ключову роль у декарбонізації енергетичного сектора. Україна має власну енергетичну стратегію, згідно з якою частка ВДЕ до 2030 року має становити не менше 25% у валовому кінцевому споживанні. До 2050-го наша країна визначила за мету досягти кліматичної нейтральності.
Водночас глобальна боротьба за ресурси набирає обертів, а геополітичні виклики та зміна клімату змушують уряди та корпорації переглядати енергетичні стратегії. В Україні, яка під час повномасштабної війни стикнулася з безпрецедентним тиском на енергосистему, питання енергонезалежності набуло стратегічного значення. Як у цьому контексті буде розвиватися зелена енергетика в Україні? Як трансформація світового енергетичного ринку вплине на бізнес та побут кожного з нас?
На ці питання в інтерв’ю Forbes BrandVoice відповідає Ірена Брик, експертка у сфері альтернативної енергетики та засновниця ISO Company. Компанія понад 10 років працює на енергетичному ринку України та спеціалізується на проєктуванні, комплектації, монтажі та сервісі сонячних електростанцій та створенні енергетичних островів. ISO Company робить українців та український бізнес енергонезалежними, а також сприяє розвитку екосистеми чистої енергії в країні.
Енергетична криза: глобальний контекст
Енергетична криза – це більше, ніж дефіцит нафти та газу. Як сьогодні визначають її сутність?
Сучасна енергетична криза має глобальний характер, а її масштаби постійно зростають. Вона є багатогранним явищем, що виникає на перетині екологічних, політичних та економічних факторів: це і наслідки глобальної зміни клімату, спричинені надмірним споживанням природних ресурсів, і збільшення попиту на енергоносії за рахунок технологічного розвитку, військова та політична нестабільність у світі. Попит на енергію значно перевищує пропозицію, а це призводить до дефіциту енергоресурсів та зростання цін на них. Водночас порушення екологічного балансу вже неможливо ігнорувати: зими стають аномально теплими, літа – нестабільними. Всі ці процеси лише прискорюються, створюючи ризики для економіки, енергетичних систем та безпеки людства.
Як міжнародна спільнота реагує на ці виклики? Які зобов’язання взяли на себе країни світу?
Ще в 2015 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила Глобальні цілі сталого розвитку, де альтернативна енергетика відіграє ключову роль і є не просто трендом, а необхідністю для створення стійкого майбутнього. Того ж року було підписано Паризьку кліматичну угоду, що стала ключовим документом у боротьбі з глобальним потеплінням. У травні 2022 року Єврокомісія у відповідь на енергетичну кризу, спричинену геополітичними подіями, представила план REPowerEU, метою якого є зменшення залежності ЄС від імпорту викопних палив та прискорення переходу на чисту енергію. А в 2023-му на Кліматичному саміті ООН понад 190 країн уперше домовилися і підписали угоду про поступову відмову від викопного палива і зобов’язалися повністю перейти на відновлювані джерела енергії до 2050 року. Україна також підтримала цю ініціативу. Лише Іран, Лівія та Ємен відмовилися від підписання угоди. Окрім міжнародних угод, окремі країни також приймають власні стратегії щодо переходу на ВДЕ.
Як повернення Дональда Трампа на посаду президента США може вплинути на глобальну енергетичну політику?
Це вже призвело до змін у глобальній енергетичній політиці. Адміністрація Дональда Трампа просуває політику, спрямовану на збільшення видобутку викопних ресурсів та зменшення екологічних обмежень. Це не перше таке рішення американського президента. Під час його попереднього терміну вже був вихід США з Паризької угоди, а нині Трамп повертається до тієї ж стратегії. Під час інавгурації він заявив про намір оголосити надзвичайний стан в енергетичній системі США, що дозволить прискорити реалізацію енергетичних проєктів та зменшити залежність від імпорту енергоносіїв. Його мета – зробити США домінуючим гравцем на енергетичному ринку попри екологічні наслідки.
Розвиток відновлюваної енергетики в Україні
Як війна вплинула на тарифну політику та розвиток альтернативної енергетики?
Війна стимулювала Україну до активних дій щодо енергетичної незалежності та підкреслила важливість розподіленої незалежної генерації. Багато домогосподарств та підприємств почали встановлювати СЕС та інші ВДЕ для забезпечення енергетичної автономії.
Через повномасштабне вторгнення тарифне регулювання зазнало суттєвих змін. Планове підвищення тарифів на електроенергію, яке мало розпочатися ще в квітні 2022 року, було відкладено. Лише в 2023-му тарифи почали зростати, і цей тренд продовжується. Станом на лютий 2025 року тарифи на електроенергію в Україні для населення та підприємств уже зазнали змін, і очікуються подальші коригування протягом року. З 1 червня 2025 року тариф для населення зросте до 6,64 грн/кВт·год, а протягом наступних 2–3 років можливе подальше підвищення до 8–9 грн/кВт·год. Для підприємств ситуація так само невтішна. Ці прогнози попередні і можуть додатково коригуватися залежно від економічної та політичної ситуації в країні.
Щодо відновлюваної енергетики, попри виклики війни, механізм зеленого тарифу продовжує діяти, а механізм Net Billing надає підприємствам можливість не втрачати фінансовий і енергоресурс при надлишковому виробництві. Це стало особливо актуальним в умовах загрози блекаутів, дозволяючи бізнесу не лише скоротити витрати на електроенергію, а й підвищити енергетичну незалежність.
Довідка про Ірену Брик та ISO Company
Ірена Брик розпочала підприємницьку діяльність у 24 роки, заснувавши бізнес у сфері проєктування та будівництва. Вже тоді вона приділяла особливу увагу автономності та енергоефективності будівель, що зрештою привело її до сонячної енергетики. Рішення зосередитися виключно на відновлюваній енергетиці прийшло у 2014 році, коли війна призупинила будівельну галузь, а сама Ірена відчула потребу змін. Перший суттєвий стрибок попиту на сонячні електростанції стався під час пандемії COVID-19, коли люди не мали можливості повноцінно працювати, а заробляти кошти для життя було необхідністю.
Один із поширених міфів про сонячну енергетику – це її залежність від теплого сонячного клімату. Насправді, за словами Ірени, СЕС найефективніше працюють у холодні і ясні дні: «Спека, навпаки, знижує продуктивність СЕС, оскільки в занадто спекотному кліматі системі доводиться працювати на власне охолодження. Для сучасного обладнання головне – наявність світла, а не висока температура повітря». Сьогодні ISO Company – одна з провідних компаній на українському ринку сонячної енергетики, яка допомагає бізнесу та приватним домогосподарствам впроваджувати ефективні рішення у сфері альтернативної енергетики та ставати енергонезалежними.
Як велика війна та обстріли енергетичної інфраструктури вплинули на розвиток сонячної енергетики в Україні?
З початком повномасштабного вторгнення попит на альтернативну електроенергію зріс. Обстріли енергетичної інфраструктури та підвищення тарифів на електроенергію стимулюють бізнес та населення шукати способи автономії та можливості жити і працювати безперебійно, а альтернативні джерела тут є першим і доступним помічником.
Ми працюємо як компанія замкнутого циклу: проєктуємо, комплектуємо, встановлюємо та забезпечуємо сервіс сонячних електростанцій та резервних систем накопичення та живлення будь-якої потужності для будь-яких потреб на будь-яких локаціях. Після кожного серйозного обстрілу ми отримуємо хвилю звернень від клієнтів. Зараз в Україні вже нікого не потрібно переконувати у важливості альтернативної енергетики.
Які ще джерела альтернативної енергетики доступні для України? Чи можемо ми стати дійсно незалежними в цій сфері?
Україна має великий потенціал для розвитку альтернативної енергетики завдяки вигідному географічному розташуванню та кліматичним умовам. Сонячна енергетика є одним з основних напрямків: на початок 2025 року потужність сонячних електростанцій в Україні перевищує 6,8 ГВт із перспективою подальшого зростання.
Вітрові електростанції, біомаса і біогаз, а також гідроенергетика мають значний потенціал. Для вітру уряд визначив квоту підтримки на 2025 рік у розмірі 250 МВт, і Україна планує реалізувати проєкти вітроенергетики загальною потужністю до 4 ГВт, що сприятиме забезпеченню енергетичної безпеки.
Малі ГЕС, зокрема в гірських регіонах, можуть стати важливим джерелом енергії для місцевих громад. Гідроенергетика забезпечує близько 6–7% електроенергії в країні, а розвиток малої гідроенергетики відкриває нові можливості.
З огляду на руйнування старих потужностей та застарілу інфраструктуру, альтернативна енергетика – один із пріоритетних напрямків. Надалі світовий апгрейд енергетики буде тільки пришвидшуватися.
Зараз багато говорять про те, що Україна може стати енергетичним хабом Європи. Які для цього є реальні перспективи?
Приклад України активно обговорюють на міжнародних майданчиках. З одного боку, нас розглядають як позитивний кейс швидкої адаптації до енергетичних викликів. З іншого – наша ситуація демонструє вразливість старих централізованих енергосистем. Якщо людина втрачає доступ до електроенергії, вона миттєво повертається до первісного способу життя. Саме тому енергетична незалежність стала ключовим пріоритетом для країни.
Ірена Брик, ISO Company
Україна має всі необхідні передумови для того, щоб стати потужним гравцем на енергетичному ринку. У нас велика територія, ми маємо розвинену інфраструктуру та стратегічне розташування, сильну інженерну школу та багаті природні ресурси, які є стратегічно важливими для розвитку енергетичного сектору.
До 2050 року планується наростити сонячних потужностей – до 94 ГВт, накопичувачів енергії – до 38 ГВт, вітрової генерації до 140 ГВт, а потужність АЕС – до 30 ГВт із впровадженням сучасних технологій та підвищенням безпеки. Україна прагне локалізувати виробництво малих модульних реакторів і самостійно виготовляти ядерне паливо, скорочуючи залежність від імпорту. Підземні сховища газу на 30 млрд кубометрів можуть бути використані для зберігання європейських запасів, а розвинена газотранспортна система забезпечує транзит значних обсягів газу між країнами Європи, зміцнюючи роль України як енергетичного хабу. Приєднання до європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) підвищує надійність енергопостачання та розширює експортні можливості.
Про майбутнє
Які ключові зміни очікують енергетичний сектор у найближчі п’ять років?
У найближчі пʼять років енергетичний сектор України та світу зазнає значних трансформацій, обумовлених технологічними інноваціями, екологічними вимогами та геополітичними змінами. Глобальна енергетична політика багато в чому залежатиме від курсу США. Якщо Вашингтон уповільнить розвиток альтернативної енергетики, інші країни можуть переглянути свої стратегії. Нас чекає активне розширення потужностей сонячної, вітрової та гідроенергетики. Впровадження технологій smart grid підвищить ефективність управління енергосистемами. Стрімкий розвиток систем накопичення енергії, які сьогодні є пріоритетом у світі, стане ключовим трендом. Виробництво та використання зеленого водню може відіграти вирішальну роль у декарбонізації промисловості та транспорту. Також зростатиме увага до кібербезпеки та захисту критично важливої енергетичної інфраструктури. У будь-якому разі майбутнє безповоротно належить альтернативній енергетиці.
Які кроки на державному та бізнес-рівнях необхідні для енергетичної незалежності України?
Україна має унікальний ресурсний потенціал, і він привертає увагу як союзників, так і противників. США аж занадто зацікавлені у співпраці щодо видобутку наших енергоресурсів – це багато про що говорить, і ми бачимо, як сьогодні цей момент є майже елементом шантажу з боку Вашингтона.
Важливо не лише видобувати сировину, а й створювати додану вартість – розвивати перероблення тощо. Потрібні законодавчі зміни, які стимулюватимуть бізнес вкладати у розробку родовищ, створення технологічних виробництв і розвиток внутрішнього ринку альтернативної енергетики. Про це говорить і Володимир Зеленський, який уже заявив про розробку нової карти покладів, що буде доступною для інвесторів, із пріоритетом для українських підприємців, а також залученням міжнародних партнерів, зокрема зі США.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
