Історія розвитку АТБ розпочалася у 1993 році з кількох радянських гастрономів у Дніпрі. Засновниками компанії стали Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков і Віктор Карачун. Мережа стала АТБ і за 30 років відкрила понад 1200 магазинів у 250 містах. Ми розпитали трьох топменеджерів, як вони росли разом з АТБ і допомагали власникам розвивати найбільшу мережу супермаркетів в Україні.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Коли Наталія Шаповалова, колишня вчителька, влаштувалася в 1995 році помічницею керівника в мережу гастрономів, вона й уявити не могла, що за 28 років керуватиме найбільшою в Україні мережею супермаркетів. Після трьох місяців роботи вона долучилася до невеликого відділу закупівель. «Я бачила, що було багато роботи і потрібна допомога. В Україні на початку 1990-х ще був дефіцит, ми шукали товари, домовлялися про поставки», – згадує вона.
Активній менеджерці запропонували стати спочатку заступницею керівника магазину «Калина», а потім директоркою магазину «Ясен». Бренду АТБ тоді ще не було. Всі магазини мали назву дерев. «У нас були «Клени», «Берізки», «Каштани», навіть «Зіроньки». Але коли основні популярні назви дерев скінчилися, перейшли на нумерацію. І, мабуть, правильно зробили, бо зараз у мережі понад 1200 АТБ», – згадує Шаповалова. Ефективна керівниця швидко стала районною керівницею із 10 магазинами у підпорядкуванні. За 10 років вона зросла до директорки служби управління регіонами, а завдяки успішній роботі на цій посаді стала першою заступницею генерального директора, а потім і генеральною директоркою «АТБ-Маркету».
Наталія Шаповалова, генеральна директорка «АТБ-Маркету»
«АТБ – це компанія з драйвом та системністю. У нас швидкий темп роботи та постійний розвиток. З іншого боку, все прописано, є чіткі правила та повноваження. Дії відбуваються у закріплених рамках власних зон відповідальності»
Її завдання як генеральної директорки – розвивати команду однодумців та комфортні умови роботи. «Ми допомагаємо людям творити та зростати, вчимося на своїх помилках та намагаємося враховувати їх у подальшій діяльності», – додає вона.
Борис Марков, генеральний директор та голова ради директорів корпорації АТБ, розпочав карʼєру у 1998 році в юридичному департаменті «АТБ-Маркету». Згодом він став керівником юридичного відділу компанії, а потім і генеральним директором. Марков пишається, що з моменту, як створили АТБ, персонал – це найцінніший капітал АТБ. Компанія створила унікальний для українського бізнесу підхід до освіти та підготовки кадрів. Навчальні центри АТБ у Дніпрі, Києві, Одесі та Львові забезпечують особистий і професійний розвиток управлінських якостей керівників, зокрема й майбутніх. Наразі 100% адміністративного штату АТБ мають за плечима таку освіту.
Борис Марков, генеральний директор та голова ради директорів АТБ
«Наша корпоративна культура всіляко сприяє будівництву успішної карʼєри у міцній команді галузевих лідерів. Моя карʼєра у цьому разі не є винятком»
Коли Ольга Акимова розпочала роботу в АТБ у 2002 році в Кривому Розі, ритейлер тільки-но почав перетворюватися на сучасний магазин самообслуговування. Майже за рік вона стала керівницею магазину, а потім керівницею району. У той час АТБ переживав період інтенсивного розвитку. Ольга згадує, що іноді за тиждень відкривали по два-три магазини, було важко, але й цікаво для команди.
Протягом багатьох років удосконалення АТБ створив свій особливий формат дискаунтера, який поєднує широкий асортимент гарантовано свіжих продуктів та якісних товарів першої необхідності з низькими цінами. «Бувало, що у конкретному магазині щоночі переставляли полиці, каси, холодильники, товари. І вранці супермаркет щоразу мав новий вигляд», – розповідає Марков. Компанія працює з мінімальною фіксованою надбавкою, має ексклюзивні контракти з виробниками та широкий асортимент продукції власних торговельних марок. Це дозволяє АТБ пропонувати покупцям першу ціну після виробника, яка у середньому на 10–15% нижча за середньоринкову.
Після успішного розвитку в Дніпропетровській області Ольга Акимова, як антикризова менеджерка, у 2007 році стала керівницею київського регіону АТБ. На той момент пʼять магазинів у Києві були збитковими і компанія розглядала можливість їх закриття. Акимова разом зі своєю командою взялася за роботу. Формували мобільні команди відкриття, шукали нових людей і вже у 2008-му магазини стали рентабельними.
Ольга Акимова, директорка київської регіональної дирекції «АТБ-Маркету»
«На той момент АТБ у Києві майже не знали, було багато конкурентів і не було лояльності ні серед персоналу, ні серед покупців. Коли ти постійно перебуваєш у невизначеності та стикаєшся із форс-мажорами, одразу розумієш цінність команди, яка може прийняти будь-який виклик»
За її словами, саме команда дозволила вирости з неперспективного й збиткового до найбільшого регіону в мережі. Нині у Києві працює 162 магазини АТБ, у Київській області – 260.
Новий формат
2016 рік став для АТБ початком нової ери. У Дніпрі відкрився перший супермаркет оновленої концепції – так званий чорний АТБ, сучасний, ефектний, максимально комфортний і зручний.
Наталя Шаповалова згадує, що за місяць перед відкриттям тодішній генеральний директор «АТБ-Маркету» Дмитро Євтєєв приїхав подивитися, як просувається перше переформатування. Він був у шоці, коли побачив порожній магазин. Двері та вікна були встановлені, але всередині не було нічого – в магазині катався трактор. Він спитав: «Ми встигнемо відкритися за місяць? Це ж нереально!» Шаповалова, яка була тоді заступницею гендиректора мережі, відповіла: «Не переживайте, зробимо все вчасно, бо для нашої команди немає нічого неможливого». Перший магазин нової концепції справді відкрився вчасно і перевершив усі сподівання. Продажі зросли на 2–2,5 раза, а кількість покупців збільшилася вдвічі.
«Чорний АТБ став успішним, і про нього говорили по всій Україні. Власники, співробітники компанії та навіть звичайні люди телефонували нам і запитували, що це за новий магазин. Ба більше, висловлювали вдячність. А згодом ми почали отримувати багато замовлень від мешканців різних регіонів країни з проханням відкрити у них саме такий магазин», — розповідає Наталія.
Причин для зміни концепції АТБ було декілька. По-перше, внутрішнє відчуття того, що перша, «синя», концепція, із якою повʼязана історія створення АТБ-маркету, уже не відповідала вимогам часу та морально застаріла. Крім того, були відгуки покупців (і офіційні, і неофіційні) про АТБ як мережу, яка є топовою за деякими критеріями (локації, ціни, стандарти викладки, швидкість обслуговування), але не зовсім привабливою за іншими (зовнішній вигляд, якість будівництва та ремонтів, площі, технології комунікацій та обслуговування).
Команда АТБ вивчила тенденції та відвідала магазини світових торговельних мереж, які на той час уже активно оновлювалися. Конкуренти також активно почали змінювати дизайн торговельних залів. «Стати новими допомогла команда однодумців, яка підтримувала ідею істотних змін та була готова включитися в процес, – пояснює Наталія Шаповалова. – Важливим також стало розуміння необхідності оновлення, підтримка самої ідеї та довіра керівництва та власників АТБ. Найголовніше, що за усіх зовнішніх та внутрішніх змін під час впровадження нової концепції наша головна перевага – найнижча цінова пропозиція на продукти харчування та товари, залишилася без змін».
Чорні АТБ стали вдвічі більшими, їхня площа – 600–820 кв. м. Для кращого клієнтського досвіду з’явилися додаткові зони: кава, свіжий хліб, який випікається в торговому залі, а в деяких – гаряча піца, яку виготовляємо разом із партнерами. Магазини проєктуються та будуються з урахуванням усіх сучасних вимог, найвищих стандартів енергозбереження, комфорту та безпеки. Головний акцент зроблено на забезпеченні зручної та комфортної можливості робити щоденні покупки нашим відвідувачам. У магазинах з’явилися сучасні зручні візки, рух покупців торговельним залом став більш комфортним та вдосконаленим завдяки збільшенню проходів між товарними групами. Аби покупець мав змогу знайти улюблений товар на звичному для себе місці в будь-якому магазині, товарні групи почали розміщувати уніфіковано, також було збільшено прикасові зони.
Асортимент чорних АТБ формується залежно від площі та місторозташування магазину. На 80% він такий самий, лише 15% – преміальні категорії. «За асортимент «голосує» саме покупець. Ми постійно проводимо дослідження попиту, щоб впроваджувати новинки та замінюватися відповідно до смаків клієнтів», – каже Шаповалова.
Зараз у мережі працює 670 чорних магазинів. Усі нові магазини будуються за новою концепцією й оновлюються старі. У 2023 році АТБ планує відкрити 20 нових магазинів та реконструювати 12 старих.
Найскладніше випробування
За 30 років існування АТБ Україна пережила п’ять значних криз: фінансові кризи 1998 та 2008 років, початок війни 2014–2015 років, два роки пандемії та повномасштабне вторгнення. За словами Бориса Маркова, команді вдалося вибудувати стійку до будь-яких форс-мажорних ситуацій та викликів бізнес-модель, яка є наочним прикладом незламності нашого українського суспільства. У 2014-му АТБ вже проходила анексію Криму, тимчасову окупацію Донецької та Луганської областей, тому чітко розуміли, які моменти треба «включати» в першу чергу. Команда зберегла з того часу всі необхідні навички, а пандемія коронавірусу стала своєрідним краш-тестом. Проте початок повномасштабного вторгнення Борис Марков вважає найбільшим випробуванням за весь час існування АТБ.
На початку великої війни АТБ, головний офіс якого розташований у Дніпрі, створив резервну штаб-квартиру у Львові на випадок окупації області. Наталія Шаповалова відмовилася їхати на захід. «Я зобовʼязана була лишитися і працювати, незважаючи ні на що», – каже вона. Окрім відкриття нових магазинів, актуальним є питання відновлення зруйнованих. АТБ одними з перших повернулися на деокуповані території Київської, Чернігівської, Сумської, Херсонської та Харківської областей. Це забезпечило мільйонам громадян безперебійний доступ до свіжих продуктів, фактично запобігло гуманітарній катастрофі.
Сьогодні АТБ фактично є форпостом продовольчої безпеки країни та одним з джерел наповнення бюджетів усіх рівнів, каже Борис Марков. Разом із цим мережа розгорнула безпрецедентну за багатьма показниками благодійну кампанію з підтримки Збройних сил України, добровольчих формувань, медичних закладів, волонтерських організацій, вимушених переселенців, постраждалих внаслідок ракетних ударів тощо. Навіть святкування 30-річного ювілею АТБ присвятили наближенню перемоги. Поставили перед собою амбітну мету – зібрати 100 млн грн на потреби ЗСУ. Навколо збору коштів на такий донат АТБ прагне об’єднати якомога більше друзів, партнерів, клієнтів та суспільство у цілому.
АТБ у цифрах
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.