Виробнича компанія «Енергія» починала з модернізації шахтного транспорту, а сьогодні створює високотехнологічні акумуляторні системи для залізниці, промисловості та енергетики. У портфелі – десятки патентів, співпраця із ДТЕК та «Укрзалізницею», а також перші контракти у США й підготовка до виходу на ринки ЄС. Як українська інженерна компанія масштабує свій бізнес на глобальному рівні?
Від модернізації шахт до інженерних рішень
Компанію було засновано у 2001 році інженером Костянтином Калусом. Спочатку вона сфокусувалася на модернізації електровозів, які працювали на шахтах за технологіями 1970-х років. Потреба в безпечному, надійному та енергоефективному транспорті стала поштовхом до створення перших комплексних рішень.
На старті компанія зіткнулась із типовими викликами для інженерного бізнесу: обмеженими фінансовими ресурсами, браком кваліфікованих кадрів і необхідністю подолати консервативність галузі. «Довіру ринку вдалося здобути завдяки розумінню реальних потреб клієнтів, – розповідає Костянтин Калус. – Ми запропонували рішення, здатні працювати в умовах високої вологості, пилу, вібрацій та механічних навантажень». Згодом з’явилося власне конструкторське бюро, запатентовані розробки та повноцінна виробнича лінія.
Першим значним успіхом стала реалізація програми модернізації шахтного колісного транспорту для компанії ДТЕК, яка тривала протягом 2005–2017 років. У межах програми модернізували понад 200 локомотивів, що дозволило вдвічі збільшити вантажообіг, скоротити енерговитрати на 25–30% і зменшити експлуатаційні витрати до 30 млн грн щорічно. Загальний обсяг інвестицій у цей проєкт становив приблизно $1,5 млн.
Костянтин Калус, засновник ВК «Енергія».
Вихід за межі вугільної галузі
Набутий досвід відкрив нові можливості. В 2015 році компанія розпочала співпрацю з «Укрзалізницею», зосередившись на модернізації акумуляторних систем пасажирських вагонів та локомотивів. У межах проєкту впроваджено стійкі до зношування батареї, автоматичне заряджання та комплексну систему управління батареями BMS (Battery Management System). «Це дозволило скоротити витрати на обслуговування на 35–40%, повністю автоматизувати процес зарядки та забезпечити стабільну роботу кондиціонерів навіть під час тривалих зупинок», – зазначає Калус.
Сьогодні ці рішення впроваджено більш як на 800 пасажирських купейних вагонів – це майже 25% парку «Укрзалізниці». У сегменті маневрових локомотивів ЧМЕ3 і ЧМЕ3Т системи впроваджені на 50% одиниць, це приблизно 230 локомотивів.
BMS забезпечує повний контроль над акумуляторною батареєю: вимірювання параметрів елементів, балансування рівня заряду між комірками, захист від перезаряду та перегріву, передача даних на інтерфейси моніторингу, а також управління процесами заряджання й розряджання. Це дозволяє не лише подовжити строк служби батарей, а й уникнути аварійних ситуацій, забезпечуючи стабільність рухомого складу, кажуть у ВК «Енергія».
Стратегічний ресурс для промисловості
ВК «Енергія» розвиває виробництво літій-іонних (Li-ion) та натрій-іонних (Na-ion) батарей. Якщо перші вже стали стандартом у промислових акумуляторах, то другі лише набирають популярності, особливо в умовах низьких температур і високих вимог до безпеки.
Серед переваг обох технологій – енергонезалежність (можливість роботи без контактної мережі), зменшення експлуатаційних витрат, відсутність викидів CO₂ і менший рівень шуму. Їх легко адаптувати до неелектрифікованих маршрутів, прикордонних ділянок або тунелів, де традиційні системи не працюють.
Конкурувати доводиться з глобальними гравцями з Китаю, Південної Кореї, Японії, США та ЄС. Українські системи на їхньому тлі вирізняються гнучкістю, адаптованістю до жорстких умов і нижчою собівартістю.
«Серед ключових переваг також висока ремонтопридатність, модульна структура батарей, зниження простоїв техніки завдяки швидкій заміні елементів, глибока інтеграція в модернізовані локомотиви, стабільна автономна робота, – каже Костянтин Калус. – Власне виробництво в Україні дозволяє уникати імпортних націнок, а результати у ДТЕК та УЗ підтверджують ефективність: зменшення енергоспоживання до 30%, зростання вантажоперевезень у півтора-два рази, скорочення аварійних зупинок».
Виробничі зразки акумуляторів адаптовані до українських умов експлуатації та піддаються швидкому сервісному обслуговуванню, наголошують у компанії. Це знижує простої техніки та підвищує гнучкість застосування – від шахт і залізниці до міського транспорту та систем резервного енергоживлення.
Індивідуальні рішення дозволяють адаптувати продукт до потреб клієнта та ефективно конкурувати з великими виробниками.
Акумуляторна альтернатива для залізничної інфраструктури
Одним із найбільш перспективних напрямів стала розробка акумуляторного маневрового локомотива – повноцінної альтернативи дизельним моделям, які досі використовуються на багатьох промислових та залізничних об’єктах.
Технічні характеристики нового локомотива дозволяють йому виконувати маневрові операції на сортувальних станціях, у портах, на території промислових підприємств, у прикордонних терміналах – без викидів, шуму та значних експлуатаційних витрат.
Завдяки електричній тязі витрати на енергоносії зменшуються до 70%, а витрати на обслуговування – до 40–50%. У порівнянні з дизельними аналогами загальне зниження експлуатаційних витрат за п’ять років може сягати 30–40%, кажуть у ВК «Енергія». Перші два дослідні зразки вже перебувають на стадії виготовлення, випробування заплановані на 2026 рік. Виробництво планують локалізувати в Польщі.
Саме цей продукт стане основою для експансії компанії на зовнішні ринки. У компанії зазначають, що вже укладені попередні угоди з партнерами у США, які зацікавлені в постачанні таких локомотивів у рамках програм із декарбонізації промислового транспорту.
Глобальні плани
Сьогодні ВК «Енергія» активно працює над адаптацією своєї продукції до міжнародних стандартів. У центрі уваги – сертифікація за вимогами ЄС, локалізація частини виробництва, участь у партнерських програмах із європейськими науковими установами. Одним із ключових партнерів став Інститут електричних машин у Польщі, спільно з яким «Енергія» розробляє електродвигуни нового покоління.
Значну увагу тут приділяють навчанню персоналу та сертифікації інженерів за міжнародними стандартами. Хоча воєнні обмеження ускладнюють участь у закордонних виставках і тренінгах, у компанії вже планують відновлення цієї практики, зокрема через профільні події в Європі.
Паралельно компанія нарощує потенціал для виходу на ринки систем зберігання енергії. Її нові акумулятори орієнтовані на використання в поєднанні з відновлюваними джерелами енергії – сонячними панелями, вітровими установками, гібридними системами енергозабезпечення. В Європі та Північній Америці зростає попит на такі рішення – ці регіони активно інвестують у безпечні та автономні енергосистеми.
У середньостроковій перспективі ВК «Енергія» планує розширити присутність у таких галузях, як металургія, цементна промисловість, логістика та муніципальний транспорт. В усіх цих сегментах зростає попит на безвикидні рішення, здатні працювати в умовах жорстких екологічних обмежень.
Серед переваг електротяги – не лише зниження рівня шуму й вібрацій, що безпосередньо впливає на здоров’я персоналу, а й зменшення навантаження на електромережі. Завдяки регенеративним системам енергоспоживання скорочується на 25–30%. Сучасні BMS-рішення з точним діагностуванням і виявленням збоїв мінімізують ризики аварій, знижують позапланові простої на 40% і дозволяють значно підвищити безпеку.
«Філософія ВК «Енергія» – розвиток сучасного технологічного середовища. Наші рішення успішно проходять випробування жорсткими нормами регулювання й високим рівнем технологічних очікувань на міжнародних ринках».
Костянтин Калус
На його думку, інновації – це не лише технології, а й зміна мислення, яка дозволяє компанії одночасно залишатися ефективною в Україні й будувати глобальну стратегію розвитку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
