Енергетика без ілюзій: що чекає ринок сонячних технологій та накопичувачів України у 2025–2030 роках. Погляд Ірени Брик, ISO Company 

За три роки великої війни ринок відновлюваної енергетики перейшов від стадії виживання до системного зростання, каже Ірена Брик. Відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики, затвердженого урядом у серпні 2024 року, Україна до 2030 року має збільшити частку відновлюваних джерел енергії з поточних 10% до щонайменше 27%. Це завдання виходить далеко за межі технологій – воно стосується також регуляторної політики, фінансування та інвестиційних стратегій. Про те, як ISO Company розробляє нові рішення систем накопичення енергії, що можуть стати стандартом ринку в 2030-х роках, – в інтерв’ю. 

Еволюція клієнтських запитів 

Ви працюєте на енергетичному ринку понад 10 років і бачили еволюцію запитів клієнтів. Як змінювалися потреби з початку повномасштабної війни: що люди хотіли в 2022-му, що в 2023-му і що вони шукають зараз?

У 2022 році, під час першого масштабного блекауту, всі прагнули лише одного – щоб хоч щось світило. Головним завданням тоді було вижити без паніки, знайти будь-яке джерело живлення – від павербанків до генераторів. Уже в 2023-му етап «вижити» змінився на «жити»: хаос поступився місцем стабілізації, а суспільство почало глибше вивчати тему енергетики та шукати способи оптимізації споживання. У 2024–2025 роках настав час усвідомленого підходу – формування власних енергетичних стратегій і побудови автономних систем.

Війна змусила шукати нові енергетичні рішення, і ми реально бачимо, як за такий короткий період Україна переходить від енергозалежності до «енергетичного самоменеджменту». 

Український бізнес доріс до рівня, коли СЕС і накопичення енергії – вже не розкіш, а інструмент управління майбутнім.

Звичайний споживач також активно турбується про власну автономію. Всі хочуть бути готовими до будь-яких сценаріїв, і в цьому наша суперсила сьогодні порівняно з іншими країнами. 

BESS: автономні системи для стабільної енергетики

Що змінилося на ринку, коли накопичувачі перестали бути «акумуляторами для сонячних панелей» і стали самостійним типом інфраструктури?

BESS є серйозним технологічним комплексним рішенням, яке може накопичувати електроенергію з будь-якого джерела: сонця, вітру, мережі – і віддавати її назад у мережу чи споживачу, коли це потрібно. Це гнучкість, стабілізація енергосистеми, балансування виробництва та споживання, гарантія безперервної роботи, керованості і оптимізації процесів. Такі системи є розумними і мають автономне управління. 

В Україні перші великі BESS запустив ДТЕК у 2025-му – 200 МВт потужності та 400 МВт/год ємності. Інтеграція показала, наскільки збалансованою може бути система. 

Ми вже чітко усвідомлюємо: енергія – стратегічний ресурс. І ті, хто розуміє енергетику, знають, що BESS – це не «батарейка» чи павербанк, а нервова система сучасної генерації. Такі системи керують балансами, знижують навантаження на мережу, забезпечують критичну інфраструктуру в кризових ситуаціях і створюють гнучкість, без якої енергосистеми XXI століття не працюватимуть.

За даними IEA, глобальний ринок систем накопичення щороку зростає на 25–30%, а BNEF прогнозує, що до 2030 року понад 60% комерційних і промислових СЕС у світі будуть інтегровані з BESS. З огляду на темпи технологічних проривів, думаю, це станеться ще раніше.

Окупність гібридних систем

Ви говорите, що гібридні системи дозволяють не лише заощаджувати, а й заробляти. Як це працює?  

Так, системи з накопиченням (СЕС+BESS) сьогодні допомагають і заощаджувати, і заробляти, і давати світло в темряву. Сила цієї технології в тому, що такі системи перетворюються на актив, який щодня може приносити прибуток. Вони відкривають можливість стати гравцем енергоринку – те, про що нещодавно навіть не мріяли. 

На прикладі наших проєктів можна побачити, що системи, які поєднують сонячну електростанцію (СЕС) та систему накопичення енергії (BESS), зазвичай окуповуються за 4–6 років, якщо вони працюють на енергетичному ринку «на добу наперед».

Для підприємств, які використовують такі системи для власних потреб, показники окупності дещо інші. Наприклад, установка потужністю 375/375 кВт із ємністю 460 кВт·год при тарифі 10,67 грн за кВт·год повертає інвестицію приблизно за два роки й вісім місяців. А більша система – 625/900 кВт з ємністю 1832 кВт·год – за близько чотири роки.

У кожного своя історія в окупності, і на неї впливають багато чинників: співвідношення сонця і сторіджа, тариф на електроенергію, вартість обладнання і місце розташування СЕС: наземні завжди будуть дорожчі і триваліші в окупності в порівнянні з даховими. Коли тарифи зростатимуть (вони точно будуть повзти вгору), окупність зменшуватиметься. 

Що заважає масовому впровадженню цієї моделі?

Передусім – низька обізнаність споживачів і висока вартість продукту. Навіть ті, хто має ресурси, інвестують сьогодні обережно.

Клієнт шукає експертизу, якої бракує, і часто змушений залишатися з вибором сам на сам. Ринок ще хаотичний і лише формується: висококваліфікованих фахівців – одиниці, регуляторики немає або вона не встигає за технологіями, а дешеві фінансові інструменти, скоріше, теорія, ніж реальність.

Мікромережі: діючі кейси

«Мікромережі» звучить як щось з енергетики майбутнього. Наскільки вони реалістичні вже сьогодні? Чи є у ISO Company діючі кейси енергоостровів?

Так, розмов багато. Насправді – це логічний апгрейд енергетики, що неминуче відбувається. Майже кожен запит сьогодні стосується саме таких проєктів – нині у нас в роботі їх понад десяток.

Мікромережа технічно – це мінікопія енергосистеми, яка має власну генерацію з комбінації різних генеруючих установок (СЕС, вітряки, мікро-ГЕС, ГПУ – паливні генератори), систем накопичення (BESS), розумного керування та власної мережі розподілу. У разі блекауту або відключення від загальної мережі така система працює автономно і називається енергоостровом.

В Україні поки що немає масово реалізованих проєктів мікромереж, однак це лише питання часу. Вартість таких рішень варіюється від сотень тисяч доларів для малого бізнесу до мільйонів – для комплексних інфраструктурних об’єктів. Через високу ціну навіть готові інвестори потребують захисту вкладень: без страхування ризиків масштабування інновацій неможливе. Та рух у цьому напрямку вже почався.

Цього року наша компанія підписала угоду про партнерство з польською Unimot Energy i Gaz, що входить до мультиенергетичного холдингу Grupa Unimot, із наміром реалізовувати подібні проєкти в Україні. Повністю автономну систему створити можна, проте головні обмеження – фінансові та технічні. Саме тому такі міжнародні партнерства стають рушійною силою швидкої реалізації інвестицій.

«Розумна електромережа» і енергоменеджмент

Ви працюєте з технологіями, що можуть визначити стандарти енергоринку в 2030-х роках. Що саме ви вкладаєте в поняття smart grid («розумна електромережа». – Ред.) та AI в енергоменеджменті? Які з цих технологій ISO Company вже застосовує на практиці?

Smart Grid – це енергомережа «з мізками», цифрова, самокерована. Вона сама аналізує, мінімізує втрати, вирішує, скільки і де електроенергії потрібно, де її забагато, а де бракує, – і миттєво все балансує в реальному часі.

За прогнозами Bloomberg, до 2030-го близько 70% нових BESS будуть інтегровані зі smart grid платформами. Я думаю, що Україна зможе показати цей рівень раніше – саме кризи часто прискорюють прогрес. 

Ми давно тестуємо та інтегруємо системи, які не просто показують, скільки ви спожили, а передбачають та автоматично підлаштовують роботу сонця, вітру, накопичувачів та інших девайсів у системах. Сьогодні це EMS і купа різного програмного забезпечення, яке ми намагаємося інтегрувати в ті системи, де це доцільно. Від початку своєї діяльності ми працюємо в першу чергу над складними рішеннями, постійно впроваджуючи нові технології в своїх системах.

Клієнти хочуть «розумного» сонця, і ми їм його даємо.

Україна – майданчик для інновацій

Ви порівнюєте поточний момент в енергетиці з тим, як автомобілі замінили коней – старе вже не працює, нове ще не всім зрозуміле. Де зараз Україна у цій метафорі?

Україна сьогодні визнана майданчиком для енергетичних експериментів в Європі. По суті, ми – жива лабораторія нової енергетики та швидкої еволюції галузі. Ми не переймаємо чужий досвід, а створюємо власний – просто під час війни. Необхідність виживати прискорила впровадження технологій, і цей прогрес помічає світ. Те, що в інших країнах лише тестують, у нас уже працює – на підприємствах, у громадах, на полях.

Україна стає орієнтиром у сфері енергетики: децентралізація та нові технології формують її як майбутній енергетичний хаб.

Також важливо: у березні 2022-го Україна була синхронізована з континентальною європейською мережею ENTSO-E і отримала нові можливості у звʼязку з цим. За даними ENTSO-E, Україна є ключовим партнером ЄС із формування спільного ринку електроенергії в Східній Європі.

Відповідно, наша енергетична автономія стає базою для розвитку, а Україна демонструє світові, куди рухатися в сфері енергетики.

Регуляторка і фінансування

Якби вам потрібно було дати одну пораду інвестору на найближчі пʼять років, щоб ви сказали: в які технології, формати, потужності варто вкладатися, а чого краще уникати?

Інвестувати варто в нову енергетику – це головний тренд найближчих років. Натомість вкладення у викопні ресурси (нафту, вугілля) уже недоцільні, бо стають ризиковими. Міжнародна енергетична агенція називає їх stranded assets, адже вони не окупляться через глобальний енергетичний перехід і відмову світу від викопних ресурсів.

Найбільший потенціал має відновлювана енергетика. Сонце – найдешевша, найпростіша й найгнучкіша технологія, а майбутнє генерації буде переважно сонячним. Системи накопичення, гібридні рішення, інтегровані енергетичні екосистеми з інтелектуальним управлінням – це те, без чого майбутня енергетика вже неможлива. 

Які зміни необхідні для розвитку ринку?

Потрібна чітка регуляторика, прозорі правила гри та гарантії. Держава має визначити зрозумілий маршрут: як підключати, накопичувати, продавати й керувати енергією. Тарифи й правила мають бути не лише прописані, а й реально працювати.

Інвестиції можливі, але без зрозумілого законодавчого поля вони втрачають сенс. В Україні досі немає стандартів для BESS: якщо для сонячних систем певні норми існують, то в сфері накопичення енергії панує повний хаос.

Пріоритети технологій до 2030 року

Наразі багато говорять про зелений водень як майбутнє чистої енергетики. Чи стане він пріоритетом для України? І які ще тренди, на вашу думку, можуть змінити енергоринок у найближче десятиліття?

Зелений водень – перспективний напрям, але, на мою думку, для України це ще не на часі. Та й у світі поки що зарано говорити про масове впровадження цієї технології.

Тренди найближчого десятиліття, які формуватимуть нову енергетику, вже визначені: децентралізована генерація, системи накопичення енергії (BESS), розумні мережі (Smart Grids), мікромережі, автономія, цифровізація та управління.

Україна створює нову архітектуру енергетики – не відбудовує старе, а будує майбутнє.

Саме зараз, коли обставини змушують шукати нові рішення, у нас є можливість стати потужним європейським енергохабом, бо ми вже є майданчиком для енергетичних експериментів і проривних технологій. Тому, звичайно, що всі енергетичні тренди – це наша історія. 

Яку роль у цьому має відіграти ISO Company?

Ми починали зі складних рішень і продовжуємо цей шлях – відкривати нові можливості в альтернативній енергетиці – це те, що нас драйвить. 

ISO Company – це електроенергія від сонця, а електроенергія від сонця – це ISO Company. Ми шукаємо нові технології у світі, привозимо їх в Україну, інтегруємо, показуємо на практиці, навчаємося самі й навчаємо інших. Ми приборкуємо сонце, щоб наші клієнти могли керувати світлом.