Київський картонно-паперовий комбінат: д-р Хайнц Ціннер про роботу в українських реаліях

ККПК, що працює в Україні з 1982 року, – одне з найбільших підприємств з випуску картонно-паперової продукції повного циклу в Європі. З 2001-го комбінат входить до австрійської групи Pulp Mill Holding, яка за цей час проінвестувала у модернізацію обладнання понад €350 млн. На комбінаті виробляють картон і гофрокартон, різні види упаковки, тару для яєць, товари санітарно-гігієнічного призначення. Загальна потужність виробництва – 322 000 тонн на рік. Про виклики сьогодення Forbes BrandVoice розповів д-р Хайнц Ціннер, який з 2022 року значиться в держреєстрі кінцевим бенефіціаром «Київського картонно-паперового комбінату».

Долаючи воєнні виклики 

Ви стикнулися з певними змінами в структурі акціонерів компанії у 2022 році. Громадянин Кіпру Володимир Крупчак, який був бенефіціаром Pulp Mill Holding GmbH, вийшов із складу холдингу і ви стали єдиним власником. Чому так сталося?

Ще на початку 2022-го було прийнято рішення про вихід з деяких активів в Україні. Внаслідок оголошеного конкурсу чотири компанії надали пропозиції щодо придбання акцій ККПК. Однак з різних причин ці угоди не відбулися. Єдиним, хто залишився зацікавленим у цих активах, був я, оскільки знаю підприємство та людей, бував на ньому сотні разів. Я розумів, що хочу інвестувати у комбінат, хоча й ризикував, адже певний час корпоративні права та майно підприємства були арештовані, відповідно виникли труднощі співробітництва з банками. Зрештою нам вдалось довести українським органам влади, що ми не порушували закони і не працюємо на державу-агресора. Адже станом на початок вторгнення Крупчак давно відмовився від громадянства Росії й навіть громадянином України тоді не був. Нині я єдиний кінцевий бенефіціарний власник Київського КПК.

Що стало для вас найбільшим викликом за останні три роки?

Не секрет, що до війни українська паперова промисловість була повʼязана з російським ринком – звідти постачалася целюлоза. Через війну нам довелось заново вибудовувати ланцюги поставок, реорганізовувати бізнес-процеси та шукати нові ринки збуту для картону. Сьогодні наша продукція реалізується переважно на внутрішньому ринку, тому ми дещо змушені були зменшити обсяги виробництва. Однак варто зауважити, що Київський картонно-паперовий комбінат, розташований в Обухові, жодного дня не зупинявся від початку війни. Найскладнішим викликом було реорганізувати ланцюжок поставок, як сировини, так і запчастин. Раніше австрійські, шведські чи фінські компанії за телефонним дзвінком могли здійснити доставку необхідного протягом двох днів. Тепер же ми змушені робити передоплату, і залучати іноземних фахівців для шефмонтажу стало неможливо. Як і більшість українських роботодавців, не оминула нас проблема дефіциту персоналу.

Чи є у вас можливість робити інвестиції в розвиток ККПК за воєнних умов? Хто вас підтримує?

Із залученням зовнішніх коштів наразі ситуація складна. Проте не можемо чекати – циліндр Yankee, який задіяний у процесі висушування паперу, нам потрібен терміново. Якщо не зробити заміну цього обладнання сьогодні, то вже завтра Україна може відчути значний дефіцит звичних товарів. Тому доводиться вкладати лише власні кошти. Загальна сума запланованих інвестицій до кінця цього року – близько €10 млн.

Зараз Україні потрібні іноземні вкладення. Яким чином, на вашу думку, вітчизняні виробники можуть зацікавити інвесторів?

Будь-яка країна стає привабливою для інвесторів, коли має стабільні політичні умови, сприятливе середовище для розвитку промисловості, освічене населення і прозорі правила вільної торгівлі. На жаль, нині в Україні з дотриманням цих умов спостерігаються деякі труднощі. Також викликає занепокоєння певна хаотичність у впровадженні санкційної політики, що негативно позначається на загальному інвестиційному кліматі. Незважаючи на всі виклики, інвестор повинен отримувати прибуток, адже це критично важливо для розвитку бізнесу в цілому. Частину прибутку підприємець реінвестує в модернізацію та ремонт, а значні кошти спрямовуються на реалізацію програм соціальної відповідальності.

Інноваційні рішення Київського КПК

Всупереч труднощам воєнного часу підприємство розвивається та впроваджує інновації. Зокрема, запустили лінію з виробництва упаковки для онлайн-торгівлі. У чому особливість такого паковання?

Упаковка e-commerce – світовий тренд, який COVID-19 і війна в Україні лише прискорили. ККПК виготовляє зручне пакування для книг, пляшок, побутової хімії, косметики, парфумерії, одягу, дрібної електроніки, автозапчастин і дитячих іграшок – для всього, що можна замовити через інтернет. Наша розробка є унікальною в Україні, як з точки зору зручності та надійності, так і екологічності. До речі, ми єдині в державі, хто виробляє еко-крафт картон на основі макулатурного з верхнім целюлозним шаром. Я впевнений, що майбутнє пакувальної індустрії за ефективними рішеннями саме для електронної комерції.

Як ви дотримуєтесь екологічних стандартів на ККПК? 

За останній час компанія запровадила багато інновацій з метою мінімізації відходів, які утворюються в процесі виробництва. Ми досягли успіхів у цьому напрямку. Внесені зміни до технологічних процесів, введення в експлуатацію спеціального обладнання для подрібнення залишків цьогоріч нам дали змогу повністю відмовитися від відвантаження відходів на полігон. Подрібнену плівку продаємо для палива, а скоп купують будівельні компанії для використання у виготовленні цегли. Наша глобальна мета – максимальні енергоефективність та ресурсозбереження. Екологічність закладена в основу стратегії нашого підприємства від його заснування, адже виробництво базується на переробці вторсировини: за один лише день комбінат переробляє тисячу тонн макулатури.

Які сьогодні обсяги виробництва Київського картонно-паперового комбінату?

Максимальна (проєктна) потужність комбінату становить 322 000 тонн, але в останні роки маємо дещо менші обсяги виробництва. Для прикладу: до початку повномасштабної війни на нашому підприємстві працювали дві картоноробні машини, які щороку виробляли майже 234 000 тонн картону, та дві папероробні машини з продуктивністю у 88 000 тонн. Зараз завантаження обладнання становить лише 67% для КРМ та 53% для ПРМ. Скорочення зазнали навіть продажі всім відомого туалетного паперу «Обухів-65», який на 100% виготовлено з вторинної сировини. Крім реалізації на внутрішньому ринку, маємо й експорт, адже наші вироби відповідають європейським стандартам. Проте він зараз невеликий: лише 4,2% від загального обсягу продажів, тоді як у 2021 році ця частка становила 23,5%.

Головна цінність комбінату – люди

Близько 60% співробітників працюють на ККПК понад десять років. Що, на вашу думку, тримає людей в компанії?

За моїми спостереженнями, люди в Україні нині дуже цінують стабільність, яку на сьогодні може забезпечити комбінат, адже 2500 людей мають сталу роботу з конкурентною заробітною платою у галузі. 

На підприємстві діє ряд соціальних програм. Люди забезпечені якісним медичним страхуванням за рахунок роботодавця, виконуються всі гарантії згідно оновленого Колективного договору. Всебічна підтримка надається нашим мобілізованим працівникам і сім’ям загиблих. На жаль, під час війни ми втратили 18 наших колег. Утримуємо спорткомплекс та власну медичну амбулаторію. Особливу увагу приділяємо безпеці співробітників у воєнний час.

Які пріоритети ККПК на 2025 рік? 

Пріоритетна задача наших топменеджерів – підтримувати обладнання в належному технічному стані. Непростими викликами також є вирішення проблем з постачанням сировини та побудови ефективної кадрової політики. Це дуже важливо для майбутнього розвитку. Я не новачок у цій справі і знаю целюлозно-паперову промисловість досконало. Тому, зі свого боку, можу запевнити, що максимально підтримуватиму людей. Ми зробимо все можливе за цих обставин і не залишимо український паперовий бізнес напризволяще.